Постанова

від 09.07.2009 по справі 13/73-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/73-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "09" липня 2009 р.                                                          Справа №  13/73-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Пасічник С.С.

                                                                                    Щепанської Г.А.

при секретарі                                                             Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Приступи М.Є. - представника за довіреністю № 1335/0/4-09 від 23.03.2009р.,

від відповідача: Козловського М.С. - представника за довіреністю №3 від 19.01.2009р.,

                           Спірідонова В.В. - представника за довіреністю №3 від 19.01.2009р.,

прокурора відділу представництва громадян та держави в судах прокуратури Житомирської області Бугайова С.В. (посвідчення №86),

розглянувши апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву, м.Київ

на рішення господарського суду Вінницької області

від "08" квітня 2008 р. у справі № 13/73-07 (суддя Тісецький С.С.)

за позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву, м.Київ  

до Відкритого акціонерного товариства "Бершадський комбінат хлібопродуктів", с.Флорино Бершадського району Вінницької області

за участю прокуратури Вінницької області, м.Вінниця

про повернення самовільно використаних матеріальних цінностей та стягнення штрафних санкцій в розмірі 1803447,93грн.,

з перервою в судовому засіданні з 25.06.2009р. по 09.07.2009р. відповідно до ст.77 ГПК України,

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 08.04.2008р. у справі №13/73-07 в позові Державного комітету України з державного матеріального резерву (м.Київ) до ВАТ "Бершадський комбінат хлібопродуктів" (с.Флорино Бершадського району Вінницької області) про стягнення самовільно використаних матеріальних цінностей на суму 1590150,00грн. та сплату штрафних санкцій в розмірі 1803447,93грн., зокрема, 1590150,00грн. штрафу за самовільне відчуження матеріальних цінностей та 213297,93грн. пені, відмовлено.

Вважаючи, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив дане рішення скасувати та прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:

- єдиною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог господарський суд Вінницької області вказав непроведення інвентаризації матеріальних цінностей державного резерву, однак, позивач, враховуючи зауваження суду, за період з 20.04.2006р. по 26.06.2007р. провів контрольну перевірку наявності, якісного стану, обліку та звітності зерна держрезерву, що знаходиться на відповідальному зберіганні відповідача, за результатами якої складено припис №246/п від 20.06.2007р., акт від 26.06.2007р., а також підписану в.о.голови правління ВАТ "Бершадський КХП" Сидоренко С.М. та скріплену печаткою даного товариства довідку, з якої вбачається, що станом на 26.06.2007р. зерна державного резерву на ВАТ "Бершадський КХП" не рахується, і яка, незважаючи на заперечення відповідача проти повноважень Сидоренко С.М. щодо надання цієї довідки, як випливає з постанови старшого слідчого прокуратури Бершадського району від 15.10.2007р., не визнана завідомо неправдивим документом;

- судом першої інстанції  не враховано надані прокуратурою Вінницької області матеріали старшого слідчого прокуратури Бершадського району, на підставі яких складено постанову від 15.10.2007р. про відмову в порушенні кримінальної справи, а також не взято до уваги пояснення головного бухгалтера відповідача, який підтвердив, що по бухгалтерському обліку зерна державного резерву у відповідача не рахується.

Відповідач з апеляційною скаргою не погодився, виклавши свої заперечення письмово (т.2 а.с.44-46). Просить оскаржене рішення залишити без змін, а подану позивачем апеляційну скаргу - без задоволення.

Зокрема, відповідач стверджує, що позивач не довів факт передання                 ВАТ "Бершадський КХП" зерна на відповідальне зберігання, та, крім того, зазначає, що відносини ВАТ "Бершадський КХП" та Державного комітету України з державного матеріального резерву з приводу виконання договорів  відповідального зберігання №юр-2/138-98  від 21.01.1998р. та №64/3Б від 05.08.1999р. вже були предметом судового розгляду у справі №283/11-413, у якій постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 07.02.2006р. було відмовлено у задоволенні позову Держкомітету України з державного матеріального резерву.

Прокуратурою Вінницької області письмового відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Враховуючи, що ст.96 ГПК України не встановлює обов'язку сторони (відповідно до ст.29 ГПК України прокурор користується правами сторін у справі) подавати письмовий відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів визнала можливим здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності письмового відзиву прокуратури на апеляційну скаргу позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надавши пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення господарського суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясування усіх обставин справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення - про задоволення позову.

