Постанова

від 28.07.2009 по справі 40/51-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

40/51-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2009 р.                                                           Справа № 40/51-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Цвіра Д.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Кундіус Є.В., довіреність № 06/3859 від 31.12.2008 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 1262 Х/3 від 08.05.2009 р.) Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», м. Харків на рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2009 р. по справі № 40/51-09,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРІМТЕК»м. Київ,

до: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», м. Харків,

про стягнення 2 192 654,05грн.,

встановила:

В лютому 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРІМТЕК», м. Київ (далі позивач) - подав до Господарського суду Харківської області позовну заяву про стягнення з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз»(далі відповідач, ВАТ «Харківміськгаз») заборгованості в розмірі 2 192 654,05 грн. Позивач посилався на недотримання відповідачем зобов'язань за договором поставки № С 03/0103-03-39/1 від 03.01.2003 р.

          Рішенням господарського суду Харківської області від 16.04.2009 р. (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 2 192 654,05 грн .(без витрат по державному миту та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу). Рішення мотивовано тим, що підписаний 23.02.2006 р. відповідачем акт звірки взаємних розрахунків перериває строк позовної давності та починає заново його перебіг. Беручи до уваги зазначене, строк позовної давності з виконання грошових зобов'язань відповідача за договором закінчився 23.02.2009 р., тобто позовна заява була подана позивачем в межах встановленої трирічної позовної давності після її переривання, а саме до 23.02.2009 р. Твердження відповідача стосовно того, що відповідачем в акті звірки взаєморозрахунків від 23.02.2006 р. не підтверджено заборгованості за договором, оскільки акт підписаний помилково, не відповідає законодавству, доказів некомпетентності і помилковості дій бухгалтера відповідач суду не навів. Акт звіряння розрахунків разом з актом інвентаризації розрахунків відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є підставою для відображення суми заборгованості у бухгалтерському обліку відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість»і Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання»затверджених наказами Міністерства фінансів України від 08.10.1999 р. № 2 і від 31.01.2000 р. № 20 відповідно. Відповідно до ст.1 Закону України  «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»акт звірки не є первинним документом. Він складається не в результаті здійснення господарської операції, а з метою встановлення чи підтверджень реальних показників дебіторсько-кредиторської заборгованості підприємства, тобто він є накопичувальним бухгалтерським документом, в якому зафіксовані розрахунків контрагентами. Акт звірки від 23.02.2006 р. підписаний головним бухгалтером Карвєшкіною Лідією Михайлівною в межах її повноважень. Зазначений акт скріплений оригінальною печаткою Відкритого акціонерного товариства «Харківміськгаз»та відповідає вимогам статті 34 ГПК і є належним доказом підтвердження існування на дату розгляду справи заборгованості відповідача перед позивачем за договором в розмірі 2 192 654,05 грн.

Відповідач –Відкрите акціонерне товариство «Харківміськгаз»не погодився з рішенням господарського суду Харківської області від 16.04.2009 р. по даній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Апелянт зазначає, що рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2009 р. було прийнято необґрунтовано, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи та з порушенням норм матеріального права. Так, відповідач зазначив, що дійсно між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки № С 03/0103-03-39/1 03.01.2003 р., відповідно до умов якого позивач передає Товар, а відповідач зобов'язаний сплатити за товар, перелічений в 11 специфікаціях до цього договору поставки. Фактичне постачання Товару було здійснено позивачем в 2003 та 2004 роках. Згідно акту приймання-передачі б/н від 30.06.2004 позивачем поставлено відповідачу чітко означений Товар на суму 2 192 654,05 грн. У відповідності до п. 6.1. Договору розрахунки по Договору здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом 90 (дев'яноста) днів з дати поставки товару, тобто до 29.09.2004р. Відповідно  до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності є безнадійною заборгованістю. В 2007 році було списано заборгованість за товар, переданий позивачем відповідачу по акту приймання-передачі б/н від 30.06.2004 р. Податковими органами не виявлено порушень під час перевірки ВАТ «Харківміськгаз», в тому числі щодо дотримання законодавства під час віднесення заборгованості в сумі 2 192 654,05 грн. до безнадійної заборгованості. Позивач порушив граничний строк, наданий законом, у межах якого він міг би звернутися до суду з вимогою про захист свого права Акт звірки бухгалтерів є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо. Для того, щоб цивільно-правові зобов'язання, що за первинними документами вже існували, продовжувались або поновлювались, цивільне законодавство передбачає тільки новацію включаючи реструктуризацію, розстрочку, або відстрочку виконання зобов'язання. На думку відповідача, перебіг позовної давності не переривався відносно зобов'язань в сумі 2 192 654,05 грн. по договору № СОЗ/0103-03 від 03.01.2003 р., а позивачем не доведено поважності причин пропуску позовної давності

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2009 р. апеляційну скаргу ВАТ «Харківміськгаз», м. Харків прийнято до провадження. Розгляд скарги призначено на 10.06.2009 р., запропоновано сторонам надати на адресу суду додаткові документи.

