Постанова

від 17.06.2009 по справі 12/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/56

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                             ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "17" червня 2009 р.                            м.Чернівці                                       Справа № 12/56

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Бутирського А.А., при секретарі Козмуляку М. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Приватного підприємства “Граніт-Девелопмент” м.Чернівці

до 1. Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області м.Чернівці 2. Управління державного казначейства в Чернівецькій області м.Чернівці

про зобов'язання повернути надміру сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 104920,73 грн.

Представники:

Від позивача –Федоренко К.М. –представник (довіреність №1 від 27.02.2009 року)

Від відповідача-1 –Даровська О.В. –головний спеціаліст-юрисконсульт (довіреність від 03.03.2009 року)Від відповідача-2 –Катриняк Ю.І. –головний спеціаліст юридичного відділу (довіреність від 08.01.2009 року)

В засіданні приймали участь: прокурор Пацарен В.І.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство “Граніт-Девелопмент” м.Чернівці звернулося з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області про повернення надміру сплачених коштів у сумі 104920,73 грн. у зв'язку з тим, що договір купівлі-продажу частини комплексу будівель та споруд по вул. М.Тореза, 31, м.Чернівці від 19.09.2008 року розірвано договором від 23.01.2009 року.

Ухвалою від 04.03.2009 року до участі у справі в якості відповідача-2 залучено Управління державного казначейства в Чернівецькій області, у зв'язку з чим позивач просить зобов'язати відповідачів солідарно повернути надміру сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 104920,73 грн.

25.03.2009 року прокуратура Чернівецької області повідомила про вступ у справу.

Ухвалою від 03.06.2009 року прийнято заяву позивача про зміну підстав позову, в якій йдеться про те, що договір купівлі-продажу частини комплексу будівель та споруд по вул. М.Тореза, 31, м.Чернівці від 19.09.2008 року визнано недійсним.

Відповідач-1 проти позову заперечує, посилаючись при цьому на те, що позивач визнає факт сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 104920,73 грн., що підтверджується платіжним дорученням №267 від 18.09.2008 року.

Відповідач-2 також позов не визнає з підстав, що наведені відповідачем-1. Крім того, покликається на те, що 4 місяці позивач був власником придбаного майна, тобто використовував майно. Отже, робить висновок відповідач-2, позивач усвідомлював наслідки розірвання договору купівлі-продажу. Також відповідач-2 посилається на ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України, згідно якої сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Прокурор теж проти позову заперечує з підстав, що наведені відповідачами.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.2008 року між ПП “Виробничо-торгова фірма “Агропромселбуд” та ПП “Граніт-Девелопмент” укладено договір купівлі-продажу, згідно якого останній придбав частину комплексу будівель і споруд (54/100 ідеальних часток), що знаходяться у м.Чернівці, вул. М.Тореза, 31.

Вартість придбаного позивачем майна становить 10 492 073,00 грн.

Укладенню згаданого договору купівлі-продажу передувала (18.09.2009 року) сплата позивачем пенсійного збору у сумі 104920,73 грн. з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

23.01.2009 року між ПП “Виробничо-торгова фірма “Агропромселбуд” та позивачем укладено договір про розірвання договору купівлі-продажу від 19.09.2008 року, яким розірвано договір купівлі-продажу.

Із відповіді Чернівецького комунального обласного бюро технічної інвентаризації №765 від 31.03.2009 року вбачається, що на момент вирішення спору власником частини комплексу будівель і споруд (54/100 ідеальних часток), що знаходяться у м.Чернівці, вул. М.Тореза, 31 є ПП “Виробничо-торгова фірма “Агропромселбуд”.

Згідно рішення господарського суду Чернівецької області від 21.05.2009 року у справі №2/80, яке набрало законної сили, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 19.09.2008 року, укладений між ПП “Виробничо-торгова фірма “Агропромселбуд” та ПП “Граніт-Девелопмент”.

На момент вирішення спору грошові кошти 104920,73 грн. позивачеві не повернуті, що послугувало підставою для пред'явлення позову.

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 151 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (далі –Порядок), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. 

Ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу від 19.09.2008 року, який був підставою для сплати  позивачем пенсійного збору у сумі 104920,73 грн. (операція купівлі-продажу нерухомого майна у розумінні п. 151 Порядку) визнаний недійсним, то у позивача не існувало обов'язку сплати пенсійний збір у сумі 104920,73 грн.

Таким чином, сплачений позивачем пенсійний збір у сумі 104920,73 грн. є надміру сплачений до Державного бюджету України, а згідно пп.15.3.1. п. 15.3 статті 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Доводи відповідачів спростовуються матеріалами справи та не беруться до уваги судом з підстав, що наведені вище. Стосовно посилання відповідача-2 на ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України слід зазначити, що дана норма права регулює правовідносини у випадку зміни або розірвання договору, тоді як у даній справі має місце визнання договору недійсним.

Керуючись статтями 71, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області, ідентифікаційний код 14258736, вул. Оренбурзька, 7-А, м.Чернівці та Управління державного казначейства в Чернівецькій області, ідентифікаційний код 23245945, вул. Фрунзе, 2е, м.Чернівці солідарно повернути Приватному підприємству “Граніт-Девелопмент”, ідентифікаційний код 35583179, вул. Університетська, 4 м.Чернівці надміру сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 104920,73 грн.

3.          Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, встановлений цим кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.А. Бутирський