Рішення

від 28.05.2009 по справі 6/109-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/109-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" травня 2009 р.                                                                          Справа № 6/109-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                          Маляренка А.В.

при секретарі                                                                                     Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/109-09

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті», с. Крюківщина, Києво –Святошинського району                    

про стягнення заборгованості 106 289,54 грн.

Представники сторін:

від позивача: Кошовець М.М. (довіреність № 623  від 06.01.2009 року)

від відповідача: не з'явився

обставини справи:

         Товариство з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті»про стягнення заборгованості в сумі 106 289,54 грн., яка складається з основного боргу - 79 790,67 грн., пені - 3 189,86 грн., 3% річних - 398,74 грн., інфляції - 1 747,28 грн. та штрафу –21 162,99 грн.

      Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору фінансового лізингу № 080404-28/ФЛ-Ю-А від 04.04.2008 року, зокрема, щодо своєчасної сплати лізингових платежів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 28.05.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов та інших витребуваних ухвалою господарського суду Київської області про порушення провадження у справі не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (у справі наявне поштове повідомлення про вручення).

 Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи рекомендованим відправленням, на якому є відмітка пошти про отримання, суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

         Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфініті»(надалі - відповідач) 04.04.2008 року було укладено Договір фінансового лізингу №  080404-28/ФЛ-Ю-А (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору лізингодавець (позивач) передає лізингоодержувачу (відповідачу) в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу майно, зазначене в Специфікації до договору, а відповідач зобовязується прийняти майно (предмет лізингу), своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені договором.

Пунктом 2.1 договору фінансового лізингу встановлено, що строк користування Лізингоодержувачем майном становить 61 місяць з моменту підписання сторонами акту приймання –передачі майна згідно пункту 4.3 даного договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав належним чином умови договору, а самє передав, а відповідач прийняв Автомобіль (предмет лізингу) на суму 529 074,87 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 25.04.2008 року, який скріплений підписами та печатками уповноважених представників сторін, копія якого в матеріалах справи.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що відповідач виплачує позивачу лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів та пунктів 3.4.1- 3.4.5 договору.

 Нарахування лізингових платежів здійснюється з наступним коригуванням на зміну курсу гривні до долару США відповідно до вимог пунктів 3.4.1-3.4.5 Договору. Розрахунки лізингових платежів наведені в Довідках про нарахування лізингових платежів (копії в матеріалах справи).

 З доказів по справі вбачається, що відповідач свої зобов'язання за Договором щодо сплати лізингових платежів виконує не в повному обсязі, в наслідок чого за період з грудня 2008 р. по квітень 2009 р., за ним виникла заборгованість, а саме: відповідно до рахунку - фактури № СФ-008579 від 11.12.08р. заборгованість на суму 9 063,33 грн., з 09.01.09 р. заборгованість збільшилась на суму 23 995,79 грн., рахунок - фактура № СФ-009944 від 09.01.09 р., з 11.02.09 р. заборгованість збільшилась на суму 23 751,65 грн.,  рахунок - фактура № СФ-9001245 від 11.02.09р., з 06.03.09р. заборгованість збільшилась на суму 27 грн., рахунок - фактура № СФ-902556 від 06.03.09р., з 11.03.09р. заборгованість збільшилась на суму 22 952,90 грн., рахунок - фактура № СФ-902994 від 11.03.09р.    

Таким чином за користування предметом лізингу відповідач зобов'язаний був сплатити на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»станом на 01.04.2009 року всього 79 790,67 грн.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

       Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

       Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

      Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

    Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

         Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

       Як зазначено у статті 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

     Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з'явився, докази оплати суду не надав.

   Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 79 790,67 грн. основного боргу, є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму індексу інфляції –1 747,28 грн. та три проценти річних - 398,74 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

       Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування індексу інфляції та 3% річних за заявлений позивачем період.

     А отже, вимоги щодо стягнення з відповідача індексу інфляції та трьох процентів річних є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 3 189,86 грн.

 Відповідно до п.11.2, п.11.2.1 договору, за порушення обов'язку з своєчасної сплати лізингових платежів та інших платежів, передбачених п. 3.1 даного договору та графіком сплати лізингових платежів, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки, від непогашеної заборгованості за лізинговими платежами за кожен день прострочки та відшкодувати всі збитки, завдані цим Позивачеві, понад вказану пеню. Якщо у разі несвоєчасної сплати Відповідачем лізингових платежів Позивач буде змушений нести збитки (в тому числі пов'язані з збільшенням процентної ставки за використання кредитних коштів, або інші), Відповідач протягом 5 (п'яти) банківських днів відшкодовує ці збитки після отримання відповідної вимоги від Позивача.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

       Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування пені за заявлений позивачем період. Розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та матеріалам справи.

      Таким чином, загальна сума пені за договором задовольняється у заявленому позивачем, розмірі –3 189,86 грн.

       Крім того, позивач на підставі п. 8.2.1 договору, яким встановлено, що Відповідач зобов'язаний щоквартально письмово інформувати Позивача про стан та місцезнаходження предмету лізингу шляхом направлення Позивачу звіту у формі встановленій Договором (Додаток № 3 до Договору).

     Проте за 2, 3, 4 квартали 2008 року та 1 квартал 2009 року звіт в установленій формі Відповідач не надавав.

       Відповідно до п. 11.2.3. Договору за неподання інформації про стан та місцезнаходження предмету лізингу Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу штраф у розмірі 1 (один) відсоток загальної вартості предмету лізингу на момент укладення Договору за кожен випадок такого порушення, розмір якого за розрахунком позивача складає 21 162,99 грн.

 Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

        Загальна вартість майна на момент укладання договору фінансового лізингу становить - 529 074,87 грн. Звіти не здавались на протязі чотирьох кварталів, штраф за неподання  звітності за кожен квартал складає 1% від вартості майна, за чотири квартали 4% (529 074,87 грн. х 4% = 21 162,99 грн.).

Розрахунок штрафу відповідає вимогам законодавства та обставинам справи та підлягає задоволенню.

    Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

    За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 79 790,67 грн., 3 189,86 грн. пені, 398,74 грн. –3% річних, інфляції - 1 747,28 грн. та штрафу –21 162,99 грн. обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 525, 526, 549, 611, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 230, 231, 193 ГК України та ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 55, 75 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті»(08136, Київська область, Києво –Святошинський район, с. Крюківщина, вул. Мічуріна, 10-А, код - 32619605) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг»(04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-г, код - 33880354) 79 790,67 грн. –основного боргу, інфляції –1 747,28 грн., три проценти річних –398,74 грн., 3 189,86 грн. – пені, штраф –21 162,99 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 1062,91 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

           Суддя                                                               Маляренко А.В.