Представники відповідача заперечили проти апеляційної скарги та надали пояснення в обґрунтування своїх заперечень. Вважають рішення місцевого господарського суду у даній справі законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2007р. в господарський суд Вінницької області звернувся Державний комітет України з державного матеріального резерву (далі – Держкомрезерв України) з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Бершадський комбінат хлібопродуктів" (далі – ВАТ "Бершадський КХП") про зобов'язання повернути до державного матеріального резерву самовільно використані матеріальні цінності, а саме: 9,14тн. пшениці 3 класу, 479,63тн. пшениці 4 класу, 14,29тн. пшениці 5 класу, 1355,86тн. пшениці 6 класу, 40,5тн. ячменю пивоварного 2 класу, 1211,7тн. ячменю кормового 3 класу, 27,99тн. гороху 3 класу, 31,16тн. кукурудзи 3 класу, 28,6тн. насіння пшениці, а також стягнення з відповідача до Державного бюджету України 1803447,93грн. штрафних санкцій (1590150,00грн. штрафу за самовільне відчуження матеріальних цінностей та 213297,93грн. пені).

Обґрунтовуючи позов, Держкомрезерву України зазначив, що на відповідальному зберіганні відповідача знаходяться матеріальні цінності державного резерву, управління якими здійснює  Держкомрезерв України, й згідно службового завдання представниками Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України була проведена позапланова перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей держрезерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні у відповідача на підставі договору №64/3Б від 05.08.1999р.(т.1 а.с.14-17), за результатами якої складено акт №49/1/Д від 20.04.2006р. (т.1 а.с.7-13).

Як стверджує позивач, в ході перевірки було виявлено порушення відповідачем вимог Закону України "Про державний матеріальний резерв", "Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву", затвердженого постановою КМУ №1129 від 08.10.1997р., "Положення про Державний комітет України з державного матеріального резерву" від 08.06.2006р. та інших нормативних актів, які визначають порядок здійснення операцій по відповідальному зберіганню матеріальних цінностей держрезерву, зокрема, не забезпечено збереження матеріальних цінностей - 9,14тн. пшениці 3 класу, 479,63тн. пшениці 4 класу, 14,29тн. пшениці 5 класу, 1355,86тн. пшениці 6 класу, 40,5тн. ячменю пивоварного 2 класу, 1211,7тн. ячменю кормового 3 класу, 27,99тн. гороху 3 класу, 31,16тн. кукурудзи 3 класу, 28,6тн. насіння пшениці на загальну суму 1590150,00грн.

На підтвердження самовільного використання відповідачем закладеного Держкомрезервом України зерна позивач надав, зокрема, копію довідки                              ВАТ "Бершадський КХП" №90 від 26.06.2007р. (т.1 а.с.200), підписаної в.о.голови правління Сидоренко С.М., якою позивача повідомлено, у відповідь на його припис №246/п від 20.06.2007р., що станом на 25.06.2007р. зерна держрезерву на підприємстві не рахується.

Визначаючи вартість матеріальних цінностей, позивач зіслався на дані мережі Інтернет (т.1 а.с.21-28), а також п.21 "Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву" та лист Міністерства економіки України №53-19/108 від 28.10.2001р.

У відповідності до ст.231 Господарського кодексу України, п.10 ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв" позивач нарахував відповідачеві штраф у розмірі 100% від вартості самовільно використаних матеріальних цінностей та пеню в сумі 213297,93грн. за період з 20.04.2006р. по 26.01.2007р.

На підтвердження передачі відповідачеві зерна на зберігання позивач надав акти закладення матеріальних цінностей Р-16 (т.1 а.с.29-56,76-169).

В підтвердження своїх доводів позивач також надав акт від 26.06.2007р. "Про результати контрольної перевірки наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей державного резерву, які зберігаються на                              ВАТ "Бершадський КХП" (т.1 а.с.194-199).

Відповідач у відзиві від 16.04.2007р. на позов (т.1 а.с.71-72) заперечив проти вимог позивача, посилаючись на те, що факти, викладені у позовній заяві, вже досліджувались в ході слухання справи №283/11-413.