В судове засідання 10.06.2009 р. з'явився уповноважений представник відповідача і надав пояснення по справі.

Направлена на адресу позивача копія ухвали від 13.05.2009 р. установою зв'язку була повернута на адресу Харківського апеляційного господарського суду з відміткою про те, що «адресат за зазначеною адресою не проживає».

Ухвалою від 10.06.2009 р. розгляд справи було відкладено на 08.07.2009 р.

В судове засідання 08.07.2009 р. з'явився уповноважений представник відповідача і надав пояснення по суті спору.

Представник позивача в судове засідання 08.07.2009 р. не з'явився, направлена на адресу позивача копія ухвали від 10.06.2009 р. установою зв'язку була повернута на адресу Харківського апеляційного господарського суду з відміткою про те, що «адресат за зазначеною адресою не проживає».

В судовому засіданні 08.07.2009 р. розгляд справи було відкладено на 22.07.2009 р.

В судове засідання 22.07.2009 р. з'явився уповноважений представник відповідача і надав пояснення по суті спору.

Представник позивача в судове засідання 22.07.2009 р. не з'явився, направлена на адресу позивача копія ухвали від 08.07.2009 р. установою зв'язку була повернута на адресу Харківського апеляційного господарського суду з відміткою про те, що адресат за зазначеною адресою не знаходиться.

З метою повідомлення позивача про час і місце розгляду справу відповідачу було запропоновано надати на адресу суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з зазначенням юридичної адреси позивача. З наданого відповідачем витягу з ЄДР (на бланку серія АГ № 685034-685035) вбачається, що місцезнаходженням позивача є м. Київ, Голосіївський район, проспект науки,буд.50. Ця ж адреса вказана в позовній заяві, в Довідці з ЄДРПОУ № 198673 від 30.12.2008 р., в Свідоцтві про державну реєстрацію серія А01 № 478714, в Довідці про взяття на облік платника податків, в Статуті позивача. За цією є адресою були скеровані ухвали суду від 13.05.2009 р., від 10.06.200 р., від 08.07.2009 р.

Крім того, з метою повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, 09.07.2009 р. була здійснена спроба повідомити позивача телефонограмою. З довідки помічника судді Шкуренко Л.О. вбачається, що 09.07.2009 р. було зателефоновано на телефонний номер +38(044)417-80-36 та отримано відповідь, що вказаний номер не є номером ТОВ «СТРІМТЕК». Було також здійснено дзвінок на номер мобільного телефону керівника ТОВ «СТРІМТЕК», зазначений в довідці з ЄДРПОУ 8(093)093641 (а.с.11), однак зв'язок з даним абонентом відсутній.

Для розгляду даної справи ухвалою заступника голови Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2009 р. було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Істоміна О.А., суддя Шевель О.В.

Судова колегія приходить до висновку, що в межах наданих апеляційному господарському суду повноважень були здійснені всі можливі дії щодо належного повідомлення позивача про час і місце розгляд справи, а тому вважає за можливе розгляд справи здійснити за наявними у справі матеріалами у відсутність позивача.

          Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представника, відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2009 р. по справі № 40/51-09 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено місцевим господарським судом, 03.01.2003 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № СОЗ/0103-03-39/1. На виконання умов договору на підставі накладних за період з 30.01.2003 р по 30.06.2004 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 45 144 883,74 грн., що підтверджується актами приймання-передачі. що містяться в матеріалах справи.

          Відповідно до пункту 6.1 договору відповідач зобов'язується повністю сплатити вартість отриманого товару на поточний рахунок позивача протягом 90 днів з дати поставки. Датою поставки товару за пунктом 4.4. договору вважається дата календарного штемпеля станції відправника, яка зазначена у залізничній накладній (квитанції) або дата іншого товарно-транспортного документу, якщо інше не обумовлено базисними умовами поставки.

          В порушення умов договору відповідач оплату отриманого товару здійснив частково, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 2 192 654,02 грн.

          Згідно акту звіряння розрахунків за договором від 23.02.2006 р. відповідач підтвердив наявну заборгованості у сумі 2 192 654,02 грн. станом на 01.01.2006 р.

