Рішення

від 28.08.2007 по справі 11/1575

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/1575

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" серпня 2007 р.Справа № 11/1575

За позовом  Приватне підприємство "Арта-Інвест" м. Ізяслав   

до Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю  ім. Козака с. Чабани Хмельницького району

про стягнення 6 644, 82  грн.

                   Суддя   Радченя Д.І.

за участю представників сторін:

від позивача      Власюк С.М.  –представник за довіреністю від 06.10.2006р.

від відповідача  не з'явився

Позивач –ПП „Арта-Інвест” м. Ізяслав звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –СТОВ ім.. Козака с. Чабани 6 644, 82 грн. заборгованості, що утворилася через неналежне виконання укладеного між сторонами 18.04.2006р.  договору про постачання засобів захисту рослин, за  №Ц-218/04/06, з яких 5 955, 84 грн. сума основного боргу за поставленні товарно-матеріальні цінності, 682, 20 грн. індексу інфляції, 6, 78 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 07 березня 2007 року порушено провадження у справі №11/1575, якою вжито заходів забезпечення позову та заборонено витрачання майна  на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення будь-яких платежів або перерахування авансом певних сум та накладено арешт на майно СТОВ ім. Козака в межах суми позову - 6 644, 82 грн. Видано відповідний наказ.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем передано, а відповідачем прийнято у власність товарно-матеріальні цінності, а саме – хімічні засоби захисту рослин в кількості 140 літрів на загальну суму 6 948,48 грн.

В підтвердження цього позивачем надано суду в оригіналі накладну №68 від 25.04.2006р., без підпису особи, уповноваженої на отримання даного товару та довіреність на отримання товару серії ЯЛМ №024036, без зазначення дати видачі та печатки підприємства. Тобто форма і зміст довіреності не відповідає вимогам інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей.

В зв'язку з можливість порушення законності та встановлення наявності в діях осіб ознак діянь, що переслідуються в кримінальному порядку, зокрема,  відсутності  підпису особи, уповноваженої на отримання товарно-матеріальних цінностей на суму 6 948, 48 грн. в накладній  від 25.04.2006 року  №68 та печатки підприємства отримувача, а також порушення вимог щодо оформлення довіреностей на отримання товару, а саме відсутність дати видачі довіреності та зазначення строку дії довіреності, ухвалою господарського суду від 12 квітня 2007 року провадження у справі  №11/1575 зупинялося, а матеріали справи  надсилалися в прокуратуру Хмельницької області для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.

18 червня 2007 року матеріали справи повернуто господарському суду.

В результаті проведеної прокуратурою Хмельницького району перевіркою, винесено постанову від 31.05.2007р. про відмову в порушенні кримінальної справи, якою в порушенні кримінальної справи по факту недотримання форми правочину посадовими особами ПП „Арта-Інвест” та СТОВ ім.. Козака відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в їх діях складу злочину. Даною перевіркою встановлено, що 25 квітня 2006 року посадовими особами СТОВ ім.. Козака виписано довіреність № 024036 на ім'я Вознюка І.І. для отримання в ПП „Арта-Інвест" 140 л. гранівіту. При цьому в довіреності відсутня дата видачі та термін дійсності довіреності.

На підставі даної довіреності Вознюк І.І. отримав 140 л. гранівіту, що підтверджується накладною, виписаною 25 квітня 2007 року ПП „Арта-Інвест". При цьому в накладній відсутній підпис Вознюка І.І., який одержав матеріальні цінності.

Згідно ст. 247 ЦК України передбачає, що якщо строк дії довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

Проте, сторони правочину визнають факт передачі-отримання матеріальних цінностей, не оспорюють дійсність довіреності та накладної, що підтверджено накладною № 497 від 19.10.2006 року, підписаною ПП „Арта-Інвест" та СТОВ ім. Козака, про повернення відповідачем позивачу гранівіту на суму 992,64 грн.

Таким чином, в діях посадових осіб СТОВ ім. Козака та ПП „Арта-Інвест" вбачається склад дисциплінарного проступку, проте згідно ст. 148 КЗпП України минув термін притягнення їх до відповідальності.

Ухвалою господарського суду від  08.08.2007 року провадження у справі № 11/1575. поновлено  Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі та відкладення розгляду справи сторонам направленні рекомендованими листами.

В судовому засіданні 28.08.2007р. повноважний представник позивача заявлений позов підтримує, мотивуючи тим, що він заявлений обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Повноважний представник відповідача  в судове   засідання  28.08.2007р. не  з'явився, витребуваних судом документів не подав, позовні вимоги не оспорив та письмового заперечення щодо правильності заявлення позовних вимог не надав.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

18 квітня 2006 року між сторонами по справі укладено договір у відповідності до умов якого позивач зобов'язався продати відповідачу засоби захисту рослин визначенні в додатку №1 до даного договору.

