Рішення

від 14.07.2009 по справі 4/48

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/48

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.07.09 р.                                                                                                       Справа № 4/48                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді  Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної  заяви:

за участю представників сторін:  

від позивача – Шмаровоз Т.М. – довіреність  № 19 від 01.01.2009р.(не явився),

від відповідача –Спивак О.Є. – довіреність від 28.01.2009р. № 412/0109,

за позовом -                    Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничого підприємства

                                        “ГЕБО” м. Запоріжжя

до відповідача -               Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод”

                                        м. Макіївка  

про стягнення 52507,16грн. заборгованості, індексу інфляції, 3%річних та пені

та

за зустрічним позовом  - Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод”

                                          м. Макіївка  

до відповідача  -              Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничого підприємства

                                         “ГЕБО” м. Запоріжжя

про стягнення штрафу в розмірі 5023,74грн. за прострочку поставки,  -

в с т а н о в и в :

17.02.2009р. позивач звернувся з позовною заявою про стягнення з відповідача 52507,16грн., з яких: 47097,60грн. - заборгованість, 2889,49грн. - інфляція, 428,83грн. - 3%річних, 2091,24грн. – пеня за прострочку оплати.

10.03.09р. (л.с. 63) уточнив суму позову, яка збільшена в частині витрат на інфляцію, яка складає 4166,85грн., річні проценти – 477,73грн. та пеню в сумі 2328,78грн.

Остаточні вимоги викладені у заяві від 14.07.2009р., в якої позивач просить стягнути з відповідача 53498,52грн., з яких: загальний борг в сумі 47097,60грн., суму інфляційних витрат в розмірі 5195,85грн., 3% річних – 703,81грн. та пеню в розмірі 3427,06грн., доплативши державне мито до розміру заявлених вимог.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №197/08 від 24.01.2008року разом із специфікаціями №№4,5 від 19.08.2008року, видаткові накладні №РН-0000049 від 26.08.2008року на суму 31398,40грн., №РН-0000055 від 07.10.2008року на суму 31398,40грн. та довіреність серії ЯПВ №375933/193 від 21.08.2008року, по яких отриманий товар відповідачем,  витяг з банківського рахунку на суму 15699,20грн. в обґрунтування часткової оплати товару від 29.08.2008року, листи, які направлені відповідачу з вимогою оплати.

13.03.09р. відповідач звернувся до господарського суду із зустрічним позовом про стягнення з позивача неустойки за несвоєчасну поставку продукції за цим же договором.

Ухвалою від 05.03.2009р. відмовлено судом у прийнятті зустрічного позову на підставі ст.60 ГПК України як непов'язаного з первісним.

Відповідач надав письмове клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з розглядом його скарги в Донецькому апеляційному господарському суді. Клопотання задоволено, на підставі ст.79 ГПК України зупинено провадження у справі до вирішення скарги відповідача на ухвалу суду Донецької області від 05.03.09р. апеляційною інстанцією.

10.06.09р. провадження у справі поновлено на підставі ст. 79 ГПК України і призначено до слухання на 13-00годин 22.06.09р. Цією ж ухвалою прийнятий до розгляду зустрічний позов Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод”  м. Макіївка  про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничого підприємства “ГЕБО” м. Запоріжжя штрафу за прострочку строку поставки двох пристроїв у відповідності з умовами п.7.3 договору.

Позивач по первісному позову телеграмою від 30.06.09р. звернувся з клопотанням про відкладання даного спору у зв'язку з відрядженням юриста та директора підприємства та за узгодженням відповідача по первісному позову, господарський суд ухвалив відкласти розгляд цієї справи на підставі ст.77 ГПК України на 13годин  14.07.09р.

2

Вирішуючи спору, пред'явлені суду для вирішення, господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані ними і зібрані судом докази, встановив наступне:

На розсуд суду наданий договір поставки №197/08 від 24.01.2008р. разом із специфікаціями №4, №5 від 19.08.2008р., який є предметом обох спорів.

Поняття договору поставки надається у статті 265 Господарського кодексу України (далі –ГК). Договір поставки – правочин, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 3 ст.265 ГК надає право укладати договори поставки всім суб'єктам господарювання, зазначеним у ч.1,2,ст.55 ГК.

З урахуванням ст.628 і 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) зміст договору поставки включає в себе наступні питання: 1) істотні умови, які мають бути погоджені сторонами; 2) інші умови договору, погоджені сторонами; 3) права і обов'язки сторін, які набувають постачальник і покупець в результаті укладання договору поставки.

Із ст. 712 ЦК випливає, що істотними умовами договору поставки є умови про предмет договору (товар, що має бути поставлений) та ціну. Стаття 265 ГК доповнює істотні умови договору умовою про строк передання (поставки) товарів. Більш конкретно у п.19 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення і п.16 Положення про поставки товарів народного споживання вказується на те, що договором поставки мають встановлюватись умови про номенклатуру (розгорнутий асортимент), кількість, якість продукції (товарів), про строки поставки і ціну. Сторони не позбавлені права погодити в договорі будь-які інші умови.

Частина 2 ст. 268 ГК приписує зазначати в договорі поставки номери і індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №197/08 від 24.01.2008року разом із специфікаціями №№4,5 від 19.08.2008року, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність покупця електрообладнання, номенклатура та кількість якого визначаються у специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договору), а покупець оплачувати отриманий товар (п. 1.1 договору).

На виконання умов договору сторонами підписані специфікації № 4, № 5 від 19.08.2008року, в п. 4 яких визначені строк та порядок оплати: 50% попередньої оплати, 50% - по факту поставки протягом 5 днів.