          Позивач вважає, що оскільки останній акт приймання-передачі сторони за Договором підписали 30.06.2004 р., строк позовної давності мав скінчитися 30.06.2007 р. Але відповідач визнав свою заборгованість за Договором перед позивачем у сумі 2 192 654,02 грн. та 23.02.2006 р. підписав акт звірки взаємних розрахунків. Ч.1 ст.264 ЦК України встановлює, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Акт це документ, складений однією або кількома особами, що підтверджує якісь установлені факти, події. ВАТ «Харківміськгаз»підписавши 23.02.2006 р. з ТОВ «СТРІМТЕК»акт звірки, визнало свій борг перед останнім. У свою чергу, цей акт є підставою для припинення перебігу строку позовної давності. Зважаючи на викладене, строк позовної давності у даному спорі спливає 23.02.2009 р.

Натомість, відповідач вважає, що оскільки у відповідності до п. 6.1. Договору розрахунки по Договору здійснюється протягом 90 днів з дати поставки товару, а остання поставка товару відбулася 30.06.2004 р., то строк оплати закінчився 29.09.2004 р., і відповідно з наступного дня, тобто з 30.09.2004 р. почав перебіг строку позовної давності. Під час укладання договору сторони досягли згоди по всій його суттєвих умовах, в тому числі щодо кількості, якості, ціни товару, умов, строків поставки, порядку розрахунків та здачі-приймання товару Позивач, який узгодив та підписав як договір, так і акти приймання-передачі, не міг не знати про граничні строки оплати спірної суми, час виникнення заборгованості за договором. Посилання позивача на те, що він з 23.02.2006р. дізнався про порушення його права, не відповідає дійсності. Відповідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності є безнадійною заборгованістю. І тому відповідач в своєму обліку списав цю заборгованість відповідно до ст. 12 названого Закону. Податкові органи перевіряли відповідача на правильність застосування вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при визначенні зобов'язань, в тому числі суму 2 192 654,05 грн. по договору поставки № С 03/0103-03-39/1 від 03.01.2003р. як безнадійної заборгованості, однак порушень чинного законодавства виявлено не було.

          Судова колегія не погоджується з висновком господарського суду Харківської області про переривання перебігу строку позовної давності, як  таким, що не відповідає обставинам справи і вважає за необхідне зазначити наступне.

          Згідно ч.1 ст.223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний  та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

          Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

          Загальна позовна давність відповідно до ст.257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

          Згідно ст.260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст.253-255 цього Кодексу ( а саме перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок).

          Згідно ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

          Відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України  перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

          Відповідно до ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

          Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

          Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач, подаючи позовну заяву, як видно з її змісту, усвідомлював те, що ним пропущено строк позовної давності для звернення до суду, будь-яких поважних причини пропуску строку позовної давності не зазначив, але вважав, що перебіг строку позовної давності перервано підписанням сторонами акту звірки, що в розумінні ч.1 ст.264 ЦК України, є на думку позивача вчиненням дії, що свідчить про визнання боржником боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву відповідач просив застосувати позовну давність щодо спірних правовідносин. (а.с.46).

Відповідно до ст.1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства

Згідно ст.3 вказаного Закону метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень

повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського облік.

Відповідно до ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ,  зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

          Як вірно зазначив місцевий господарський суд акт звірки не є первинним документом. Він складається не в результаті здійснення господарської операції, а з метою встановлення чи підтверджень реальних показників дебіторсько-кредиторської заборгованості підприємства, тобто він є накопичувальним бухгалтерським документом, в якому зафіксовані розрахунків контрагентами.

          В розумінні ст.1 вказаного вище Закону, первинним бухгалтерським документом, є наприклад, акт прийому-передачі від 30.06.2004 р. (а.с.40 зворотний  бік).

          Виходячи з принципів бухгалтерського обліку (повне висвітлення, періодичність), щодо існуючої у складі пасиву підприємства кредиторської заборгованості, протягом строку чинності господарського зобов'язання, повинна бут забезпечена можливість підтвердження такої заборгованості перед наявними кредиторами.

          Саме для цієї мети складається акт звірки.

          Відповідач не заперечував проти кредиторської заборгованості перед позивачем як на момент її виникнення (30.09.2004 р.), так і на момент  складання акту звірки від 23.02.2006 р.(а.с.41).

          Згідно Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств, безнадійна заборгованість –це, зокрема, заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

          Як вбачається з додатково наданих на вимогу судової колегії документів, відповідачем в листопаді 2007 р. був складений реєстр кредиторської заборгованості, яка підлягає списанню з балансу підприємства в листопаді 2007 р., серед якої є заборгованість по розрахунках з постачальниками ТМЦ, яка обліковується на рахунку 631-4 в розмірі 2 192 654,05 грн. З реєстру № 2 кредиторської заборгованості, яка підлягає списанню з закінченням строку позовної давності в листопаді 2007 р. видно, що заборгованість в розмірі 2 192 654,05 грн. виникла в травні 2004 р., обліковується на рахунку 631-4, кредитором є ТОВ «СТРІМТЕК».

