Рішення

від 28.05.2009 по справі 5/105-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/105-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" травня 2009 р.                                                                          Справа № 5/105-09

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермолпром»,                 м. Чернігів

до Відкритого акціонерного товариства «Соммас», м. Миронівка

про стягнення 81383,80 грн.

за участю представників:

позивача:Сиротинець М.В. –дов. від 26.05.2009р. № 19

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермолпром»(далі – Позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Соммас»(далі –Відповідач) про стягнення 81383,80 грн., з яких 78990,80 грн. –основний борг та 2393 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар.  

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 06.05.2009р., в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 11.04.2007р. № 04/07-2 (далі –договір), відповідно до умов якого позивач –постачальник прийняв на себе зобов'язання поставляти та передавати у власність  відповідача –покупця товар відповідно до замовлення відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його за цінами позивача на умовах договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 1.2 договору, ціна на товар, що поставляється згідно договору та загальна вартість товару узгоджується сторонами по кожній партії товару та відображаються у специфікаціях та/або рахунках –фактурах, які є невід'ємною частиною договору.

          Загальна сума договору відповідає загальній сумі всіх накладних, на підставі яких здійснюється передача товару згідно договору (п. 2.2 договору).

          Відповідно до п. 2.3 договору відповідач зобов'язався сплатити вартість товару на протязі п'яти банківських днів після отримання товару та підписання видаткової накладної.

Згідно п. 4.2 договору передача товару представнику відповідача здійснюється на підставі виписаної  відповідачем довіреності.

Право власності на товар переходить в момент його передачі, який збігається із моментом підписання видаткової накладної (п. 4.5 договору).

Договір набирає чинності із моменту підписання його сторонами і діє до моменту остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п. 9.1 договору).

          На виконання умов договору позивач по видаткових накладних                № РН-0000426 від 04.10.2007 р., № РН-0000447 від 19.10.2007 р., № РН- 0000508 від 27.12.2007 р., № РН-0000010 від 24.01.2008 р., № РН –0000009 від 24.01.2008 р., № РН - 0000015 від 25.01.2008 р., № РН –0000045 від 15.02.2008 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 96052,62 грн., а відповідач на підставі довіреностей № 773421 від 19.10.2007 р., № 773533 від  28.12.2007 р., № 773559 від 23.01.2008 р., № 773589 від 15.02.2008 р. вказаний товар отримав.

Позивач для оплати за поставлений товар виставив відповідачу рахунки –фактури, завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

В зв'язку з тим, що відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар по вказаному договору належним чином не виконав, позивач направив на його адресу претензію № 58 від 22.08.2008р. з вимогою погасити існуючу заборгованість.

Відповідач свої договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений товар виконав частково в зв'язку з чим за останнім станом на день розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 78990,80 грн.

Вказана сума заборгованості також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами у справі, який підписаний в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств, згідно якого сальдо станом на 05.02.2009р. складає 18990,80 грн. на користь позивача,  завірена копія акта залучена до матеріалів справи.

Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 78990,80 грн. заборгованості.

Крім того, позивач на підставі п. 5.3 договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,01% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Проте, обґрунтованого розрахунку, з вказівкою з якої дати і по яку розрахована позивачем пеня виходячи із суми заборгованості за відповідний період з зазначенням та наданням доказів які б підтверджували вказаний розрахунок позивачем не надано.

В зв'язку з чим, суд дійшов висновку, про залишення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 2393 грн. без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Соммас»(08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Чкалова, 124, код ЄДРПОУ 20594929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермолпром»               (14013, м. Чернігів, вул. Шевченка, 33-А, кв. 55, код ЄДРПОУ 34853641)           78990 (сімдесят вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 80 коп. –заборгованості, 790 (сімсот дев'яносто) грн. 06 коп. –витрат по сплаті державного мита та 114 (сто чотирнадцять) грн. 53 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 2393 грн. залишити без розгляду.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               Подоляк Ю.В.