Рішення

від 07.07.2009 по справі 33/141

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/141

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.07.09 р.                                                                                                       Справа № 33/141                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Новікової Р.Г., при секретарі судового засідання Лисенко А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпром» м. Донецьк

до Державного підприємства «Макіївугілля» в особі Відособленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» м. Макіївка

про стягнення суми боргу в розмірі 29950грн., 3% річних в розмірі 2624грн.11коп. та інфляційної складової в розмірі 19796грн.95коп.

за участю представників:

від позивача: Абузов Е.М. – за дов. від 03.06.2009р.

від відповідача: Головня Є.О. – за дов. №08-81/41 від 05.01.2009р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліпром» м. Донецьк звернулось до Державного підприємства «Макіївугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» м. Макіївка з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 29950грн., пені в розмірі 2624грн.11коп. та інфляційної складової в розмірі 19587грн.30коп. Загальний розмір вимог дорівнював 52161грн.41коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору №5/062234 від 29.05.2006р. щодо своєчасної оплати поставленої продукції; податкову накладну №2 від 30.05.2006р.; витратну накладну №2 від 30.05.2006р., довіреності серія ЯЛХ №358398 від 30.05.2006р.; рахунок №2 від 30.05.2006р.; претензію №06/11 від 06.11.2008р.

Як зазначає позивач, між сторонами був укладений договір купівлі-продажу №5/062234 від 29.05.2006р., згідно якого на адресу відповідача була поставлена продукція «Зірка КСД 27.19.160.124.60.00.26» вартістю 29950грн. (з ПДВ)

Вказана продукція була отримана представником відповідача на підставі довіреності серія ЯЛХ №358398 від 30.05.2006р. За умовами договору, розрахунки за продукцію здійснюються за фактом поставки з відстроченням платежу протягом 30днів.

Внаслідок порушення зобов'язання та несплати в установлений строк вартості продукції утворилась заборгованість в розмірі 29950грн.

Позивачем також заявлено до стягнення сума пені в розмірі 2624грн.11коп. та інфляційна складова 19587грн.30коп. за період з 01.06.2006р. по 01.05.2009р.

У відзиві, наданому до суду 06.07.2009р., відповідач частково визнав позовні вимоги щодо стягнення суми боргу.

Також відповідач вказує на - відсутність в пункті 5.3 договору №5/062234 від 29.05.2006р. штрафної санкції у вигляді пені; кінцева дата виконання зобов'язання з оплати продукції 30 червня 2006р., а не 30травня 2006р.; позивач помилково використав в розрахунку інфляційної складової індекс інфляції за лютий 2009р. 102,5 замість належного 101,5.

07.07.2009р. на адресу суду надійшла заява позивача про зміну предмету розгляду та збільшення розміру позовних вимог. До цієї заяви був доданий доказ направлення її на адресу відповідача.

Згідно цієї заяви позивач наполягав на стягненні суми боргу в розмірі 29950грн., інфляційної складової в розмірі 19796грн.95коп. та 3% річних в розмірі 2624грн.11коп., нарахованих за період з 01.07.2006р. по 01.06.2009р. Загальний розмір вимог становив 52371грн.06коп.

Як вбачається зі змісту заяви позивача, збільшення розміру вимог відбулось за рахунок зміни періодів нарахування суми інфляційної складової та 3% річних.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, з урахуванням цього суд розглядає справу з урахуванням заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпром» м. Донецьк.

В судовому засіданні від 07.072009р. представник відповідача підтримав позицію, викладену в відзиві та заявив про зменшення розміру інфляційної складової і 3% річних на підставі статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення, дійсно має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Але позивачем заявлено до стягнення суми інфляційної складової та 3% річних, які не належать до неустойки (штрафу, пені). Враховуючи це, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру сум інфляційної складової і 3% річних.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, ознайомившись з правовою позицією сторін, що викладена письмово, наявна у матеріалах справи, господарський суд встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліпром» (далі – продавець) та Державним підприємством «Макіїввугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» м. Макіївка (далі – покупець) був підписаний договір купівлі-продажу №5/062234 від 29.05.2006р., згідно якого продавець передає у власність покупця, згідно специфікації, а покупець приймає та оплачує її.

Згідно з поясненнями представника позивача специфікація до договору купівлі-продажу №5/062234 від 29.05.2006р. не складалась. Але не зважаючи на це, відомості щодо найменування, кількості, вартості строки поставки продукції та її оплати були зазначені в тексті самого договору, а саме в пунктах 1.2, 2.1, 3.1, 3.2, 3.3

Так, сторони домовились про продаж продукції «Зірка марки КСД 27.19.160.124.60.00.26» в кількості 1од. та вартістю 29950грн. (з ПДВ), строки поставки – травень 2006р., строки оплати – розрахунки здійснюються за фактом поставки з відстроченням платежу протягом 30днів.

На виконання умов договору №5/062234 від 29.05.2006р. згідно витратної накладеної №2 від 30.05.2006р. представник відповідача на підставі довіреності серія ЯЛХ №358398 від 30.05.2006р. отримав вказану продукцію. За умовами договору строк виконання зобов'язань відповідачем становив 30днів з моменту поставки.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні  встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав правових підстав для ухилення від виконання обов'язку з оплати отриманої продукції.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, грошові зобов'язання відповідачем за договором щодо здійснення плати за зберігання не виконані у повному обсягу - належних у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказів протилежного до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 29950грн.

Враховуючи викладене, у позивача виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційної індексації. Позивачем обґрунтовано було заявлено до стягнення суми 3% річних в розмірі 2624грн.11коп. та інфляційної складової в розмірі 19796грн.95коп. за період з 01.07.2006р. по 01.06.2009р.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпром» м. Донецьк до Державного підприємства «Макіївугілля» в особі Відособленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» м. Макіївка про стягнення суми боргу в розмірі 29950грн., 3% річних в розмірі 2624грн.11коп. та інфляційної складової в розмірі 19796грн.95коп. за період з 01.07.2006р. по 01.06.2009р.

Відповідно до статі 46 Господарського процесуального кодексу України в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Позивачем під час подання позову про стягнення 52161грн.41коп. було сплачено державне мито в розмірі 521грн.61коп. З урахуванням збільшення розміру позовних вимог до 52371грн.06коп. з позивача підлягає стягненню в доход державного бюджету недоплачена сума державного мита в розмірі 2грн.10коп.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 4№, 4І, 4і, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРIШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпром» м. Донецьк до Державного підприємства «Макіївугілля» в особі Відособленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» м. Макіївка про стягнення суми боргу в розмірі 29950грн., 3% річних в розмірі 2624грн.11коп. та інфляційної складової в розмірі 19796грн.95коп. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Макіївугілля» в особі Відособленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» м. Макіївка (86157, м. Макіївка, пл. Совєтська, буд. 2, ЗКПО 32442295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпром» м. Донецьк (83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 202 «а», ЗКПО 30793144) суму боргу в розмірі 29950грн., 3% річних в розмірі 2624грн.11коп., інфляційну складову в розмірі 19796грн.95коп., державне мито в розмірі 523грн.71коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312грн.50коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліпром» м. Донецьк (83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, буд. 202 «а», ЗКПО 30793144) на користь державного бюджету суму державного мита в розмірі 2грн.10коп.

Видати накази після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 07.07.2009р за згодою сторін проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його підписання до Донецького апеляційного господарського суду.

Дата підписання: 13.07.2009р.

               Суддя                                                                                                                                           

Надруковано в 4 примірниках: 1 – позивачу; 2 – відповідачу; 1 – до справи