Ухвала

від 09.12.2014 по справі 190/1633/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10358/14 Справа № 190/1633/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Резніченко М. С. Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

09 грудня 2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого -

суддів:

при секретарі

Красвітної Т.П.

Михайловської С.Ю., Пономарь З.М.

Видюковій Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області на рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області, третя особа - П'ятихатська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про зобов'язання виділення земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 13.03.2013 р. рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області за ним, позивачем, визнано право на земельну частку (пай) розміром 6,55 умовних кадастрових гектар, яка розташована на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району. З питанням виділення йому земельної ділянки звернувся до П'ятихатської райдержадміністрації, на що отримав відмову з посиланням на те, що виконати рішення можливості не має, оскільки на території Лихівської селищної ради відсутні вільні землі колишньої колективної власності, у зв'язку з чим виділення земельної ділянки необхідно здійснювати із земель резервного фонду; з 01.01.2013 р. повноваження щодо розпорядження землями резервного фонду перейшли до територіальних управлінь Держземагенства у областях. Відповідачем у виділені земельної ділянки також було відмовлено з посиланням на відсутність у нього відповідних повноважень. Позивач просив зобов'язати Головне управління Держземагенства у Дніпропетровській області виділити йому земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) площею 6,55 умовних кадастрових гектара із земель резервного фонду на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області та стягнути на його, позивача, користь судові витрати у розмірі сплаченого судового збору у сумі 243,60 грн.

Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволені та зобов'язано Головне управління Держземагенства у Дніпропетровській області виділити ОСОБА_6 земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) площею 6,55 умовних кадастрових гектар із земель резервного фонду, що розташовані на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі Головне управління Держземагенства у Дніпропетровській області посилається на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 13 березня 2013 року П'ятихатським районним судом Дніпропетровської області у справі за позовом ОСОБА_6 до П'ятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом ухвалено рішення, яким визнано за ОСОБА_6 в порядку спадкування за заповітом право на земельну частку (пай) розміром 6,55 умовних кадастрових гектар, яка розташована на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області, належне на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ДП № 0087646, виданого 04.04.1997 р. П'ятихатською районною державною адміністрацією на ім'я ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказане рішення набрало законної сили 29.03.2013 року та має преюдиціальне значення при розгляді даної справи. (а.с. 10).

07.05.2013 р. ОСОБА_6 на виконання рішення суду звернувся із заявою до П'ятихатської райдержадміністрації про вирішення питання щодо виділення йому земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) (а.с. 11), однак листом від 20.06.2013 р. голови П'ятихатської райдержадміністрації його поінформовано про те, що на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району відсутні вільні землі колишньої колективної власності, що підлягала паюванню, а земельну ділянку можливо виділити із земель резервного фонду. В листі зазначено, що оскільки землі резервного фонду є державною власністю, то розпорядження ними здійснює Головне управління Держземагенства у Дніпропетровській області і рекомендує для вирішення питання звернутися до ГУ Держземагенства у Дніпропетровській області (а.с. 11).

Згідно копії листа Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області від 26.06.2014 р. № 31-4-0.11-5160/2-14 ОСОБА_6 надано роз'яснення, що повноваження щодо виділення земельних ділянок, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, - належить сільським, селищним, міським радам та районним державним адміністраціям, а тому дане питання не відноситься до компетенції Головного управління (а.с. 16-17, 22-23).

З листа керівника управління Держземагенства у П'ятихатському районі Марченка В.М. від 12.03.2014 р. вбачається, що повноваження щодо розпорядження землями колективної власності на територіальні органи Держземагенства не покладалися, а вільні землі колишньої колективної власності, які підлягають паюванню на території Лихівської селищної ради, відсутні, тому викопіювання необхідно надавати із земель державної власності, які були передані в оренду П'ятихатською районною державною адміністрацією, куди і запропонував звернутися (а.с . 15).

Згідно інформації Лихівського селищного голови П'ятихатського району Горбенко Л.С. від 12.06.2013 р. на території ради на вільні землі запасу площею 76,4605 га розпорядженням голови П'ятихатської райдержадміністрації надано дозволи на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_10, ОСОБА_11 Площа земельних ділянок із земель запасу, не наданих в користування, становить 7,0 га. Площа земель резервного фонду становить 966,843 га, з яких 946,843 га знаходяться в оренді ТОВ "Агрохімія" (466,34 га), ТОВ "Степ" (184,34 га), ТОВ "Агророст" (20,0 га), ПП ОСОБА_12 (81,9932 га), ПП ОСОБА_13 (169,17 га). Площа земель резервного фонду, не наданих у власність або користування, становить 5,83346 га. Вільні земельні ділянки колишньої колективної власності, що підлягали паюванню, відсутні (а.с. 26).

Відповідно до п. 7 Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або, які переселяють в сільську місцевість для постійного проживання.

В абзаці 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 р. № 7 зазначено, що вимоги щодо земельних часток (паїв) можуть задовольнятись за рахунок земель резервного фонду на підставі положень п. 7 Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям".

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до пункту "б" частини 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

Частиною 11 ст. 118 ЗК України передбачено, що у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Згідно ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, приймаючи до уваги, що позивач за рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2013 року набув право, в порядку спадкування за заповітом, на земельну ділянку (пай) розміром 6,55 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області; враховуючи, що вільні земельні ділянки колишньої колективної власності, що підлягають паюванню, відсутні; зважаючи на обсяг повноважень відповідача, - місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та ухвалив справедливе, законне і обґрунтоване рішення про зобов'язання Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області виділити ОСОБА_6 земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) площею 6,55 умовних кадастрових гектар із земель резервного фонду, що розташовані на території Лихівської селищної ради П'ятихатського району Дніпропетровської області.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що 20.08.2014 року позивач звертався за захистом свого права на отримання вищевказаної земельної частин (паю) в натурі в порядку адміністративного судочинства, однак ухвалою судді П"ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 21.08.2014 року, на підставі ст.ст. 17, 18, 109 КАС України, ОСОБА_6 було відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі та роз"яснено, що розгляд даного спору віднесено до юрисдикції цивільного судочинства (а.с. 28).

Згідно вимог статті 55 Конституції України та статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (Рим, 4.XI.1950), яка ратифікована Законом України від 17.07.97 р., кожен при вирішенні прав щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 р. "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено застосування судами при розгляді справ Конвенції та практики Європейського суду з прав людини як джерела права.

Зважаючи на викладене, колегія дійшла висновку про обґрунтованість розгляду даної справи місцевим судом за правилами обраного позивачем цивільного судочинства та правомірність ухвалення рішення про захист права позивача на отримання в натурі земельної частки (паю).

Посилання апелянта на відсутність у позивача права на отримання земельної ділянки із земель резервного фонду та на відсутність у Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області повноважень щодо виділення земельної ділянки позивачу - є безпідставними та не спростовують викладені вище висновки апеляційного суду.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія дійшла висновку, що оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області - відхилити.

Рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Т.П.Красвітна

Судді С.Ю.Михайловська

З.М.Пономарь