Постанова

від 25.12.2014 по справі 824/2523/14-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/2523/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Анісімов О.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

25 грудня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватне підприємство "Бестком" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Бестком" до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Бестком" (далі - позивач або ПП "Бестком") звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернівецькій області (далі - відповідач або ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2014 р., №0002592202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 1388178,00 грн., у т.ч. за основним платежем 925452,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 462726,00 грн. та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2014 р., №0002592202, яким донараховано грошове зобов'язання з ПДВ на суму 615543,00 грн., у т.ч. за основним платежем 410362,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 205181,00 грн.

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у задоволенні адміністративних позовів приватного підприємства "Бестком" до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився . Про причини своєї неявки суд не повідомив .

Представник відповідача в судове засідання не з'явився , однак надав суду заяву про перенесення даної справи, однак судова колегія зазначає, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову - скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, звертаючись до суду першої інстанції та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що ДПІ проведено документальні позапланові виїзні перевірки ПП "Бестком" з питань дотримання вимог податкового законодавства, за наслідками якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень стало, на думку ДПІ, формування позивачем податкового кредиту за рахунок господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю "Олтекс Трейд" (далі - ТОВ "Олтекс Трейд") та товариством з обмеженою відповідальністю "Градієнт ЛТД" (далі ТОВ "Градієнт ЛТД"), які фактично не проводились. Позивач вважає прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не законними, так як господарські операції носили реальний характер, були належним чином оформлені первинними документами, у т.ч. податковими накладними та пов'язані з його господарською діяльністю, а відтак звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів .

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позови приватного підприємства "Бестком" до Державної податкової інспекції у місті Чернівцях Головного управління Міністерства доходів і зборів у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.06.2014 р., №0002592202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 1388178,00 грн., у т.ч. за основним платежем 925452,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 462726,00 грн. та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.07.2014 р., №0002592202, яким донараховано грошове зобов'язання з ПДВ на суму 615543,00 грн., у т.ч. за основним платежем 410362,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 205181,00 грн. - не підлягають задоволенню.

Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правову спору, в межах апеляційної скарги зазначає наступне .

Так, працівниками ДПІ у м. Чернівцях у Акті перевірки з посиланням на акти ДПІ у Калінінському районі м.Донецька від 27.03.2014 року № 299/05-63-22-08/38974997 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Градієнт ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за лютий 2014 року», №461/05-63-22-08/38974997 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Градієнт ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за січень 2014 року та акт ДПІ у Печерському районі м. Києва № 1155/26-55-10/38487923 від 17.04.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Олтекс Трейд» із ТОВ «Донерм" (код ЄДРПОУ- 36302296)» зазначено, що відносно ТОВ «Олтекс Трейд» та ТОВ " Градієнт ЛТД" встановлено відсутність підприємств за місцезнаходженням, відсутні основних засобів, виробничих потужностей і ресурсів для здійснення діяльності. Відповідно до баз даних міністерства доходів і зборів, податкової звітності, отриманого акту звірки та інших джерел інформації, одержаних у ході проведення перевірки, встановлено укладання угод та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди з метою штучного формування витрат та податкового кредиту.

Крім цього, для перевірок не надано акти прийому - передачі, журнал довіреностей на отримання ТМЦ, документи складського обліку щодо переміщення товару та внаслідок цього, зроблено висновок щодо відсутності реалізації товару між даними контрагентами.

Враховуючи наведене податковими інспекторами зроблено висновок про неможливість підтвердити реальність здійснення операцій між ПП «Бестком» та вказаними контрагентами за грудень 2013 року та січень-лютий 2014 року.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України - з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27 грудня 2010 року.

Відповідно до п. п. 2-4 Порядку - зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно до п. п. 6, 7 Порядку - у разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Отже, проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка.

При цьому заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

Таким чином, ДПІ у Печерському районі м. Києва та ДПІ у Калінінському районі м. Донецька зустрічних звірок ТОВ «Олтекс Трейд» та ТОВ «Градієнт ЛТД», відповідно, не проводили, дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів позивача не здійснювало, відповідні довідки не складалися .

Наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до п. 4.4. Методичних рекомендацій - у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки. Акт про неможливість проведення зустрічної звірки складається за формою визначеною у додатку 3 до Методичних рекомендацій.

Проте, зміст актів про неможливість проведення зустрічної звірки щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань, не відповідає встановленій Методичними рекомендаціями формі. В порушення форми податковий орган замість констатації відсутності суб'єкта господарювання за юридичною адресою здійснює висновки про відсутність реальності здійснення операцій.

Як вбачається зі змісту вчинених відповідачем дій, ДПІ у Печерському районі м. Києва та ДПІ у Калінінському районі м. Донецька фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, за результатами якої й складено Акти про неможливість проведення зустрічних звірок.

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п. п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України - документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли, зокрема, отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що визначені п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Крім того, за приписами п. 1.10 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України № 355 від 27 травня 2008 року, п. 74.1 ст. 71, ст. 74 ПК України вбачається, що недостовірна інформація, викладена у висновках даних актах, може бути внесена відповідачем до існуючих баз даних податкової служби, використана податковим органом при перевірці контрагентів, що може призвести до погіршення його ділової репутації, відмови контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання, будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.2 статті 198 ПК, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), відповідно до пункту 198.4 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктами 201.4, 201.6 статті 201 ПК, встановлено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вказана позиція узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), де Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт реальності придбання товарів, вартість яких відноситься до податкового кредиту з податку на додану вартість. Для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Фактичне виконання договірних зобов'язань з ТОВ «Олтекс Трейд» та ТОВ «Градієнт ЛТД» підтверджується первинними документами, а саме: видатковими накладними, податковими накладними, платіжними документами, попередніми замовленнями, специфікаціями, сертифікатами відповідності, санітарно-гігієнічними висновками тощо.