Крім того, відповідач стверджує, що позивач не мав права самостійно встановлювати факт самостійного використання матеріальних цінностей на підставі акту перевірки, а для цього необхідно було провести інвентаризацію матеріальних цінностей, як це передбачено "Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків", затвердженою наказом міністерства фінансів України №69 від 11.08.1994р.

Звертає увагу, що вартість зерна, вказана у позовній заяві, є явно завищеною та такою, що не відповідає реально існуючим оптовим цінам.

У письмових поясненнях від 02.10.2007р. (т.1 а.с.217-218) відповідач  спростовує посилання позивача на довідку ВАТ "Бершадський КХП" №90 від 26.06.2007р., зазначаючи, що її підписано не уповноваженою особою, оскільки наказ про призначення Сидоренка С.М. виконуючим обов'язки голови правління                                     ВАТ "Бершадський КХП" наглядова рада цього товариства не погоджувала, й, крім того, відповідач стверджує, що Сидоренко С.М. взагалі не входить до правління товариства, а тому не має повноважень на вчинення будь-яких дій від його імені.

З метою з'ясування наявності в діях Сидоренка С.М. складу злочину передбаченого п.1 ст.365, ст. 366КК України, господарським судом Вінницької області, в порядку ст.90 ГПК України, було направлено повідомлення (т.1 а.с.246-247) до прокуратури Бершадського району Вінницької області. При цьому, ухвалою суду від 02.10.2007р. провадження у справі зупинялось (т.1 а.с.245).

16.11.2007р. до господарського суду першої інстанції надійшла постанова старшого слідчого прокуратури Бершадського району від 15.10.2007р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно Сидоренка С.М. за відсутністю в його діях складу злочину, у зв'язку з чим ухвалою від 26.11.2007р. провадження у справі було поновлено (т.1 а.с.251-,252,254).

26.03.2008р. Перший заступник прокурора Вінницької області подав до суду заяву №05/127вих від 25.03.2008р. про вступ прокуратури до участі у справі на підставі ст.29 ГПК України та ст.36-1 Закону "Про прокуратуру" з метою захисту інтересів держави в особі позивача (т.1 а.с.275).

Оцінивши доводи сторін, подані ними докази, в сукупності з аналізом обставин справи та норм чинного законодавства, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними засобами доказування факту самовільного відчуження відповідачем товарно-матеріальних цінностей держрезерву, у зв'язку з чим у позові було відмовлено.

Зокрема, місцевий господарський суд зазначив, що акти перевірок від 20.04.2006р. та 26.06.2007р., на які посилається позивач, не можуть бути належними доказами на підтвердження самовільного використання відповідачем зерна державного резерву, яке знаходилось на зберіганні відповідача, оскільки в акті перевірки від 20.04.2006р., зокрема, фактичну наявність матеріальних цінностей держрезерву встановлено на підставі довідки про наявність зерна в держрезерві станом на 17.04.2006р. наданої Департаментом держрезерву шляхом огляду наявності матеріальних цінностей в складських приміщеннях, зазначених у лабораторному журналі спостереження за зерном, тоді як шляхом огляду наявності матеріальних цінностей неможливо встановити кількість зерна, а дані бухгалтерського обліку позивачем не досліджувались.

Суд першої інстанції також звернув увагу, що, всупереч ч.1 ст.10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 24 "Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву", "Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків", затвердженої наказом Міністерства фінансів України №69 від 11.08.1994р., "Положенню про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1993р. №158, Держкомрезерв не надав доказів на підтвердження того, що в установленому законодавством порядку проводилась інвентаризація зерна, переданого на зберігання ВАТ "Бершадський комбінат хлібопродуктів".

Проте, колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, й вважає, що позов Державного комітету України з державного матеріального резерву підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Операції з матеріальними цінностями державного резерву – це специфічні правовідносини, які регулюються спеціальним законодавством, а саме Законом України від 24 січня 1997 року № 51/97-ВР "Про державний матеріальний резерв".

Цей Закон визначає загальні принципи формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження (поновлення) запасів державного матеріального резерву (далі - державний резерв).

Відповідно до ст.1 зазначеного Закону державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Згідно з ст.12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.