          З акту № 2285/23-106/03359552 від 17.11.2008 р. планової виїзної перевірки ВАТ «Харківміськгаз»з питань дотримання вимог податкового законодавства, що була проведена за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2008 р. фахівцями Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, вбачається, що проведений аналіз кредиторської заборгованості станом на 01.10.2007 р., яка рахувалася в обліку ВАТ «Харківміськгаз»перед ТОВ «СТРІМТЕК», і  яка утворилася в 2004 р. Встановлено, що на бухгалтерському рахунку підприємства 631-4 «Розрахунки з постачальниками товарів (робіт, послуг)» (журнал-ордер № 6) станом на 01.01.2007 р. обліковувалася кредиторська заборгованість  перед ТОВ «СТРІМТЕК»у розмірі 2 192 000 грн., яка була списана у листопаді 2007 р. згідно бухгалтерської довідки та зарахована в «Доходи від списання кредиторської заборгованості». Бухгалтерська проводка Дт 6314 ««Розрахунки з постачальниками товарів (робіт, послуг)»- Кт 717 «Доходи від списання кредиторської заборгованості». (а.с.49-50)

          Контролюючим органом порушень при перевірці питання правомірності списання безнадійної заборгованості та віднесення цієї суми до валових доходів підприємства не встановлено.

          Таким чином, аналізуючи наведені вище обставини справи у сукупності, і зважаючи на те, що:

          строк позовної давності по зобов'язанню відповідача сплатити на користь позивача суму боргу в розмірі  2 192 654,05 грн. за поставлену продукцію почав свій перебіг (відповідно до умов договору щодо строку оплати) з 30 вересня 2004 р. і закінчився 30 вересня 2007 р.;

          позивач протягом цього строку не вчинив будь-яких дій, направлених на стягнення заборгованості в розмірі 2 192 654,05 грн. і не обґрунтував поважності причини пропуску строку позовної давності;

          відповідач згідно ст.267 ЦК України під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції заявив про застосування строку позовної давності;

          наявність в обліку відповідача кредиторської заборгованості перед відповідачем в розмірі 2 192 654,05 грн. в період з червня 2004 р. по листопад 2007 р., складання акту звірки свідчить не про визнання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем в розумінні ст.264 ЦК України (оскільки наявність такого боргу відповідачем не заперечувалася протягом всього строку її існування), а про дотримання відповідачем вимог Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;

          відповідач відповідно до ст.12.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»відніс до складу валових доходів списану в листопаді 2007 р. кредиторську заборгованість перед ТОВ «СТРІМТЕК»в розмірі 2 192 654,05 грн., тобто застосував наслідки списання кредиторської заборгованості, передбачені законом, і контролюючим органом не встановлено порушень вимог податкового законодавства,

          судова колегія приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Наведене вище не суперечить загальним засадам цивільного судочинства: справедливості, добросовісності та розумності.

Доводи позивача про правомірність підписання акту звірки від 23.02.2006 р. головним бухгалтером відповідача та заперечення відповідача з приводу обсягу повноважень головного бухгалтера правового значення для вирішення даного спору не мають, а тому до уваги не приймаються.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2009 р. по справі № 40/51-09 підлягає скасуванню повністю, як таке що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, в задоволенні позову слід відмовити.

Питання про судові витрати повинно бути вирішено відповідно до ст.49 ГПК України, на користь відповідача повинні бути відшкодовані всі витрати, які він поніс у даній справі, а саме витрати по оплаті державного мита при поданні апеляційної скарги –10 963,27 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 99, п.2 ч. 1 ст. 103, п.4 ч.1 ст.104, ст. 105 ГПК України, ст.ст.256, 257, 261, 264, 267 ЦК України, ст.ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст.1, 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», м. Харків –задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2009 року по справі 40/51-09 скасувати.

Прийняти нове рішення.

          В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРІМТЕК». м. Київ до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», м. Харків - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРІМТЕК»(03083, м. Київ, проспект Науки, 50, поточний рахунок 260073744 у ВАТ «Перший Інвестиційний банк»м. Києва, МФО 300506, код ЄДРПОУ 31810579 на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Харківміськгаз»(61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, поточний рахунок 260063534 у ВАТ «Перший Інвестиційний банк»м. Києва, МФО 300506, код ЄДРПОУ 03359552) витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги в розмірі 10 963,27 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати наказ.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Суддя                                                                      

                                 Суддя