Строк поставки сторонами угоджений пунктом 3 вказаних вище специфікацій – в термін 20 днів після укладення договору.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідачем на підставі довіреності серії ЯПВ №375933/193 від 21.08.2008року отриманий товар по видатковій накладній №РН-0000049 від 26.08.2008року на суму 31398,40грн.

В цей же день позивач виставив відповідачу для попередньої оплати цього товару рахунок № СФ-0168, який останнім сплачений платіжним дорученням №12305 від 29.08.2008р. в сумі 15699,20грн.

Однак у зв'язку з тим, що обладнання (пристрій випрямлення) не відповідав належної якості,  покупець, він же відповідач, повернув позивачу, як продавцю неякісного товару, це обладнання за накладною № 002207 від 03.10.2008р.

За прибутковим ордером № 4 від 17.11.2008р. цей пристрій був знову поставлений відповідачу позивачем.

Відповідач не розрахувався за одержаний ним товар в повному обсязі, що підтвердив в судовому засіданні. Борг за одержаний товар по першої поставки складає на момент вирішення спору – 15699,20грн. (31399,40 – 15699,20).

Друге обладнання було поставлено позивачем відповідачу без одержання від покупця попередньої оплати, як вимагає п.4 специфікації за накладною №РН-0000055 від 07.10.2008року на суму 31398,40грн.

Оскільки отриманий відповідачем цей товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у специфікаціях до договору, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526, 530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Відповідач в порушення умов договору не оплатив отриманий товар за накладною №РН-0000055  в сумі 31398,40грн., що не заперечується покупцем. Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складає  47097,60грн. (15699,20 + 31398,40).  Враховуючи, що позивачем доведений факт поставки товару та його часткової не оплати з боку відповідача, суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 47097,60грн. заборгованості в повному обсязі.

3

Крім заборгованості, позивач просить суду стягнути з боржника 5195,85грн. інфляції, 703,81грн. 3%річних, 3427,06грн. пені за несвоєчасну оплату.

Пеня, індекс інфляції та проценти річних є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов'язаннях і їх правова природа є різною.

Вирішуючи ці питання, суд виходить з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є не лише обов'язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів – підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання,  а також фізичними особами –суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями  1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 4 специфікації: 50% попередньої оплати, 50% - по факту поставки протягом 5 днів); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені (п. 7.2 –0,04% від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення пені тільки частково в сумі 1339,56грн., так як вона позивачем розрахована без врахування строку поставки  повернутого обладнання після усунення недоліків.  

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 5195,85грн. інфляції, 703,81грн. 3%річних, які суд задовольняє ці вимоги частково в сумі 4609,84грн. інфляційних витрат і 588,72грн.річних процентів за прострочку виконання грошового зобов'язання, оскільки позивачем доведений факт прострочення строків оплати, починаючи з 23.11.2008р.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник первісний спір, на нього покладаються судові витрати пропорційно задоволеної судом суми.

Вирішуючи зустрічний спір, господарський суд виходить з того, що з вищенаведеного вже встановлено, що продавець не своєчасно здійснив поставку обладнання по первісній поставці, оскільки покупець повернув його на доробку. Оскільки доведено факт поставки обладнання за межами встановленого строку - 20 днів після підписання договору та виконання покупцем умов попередньої оплати, продавець зобов'язаний сплатити штраф покупцю, як передбачено сторонами договором у пункті 7.3 в розмірі 8% від вартості не поставленого у строк обладнання, що відповідає 15699,20грн. х 8% = 1255,94грн.

Що стосується решти вимог зустрічного позову, суд вважає їх недоведеними, так як розрахунок суми зустрічного позову не відповідає матеріалам справи, а саме, позивач не врахував, що до поставки, повинно бути здійснена оплата 50% вартості обладнання, після чого наступає у відповідача право на поставку обладнання.

Оскільки доведена вина продавця у порушенні строку поставки товару по першої накладної, судові витрати по зустрічному позову покладаються за відповідача за зустрічним позовом в розмірі пропорційно стягнутої суми.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625,712 Цивільного кодексу України, ст.193,265,198-199 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд -

4

В и р і ш и в:

Задовольнити первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничого підприємства “ГЕБО” м. Запоріжжя до Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка  про стягнення 53498,52грн., заборгованості, індексу інфляції, 3%річних та пені частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка-86101, вул. Металургійна, 47, ЄДРПОУ 33185989, р/р № 260023107491 в АКБ “ЮНЕКС” м. Київ, МФО 322539 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничого підприємства “ГЕБО” м.Запоріжжя - 69032, вул.Макаренка, 9, ЄДРПОУ 31983790, р/р №260410110901 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582 заборгованість в сумі  47097,60грн., 4609,84грн. інфляційних витрат і 588,72грн. річних, 1339,56грн - пені, 536,36грн. державного мита та 112,17грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті вимог відмовити за недоведеністю.

          Задовольнити зустрічний позов Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничого підприємства “ГЕБО” м. Запоріжжя 5023,74грн. штрафу за несвоєчасну поставку частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробничого підприємства “ГЕБО” м. Запоріжжя 69032, вул. Макаренка, 9, ЄДРПОУ 31983790, р/р №260410110901 в АБ “Металург” м. Запоріжжя, МФО 313582 на користь Закритого акціонерного товариства “Макіївський металургійний завод” м. Макіївка-86101, вул. Металургійна, 47, ЄДРПОУ 33185989, р/р № 260023107491 в АКБ “ЮНЕКС” м. Київ, МФО 322539 штраф в сумі 1255,94грн., 12,56грн. державного мита, 29,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті вимог відмовити за недоведеністю.

               Суддя                                                                                                            Гринько С.Ю.