Як визначено у ст.2 цього Закону, відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву є зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.

В абз.11 ст.2 Закону України "Про державний матеріальний резерв" зазначено, що самовільне відчуження матеріальних цінностей державного резерву - це використання або реалізація відповідальним зберігачем матеріальних цінностей державного резерву, що перебувають у нього на відповідальному зберіганні, без відповідного рішення на це центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним  резервом.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів від 30.06.2000р. №1041 "Про утворення Державного агентства з управління державним матеріальним резервом", з метою забезпечення функціонування єдиної системи державного матеріального резерву, відповідно до Указу Президента України від 15 грудня 1999р. №1572 "Про систему центральних органів виконавчої влади" на базі ліквідованого Державного комітету по матеріальних резервах у складі Міністерства економіки було утворено урядовий орган державного управління - Державне агентство з управління державним матеріальним резервом й встановлено, що Агентство є правонаступником Державного комітету по матеріальних резервах.

Указом Президента України від 07.08.2001р. №603/2001 "Про Державний комітет України з державного матеріального резерву" на базі Державного агентства з управління державним матеріальним резервом було утворено Державний комітет України з державного матеріального резерву як центральний орган виконавчої влади, який є правонаступником Державного агентства з управління державним матеріальним резервом.

Як передбачено пунктом 4 "Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997р. №1129, розміщення запасів матеріальних цінностей державного резерву здійснюється Держкомрезервом на підприємствах, в установах і організаціях системи державного резерву, а також на інших підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах.

05.08.1999р. між Державним комітетом України по матеріальних резервах (правонаступником якого, в подальшому, став позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Бершадський КХП" було укладено договір про відповідальне зберігання №64/3Б (т.1 а.с.14-17), відповідно до якого ВАТ "Бершадський комбінат хлібопродуктів" (за договором "Зберігач") зобов'язався приймати матеріальні цінності до державного резерву, які закладаються на відповідальне зберігання, а Державний комітет України по матеріальних резервах (за договором "Комітет") – контролювати умови зберігання, якісний та кількісний стан матеріальних цінностей державного резерву, які зберігаються на площах відповідального зберігача.

Згідно з ч.1 ст.413 Цивільного кодексу УРСР, діючого на час укладення договору, за договором схову одна сторона (охоронець) зобов'язується зберігати майно, передане їй другою стороною, і повернути це майно в цілості.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про державний матеріальний резерв" відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву є зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку  рішення про відпуск їх з державного резерву.

Згідно п.2.1 Договору Комітет зобов'язався відшкодовувати витрати зберігача по зберіганню матеріальних цінностей державного резерву, виходячи із розрахунку 2,5грн. з врахуванням ПДВ за тонно-місяць зберігання фактичної кількості матеріальних цінностей державного резерву шляхом проведення заліку заборгованості між Комітетом та Міненерго (через його підвідомчі підприємства).

Крім того, у відповідності до п.2.1 договору №64/3Б від 05.08.1999р. Комітет зобов'язався визнавати Зберігачу природні втрати матеріальних цінностей при зберіганні, а також нестачі понад природні втрати, спричинені покращенням якості, на підставі актів зачистки, затверджених Державною хлібною інспекцією, та зменшення кількості продукції на ці втрати та нестачі.

Зберігач, в свою чергу, зобов'язався створити необхідні умови та забезпечити належне зберігання матеріальних цінностей державного резерву згідно з інструкціями, затвердженими Комітетом на протязі встановленого ним терміну.

Як передбачено підпунктами 2.2 п.2 Договору, закладення матеріальних цінностей на зберігання у держрезерв здійснюється на підставі акту по формі Р-16.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює правило, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Матеріалами справи, зокрема, приймальними актами Р-16 (охоронними зобов'язаннями) та довідкою позивача про кількість зерна, закладеного на                        ВАТ "Бершадський КХП" та відпущеного за розпорядженнями Держкомрезерву                    (т.1 а.с.76-169, т.2 а.с.129-135), підтверджується, що позивачем відповідачу на зберігання у період з 13.08.1999р. по 2003 рік було передано зерно держрезерву, зокрема: 589,140тн. пшениці 3 класу; 2428,909тн. пшениці 4 класу; 263890тн. пшениці 5 класу; 4741,124тн. пшениці 6 класу; 1089,042тн. ячменю пивоварного 2 класу; 1371,621тн. ячменю кормового 3 класу; 68,75тн. гороху 3 класу; 50,160тн. кукурудзи 3 класу; 886,604тн. насіння пшениці.

