Рішення

від 24.12.2014 по справі 372/5165/14-ц

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/5165/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2014 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Радченко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватної фірми «Арго» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з даним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що між сторонами були укладені договори про спільну діяльність, який позивачі не підписали, але згідно яких відповідач отримав у користування належні позивачам земельні ділянки, але плата за це була занижена, відповідач ухиляється від укладення та державної реєстрації договору оренди цих ділянок, тому вони вирішили передати ділянки в оренду іншій особі. За змістом позовних вимог з врахуванням уточнень просили зобов'язати ПП «Арго» звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням належні їм земельні ділянки.

Ухвалами суду однорідні позови різних позивачів до одного і того ж відповідача були об'єднані в одне провадження. До участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог було залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_3

Представник позивачів ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на невиконання відповідачем умов угоди, фактичний обман з боку відповідача, заниження вартості користування землею, відсутністю чинний договорів, рішення позивачів передати в оренду земельні ділянки третій особі для більш ефективного і прибуткового використання, подальше користування відповідачем земельними ділянками всупереч волі власників без належних правових підстав.

Представник відповідача Грабовий В.С. в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на чинність договорів оренди, укладених між сторонами, наявність договорів про спільну діяльність, виплату орендної плати до 2013 року, відсутність перешкод у користуванні земельними ділянками.

Третя особа ФОП ОСОБА_3 позов підтримав, посилаючись на те, що позивачі вирішили передати йому свої земельні паї, тому що він привів правовстановлюючі документи на землю у відповідність із законодавством, запропонував власникам паїв кращі умови оренди їх земельних ділянок.

Вислухавши представників сторін, третю особу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивачі є власниками земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Дерев'янської сільської ради Обухівського району Київської області, а саме: ОСОБА_1 має у власності земельну ділянку площею 3,6288 га, кадастровий номер 3223182500:07:001:0003, ОСОБА_2 успадкував після смерті ОСОБА_6 і ОСОБА_7 право власності на земельні ділянки площею 3,9999 га, кадастровий номер 3223182500:07:003:0012 та площею 4,6001 га, кадастровий номер 3223182500:07:003:0011, що підтверджується державними актами, свідоцтвом, витягами з технічної документації, витягами з державних реєстрів, схемами розміщення земельних ділянок, іншими матеріалами справи.

23 вересня 2003 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ПП «Арго» було укладено договір оренди земельної ділянки терміном на 5 років, що підтверджується договором.

25 липня 2003 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та відповідачем ПП «Арго» було укладено договори оренди земельної ділянки терміном на 5 років, що підтверджується договорами. Між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ПП «Арго» будь-яких договорів оренди земельних ділянок не укладалось, що визнається сторонами.

В листопаді 2013 року між позивачами та приватною фірмою «Арго» було укладено договори про спільну діяльність, які в органах ДПІ не були зареєстровані, зокрема договір № 5 від 06.11.2013 року із ОСОБА_1, договір від 16.11.2013 року із ОСОБА_2, що підтверджується договором, актом, листами, а також визнається сторонами.

В лютому та травні 2014 року позивачі звертались до відповідача із письмовими заявами про припинення договірних відносин щодо користування землею, що підтверджується зверненнями, конвертами з відмітками пошти.

20 січня 2014 року позивачі уклали договори оренди землі із ФОП ОСОБА_3, що підтверджується договорами, актами прийому-передачі, витягами з Державного реєстру речових прав.

Оцінюючи доводи стрін по суті позову, суд приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для користування відповідачем належними позивачам земельними ділянками, відсутністю чинних цивільно-правових угод між сторонами щодо передачі права користування землею виходячи із наступного.

Згідно ч.4 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Позивач ОСОБА_2 успадкував спірні земельні ділянки від ОСОБА_6 і ОСОБА_7, що підтверджується відмітками про перехід права власності у державних актах.

Між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ПП «Арго» будь-яких договорів оренди земельних ділянок не укладалось, а укладені із попередніми власниками цих ділянок договори від 25 липня 2003 року не породжують прав та обов'язків для нового власника - спадкоємця ОСОБА_2

Пунктом 2.5 договорів від 25 липня 2003 року, укладеного між спадкодацями та ПП «Арго» передбачено, що перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря є підставою для розірвання Договору оренди.

Таким чином, право користування відповідачем земельних ділянок площею 3,9999 га, кадастровий номер 3223182500:07:003:0012 та площею 4,6001 га, кадастровий номер 3223182500:07:003:0011, було припинено внаслідок смерті власників ділянок - ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а дійсний на цей час власник - позивач ОСОБА_2 у передбаченому законом порядку не передавав відповідачеві таке право, цивільно-правових угод щодо оренди земельної ділянки не укладав.

Обгрунтовуючи заперечення на позов представник відповідача посилався на те, що за згодою сторін було продовжено чинність договорів оренди землі, укладених в 2003 році, оскільки після закінчення їх дії продовжувалось виконання умов договору. Суд не приймає до уваги вказані доводи, оскільки вони суперечать матеріалам справи та не відповідають закону.

Згідно п.2.1 укладених із ПП «Арго» договорів оренди землі їх чинність може бути автоматично продовжена на наступний термін 5 років за умови, якщо сторони не виявили бажання припинити дію цього Договору.

Пункт 4.1 укладених із ПП «Арго» договорів оренди землі передбачає, обов'язок орендодавця попередити письмово Орендаря про свої наміри щодо продовження чи припинення дії Договору оренди земельної ділянки за один рік до закінчення терміну його дії.

