Постанова

від 01.10.2009 по справі 11/216-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/216-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2009 року                                                              Справа №  11/216-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

          головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Прокопець Т.В.,

           за участю представників сторін:

від позивача –не з'явився;

від відповідача –Заклецький В.В., довіреність від 03 серпня 2009 року № 015-3383;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Торговий дім “Галпідшипник” в особі Запорізької філії Приватного підприємства “Торговий дім “Галпідшипник”, м.Запоріжжя

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2009 року у справі № 11/216-09

за позовом Приватного підприємства “Торговий дім “Галпідшипник” в особі Запорізької філії Приватного підприємства “Торговий дім “Галпідшипник”, м.Запоріжжя

до Закритого акціонерного товариства “Криворізький завод гірничого обладнання”, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 47405,23 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2009 року у справі № 11/216-09 (суддя Мельниченко І.Ф.) відмовлено в задоволенні вимог позивача ПП ДТ “Галпідшипник” в особі Запорізької філії про стягнення з відповідача ЗАТ “КЗГО” заборгованості за поставлений товар в сумі 42326,10 грн.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із пропуску позивачем строку позовної давності.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач –ПП ДТ “Галпідшипник” в особі Запорізької філії, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати і прийняти нове, яким поновити строк позовної давності та задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що він звертався вперше з даним позовом в межах строків позовної давності –12 березня 2009 року, але позовна заява була повернута на підставі п.1 ст.63 ГПК України, а нова позовна заява була подана з пропуском строку позовної давності. Позивач просить поновити строк позовної давності як пропущений з поважних причин.

Відповідач –ЗАТ “КЗГО”, у поданому відзиві проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення –без змін.

Позивач –ПП ДТ “Галпідшипник” в особі Запорізької філії про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с. 83  /, своїм правом участі в судовому засіданні судового засідання не скористався, явку представника не забезпечив. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність позивача.

Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається із матеріалів справи, 05 грудня 2003 року між сторонами укладений договір поставки № 227 /а.с.26-28/, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити та передати у власність покупця (відповідача) товар, номенклатура, якість, кількість, ціна та умови поставки якого визначені в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору покупець здійснює оплату товару на протязі 20-ти календарних днів з моменту поставки товару на склад покупця на підставі рахунку, виставленого постачальником. Оплата здійснюється в гривнях. Форма оплати –безготівковий розрахунок.

Додатковою угодою від 01 грудня 2004 року №1 строк договору продовжувався до 31 грудня 2005 року /а.с.29/.

На підставі вказаного договору позивач 25 листопада 2005 року поставив відповідачу товар на загальну суму 46826,10 грн.

Переданий товар отриманий відповідачем за видатковою накладною від 25 листопада 005 року № 7067 /а.с.10/ на підставі довіреності від 25 листопада 2005 року серії ЯЛЗ № 038907 /а.с.11/.

Факт отримання товару і його вартість відповідачем не заперечуються.

Відповідач свої зобов'язання по оплати вартості отриманого товару виконав частково, сплативши на користь позивача 4500 грн. платіжним дорученням від 28 березня 2006 року № 18289 /а.с.12/.

Заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті вартість отриманого товару складає 42326,10 грн. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.

25 травня 2009 року позивач –ПП ДТ “Галпідшипник” в особі Запорізької філії звернувся до господарського суду з позовом до ЗАТ “КЗГО”, в якому просив стягнути з відповідача борг в розмірі 42326,10 грн. та річні в розмірі 5079,13 грн.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог.

Факт наявності і розмір заборгованості підтверджуються матеріалами справи.

Проте, відповідачем пропущений строк позовної давності.

Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.5 ст.261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

З урахуванням поставки товару 25 листопада 2005 року відповідно до п.2.2 договору від 05 грудня 2003 року № 227 перебіг строку позовної давності за вимогами позивача про стягнення заборгованості почався 16 грудня 2005 року.

У зв'язку з частковою сплатою відповідачем вартості товару 28 березня 2006 року перебіг строку позовної давності відповідно до ч.1 ст.264 ЦК України переривався і, відповідно, сплинув 28 березня 2009 року.

З урахуванням звернення з даним позовом до суду 25 травня 2009 року позивачем строк позовної давності пропущено.

Як встановлено ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності є підставою для відмови в позові.

Про застосування позовної давності відповідачем заявлено у відзиві на позовну заяву /а.с.23-25/.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного строку позовної давності.

Як передбачено ч.5 ст.267 ЦК України, порушене право підлягає захисту якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності.

Як вірно зазначено господарським судом, виходячи зі змісту ст.53 ГПК України поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.  

Наведені позивачем обставини щодо подання ним вперше позовної заяви до суду 12 березня 2009 року та повернення господарським судом позовної заяви на підставі п.1 ст.63 ГПК України не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку позовної давності.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, рішення суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103, 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 липня 2009 року у справі № 11/216-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства “Торговий дім “Галпідшипник” в особі Запорізької філії Приватного підприємства “Торговий дім “Галпідшипник” –без задоволення.

Головуючий                                                                                                       О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                          Л.М.Білецька

                                                                                                                 І.М.Науменко