Не спростовує відповідач того, що зерно йому передавалось позивачем на зберігання й у відзиві на позов від 16.04.2007р. та письмових поясненнях від 02.10.2007р. (т.1 а.с.71-72,217-218).

Згідно з пунктом 26 "Порядку формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву" Держкомрезерв здійснює, зокрема, контроль за зберіганням матеріальних цінностей державного резерву на відповідних підприємствах, в установах і організаціях та проведенням з такими цінностями визначених в установленому порядку операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 02.06.2005р. по 17.04.2006р. на підставі наказів голови Держкомрезерву України №261 від 12.04.2006р. та №278 від 17.04.2006р., припису №99/П від 17.04.2006р. провідним спеціалістом режимно-секретного відділу Держкомрезерву України Паскал Н.Р., заступником начальника КРУ ДП "Златодар" Давиденком Т.О, ревізором КРУ ДП "Златодар" Повстень М.С. було проведено перевірки наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності зерна державного резерву, що зберігається на ВАТ "Бершадський комбінат хлібопродуктів"

За результатами цієї перевірки було складено акт №49/1/Д від 20.04.2006р.             (т.1 а.с.7-13), з якого вбачається, що відповідачем самовільно відчужено 9,140тн. зерна пшениці 3 класу, 479,634тн. зерна пшениці 4 класу, 14,290тн. зерна пшениці 5 класу, 1355,865тн. зерна пшениці 6 класу, 40,503тн. зерна ячменю пивоварного 2 класу, 1244,701тн. зерна ячменю кормового 3 класу, 27,995тн. насіння гороху 3 класу, 31,160тн. насіння кукурудзи 3 класу, 28,604тн. насіння пшениці.

При цьому, у вказаному акті також зазначено, що керівництвом підприємства до перевірки не представлено документи складського (Ф.37) та бухгалтерського обліків (Ф.36), а також документи про закладку (ф.Р-16) та рух матеріальних цінностей держрезерву. Фактичну наявність матеріальних цінностей держрезерву перевірено на підставі довідки про наявність зерна в держрезерві станом на 17.04.2006р., наданої Департаментом держрезерву шляхом огляду наявності матеріальних цінностей в складських приміщеннях зазначених у лабораторному журналі спостереження за зерном.

Представники відповідача від підписання вказаного акту відмовились з посиланням на те, що перевірка проведена не об'єктивно, упереджено, а також на те, що старшим оперуповноваженим ОВС України у Вінницькій області Бойком І.П., самовільно вилучались документи, які не мають відношення до держкомрезерву та складають комерційну таємницю.

З наданого позивачем суду акту від 26.06.2007р. "Про результати контрольної перевірки наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей державного резерву, які зберігаються на ВАТ "Бершадський КХП"                    (т.1 а.с.194-199), від ознайомлення з яким керівництво відповідача відмовилось, вбачається, що в.о.голови правління Сидоренком С.М. та головним бухгалтером Скрипкіною О.П. до перевірки не надано жодних документів щодо наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності зерна державного резерву, що знаходяться на відповідальному зберіганні ВАТ "Бершадський КХП".

В даному акті є також посилання на довідку відповідача №90 від 26.06.2007р. (т.1 а.с.200), підписану в.о. голови правління Сидоренком С.М., в якій зазначено, що станом на 25.06.2007р. зерна держрезерву не рахується.

На підтвердження надсилання відповідачеві акту від 26.06.2007р.  позивач надав копії повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.209).

Як зазначалося вище, відповідач вважає, що довідку підписано неуповноваженою особою.

В підтвердження цього посилається на постанову старшого слідчого прокуратури Бершадського району від 15.10.2007р. (т.1 а.с.252).

В той же час у даній постанові вказано, що довідка відповідача №90 від 26.06.2007р. не є завідомо неправдивим документом.