На виконання умов договору позивачем передано, а відповідачем прийнято через Вознюка І.І. по накладній №68 від 25.04.2006 року по довіреності на отримання товару серії ЯЛМ №024036 засоби захисту рослин –гранівіт в кількості 140 літрів, на загальну суму 6 948, 48 грн. (в т.ч. ПДВ).

Згідно п. 3.1 договору, покупець зобов'язується провести повні розрахунки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця до 01.11.2006 року

Однак свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково і 19.10.2006року ним повернуто позивачу гранівіту в кількості 20 літрів на суму 992, 64 грн., підтвердженням чого є накладна №497 від 19.10.2006р. Окрім цього 08.11.2006 року відповідачем перераховано на рахунок позивача кошти в сумі 1 200, 00 грн.

У відповідності до розділу 5 договору, в разі несвоєчасних розрахунків покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 5% подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати, яка нараховується на суму боргу. Якщо строк затримки оплати перевищує 10 календарних днів, то покупець сплачує продавцеві крім пені штраф в розмірі 15% від суми боргу.

Враховуючи це та норми ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу окрім суми основної заборгованості пеню –265, 81 грн., 893,  37 грн. штрафу, 682, 20 грн. інфляційних та 47, 60 грн. –3% річних.

Керуючись ст. 534 ЦК України, позивачем самостійно визначено черговість погашення вимог та зараховано в рахунок погашення штрафних санкцій суму перерахованих 08.11.2006 року коштів в сумі 1200, 00 грн., не врахувавши цю суму на погашення суми основного боргу. Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5 955,84 грн., 682, 20 грн.  інфляційних та 6,78 грн. –3% річних.

Розглянувши надані позивачем докази, давши юридичну оцінку правовідносин, що склались між сторонами, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково враховуючи наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.  Підставами   виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У відповідності  до ст.. 538  Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору.  Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем отримано від позивача товар на загальну суму 6 948, 48 грн. Однак свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач виконав частково і 19.10.2006року ним повернуто позивачу гранівіту в кількості 20 літрів на суму 992, 64 грн., підтвердженням чого є накладна №497 від 19.10.2006р. Окрім цього 08.11.2006 року відповідачем перераховано на рахунок позивача кошти в сумі 1 200, 00 грн. Таким чином станом на 09.11.2006 року за відповідачем утворилася заборгованість в сумі 4 755, 84 грн.

Самостійне застосування позивачем черговості погашення заборгованості є необґрунтованим та неправомірним, оскільки станом на 09.11.2006 року заборгованість відповідача становила 4 755, 84 грн. Окрім цього позивачем не подано суду детального, розгорнутого, викладеного у хронологічній послідовності розрахунку сум штрафних санкцій, інфляційних та річних.

Окрім цього позивачем виставлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу в сумі 2 000, 00 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України,  судові  витрати складаються  з  державного  мита,  сум,  що  підлягають  сплаті за проведення судової експертизи,  призначеної  господарським  судом, витрат,  пов'язаних  з  оглядом  та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження,  оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне  забезпечення  судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Однак позивачем не надано суду доказів отримання - надання послуг адвоката, договору про надання послуг адвоката, акту прийому та оплати наданих  послуг вартістю 2 000, 00 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, що утворилася через неналежну оплату проданого товару в сумі 4 755, 84 грн. В решті позовні вимоги необхідно залишити без розгляду. В задоволенні клопотання позивача про стягнення з відповідача на свою користь витрат по оплаті наданої правової допомоги в сумі  2 000, 00 грн. відмовити.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  згідно ст. 49 ГПК України, належить покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116  Господарського процесуального кодексу  України, суд -

вирішив:

Позов приватного підприємства „Арта-Інвест” м. Ізяслав до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Козака с. Чабани Хмельницького району  про стягнення 6 644, 82 грн. задоволити частково.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Козака с. Чабани Хмельницького району  (код 14172811) на користь приватного підприємства „Арта-Інвест” м. Ізяслав, вул. Шевченка, БОС 14, к. 1 (код 31499115) заборгованість в розмірі 4 755 грн. 84 коп., витрати по оплаті державного мита в розмірі 73, 01 грн. та  витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в сумі 84, 46 грн.

Видати наказ.

В решті позовні вимоги необхідно залишити без розгляду.

                              Суддя                                                                      Д.І. Радченя