Рішення

від 11.06.2009 по справі 4/117-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/117-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" червня 2009 р.                                                                          Справа № 4/117-09

Суддя Щоткін О.В., розглянувши справу

за позовом  ВАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний", м. Київ

до    Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільінжшляхбуд", м. Вишневе

про стягнення 89094,68 грн.

Представники:                

позивач – Філіпенко М.І.  –предст., дов. від  14.01.2009р.    

                  Ляшенко Л.А.  –предст., дов. від  14.01.2009р                                    

відповідач – не з'явився

Обставини справи:

Відкритим акціонерним товариством "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" (далі-позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільінжшляхбуд (далі-відповідач) про стягнення 89 094, 68 грн., які складають 71 753,84 грн. заборгованості за договором № 1-25 від 08.01.2008р., 8 586,87 грн. пені, 8 753,97 грн. інфляційних втрат.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договорами поставки, а саме: не оплатив вартість поставленого йому товару.

Ухвалою господарського суду від 21.04.2009р. було порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 26.05.2009р.

26.05.2009р. представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 09.06.2009р.

          09.06.2009р. представник відповідача вдруге в судове засідання не з'явився, проте до початку судового засідання через канцелярію суду (вх. № 5890) подав заяву, в якій просить перенести розгляд справи, у зв'язку з хворобою відповідача.

Розглянувши подану заяву, суд відмовляє в її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами.

Справу від імені підприємства можуть вести керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства. Таким чином директор ТОВ «Сільінжшляхбуд» не є єдиним можливим законним представником, за відсутності якого справа не може бути розглянута.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

                    Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд,

встановив:

08.01.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільінжшляхбуд» (покупець) було укладено договір № 1-25 (далі –Договір-1), відповідно до якого, постачальник зобов'язується виготовляти й відпускати замовлену продукцію покупцю, а покупець приймати й своєчасно здійснювати оплату замовленої ним продукції на умовах даного договору.

Строк дії даного договору встановлюється з дня підписання й діє до 31.12.2008р. (п. 5.1).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки за продукцію й автопослуги, які надаються постачальником, здійснюються покупцем до 10 числа місяця, що слідує за звітним, але не пізніше ніж 3 банківських дні після одержання рахунка для кінцевого розрахунку за відпущену продукцію протягом звітного місяця, що підтверджується відповідною накладною.

На виконання умов договору позивачем була поставлена відповідачу продукція та надано послуги автоперевезення вантажів, що підтверджується видатковими накладними: № АБ-0000024 від31.01.08 р., № АБ-0000083 від 29.02.08 р., № АБ-0000153 від 31.03.08 р, № АБ-0000188 від 30.04.08 р., № АБ-0000261 від 31.05.08 р., № АБ-0009915 від 19.06.08 р., № АБ-0010007 від19.06.08 р, № АБ-0010008 від 19.06.08 р., № АБ-0010152 від 21.06.08 р, № АБ-0010717 від 27.06.08 р., № АБ-0000370 від 31.07.08 р.

Факт отримання вказаної продукції підтверджується належним чином оформленими  довіреностями, які містяться в матеріалах справи: серія ЯНШ № 902757 від 08.01.08 р., серія ЯНШ № 902771 від 31.01.08 р., серія ЯНШ № 902783 від 01.03.08 р., серія ЯОШ № 199004 від 01.04.08 р., серія ЯОШ № 199022 від 05.05.08 р., серія ЯОШ № 199047 від 02.06.08 р., серія ЯОШ № 199070 від 01.07.08 р.

Факт надання послуг підтверджується актами надання послуг автоперевезення вантажів: № АБ-0000025 від 31.01.08 р., № АБ-0000261 від 30.04.08 р., № АБ-0000318 від 30.05.08 р., № АБ-0000538 від 30.06.08 р., № АБ-0000583 від 31.07.08 р.

Проте відповідач в порушення умов договору за одержану продукцію і отримані послуги автоперевезення сплатив лише частково, що підтверджується банківськими виписками: від 09.01.08 р. від 25.01.08 р., від 23.01.08 р. від 03.04.08 р., від 17.04.08 р., від 14.05.08 р. від 29.05.08 р., від 11.06.08 р., від 20.06.08 р., від 15.07.08 р., від 08.08.08 р., від 13.08.08 р., від 10.09.08 р., від 19.09.08 р.

Провівши часткову оплату товару, відповідач визнав той факт, що продукція за вищевказаними накладними ним була отримана та те, що позивачем були надані послуги з перевезення.

Таким чином, судом встановлено факт невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільінжшляхбуд» своїх зобов'язань за договором від 08.01.2008р. №1-25.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх вимог, позивачем на адресу останнього було направлено претензію з вимогою погасити заборгованість, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

          Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а  також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач в судові засідання неодноразово не з'являвся, відзиву та витребуваних судом документів не надав, доказів, які б спростовували суму заборгованості не подав, а тому враховуючи вищезазначене, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати вартості поставленої продукції становить 71 753,84 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 8 586,87 грн. пені.

Згідно п. 6.4. Договору, за порушення умов та строків сплати за продукцію, передбачених пунктами 4.1, 4.2 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день затримання платежу.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що  штрафні санкції за порушення  грошових зобов'язань встановлюються  у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно  до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Відповідно вищезазначених норм законодавства при розрахунку суми пені позивачем застосовано подвійну облікову ставку НБУ.

Розмір пені за  розрахунком позивача становить 8 586, 87 грн. Даний розрахунок є арифметично не вірним, тому суд здійснив власний розрахунок пені, який становить 8 569, 08 грн.

Таким чином, заявлена до стягнення з відповідача сума пені 8 586, 87 грн. підлягає задоволенню частково в розмірі 8 569, 08 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За розрахунком позивача сума інфляційних становить 8 753,97 грн.

Розрахунок позивача інфляційних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому сума інфляційних в розмірі 8753, 97 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільінжшляхбуд" заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню частково, в іншій частині позову відмовити.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч. 5 статті 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільінжшляхбуд" (08132, Київська обл.., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул.. Святошинська, 29, код ЄДРПОУ 13699987) на користь ВАТ "Асфальтобетонний завод "АБ Столичний" (03045, м. Київ, вул.. Новопирогівська, 60, код ЄДРПОУ 04012321) –71 753 (сімдесят одну тисячу сімсот п'ятдесят три) грн.. 84 коп. основного боргу, 8 753 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят три) грн.. 97 коп. інфляційних втрат, 8 569 (вісім тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн.. 08 коп. пені, 890 (вісімсот дев'яносто) грн.. 76 коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           В іншій частині позову відмовити.

          4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                               О.В. Щоткін

Дата підписання рішення: 30.06.2009р.