Рішення

від 23.07.2009 по справі 1/753

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/753

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" липня 2009 р.                                                     Справа № 1/753

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Кравець С.Г.

при секретарі Адамович Ж.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Трохимчук А.Б. - довіреність № 480 від 22.10.2008р.,

                        Довгань О.М. - довіреність № 72 від 17.06.2009р.,     

від відповідача Шуляк Н.А. - довіреність № 40/44 від 12.06.2009р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Матриця" (м. Житомир)  

до Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" (м.Житомир)

про стягнення 20610,36 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 20610,36грн. заборгованості, з яких: 13000,00грн. - основний борг, 6717,10грн. - інфляційні нарахування, 893,26грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та письмових уточненнях до позовної заяви від 03.07.2009р. (а.с.35).

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в сумі 13000,00грн. - основний борг. Проти стягнення 6717,10грн. інфляційних нарахувань та 893,26грн. - 3% річних представник відповідача заперечив з підстав, викладених у  відзиві на позовну заяву(а.с.38-39). Зокрема у відзиві зазначено, що нарахування позивачем інфляційних та 3% річних за період з лютого 2007р. по травень 2009р. є неправомірним, оскільки акт здачі-приймання робіт (надання послуг) було підписано відповідачем 02.02.2009р., а отже строк виконання зобов'язання по оплаті за виконану роботу, у відповідності до п. 3.5. договору  № ЕС-06-0050 від 06.07.2006р., настав лише 07.02.2009р.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд,   

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2006р. між Приватним підприємством "Матриця" (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Електровимірювач" (відповідач) було укладено договір №ЕС-06-0050 за умовами якого, позивач зобов'язався виконати, а відповідач прийняти та оплатити роботи по виготовленню: 1) проекту зовнішнього електроживлення промбази ВАТ "Електровимірювач" в м. Житомир по вул. Праці, 20; 2) проектування КЛ-10кВ на дільниці від підстанції "Крошня" до РП промбази ВАТ "Електровимірювач", м.Житомир, вул. Праці, 20; 3) складенню кошторису до проекту; 4) проектування РП-10кв, підстанції 10/0,4кв КЛ-0,4кв до приміщень цехів.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 3.1. договору № ЕС-06-0050 від 06.07.2006р., за створену науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцю 21666,67грн., крім того ПДВ - 4333,33грн., всього по договору - 26000,00грн. 

Пунктом  3.3 договору № ЕС-06-0050 від 06.07.2006р. передбачено, що до початку проведення робіт замовник здійснює передоплату в розмірі 50% вартості робіт, зазначеної п. 3.1 договору.

Відповідач свої зобов'язання щодо здійснення попередньої оплати в сумі 13000,00грн. виконав, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача від 12.07.2006р.(а.с.21).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 24.01.2007р., згідно з актом №ЕС-0000185 здачі-прийняття робіт (надання послуг), було передано відповідачу виконану, відповідно до договору № ЕС-06-0050 від 06.07.2006р., проектну документацію (а.с. 10).

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив, що акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) ним був підписаний 24.01.2007р. та вказав на те, що позивачем не доведено факт надання послуг за вказаним актом саме у січні 2007 року (а.с. 38-39).

Ухвалою господарського суду від 07.07.2009р. було зобов'язано відповідача надати суду: проектну документацію зазначену в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.01.2007р., яка розроблялась позивачем на виконання умов договору № ЕС-06-0050 від 06.07.2006р.; дозвільні документи на проведення електромонтажних робіт на об'єкти проектування; висновок експертизи з питань охорони праці на проект електроживлення промбази ВАТ "Електровимірювач" в м.Житомирі по вул. Праці, 20 та інші докази в обґрунтування доводів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 44).

Відповідач вимог ухвали господарського суду від 07.07.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

В судовому засіданні 23.07.2009р. представником ВАТ "Електровимірювач"  були надані письмові пояснення (а.с. 54) з яких вбачається, що відповідач підтвердив факт надання ПП "Матриця" технічної документації у січні 2007р. та підписання 24.01.2007р. двостороннього акту виконаних робіт.

Згідно до п. 3.5 договору від 06.07.2006р., сторони погодили, що  кінцеві розрахунки за виконання робіт здійснюються між замовником і підрядником у термін 5-ти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Таким чином, відповідач мав провести оплату виконаних робіт в строк до 31.01.2007р. Проте, відповідач свої зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриману від позивача проектну документацію у повному обсязі не  виконав, його борг перед позивачем, на час розгляду справи, становить 13000,00грн., яку позивач і  просить стягнути.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13000,00грн. за виконані роботи по виготовленню проектної документації правомірні та підлягають задоволенню.

Крім стягнення суми основного боргу в розмірі 13000.,00грн., позивач, згідно з уточненнями до позовної заяви від 03.07.2009р., просить стягнути з відповідача 6717,10грн. інфляційних нарахувань за період з лютого 2007р. по травень 2009р. та 893,26грн. - 3% річних за період з 01.02.2007р. по 16.05.2009р. (а.с. 35-36).

Згідно до п.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши наведений в уточненні до позовної заяви розрахунок інфляційних за період з січня 2007 року по травень 2009 року (включно), приходить до висновку, що позовні вимоги в  частині стягнення з відповідача 6717,10грн.  інфляційних правомірні і підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3% річних, слід зазначити, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача 892,19грн. – 3% річних за період з 01.02.2007р. по 16.05.2009р. У стягненні з відповідача 3% річних у сумі 1,07грн. необхідно відмовити, оскільки при обрахуванні річних було допущено помилку.

Доводи відповідача про неправомірність нарахування позивачем інфляційних та 3% річних за період з лютого 2007р. по травень 2009р., суд вважає  необґрунтованими, оскільки факт виконання позивачем обумовленої договором  №ЕС-06-0050 від 06.07.2006р. проектної документації та передачі її відповідачу 24.01.2007р. підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, зокрема у письмових поясненнях від 23.07.2009р. (а.с.54).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 13000,00грн. визнав, доводів позивача щодо стягнення  інфляційних нарахувань та  3% річних не спростував, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 20609,29грн., з яких: 13000,00 грн. - основний борг, 6717,10грн. - інфляційні нарахування, 892,19 грн. - 3% річних. В частині стягнення 1,07грн. - 3% річних суд вважає за необхідне в позові відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Матриця" задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Електровимірювач" (м.Житомир, майдан Перемоги, 10, ідентифікаційний код 00226098)

на користь Приватного підприємства "Матриця" ( м.Житомир, вул. Московська, 44, кв. 3, ідентифікаційний код 32579311):

- 13000,00грн. - основного боргу;

- 6717,10грн. - інфляційних нарахувань;

- 892,19грн. - 3% річних;

- 206,09грн. - витрат по сплаті державного мита;

-  312,48грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити у позові в частині стягнення 1,07грн. - 3% річних.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                     Кравець С.Г.  

Віддрукувати: з прим.:

1 – до справи,

2,3 - сторонам