В поясненнях від 08.04.2008р. (т.2 а.с.14) відповідач повідомив, що товарно-матеріальні цінності, які зберігалися на ВАТ "Бершадський КХП" на підставі договору про відповідальне зберігання №64/3Б від 05.08.1999р., у зв'язку з закінченням терміну зберігання та неможливості проведення своєчасного освіження у 2004 році були переведені до некласних хлібопродуктів, про що позивачеві 06.10.2004р. Вінницькою обласною державною хлібною інспекцією було надано заключення №298 від 06.10.2004р.

Проте, ксерокопія вказаного заключення, до того ж без доказів його надсилання позивачеві, (т.2 а.с.15) судом не розцінюється в якості належного доказу.

Слід зазначити, що відповідачем суду апеляційної інстанції надано довідку №187 від 22.12.2008р. (т.2 а.с.102) про те, що станом на 08.04.2008р. на підприємстві зберігається зерно - 9183тн. пшениці 3 класу, 2564тн. пшениці 4 класу, 1079тн. пшениці 6 класу, 249тн. ячменю рядового та 3402тн. соняшнику - й встановити належність зерна Держкомрезерву України не є можливим через відсутність бухгалтерських документів.

Таким чином, наведене вище підтверджує відсутність зерна держрезерву на зберіганні у відповідача.

Разом з тим, не можна залишити без уваги, що за нормами ст.413 ЦК УРСР, ст.936 Цивільного кодексу України, Закону України "Про державний матеріальний резерв", обов'язок збереження матеріальних цінностей держрезерву покладається на зберігача, а за умовами договору №64/3Б від 05.08.1999р., крім того, обов'язок самостійно проводити освіження (відпуск матеріальних цінностей з державного резерву у  зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання матеріальних цінностей, тари, упаковки, а також внаслідок виникнення обставин, які можуть призвести до псування або погіршення якості продукції до закінчення терміну її зберігання, за  умови одночасної або наступної поставки і закладення до державного резерву тієї ж кількості аналогічних матеріальних цінностей в установленому Кабінетом Міністрів України порядку) та заміну матеріальних цінностей, які знаходяться на відповідальному зберіганні, з одночасним поданням Комітету акта про освіження за формою Р-17.

Майнова відповідальність за операції з матеріальним цінностями державного резерву передбачена ст.14 Закону України "Про державний матеріальний резерв". В силу п.10 вказаної статті у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.

Виходячи з аналізу цієї норми, самовільно відчужені матеріальні цінності підлягають поверненню Держкомрезерву зі сплатою штрафних санкцій.

Як вбачається з довідки позивача (т.2 а.с.129-135), внаслідок самовільного вибуття закладеного зерна в залишку у відповідача знаходяться 9,140тн. пшениці 3 класу, 227,406тн. пшениці 4 класу, 14,290тн. пшениці 5 класу, 1355,865тн. пшениці 6 класу, 1183,13тн. ячменю кормового 3 класу, 27,995тн. гороху 3 класу, 31,13тн. кукурудзи 3 класу 28,604тн. насіння пшениці.

Всупереч правилу ст.33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не надав жодного належного доказу в спростування позовних вимог.

Таким чином, на відповідача покладається обов'язок повернути позивачеві 9,14тн. пшениці 3 класу; 227,406тн. пшениці 4 класу; 14,29тн. пшениці 5 класу; 1355,86тн. пшениці 6 класу; 1183,13тн. ячменю кормового 3 класу; 27,995тн. гороху               3 класу; 31,16тн. кукурудзи 3 класу та 28,6тн. насіння пшениці.

В частині зобов'язання відповідача повернути 252,224тн. пшениці 4 класу, 40,5тн. ячменю пивоварного 2 класу, 28,27тн. ячменю кормового 3 класу в позові слід відмовити з огляду на те, що позов заявлено на підставі договору №64/3Б від 05.08.1999р. та приймальних актів ф.№ Р-16, згідно з якими, на виконання умов цього договору, до державного матеріального резерву було закладено зерно, однак, до кількості самовільно відчуженого зерна включено й зазначену вище кількість зерна, яке було закладене до держрезерву до 05.08.1999р., й факт його закладення на зберігання матеріалами справи не підтверджується.

