Рішення

від 16.07.2009 по справі 37/143

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/143

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.07.09 р.                                                                                                       Справа № 37/143                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

припомічнику Левшиної Я.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Флеш Байк Україна”, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 24651206

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовбудмаркет”, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 35455600

про: стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 2512,00грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача –Мандров О.А. (за довіреністю № б/н від 06.07.2009р.);

від Відповідача  – не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався  з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України  у судове засідання відкладалось з 16.06.2009р. на 07.07.2009р., з 07.07.2009р. на 16.07.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Спільне підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Флеш Байк Україна”, м. Маріуполь (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовбудмаркет”, м. Маріуполь (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 2512,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором суборенди № 19 від 01.05.2008р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.  

На  підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір суборенди № 19 від 01.05.2008р., акт прийому-передачі від 01.05.2008р., акти здачі-приймання робіт, правоустановчі документи позивача та відповідача, рахунки фактури, рахунки, розрахунок суми боргу, договір оренди нежитлового приміщення від 01.02.2007р., додаткова угода №1/1 до договору оренди.

Позивач надав витребувані судом документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 71-76, 81-88).

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву  та доказів сплати заборгованості не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.72), достовірність яких (відомостей)  презюмується відповідно до ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Обізнаність Відповідача про судовий розгляд підтверджується клопотанням про відкладання судового засідання, призначеного на 07.07.2009р. (а.с.69)

Представник Позивача у судових засіданнях підтримав свою позицію, викладену письмово.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність Відповідача та ненадання ним певних документів  у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не вливають на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007р. між Фізичною особою – підприємцем Петтенуццо (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №1/1 (а.с.60), згідно п.п. 1, 2 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає нежитлове приміщення площею 1256кв.м., розташоване за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Італійська, 9 дляскладу, виробничих цехів, строком по 31.12.2009р.

В п. 7 зазначеного договору сторони встановили, що Орендар має право здавати орендоване приміщення на власний розсуд без погодження з Орендодавцем.

За актом від 01.02.2007р. (а.с.84) об'єкт оренди був переданий Позивачу.

Додатковою угодою № 2 від 01.08.2008р. (а.с.86) сторони продовжили строк оренди до 31.12.2012р.

01.05.2008р. між Відповідачем (Суборендар) та Позивачем (Орендар), на підставі вказаного вище договору оренди укладено договір суборенди № 19 (а.с.а.с.8-11), згідно 1.1, 2.1 якого Позивач передав, а Орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення площею 55 кв.м., розташоване за адресою: 87500, м. Маріуполь, вул. Італійська, 9, для розміщення офісу, строком до 30.03.2011р.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати. Орендна плата за місяць складає 1265,00грн. та перераховується Орендарем щомісяця з 1 по 5 число поточного місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Означене приміщення було передано Відповідачу, про що відповідно до умов цього договору був складений відповідний акт прийому-передачі від 01.05.2008р. (а.с.12).

Задля забезпечення виконання грошових зобов'язань за договором суборенди позивачем були виставлені рахунки за квітень та травень 2009р., отримані Відповідачем 27.04.2009р. (а.с.75).

Листом, надісланим 20.05.2009р. (а.с.71), Відповідач  повідомив про наміри достроково розірвати договір суборенди, у зв'язку із чим попросив Позивача через 3 місяці з моменту отримання листа прибути до місця знаходження об'єкту оренди та складання акту його приймання-передачі.

У зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань станом на 05.05.2009р. у Відповідача утворилась  заборгованість з суборендної плати за квітень і травень 2009р. у сумі 2512грн.,  на примусовому стягненні якої наполягає Позивач.

Відповідач відзиву на позовну заяву та доказів сплати заборгованості не надав,  хоча про судові засідання повідомлявся належним чином.

Крім того, Відповідач ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акт звірення розрахунків (а.с.74), складеного і надісланого йому Позивачем на виконання вимог суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача  такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором суборенди.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються, насамперед, відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як встановлено ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Положення ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України зумовлюють правомірність застосування зазначених норм і до відносин суборенди (піднайму).

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір суборенди є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.286 Господарського кодексу України орендна, а отже – і суборендна плата вноситься орендарем (суборендарем) незалежно від наслідків господарської діяльності.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати щомісяця з 1 по 5 число поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відповідно до умов п. 3.3 договору суборенди № 19 від 01.05.2008р.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598  Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надав, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за період користування квітень – травень 2009р.   утворилась заборгованість з орендної плати. При цьому, судом враховується, що зміст листа Відповідача з повідомленням про дострокове розірвання договору суборенди та дата його надсилання підтверджують факт здійснення Суборендарем користування майном у вказаний період.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Приймаючи до уваги викладене, а також  те, що розмір заявлених до стягнення вимог не перевищує розміру суборендної плати, яка може бути нарахована у відповідний період, суд дійшов висновку, що  позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу.  

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Флеш Байк Україна”, м. Маріуполь, (ідентифікаційний код24651206) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовбудмаркет”, м. Маріуполь, (ідентифікаційний код 35455600) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 2512,00грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовбудмаркет” (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 9, ідентифікаційний код 35455600) на користь Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Флеш Байк Україна” (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 9, ідентифікаційний код 24651206) заборгованості з орендної плати у сумі 2512,00 гривень.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовбудмаркет” (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 9, ідентифікаційний код 35455600) на користь Спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Флеш Байк Україна” (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 9, ідентифікаційний код 24651206)  державне мито в розмірі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 16.07.2009р. оголошено та підписано повний текст судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя