50/286
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 50/286
08.07.09
За позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави
в особі: 1) Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
2) Державного підприємства МНС "Управління капітального будівництва"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудінвест 2005"
про про зобов"язання виконати зобов"язання за договором підряду № 10
від 15.11.2006 та додаткових угод до нього № 1 від 14.12.2006, № 2
від 26.06.2007 та № 3 від 26.11.2007 та стягнення штрафних санкцій у
сумі 398 505,96 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники:
Від прокуратури Спорий І.Г.(старший прокурор відділу Генеральної прокуратури
України)
Від позивача-1 Нагаївська Н.В.(дов. № 03-151/24 від 10.01.2009)
Від позивача-2 Данилов Е.О.(дов. № 185 від 23.06.2009)
Від відповідача не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Заступник Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного підприємства цього Міністерства "Управління капітального будівництва" звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про зобов"язання відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю "Київбудінвест 2005", виконати свої договірні зобов"язання за договором підряду № 10 від 15.11.2006 та додаткових угод до нього № 1 від 14.12.2006, № 2 від 26.06.2007 та № 3 від 26.11.2007, а також стягнути з відповідача на користь позивача-2 штрафні санкції у сумі 398 505,96 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.04.2009 порушено провадження у справі №50/286 та призначено її до розгляду на 15.05.2009.
Представник відповідача в судове засідання 15.05.2009 не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
В судове засідання 15.05.2009 прибули представники прокуратури та позивачів, дали пояснення по справі, подали спільне клопотання про розгляд справи у термін більший, ніж передбачений ч. 1 ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив дане клопотання, розгляд справи був відкладений на 12.06.2009.
Судове засідання призначене на 12.06.2009 було перенесене на 17.06.2009.
17.06.2009 в судове засідання прибули представники прокуратури та позивачів, дали додаткові пояснення по справі.
Представник відповідача в судове засідання 17.06.2009 втретє не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі. Розгляд справи був відкладений на 08.07.2009.
08.07.2009 в судове засідання прибули представники прокуратури та позивачів і дали пояснення по справі. Представники позивачів надали суду додаткові докази по справі та в повному обсязі підтримали заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання 08.07.2009 в черговий раз не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визначити причини його неявки до суду неповажними.
Представник прокуратури і позивачі заявили клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду з метою ухилення від виконання зобов”язань.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання позивача обґрунтованим, задовольнив його та вирішив за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно із ст. 121 Конституції України прокуратура покликана захищати інтереси держави і шляхом звернення до суду з позовом реалізує ці повноваження.
Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 8.04. 1999 прокурори вправі звертатись до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.
У ст. 1 Указу Президента України від 5.03. 2004 №283/2004 зазначено, що Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується на забезпечення реалізації державної політики у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, наслідків Чорнобильської катастрофи, рятувальної справи, пожежної безпеки, створення та функціонування системи страхового фонду документації, поводження з радіоактивними відходами, профілактики травматизму невиробничого характеру.
Згідно з наказом МНС України від 09.09.1997 № 219 створено Державне підприємство „Управління капітального будівництва” для здійснення ним у системі Міністерства функцій єдиного замовника з власного будівництва житла для військовослужбовців, об'єктів виробничого та комунального призначення, капітального ремонту будівель і споруд, ефективного використання капітальних вкладень на будівництво. На виконання даного наказу Міністром МНС України затверджено статут ДП „Управління капітального будівництва”, у якому зазначено, що це підприємство повністю підпорядковане МНС України і його майно є державною власністю. Отже збитки, які спричиняються МНС України і його підприємству, є безпосередньою шкодою державі.
Судом встановлено, що з метою забезпечення житлом військовослужбовців Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі позивач-1) Державне підприємство „Управління капітального будівництва”(далі позивач-2, далі замовник за договором) 15.11.2006 уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Київбудінвест 2005»(далі –відповідач, генпідрядник за договором) договір підряду № 10 (далі - Договір).
За пунктами 1.1, 2.1, 2.3 та 3.1 договору позивач-2 доручає, а відповідач виконує згідно робочого проекту комплекс загально будівельних робіт, а саме реконструкцію казарм № 13/3, 13/4 та 13/9 у м. Ніжин Чернігівської області під житлові будинки для сімей військовослужбовців. Договірна ціна робіт по будівництву об'єкту визначена на підставі проектно-кошторисної документації і становить 13 669 464,00 грн. Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками та оформляється сторонами шляхом укладання додаткових угод.