Загальна вартість зазначеного позивачем у позовній заяві зерна, яке підлягає поверненню відповідачем, з урахуванням вказаних ним цін (довідка щодо вартості ТМЦ по порушенням, виявленим в ході перевірки ВАТ "Бершадський КХП" станом на 26.04.2006р., т.1 а.с.19-20), становить 2404920,00грн.  

В суд апеляційної інстанції позивачем надано службову записку Управління аналітики та моніторингу ринку від 30.10.2006р. №258/8-1 (т.2 а.с.142- 146), в якій зазначено, що станом на 20.04.2006р. середньо ринкові ціни станом на 20.04.2006р. на матеріальні цінності становили: 735,00грн. за 1 тону пшениці 3 класу, 640,00грн. пшениці 4 класу, 570,00грн. за 1 тону пшениці 5 класу, 530,00грн. за 1 тону пшениці 6 класу, 590,00грн. за 1 тону ячменю кормового 3 класу, 640,00грн. за 1 тону гороху 3 класу, 550,00грн. за 1 тону кукурудзи 3 класу, 1100,00грн. за 1 тону насіння пшениці.

З урахуванням вказаних цін загальна вартість зерна, яке слід повернути від відповідача, становить 1643570,34грн.

Оскільки позивачем заявлено 1590150,00грн. штрафу (100% від вартості зерна), а також 213297,93грн. пені, виходячи з вартості зерна в сумі 1590150,00грн., з відповідача в Доход державного бюджету України підлягає стягненню штраф в сумі 1590150,00грн. та 213297,93грн. пені.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Вінницької області у даній справі прийняте з неповним з'ясуванням обставин справи та підлягає скасуванню в частині відмови у позові про зобов'язання відповідача повернути позивачеві 9,14тн. пшениці 3 класу; 227,406тн. пшениці 4 класу; 14,29тн. пшениці 5 класу; 1355,86тн. пшениці 6 класу; 1183,13тн. ячменю кормового 3 класу; 27,995тн. гороху 3 класу; 31,16тн. кукурудзи 3 класу та 28,6тн. насіння пшениці, а також відмови у стягнення штрафу та пені з прийняттям в цій частині нового рішення - про задоволення позову.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву (м.Київ) задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 08 квітня 2008 року у справі №13/73-07 скасувати в частині відмови у позові про повернення до державного матеріального резерву самовільно використаних матеріальних цінностей, а саме: пшениці 3 класу - 9,14 тон; пшениці 4 класу - 227,406тон; пшениці 5 класу - 14,29 тон; пшениці 6 класу - 1355,86 тон; ячменю кормового 3 класу - 1183,13 тон; гороху 3 класу - 27,995 тон; кукурудзи 3 класу - 31,16 тон; насіння пшениці - 28,6тон; й в частині стягнення 1590150,00грн. штрафу, 213297,93грн. пені та прийняти в цих частинах нове рішення - про задоволення позову.

Відкритому акціонерному товариству "Бершадський комбінат хлібопродуктів" повернути до державного матеріального резерву самовільно використані матеріальні цінності, а саме: пшеницю 3 класу - 9,14 тон; пшеницю 4 класу - 227,406тон; пшеницю 5 класу - 14,29 тон; пшеницю 6 класу - 1355,86 тон; ячмінь кормовий3 класу - 1183,13 тон; горох 3 класу - 27,995 тон; кукурудзу 3 класу - 31,16 тон; насіння пшениці - 28,6тон.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Бершадський комбінат хлібопродуктів" (с.Флорино, вул.Колгоспна,1 Бершадського району Вінницької області, код 00953183) в доход Державного бюджету України 1590150,00грн. штрафу, 213297,93грн. пені шляхом зарахування їх на р/р №31110106600011, відкритий в УДК в м.Києві, МФО - 820019, одержувач - РВДК у Шевченківському районі м.Києва, ЄДРПОУ - 26077968.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Бершадський комбінат хлібопродуктів" (с.Флорино Бершадського району Вінницької області) в доход Державного бюджету України 25500,00грн. витрат по сплаті державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті рішення залишити без змін.

3. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Вінницької області.

4. Справу №13/73-07 повернути до господарського суду Вінницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Гулова А.Г.

 судді:

                                                                                           Пасічник С.С.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

 Віддрук. 6 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - прок-рі Вінницької обл.

5 - прок-рі Житом.обл.

6 - в наряд