Рішення

від 28.04.2009 по справі 5/069-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/069-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" квітня 2009 р.                                                                          Справа № 5/069-09

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Арсан», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новопак СВ»,                        м. Ржищів

про стягнення  149945,09 грн.

за участю представників:

позивача:Турчина В.О. –директор; Ратушний О.А. –дов. від 24.04.2009р.

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

            суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Арсан»(далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новопак СВ»(далі –Відповідач) про стягнення 149945,09 грн., з яких 120876,40 грн. основного боргу, 7896,94 грн. інфляційних втрат, 2367,84 грн. 3% річних та 18803,91 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за виконані підрядні роботи.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 31.03.2009 року, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір підряду від 30.01.2008р. № П28/01-1 (далі –Договір), відповідно до умов якого відповідач - замовник доручив, а позивач - підрядник зобов'язався на власний ризик виконати роботу по монтажу зовнішніх та внутрішніх електричних мереж в промисловій будові згідно проекту за адресою: м. Ржищів, вулиця Радіаторна, 42  (п. 1.1, 2.1  Договору).

Між позивачем та відповідачем 25.05.2008р. укладено Додаток до  Договору підряду в якому сторони дійшли згоди, що розрахунок за виконані роботи проводиться згідно підписаних актів виконаних підрядних робіт за ф. КБ-2, КБ-3 протягом 3-х банківських днів після дати підписання.

На виконання умов Договору позивачем були виконані, а відповідачем були прийняті роботи на суму 125876,40 грн. що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт (ф. КБ –2в) за червень 2008 року та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ –3) за червень 2008р., які підписані в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін без будь яких застережень і зауважень та скріплені печатками підприемств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за виконані підрядні роботи здійснив частково перерахувавши позивачу 5000 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач розрахунок за виконані підрядні роботи здійснив не в повному обсязі, позивач 25.11.2008р. надіслав на адресу відповідача претензію № 25/11-1 від 25.11.2008р. з вимогою погасити наявну заборгованість по вищезазначеному договору за виконані підрядні роботи сплативши на рахунок позивача 120876,40 грн. Факт надіслання претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з тим відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення.  

Згідно із ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За змістом даної норми, договір підряду –це консенсуальний, двохсторонній та оплатний договір.  

Стаття 854 Цивільного кодексу України до обов'язків замовника, зокрема, відносить оплату виконаної підрядником роботи після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення повного розрахунку за виконані роботи, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 120876,40 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю виконаних робіт.  Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 120876,40 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи.

Враховуючи те, що відповідачем у продовж дії договору було порушено зобов'язання щодо здійснення розрахунків за виконані роботи у строк обумовлений договором, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних  від простроченої  суми, якщо інший  розмір  процентів  не встановлений  договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, інфляційні втрати нараховані за період 06.06.2008 р. по 23.01.2009 р. складають 7896,94 грн., три проценти річних з простроченої суми, за вказаний період складають 2367,84 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 7896,94 грн. та трьох процентів річних в розмірі 2367,84 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач посилаючись на п. 10.6 договору просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нарахована пеня, від несвоєчасно внесеної суми за кожний день прострочення оплати, за період з 06.06.2008 р. по 23.01.2009 р. яка за розрахунком позивача складає 18803,91 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.  

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на зазначене та враховуючи перелічені норми  законодавства, зокрема, ч. 6 ст. 232 ГК України належна до стягнення пеня повинна бути нарахована за шість місяців виходячи із подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до розрахунку який був зроблений судом, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 15076,81 грн. за період з 06.06.2008р. по 06.12.2008р. В решті суми пені суд відмовляє.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новопак СВ»(09230, Київська область, м. Ржищів, вул. Радіаторна, 42, код ЄДРПОУ 33065515) на користь Приватного підприємства «Арсан»(04071, м. Київ, вул. Ярославська, 32/33, код ЄДРПОУ 20076488) 120876  (сто двадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 40 коп. боргу, 7896 (сім тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн. 94 коп. інфляційних втрат, 2367 (дві тисячі триста шістдесят сім) грн. 84 коп. 3% річних, 15076 (п'ятнадцять тисяч сімдесят шість) грн. 62 коп. пені, 1462 (одну тисячу чотириста шістдесят дві) грн. 17 коп. витрат по сплаті державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми пені відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               Подоляк Ю.В.