Рішення

від 27.07.2009 по справі 32/3пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/3пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.07.09 р.                                                                                                       Справа № 32/3пн                               

Господарський суд Донецької області  у складі судді О.М. Сковородіної

при секретарі судового засідання: Ступник А.В.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився

від відповідача: 1. Блоха Д.О. довіреність від 23.07.09р.

                        2. Удовиченко В.В. довіреність від 27.07.09р.

від третьої особи: не з'явився

у справі за позовом: Свято – Іоанно – Богословської парафії Донецької єпархії Української Православної Церкви с. Орлівка

до відповідачів: 1. Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради” м. Ясинувата

                           2. Орлівської сільської ради с. Орлівка

третя особа у справі: Сільськогосподарське товариство з обмеженою

відповідальністю „ОРЛІВСЬКЕ” с. Орлівка

про визнання права власності.           

Позивач, Свято – Іоанно – Богословська парафія Донецької єпархії Української Православної Церкви с. Орлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради” м. Ясинувата про визнання права власності.

           В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на необхідність визнання за ним права власності на будівлю храму та будівлю хрестильні, розташованих за адресою: с. Орлівка, вул. Єлагіна, 30а, які були передані Свято – Іоанно – Богословській парафії Донецької єпархії Української Православної Церкви с. Орлівка безоплатно Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „ОРЛІВСЬК?Е” с. Орлівка за актом передачі культової будівлі від 16.07.2002р.

У відзиві на позовну заяву БТІ вказувало на те, що позивачем звернення про оформлення права власності не було надано правовстановлюючих документів, встановлених п. 4.2 Тимчасового положення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р., первісна реєстрація права власності    за СТОВ “Орловське” не проводилось та просив припинити провадження у справі. В судовому засіданні 10.06.09р. представник відповідача вказував, що БТІ є лише реєструючим органом, не може бути відповідачем у справі за заявленим предметом позову та взагалі не оспорює право власності позивача. Додатково, відповідачем було надіслано лист, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог.  

Ухвалою від 26.06.09р. судом до участі у справі в якості іншого відповідача була залучена Ясинуватська районна державна адміністрація.

Після отримання господарським судом клопотання відповідача 2 № 02-11-641 від 14.07.09р., в якому зазначено, що позивач розташований на території Орлівської сільської ради в межах села Орлівка Ясинуватського району, судом було виключено зі складу відповідачів Ясинуватську районну державну адміністрацію та залучено в порядку ст. 24 ГПК України Орлівську сільську раду (відповідач 2).

Відповідач 2 у письмових поясненнях зазначив про визнання позову в повному обсязі.

Ухвалою від 26.05.09р. господарським судом до участі у справі було залучено в якості третьої особи на сто?роні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „ОРЛІВСЬКЕ” с. Орлівка.

Представник третьої особи підтвердив факт безоплатної передачі позивачу спірного майна.

На виконання вимог суду, в порядку, передбаченому ст. 38 ГПК України, від Донецької обласної державної адміністрації було отримано копію розпорядження Голови обласної державної адміністрації № 267/4 від 14.06.02р. „Про реєстрацію статуту релігійної громади Свято – Іоанно – Богословської парафії Донецької єпархії Української Православної Церкви с. Орлівка Ясинуватського району Донецької області та повернення безоплатно у власність цій громаді колишньої культової будівлі”.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, третьої особи, суд встановив.

          За результатами розгляду поданих документів для реєстрації статуту релігійної громади Свято – Іоанно – Богословської парафії Донецької єпархії Української Православної Церкви с. Орлівка Ясинуватського району Донецької області, клопотання СТОВ „ОРЛІВСЬКЕ” про передачу цій громаді колишньої культової будівлі, яка знаходиться у них  на балансі, керуючись ст.ст. 14, 17 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” та Указом Президента України від 21.03.02р. № 279/2002 „Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної  політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій”, Донецькою обласною державною адміністрацією 14.06.02р. було прийнято розпорядження № 267/4 „Про реєстрацію статуту релігійної громади Свято – Іоанно – Богословської парафії Донецької єпархії Української Православної Церкви                     с. Орлівка Ясинуватського району Донецької області та повернення безоплатно у власність цій громаді колишньої культової будівлі”.

          12.07.02р. зборами засновників третьої особи, оформлених протоколом № 2, було прийнято рішення про безоплатну передачу будівлі кафе „Сказка” релігійній громаді Свято – Іоанно – Богословської парафії Донецької єпархії Української Православної Церкви с. Орлівка Ясинуватського району Донецької області.

          16.07.02р. між позивачем та третьою особою був складений та підписаний акт, відповідно до якого СТОВ „ОРЛІВСЬКЕ” передає, а релігійна громада Свято – Іоанно – Богословська парафія приймає у власність культову будівлю, храм та прибудову – кухню.

          Під час користування цими об'єктами позивачем, як власником, що володіє, користується та розпоряджається майном, було змінено цільове призначення однієї зі складових переданого майна, а саме: прибудова – кухня використовується ним, як хрестильня.

          На замовлення Свято – Іоанно – Богословської парафії Донецької єпархії Української Православної Церкви с. Орлівка відповідачем 1 станом на 13.02.09р. був виготовлений технічний паспорт, який міститься в матеріалах справи.

          У ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

          Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

          Так, зокрема, власник наділений правом використовувати майно за визначеними ним цільовим призначенням.

          Враховуючи те, що майно було передане на виконання Указу Президента України від 21.03.02р. № 279/2002 „Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної  політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій” та Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” саме як культове, використання його частини, кухні, під культові призначення – хрестильню, не є порушенням загальних засад цивільних прав та правовідносин.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Відповідно до ст. 1 ГПК України правом на звернення до господарського суду наділені підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як вказував відповідач 1, він не оспорює право власності позивача на майно.

Саме така позиція БТІ дозволяє зробити висновок про відсутність з його боку дій, як особи, що оспорює або не визнає прав позивача на майно в розумінні ст. 392 ЦК України.

З іншого боку, охоронюваний законом інтерес позивача щодо його права власності обумовлює визначення відповідачем Орлівську сільську раду, як особи, що, відповідно до п. 6.1. Тимчасового положення про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно, здійснює оформлення права власності з видачею свідоцтва.  

На підставі викладених обставин та наданих  доказів вимоги позивача, заявлені до відповідача 2,  обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись  ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Свято – Іоанно – Богословська парафія Донецької єпархії Української Православної Церкви с. Орлівка до Орлівської сільської ради, третя особа у справі -  Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „ОРЛІВСЬКЕ” с. Орлівка про визнання права власності.

          Визнати право власності за Свято – Іоанно – Богословською парафією Донецької єпархії Української Православної Церкви (86050, с. Орлівка, вул. Єлагіна, 30а; ЄДРПОУ 26222471) на будівлю храму та будівлю хрестильні, розташованих за адресою: с. Орлівка, вул. Єлагіна, 30а, які були передані Свято – Іоанно – Богословській парафії Донецької єпархії Української Православної Церкви с. Орлів?ка безоплатно Сільськогоспо?дарським товариством з обмеж?еною відповідальністю „ОРЛІВСЬКЕ” с. Орлівка за актом передачі культової будівлі від 16.07.2002р.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили 07.08.09р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.

               Суддя                                                                                                            Сковородіна О.М.