Постанова

від 23.12.2014 по справі 826/15741/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 23 грудня 2014 року                  15:42                            № 826/15741/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомВідкритого акціонерного товариства «Либідь-1»   доЦентрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку проскасування постанови №1049-ЦД-1-Е від 09.07.2014 року, -          ВСТАНОВИВ: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Відкрите акціонерне товариство «Либідь-1» (надалі – позивач або ВАТ «Либідь-1») з позовом до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі – відповідач або Комісія) про скасування постанови №1049-ЦД-1-Е про накладення санкції за порушення ринку цінних паперів від 09.07.2014 року щодо ВАТ «Либідь-1». Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.11.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 19.11.2014 року. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувана постанова винесена Комісією безпідставно, оскільки порушення ВАТ «Либідь-1» строку, встановленого для виконання розпорядження №3557-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери від 11.12.2013 року, відбулося не з вини позивача. У судове засідання 19.11.2014 року з'явився представник позивача, який заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідач у дане судове засідання не з'явився, явку свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, що у відповідності до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки у судове засідання відповідач суду не повідомляв, заяв та клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи за його відсутності не подавав. Суд у судовому засіданні 19.11.2014 року на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, враховуючи неприбуття належним чином повідомленого відповідача та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження. Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне. Як вбачається з матеріалів справи, Комісією винесено розпорядження №3557-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери від 11.12.2013 року, в якому зазначено про порушення ВАТ «Либідь-1» вимог законодавства про цінні папери, а саме: ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства» та ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», а саме, не здійснення емітентом переведення виписку акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування, у зв'язку з чим від ВАТ «Либідь-1» вимагалося у термін до 11 лютого 2014 року усунути порушення законодавства про цінні папери та до 11 лютого 2014 року письмово повідомити уповноважену особу Комісії про виконання цього розпорядження. Надалі, уповноваженою особою Комісії встановлено ознаки порушення ВАТ «Либідь-1» вимог п. 10 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», а саме: несвоєчасне виконання розпорядження №3557-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери від 11.12.2013 року (термін виконання до 11.02.2014 року), на підставі чого складено акт №1010-ЦД-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів від 26.06.2014 року. За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення на ринку цінних паперів у відношенні ВАТ «Либідь-1» винесено постанову №1049-ЦД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 09.07.2014 року, якою за несвоєчасне виконання розпорядження Комісії №3557-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери від 11.12.2013 року постановлено накласти на позивача штрафну санкцію у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17   000,00 грн. Скориставшись правом на адміністративне (досудове) оскарження вказаної вище постанови, ВАТ «Либідь-1» отримано лист Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.09.2014 року №14/02/16708, яким відмовлено у прийнятті до розгляду скарги ВАТ «Либідь-1» на постанову №1049-ЦД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 09.07.2014 року з посиланням на порушення порядку оформлення даної скарги. Вважаючи постанову №1049-ЦД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 09.07.2014 року необґрунтованою, а, відтак, такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду. Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного. Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні, є Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 року №448/96-ВР (надалі – Закон №448/96). Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №448/96, державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством. При цьому, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може утворювати територіальні органи у випадках, передбачених у положенні про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи (ч.ч 3 та 4 ст. 6 Закону №448/96). В свою чергу, згідно положень пп. 63 та 64 п. 6 Положення про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 року №1063/2011, Комісія для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій, зокрема, має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства та накладати на осіб, винних у порушенні вимог законодавства про цінні папери, адміністративні стягнення, а також штрафні та інші санкції аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів. Аналогічні положення викладені у п.п. 10 та 14 ст. 8 Закону №448/96, згідно яких Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, зокрема, має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства, а також накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів. Разом з тим, на виконання положень Закону №448/96 рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.10.2012 року №1470 затверджено Правила розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій (надалі – Правила №1470), які визначають порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія) справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів. Так, розділом XIV Правил №1470 врегульовано питання щодо підстав винесення та порядку виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери. Приписами п. 1 розділу XIV Правил №1470 визначено, що розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери (далі – розпорядження про усунення порушень) виноситься уповноваженою особою за наслідками розгляду справи про правопорушення одночасно з прийнятим рішенням у разі, якщо на момент розгляду справи порушення не усунуто. При цьому, розпорядження про усунення порушень може бути винесено без порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Комісії (п. 2 розділу XIV Правил №1470). Згідно п. 9 розділу XIV Правил №1470, у разі невиконання або несвоєчасного виконання розпорядження про усунення порушень уповноважена особа застосовує відповідну санкцію та у разі необхідності виносить нове розпорядження. З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що виключно у разі невиконання чи несвоєчасного виконання