Рішення

від 09.06.2009 по справі 5/026-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/026-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"09" червня 2009 р.                                                                          Справа № 5/026-09

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»,                   смт Тарутине

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Олена»,                      м. Вишневе

про стягнення 3448,64 грн.

за участю представників:

позивача:Ткаченко Т.О. –дов. від 14.10.2008р. № 14/10-03

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»(далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Олена»(далі –Відповідач) про стягнення 3448,64  грн., з яких 2984,06 грн. основний борг, 165,61 грн. пені, 47,11 грн. інфляційні втрати, 251,86 грн. процентів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Представник позивача надав суду заяву від 08.04.2009р. № 08/04-01юр. відповідно до якої останній в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, процентів і пені та просить суд стягнути з відповідача 2984,06 грн. основного боргу, 289,92 грн. інфляційних втрат, 589,06 грн. процентів та 387,33 грн. пені.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 4250,37 грн. з яких 2984,06 грн. основного боргу,                 289,92 грн. інфляційних втрат, 589,06 грн. процентів та 387,33 грн. пені.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції зазначеної заяви від 08.04.2009р. та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 13.02.2008р. № ДАО-000406 (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач - постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у договорі, згідно заявок –замовлень відповідача –покупця, передати у власність покупцеві товар, визначений у п. 1.2 договору, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах визначених у договорі прийняти та оплатити товар  (п. 1.1 договору).

Асортимент, кількість та строк поставки визначається заявкою –замовленням відповідача, яка узгоджується з позивачем і відповідає накладним (п. 2.1 договору).

Згідно п. 5.1 договору розрахунок за товар, що поставляється, здійснюється не пізніше 14 днів з моменту поставки товару відповідачу шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача або внесення готівкових грошових коштів в прибуткову касу позивача.

Договір діє з моменту його підписання обома сторонами до 31.12.2008р. в частині здійснення поставок, а в частині здійснення розрахунків до моменту їх повного виконання (п. 10.1 договору).  

На виконання умов договору позивач в період з лютого по жовтень 2008р. поставив а відповідач прийняв товар на загальну суму 8848,57 грн. Поставка товару підтверджується видатковими накладним які підписані в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін, завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач здійснив частковий розрахунок за поставлений товар в розмірі 5864,51 грн., що підтверджується  прибутково касовими ордерами, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар не виконав за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 2984,06 грн.  - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару. Докази сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 2984,19 грн.  заборгованості за поставлений товар.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та проценти, розмір яких встановлений договором, від простроченої суми за весь час  прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.4 договору передбачено, що у разі користування чужими грошовими коштами, яке може відбутися в зв'язку з простроченням оплати за товар покупець сплачує 40% річних (0,1% в день) від простроченої суми за весь час  прострочення.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати складають 289,92 грн., проценти від простроченої суми складають 589,06 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат і процентів відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач посилаючись на п. 8.2 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення, яка за його розрахунком складає 387,33 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.  

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2984,06 грн. основного боргу, 289,92 грн. інфляційних втрат, 589,06 грн. процентів та 387,33 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                   вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Олена»(08133, Київська область, м. Вишневе, вул. Піонерська, 5, код ЄДРПОУ 32498484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арія Вин»(68500, Одеська обл.,  Тарутинський р-н., смт Тарутине, вул. Панасенко Капітана, 1-А, код ЄДРПОУ 31851793) 2984 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. 06 коп. основного боргу, 289 (двісті вісімдесят дев'ять) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 589 (п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 06 коп. процентів, 387 (триста вісімдесят сім) грн. 33 коп. пені, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               Подоляк Ю.В.