Рішення

від 30.06.2009 по справі 11/216-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/216-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.07.09р.

Справа № 11/216-09

За позовом  приватного підприємства " Галпідшипник" у особі  Запорізької Філії приватного підприємства "Торговий  дім "Галпідшипник" м.Запоріжжя 

до  закритого акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" м.Кривий Ріг 

про стягнення 47 405,23 грн.

Суддя  Мельниченко І.Ф.

Представники:

  Від позивача: Шестопалова О.Д. - представник, довіреність № 2 від 02.02.09р.

Від відповідача: Сідлецька С.О. - представник, довіреність № 016-466 від 03.02.09р 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути  42 326,10 грн., що складають заборгованість за товар поставлений згідно видаткової накладної № 7067 від 25.11.05р., 5079,13 грн. річних.

Відповідач у відзиві на позов, позовні вимоги не визнав, посилаючись на пропуск строку позовної давності.

У судовому засіданні від 25.06.09р. оголошувалась перерва до 02.07.09р.

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -   

ВСТАНОВИВ:

25.11.05р. позивач поставив на адресу відповідача товар за видатковою накладною   № 7067  на загальну суму 46 826,10 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що у відповідності до ст.173 Господарського кодексу України, між сторонами виникло господарське зобов"язання, в силу якого один суб"єкт ( зобов"язана сторона, у т.ч..боржник ) зобов"язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб"єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб"єкт ( управнена сторона, у т.ч.кредитор ) має право вимагати від зобов"язаної сторони виконання її обов"язку.

Проте, відповідач надав в засідання копію договору № 227 від 05.12.2003р., на підставі якого у сторін (позивача та відповідача) фактично і виникли зобов'язання стосовно перерахування грошових коштів та поставки товару.

В п.1.1 договору сторонами встановлено, що номенклатура, якість, кількість, ціна та умови поставки товару визначені в Специфікаціях, які є невід"ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.2 договору оплата товару здійснюється на протязі 20-ти календарних днів з моменту поставки товару на склад  Покупця на підставі рахунку виставленого Постачальником.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач зобов'язання по оплаті виконав неналежним чином, здійснивши розрахунки частково, в сумі 4500 грн, що підтверджується банківською випискою, копія якої залучена до матеріалів справи.

Доказів погашення заборгованості в сумі 42326,10 грн. відповідач не надав, проте, останній звернувся з позовом до суду  з пропуском строку позовної давності.

Так, як вбачається із видаткової накладної № 7067, позивач поставив відповідачу товар 25.11.05р., а отже строк оплати отриманого товару настав 14.12.2005р.

Відповідно до 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

     Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

     Як вже було зазначено вище, 28.03.06р. відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар в сумі 4500 грн.

     Відповідно до п.1.ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов"язку.

Таким чином,  строк позовної давності, щодо оплати отриманого товару відповідачем згідно видаткової накладної № 7067 від 25.11.2005р., з урахуванням його переривання ( часткова оплата ) сплинув 28.03.2009р.

Як вбачається із матеріалів справи позивач з позовом до суду звернувся 27.05.09р., тобто поза межами вказаного строку.

Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем надано відзив, де останній просить застосувати строк позовної давності.

Позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку позовної давності, в якому останній посилається на те, що вперше із позовною заявою він звернувся до суду 12.03.09 р., яка була повернена господарським судом без розгляду.

Виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Позов поданий з порушенням встановлених вимог, не може розглядатися судом як поважна причина пропуску  строку позовної давності.

З огляду на викладене, вимоги щодо стягнення суми основного боргу задоволенню не підлягають, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Статтею 266 Цивільного кодексу України встановлено, що  зі спливом позовної давності до основної вимоги, вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги, в даному випадку, до вимоги щодо стягнення річних.   

    Керуючись ст.ст.  256, 257, 264, 266, 267, 526  Цивільного кодексу  України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.  

Суддя

 І.Ф. Мельниченко

Рішення підписано  17.07.09р.