Згідно ст.33 Закону України «Про оренду землі» додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Судом встановлено, що будь-якої додаткової угоди, в тому числі щодо поновлення дії договору оренди землі, між сторонами не укладалось, пропозицій про укладення такої угоди жодна із сторін не висловлювала, відмов чи зволікань в укладенні додаткової угоди не мало місце, при цьому позивач ОСОБА_1 письмово повідомила ПП «Арго» про відсутність згоди на продовження дії будь-яких правовідносин із ПП «Арго» щодо користування належною їй на праві власності земельною ділянкою в лютому 2014 року.

Також суд приймає до уваги, що вказані договори не відповідають змісту Типового договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 року.

Згідно ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.2 ст.20 Закону України «Про оренду землі» в редакції Закону N 1878-VI від 11.02.2010 року, чинній на час дії спірних правовідносин, право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п.1 ч.2 ст.25 Закону України «Про оренду землі» приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Пунктом 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073, чинного на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

З огляду на викладені вище норми законодавства, державна реєстрація договорів оренди землі була і є обов'язковою умовою виникнення права оренди земельних ділянок як на час виникнення і дії спірних правовідносин, так і на час вирішення спору судом.

Сторонами визнається і матеріалами справи підтверджується, що договори оренди землі між ПП «Арго» та позивачем ОСОБА_1, померлими ОСОБА_6 і ОСОБА_7 реєструвались лише один раз в 2003 році Дерев'янською сільською радою, при цьому строк їх дії обмежувався п'ятьма роками, надалі по закінченню їх дії в 2008 році договори оренди не перереєстровувались у сільській раді чи інших уповноважених державою органах, не проходили державну реєстрацію.

Згідно ч.7 ст.3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.

Право оренди спірних земельних ділянок третьою особою ОСОБА_3 станом на цей час пройшло державну реєстрацію і є чинним, в той же час аналогічне право ПП «Арго» на час вирішення спору судом не має державної реєстрації, що підтверджується судовими рішеннями, матеріалами переписки, рішенням сільради.

Таким чином, право оренди земельної ділянки у ПП «Арго» станом на час вирішення спору судом відсутнє, тому суд вважає, що відповідач користується спірними земельними ділянками без достатніх правових підстав всупереч волі власників, тобто неправомірно.

Посилання на наявність договорів про спільну діяльність суд не приймає до уваги, оскільки ці договори за своїм правовим значенням не є підставою для виникнення права оренди, права користування або іншого права на землю. Крім того, вони не пройшли державну реєстрацію, не зареєстровані у органах податкової інспекції, а договір із ОСОБА_2 було розірвано за спільною згодою сторін, викладеній у письмовій формі, що підтверджується матеріалами переписки сторін.

Користування відповідачем належними позивачам земельними ділянками є самовільним їх зайняттям, що підтверджується колективними зверненнями, актами обстеження та перевірки.

Згідно ч.ч.1,4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст.95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ч.ч.1,2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані із позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Відповідно до ст.ст. 1 , 13 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

За таких обставин суд вважає можливим захистити права позивачів щодо повернення їм земельних ділянок у зв'язку із закінченням строку оренди.

Доводи представника відповідача про наявність у ПФ «Арго» права користування ділянками з огляду на укладані у листопаді 2013 році між ПФ «Арго» і позивачами угод про спільну діяльність, суд вважає необґрунтованими, оскільки такі доводи суперечать змісту угод про спільну діяльність, з яких вбачається, що сторони зобов'язуються об'єднати зусилля для обробітку землі і вирощування сільськогосподарської продукції. ПФ «Арго» надає сільгосптехніку і гроші, а позивачі - ділянки. При цьому згідно п.2.1.1 договорів земельні ділянки належать позивачам на праві власності і залишаються у їх користуванні. Отже твердження відповідача про наявність у нього права користування ділянкою не грунтуються на матеріалах справи і вимогах Закону України «Про оренду землі» та Земельного Кодексу України , які встановлюють таке право у випадку укладання відповідного договору оренди.

Посилання представника ПФ «Арго» на те, що угоди про спільну діяльність фактично доповнюють договори оренди земельних ділянок і ніяким чином не скасовують їх дії є безпідставними. Як вище вказувалося договори оренди земельних ділянок, укладені між сторонами у 2003 році, припинили сою дію у зв'язку із закінченням строку, на який їх було укладено. Доповнень чи змін до договору сторонами у встановленому законом порядку не укладалося.

Оскільки відповідач без належних правових підстав користується чужими земельними ділянками, чинить перешкоди власникам у користуванні земельною ділянкою, таке порушення прав позивачів слід усунути в судовому порядку.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідач всупереч вимогам ст.ст.10,11,60 ЦПК України не довів своїх заперечень на позов.

Враховуючи викладене вище, вирішуючи спір на засадах змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає, що позовні вимоги доведені належними і допустимими доказами, ґрунтуються на законі, узгоджуються із зібраними по справі доказами, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 209, 212-214 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 3, 11, 16, 319, 638, 651, 652, 654, 1142 Цивільного кодексу України, ст.ст. 90, 152, 158, 211, 212 Земельного кодексу України, ст. 25 Закону України «Про оренду землі», ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати приватне підприємство «Арго» усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками шляхом їх звільнення та приведення до стану, придатного за цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили, а саме:

· земельною ділянкою площею 3,6288 га, кадастровий номер 3223182500:07:001:0003, належною ОСОБА_1,

· земельною ділянкою площею 3,9999 га, кадастровий номер 3223182500:07:003:0012, належною ОСОБА_2,

· земельною ділянкою площею 4,6001 га, кадастровий номер 3223182500:07:003:0011, належною ОСОБА_2.

Стягнути з приватної фірми «Арго» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 487 грн. 20 коп.

Стягнути з приватної фірми «Арго» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 487 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.В.Кравченко