Рішення

від 23.12.2014 по справі 922/4667/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р.Справа № 922/4667/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Семенов О.Є.

розглянувши справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Херсон) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм" (м. Мерефа) про стягнення 39247,37 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 01.12.14 р.),

відповідача - Судавцова Г.М. (довіреність від 03.02.14 р.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, яка була прийнята ухвалою суду від 18.12.2014 р., просить стягнути з відповідача на свою користь борг в сумі 39247,37 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №1195-20/03/12 від 20.03.2012 р.

Позивач надав заяву про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши це клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.

Позивач надав клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати у відповідача всі договори поставки, укладені між позивачем та відповідачем.

Розглянувши надане клопотання, суд вважає за необхідне відхилити його, як необґрунтоване відповідно до ст. 38 ГПК України.

Також, позивач надав додаткові пояснення щодо відмови відповідача видати довіреність на отримання товару, в якій просить долучити їх до матеріалів справи.

Крім того, позивач надав ще одні додаткові пояснення щодо відсутності довіреності на отримання товару, в якій також просить долучити їх до матеріалів справи.

Розглянувши ці клопотання, викладені у додаткових поясненнях, суд вважає за можливе задовольнити їх.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву, заперечує проти позовних вимог та просить повністю відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що позивачем до позову додані видаткові накладні, які не містять посилань на договір поставки №АФБ-20/03/12 від 20.03.2012 р. та відповідно не можуть свідчити, що товар був поставлений саме за цим договором, умови оплати та умови настання зобов'язань покупця за вказаним договором поставки не можуть поширюватися на поставки за доданими позивачем видатковими накладними, за відсутності договору купівлі-продажу (договору поставки) термін оплати сторонами не визначений, а значить продавець не має права вимагати в судовому порядку стягнення вартості товару без дотримання вимог ст. 530 ЦК України, таким чином, обов'язок оплатити поставлений за доданими позивачем видатковими накладними товару у відповідача ще не настав, а доказів здійснення поставки товару за договором поставки №АФБ-20/03/12 від 20.03.2012 р. позивачем не надано.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

20.03.2012 р. між сторонами був укладений договір поставки №АФБ- 20/03/12 з протоколом розбіжностей (далі - договір), за яким постачальник (позивач) зобов'язується поставляти та передавати у власність покупцю (відповідачу) визначений цим договором товар (надалі іменується "товар"), а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату (п. 1.1).

Згідно з п. 1.2 договору найменування, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються специфікацією (надалі іменується "специфікація") що є додатком № 1 до цього договору, яка підписується сторонами та являється його невід'ємною частиною. У випадку зміни пунктів щодо товару, вказаних в специфікації, сторони узгоджують нову специфікацію, яка підписується обома сторонами та вступає в дію з моменту її підписання.

Відповідно до п. 2.1 договору поставка товару за цим договором здійснюється постачальником на підставі зробленої заявки покупця на протязі 5 (п'яти) календарних днів з моменту її отримання. Постачальник має право на дострокову поставку товару.

Згідно з п. 2.2 договору сторони погоджують асортимент, кількість товару шляхом надіслання Покупцем заявки Постачальнику, складеної на підставі специфікації. Асортимент та кількість товару партії поставки, сторони вказують у видатково-прибуткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.5 договору поставка партії товару вважається виконаною постачальником в момент передачі партії товару покупцю. Перехід права власності на товар, а також перехід ризику випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару від постачальника до покупця відбувається в момент підписання покупцем видатково-прибуткової накладної на партію товару.

Згідно з п. 4.1 договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, що визначені за одиницю товару у специфікації. Перегляд цін на товари, які пропонуються постачальником до поставки за цим договором, здійснюється шляхом узгодження та підписання нової специфікації зі зміненими цінами на товари, що постачаються.

Пунктами 5.1-5.3 договору визначено, що оплата за кожну поставлену партію товару здійснюються шляхом готівкового або безготівкового розрахунку протягом 45 (сорок п'ять) банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця. Оплата здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника, що визначений у цьому договорі або внесення грошових коштів у касу постачальника. Оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та накладної, за якою передавався товар, або на підставі рахунку. При здійсненні платежу покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, номер та дату видатково-прибуткової накладної (товарно-транспортної накладної), або номер та дату рахунку.

За період з 13.04.2012 р. по 21.02.2014 р. позивачем було поставлено відповідачу товари в асортименті на загальну суму 200138,96 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних за вказаний період, підписаними сторонами без зауважень, в яких відсутні посилання на договір поставки №АФБ 20/03/12 від 20.03.2012 р., та актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2014 р.

Відповідач частково оплатив та повернув позивачу товар на загальну суму 160890,15 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень відповідача та актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2014 р.

Відповідно до акту звіряння розрахунків станом на 31.10.2014 р. заборгованість відповідача становить 39247,37 грн.

25.09.2014 р. позивач направив на адресу відповідача було вимогу №1/83 про сплату боргу.

Проте, відповідач заборгованість не сплатив та відповіді не дав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Оскільки сторонами у договорі не визначено істотної умови - предмету договору, тобто товару, який постачається, та відсутня специфікація до договору, яка б його визначала, то договір поставки №АФБ 20/03/2 від 12.03.2012 р. є неукладеним.

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 11 ЦК України, ст. 174 ГК України.

В даному випадку сторони уклали договір купівлі-продажу в усній формі, а зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар виникло внаслідок отримання товару по видатковій накладній.

Згідно ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Посилання відповідача на те, що заборгованість не підлягає оплаті в зв'язку з тим, що не настав строк оплати, суд вважає безпідставним, оскільки: по-перше, позивачем була надіслана відповідачу вимога про оплату заборгованості у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України; по-друге, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості.

Наявність заборгованості в сумі 39247,37 грн. підтверджується актом звірки станом на 31.10.2014 р., підписаним уповноваженими представниками сторін.

За таких обставин, суд вважає збільшені позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 692 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Збільшені позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астат Фарм" (62472, Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, 223, кім. 8-7. Код ЄДРПОУ 38117651) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1. Ідент. код НОМЕР_1) заборгованість в сумі 39247,37 грн. та судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.12.2014 р.

Суддя В.І. Ольшанченко