Джерелом фінансування є кошти Державного бюджету України (п.3.1 договору).
Відповідно до п. 3.2 договору у 2006 році розрахунки між сторонами в сумі 5 006 630,00 грн. здійснюються шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку позивача-2 на розрахунковий рахунок відповідача в термін не пізніше 28 грудня 2006 року.
У 2007 році розрахунки між сторонами в сумі 8 662 834,00 грн. здійснюються шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку позивача-2 на розрахунковий рахунок відповідача в термін не пізніше 28 грудня 2007 року.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що термін закінчення будівництва - IV квартал 2007 року.
Згідно розділу 4 договору позивач-2 зобов'язувався: - забезпечити відповідача необхідною документацією і погодженнями для початку робіт; - після закінчення робіт провести у відповідача прийомку робіт по акту робочої комісії; - проводити оплату виконаних відповідачем робіт відповідно до актів форми-2 протягом трьох днів з моменту їх підписання тощо.
Пунктом 4.2. передбачено, що відповідач зобов'язується: - проводити роботи згідно п.1.1. даного договору в повній відповідності з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами та правилами; - здати позивачу-2 об'єкт відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією у визначений договором термін в об'ємі підписаного за участю відповідача кошторисів тощо.
Згідно Розділу 8 договору відповідач гарантував виконання всіх робіт в повному обсязі згідно кошторисів і в терміни узгоджені даним договором та додаткових угод до нього.
Як встановлено судом, на виконання умов договору, позивач-2 свої договірні зобов'язання виконав, здійснив попередню оплату будівельних робіт - перерахував відповідачеві через Державне казначейство України бюджетні кошти в сумі 13 556 066,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №34 від 16.11.2006 на суму 1 215 420,00 грн., №41 від 07.12.2006 на суму 1 400 000,00 грн., №44 від 25.12.2006 на суму 2 391 210,00 грн., №1 від 03.07.2007 на суму 2 598 850,00 грн., №4 від 02.08.2007 на суму 2 899 741,20 грн. та №10 від 04.09.2007 на суму 3 050 845,20 грн. Вказані фінансові документи приймаються судом у якості належних доказів виконання позивачем 2 своїх договірних зобов”язань.
Проте відповідач, незважаючи на отримання від позивача-2 цих бюджетних коштів, всупереч вимогам ст. 191 ГК України, ст. ст. 526 , 875 та 883 ЦК України, пунктів 1.1-1.3, 4.2, 5.1 і 10.1 договору в односторонньому порядку відмовився від виконання зобов'язань. Він допустив істотні відступи від умов договору підряду –перестав здійснювати реконструкцію казарм №№ 13/3, 13/4 та 13/9 у м. Ніжин Чернігівської області під житлові будинки для сімей військовослужбовців та прострочив термін передання житла замовникові –1У квартал 2007 року ,
Актами приймання виконаних робіт (типова форма № КБ-2в та КБ-3) відповідач відзвітував перед позивачем-2 за використані бюджетні кошти на суму 7 073 857,4 грн., тобто залишились невиконані роботи на суму 6 482 209 грн.
На претензію позивача-2 №61 від 20.02.2009 відповідач не відповів та про мотиви порушення зобов'язання не повідомив. Зазначене підтверджує факт невиконання останнім своїх договірних зобов'язань.
Судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобов'язань.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами, згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов”язується збудувати і здати у встановлений строк об”єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов”язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти об”єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції ( технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків).
Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель, споруд, технічного переоснащення підприємств, а також окремих комплексів чи видів робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 визначається Загальними умовами укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - Загальні умови).
Загальні умови є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі - договір підряду) незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).
Підрядник зобов'язаний виконати з використанням власних ресурсів, якщо інше не встановлено умовами договору підряду, та у встановлені строки, роботи відповідно до проектної та кошторисної документації;
Відповідно до п. 83 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві фінансування робіт (будівництва об'єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід'ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об'єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором.
Згідно п.п. 88 –91 Постанови КМУ № 668 приймання-передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) проводиться у порядку, встановленому цими Загальними умовами, іншими нормативними актами та договором підряду.