Зазначені вище документи складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 201 Податкового кодексу України і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу здійснених господарських операцій, які узгоджуються між собою.

Працівниками ДПІ у м. Чернівцях в Акті перевірки зазначено, що проведеним аналізом ланцюга постачання встановлено, що товар, який ПП «Бестком» закупив у ТОВ «Олтекс Трейд», був імпортований ТОВ «А.І.К.» (код ЄДРПОУ 38886293) та розмитнювався на Чернівецькій обласній митниці. Імпортовані продукти харчування від фірми імпортера транспортувалися одразу на орендований ТОВ «Олтекс Трейд» склад у ПП «Бестком».

Претензій щодо постачання товарів від виробника до ТОВ «Градієнт ЛТД» по ланцюгу постачання під час перевірок у податкових органів також не було.

Відсутність актів прийому-передачі, довіреностей на отримання ТМЦ пояснюється тим, що всі товарно-матеріальні цінності отримував безпосередньо директор приватного підприємства «Бестком», що підтверджується документами первинного обліку (видатковими накладними).

Ще одним доказом реальності господарських відносин із зазначеними контрагентами с наявність одержаних товарів в залишках на складі позивача, що підтверджується актами позапланових перевірок та актами контрольних перевірок інвентаризації цінностей, іпроведених під час документальних позапланових перевірок ПП «Бестком» за участю податківців.

ТОВ «Олтекс Трейд» та ТОВ «Градієнт ЛТД»_зареєстровані в якості юридичних осіб, являлись платниками податку на додану вартість. Інформація про те, що ТОВ «Олтекс Трейд» та ТОВ «Градієнт ЛТД» мають статус платника податку на додану вартість отримана на офіційному сайті міністерства доходів та зборів України: minrd.gov.ua ).

Крім цього, у відповідача немає будь-яких доказів відсутності ТОВ «Олтекс Трейд» та ТОВ «Градієнт ЛТД» за місцезнаходженням під час здійснення господарської діяльності із позивачем.

Отже, з дня отримання податкових накладних у позивача виникло право формувати податковий кредит по взаєморозрахунках як із ТОВ «Олтекс Трейд», так і з ТОВ «Градієнт ЛТД».

Крім того, статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними. ТОВ «Олтекс Трейд» та ТОВ «Градієнт ЛТД» на момент здійснення оскаржуваних правовідносин були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб без будь-яких застережень.

Тобто, всупереч висновку суду першої інстанції, позивач вжив усіх залежних від нього заходів обачності при виборі контрагентів та переконався в діловій добросовісності їх для недопущення господарського правопорушення (частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України).

Таким чином, суд першої інстанції не оцінив надані докази повно та всебічно, а формально погодився з припущеннями допущеними відповідачем та мотивував своє рішення доказами, які не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, суд першої інстанції не зрозумілим методом встановив наявність переплати по взаєморозрахунках з ТОВ «Олтекс Трейд» у сумі 7760008,28 грн. не врахувавши надані суду податкові та видаткові накладні та платіжні доручення на оплату за товар по договору поставки № БК-0000056 від 02.09.2013 року за вересень-листопад 2013 року, згідно з якими та з актами звірки сума переплати складає 575274,78 гривень. та не вірно тлумачив пояснення директора Ткачука Р.Л., який нібито підтвердив відсутність замовлень на товар та наявність договору оренди з експортером товарів ТОВ «А.І.К.».

Також, суд першої інстанції зобов'язав надати нормативно не передбачені та конкретно судом не визначені «документи складського обліку» та помилково визначив мету діяльності ТОВ «Олтекс Трейд» як надання податкової вигоди іншим суб'єктам господарюванням по причині надання ним уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ, якими воно зменшило свої податкові зобов'язання, не аргументуючи причини та наслідки такого зменшення і яким чином таке декларування контрагента вплинуло на податкові зобов'язання зобов'язання ПП «Бестком». Проте, податкова звітність ТОВ «Градієнт ЛТД» не аналізувалась судом взагалі.

Окрім того, суд першої інстанції помилково визначив наявність заборгованості ТОВ «Олтекс Трейд» перед ПП «Бестком» по договору оренди приміщення, не врахувавши надані акти взаємозвірок заборгованості, якими дана заборгованість погашена. Відповідно, жодних дій претензійно-позовного характеру позивачем не вживалось.

Також, суд першої інстанції помилково надав суперечливі відомості щодо наявності специфікацій на замовлений товар (стор. 7-8 та 9 постанови). Специфікації на увесь перелік придбаних товарів наданий для долучення до матеріалів справи.

Разом з тим, суд першої інстанції встановив неможливість ідентичності номерів специфікацій, електронного замовлення та відповідної видаткової накладної та висловив припущення щодо складання даних документів представниками ПП «Бестком», хоча дана ідентичність цілком доцільна та логічна і унеможливлює переплутування документів по одній операції.

Зважаючи на вищевказане, податкові повідомлення - рішення від 13.06.2014 року № 0001322201 від 03.07.2014 року № 0002862202 є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального та матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргуПриватне підприємство "Бестком" задовольнити повністю .

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Бестком" до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати .

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Приватного підприємства "Бестком" до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області - задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.06.2014 р., №0002592202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 1388178,00 грн., у т.ч. за основним платежем 925452,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 462726,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.07.2014 р., №0002592202, яким донараховано грошове зобов'язання з ПДВ на суму 615543,00 грн., у т.ч. за основним платежем 410362,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 205181,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Драчук Т. О.

Загороднюк А.Г.