розпорядження про усунення порушень Комісія застосовує відповідну санкцію. Як було зазначено вище, оскаржувана постанова винесена у зв'язку з встановленим уповноваженою особою Комісії фактом несвоєчасного виконання розпорядження №3557-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери від 11.12.2013 року, яким від ВАТ «Либідь-1» вимагалося у термін до 11 лютого 2014 року усунути порушення законодавства про цінні папери та до 11 лютого 2014 року письмово повідомити уповноважену особу Комісії про виконання цього розпорядження, а саме: здійснити емітентом переведення виписку акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування. В свою чергу, нормативно-правовим актом, що визначає порядок дематеріалізації іменних цінних паперів, тобто комплекс дій з переведення випуску іменних цінних паперів із документарної форми існування у бездокументарну форму існування, є Положення про порядок дематеріалізації іменних цінних паперів, затверджене рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.05.2013 року №932, який дія станом на момент виникнення спірних правовідносин (надалі – Положення №932). У відповідності до п. 10 Положення №932, при дематеріалізації емітент повинен здійснити такі дії: прийняти рішення про дематеріалізацію; не пізніше 10 календарних днів від дати прийняття рішення про дематеріалізацію повідомити про дематеріалізацію фондові біржі, на яких цінні папери перебувають у лістингу, та номінальних утримувачів; не пізніше 10 календарних днів від дати прийняття рішення про дематеріалізацію опублікувати в одному з офіційних друкованих видань Комісії повідомлення про дематеріалізацію; не пізніше 10 календарних днів від дати прийняття рішення про дематеріалізацію іменних цінних паперів повідомити персонально про дематеріалізацію власників іменних цінних паперів; здійснити заміну свідоцтва про реєстрацію випуску іменних цінних паперів документарної форми існування на свідоцтво про реєстрацію випуску іменних цінних паперів у бездокументарній формі існування у порядку, встановленому Комісією; укласти договір про обслуговування емісії цінних паперів з Національним депозитарієм, який буде обслуговувати випуск іменних цінних паперів, який дематеріалізується, та відкрити рахунок у цінних паперах у цьому депозитарії (у разі відсутності такого рахунка); укласти договір про відкриття рахунків у цінних паперах із обраним ним зберігачем, який відповідно до цього договору відкриє рахунки в цінних паперах власникам іменних цінних паперів випуску, що дематеріалізується, які є зареєстрованими особами в реєстрі власників іменних цінних паперів на дату припинення ведення реєстру; забезпечити припинення обслуговування випуску іменних цінних паперів документарної форми існування у реєстроутримувача в системі реєстру власників іменних цінних паперів за цим випуском; забезпечити передачу реєстру власників іменних цінних паперів випуску, що дематеріалізується, обраному ним зберігачу, відкриття зберігачем рахунків у цінних паперах власникам іменних цінних паперів цього випуску та переведення обліку прав власності на цінні папери цього випуску до зберігача, якщо не всі власники знерухомили належні їм іменні цінні папери цього випуску; депонувати глобальний сертифікат у Національному депозитарії, з яким укладено договір про обслуговування емісії цінних паперів. Таким чином, наведеними вище правовими нормами встановлений певний порядок дематеріалізації іменних цінних паперів, тобто комплекс дій з переведення випуску іменних цінних паперів із документарної форми існування у бездокументарну форму існування, який розпочинається з волевиявлення емітента щодо дематеріалізації з подальшою заміною свідоцтва про реєстрацію випуску іменних цінних паперів документарної форми існування на свідоцтво про реєстрацію випуску іменних цінних паперів у бездокументарній формі існування. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся із заявою про заміну свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) емісійних цінних паперів у зв'язку з переведенням випуску цінних паперів у бездокументарну форму існування із зазначенням дати подання вказаної заяви 04.02.2014 року, що не було спростовано відповідачем, як суб'єктом владних повноважень. Таким чином, позивач звернувся до Комісії із заявою про заміну свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) емісійних цінних паперів у зв'язку з переведенням випуску цінних паперів у бездокументарну форму існування з метою виконання приписів розпорядження №3557-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери від 11.12.2013 року у строк до 11.02.2014 року, тобто у строк вказаний у даному розпорядженні. Натомість, факт видачі Комісією свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у зв'язку з переведенням простих іменних акцій ВАТ «Либідь-1» у без документарну форму існування лише 13.02.2014 року не свідчить про несвоєчасне виконання позивачем розпорядження №3557-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери від 11.12.2013 року, оскільки позивач звернувся до Комісії із заявою про заміну свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) емісійних цінних паперів у зв'язку з переведенням випуску цінних паперів у бездокументарну форму існування у строк до 11.02.2014 року. При цьому, іншого з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено, з огляду на що оскаржувана постанова №1049-ЦД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 09.07.2014 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії. Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - ПОСТАНОВИВ: 1.          Позов задовольнити повністю. 2.          Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №1049-ЦД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 09.07.2014 року. 3.          Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства «Либідь-1»  (ідентифікаційний код: 13696871, адреса: 04209, м. Київ, вул. Богатирська, 9-Б) судові витрати у розмірі 182,70 грн. (ста вісімдесяти двох грн. 70 копійок)  з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ідентифікаційний код: 38039715, адреса: 03680, м. Київ, вул. Горького, 51). 4.          Стягнути з Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ідентифікаційний код: 38039715, адреса: 03680, м. Київ, вул. Горького, 51) судовий збір у розмірі 1 644,30 грн. (однієї тисячі шестисот сорока чотирьох грн. 30 копійок) на р/р №31218206784007, отримувач коштів – УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача – (код за ЄДРПОУ) 38004897, банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача – 820019, код класифікації доходів бюджету – 22030001, призначення платежу: «Судовий збір, за позовом

---

(П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва, код ЄДРПОУ 34414689». Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                              Т.О. Скочок