Після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт (об'єкта будівництва) замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання.
Фінансування витрат на організацію приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва) покладається на замовника, якщо інше не встановлено договором підряду, за винятком додаткових витрат, що виникли з вини підрядника.
Передача закінчених робіт (об'єкта будівництва) підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі.
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одними із способів захисту цивільного права та інтересу є примусове виконання обов”язку в натурі та відшкодування збитків .
Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що у зв”язку з невиконанням відповідачем договірних зобов”язань вимога прокурора щодо вчинення підрядником дій по закінченню реконструкції (технічному переоснащенню) військових будівель є обґрунтованою та законною, а позов підлягає задоволенню в цій частині.
Окрім цього, порушення зобов'язань за договором будівельного підряду є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором підряду.
Відповідно до п. 2 ст. 218 ГК України та ст. 883 ЦК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Підрядник відповідає за прострочення передання об”єкта будівництва замовникові та інші порушення договору. За невиконання або неналежне виконання обов”язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Така ж відповідальність передбачена в п. 2 ст. 217 ГК України у вигляді сплати штрафних санкцій.
Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити при порушенні ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов'язання.
Отже, у випадку якщо порушено господарське зобов'язання, у якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, яке відноситься до державного сектору економіки, чи виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України штрафні санкції, відповідно до п. 2 ст. 231 ГК України, застосовуються в наступних розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсоток вартості робот, послуг, по яким допущена прострочка виконання за кожний день прострочки, а за прострочку понад тридцяти діб додатково стягується штраф в розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Суд погоджується з розрахунком, наданим прокурором та позивачами щодо нарахування штрафних санкції відповідачу і вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в цій частині:
1. Пеня за період з 01.01.2008 року по 30.01.2008 року становить:
13 669 464 грн. * 0,001 * 30 (днів прострочки) / 366 (днів року) = 1 120,45 грн.
2. Штраф за період з 31.01.2008 року по 30.06.2008 року становить:
13 669 464 грн. * 0,07 * 152 (днів прострочки) / 366 (днів року) = 397 385,51грн.
Всього: 398 505,96 грн.
Пунктом 3 ст.197 та ст. 234 ГК України передбачено, що сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.
Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань порушує не тільки майнові інтереси позивачів, які утримуються за рахунок Державного бюджету, але й перешкоджають їм виконати вимоги ст. 47 Конституції України, ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»щодо забезпечення державою військовослужбовців та членів їх сімей житлом.
Відповідно до ст. 58 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька позовних вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Зазначені вимоги щодо зобов'язання виконання обов'язку в натурі та сплаті штрафних санкцій походять від загальної підстави, вони випливають з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги, а тому дані вимоги об'єднані в одній позовній заяві.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, від сплати яких позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю “Київбудінвест 2005” виконати свої договірні зобов'язання в натурі згідно з договором підряду № 10 від 15.11.2006 та додаткових угод до нього № 1 від 14.12.2006, № 2 від 26.06.2007 та № 3 від 26.11.2007, а саме реконструювати казарми № 13/3, 13/4 та 13/9 у м. Ніжин Чернігівської області під житлові будинки для сімей військовослужбовців, роботу та об'єкт передати Державному підприємству Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи "Управління капітального будівництва".
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Київбудінвест 2005” (04111, м. Київ, Шевченківський район, вул. Блюхера, буд. 11; код ЄДРПОУ 33308625) на користь Державного підприємства Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи "Управління капітального будівництва" (01030, м. Київ, Шевченківський район, вул. Олеся Гончара, буд. 55, код ЄДРПОУ 25276329) штрафні санкції у вигляді пені в сумі 1 120 (одна тисяча сто двадцять) грн. 45 коп. та штрафу у сумі 397 385 (триста дев'яносто сім тисяч триста вісімдесят п'ять) грн. 51 коп.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Київбудінвест 2005” (04111, м. Київ, Шевченківський район, вул. Блюхера, буд. 11; код ЄДРПОУ 33308625) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення до Державного бюджету України витрати по сплаті державного мита в сумі 3 985 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 06 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
7. Копію рішення розіслати сторонам та прокурору.
Суддя Головатюк Л.Д
Дата підписання рішення 23.07.2009
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.07.2009 |
Оприлюднено | 05.08.2009 |
Номер документу | 4220699 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головатюк Л.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні