Рішення

від 29.07.2009 по справі 31/154-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

31/154-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.09р.

Справа № 31/154-09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Вимірювальна техніка»,

м. Харків

доВідкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», м. Кривий Ріг

простягнення 13 335,73 грн.

Суддя      Єременко А.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача:Коваленко Н.В., дов. від 01.06.09р.

Від відповідача:Лосєв Д.М., дов. № 52-16/33 від 16.03.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вимірювальна техніка»(надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом і просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»(надалі - Відповідач) на свою користь суму основного боргу в розмірі 11 863,70 грн., інфляційні в розмірі 1 274,09 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 197,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням Відповідачем грошових зобов'язань за Договором № 1535д, укладеним між сторонами у справі 24.07.08р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись у своєму відзиві на прострочення кредитора (Позивача), а саме, не виставлення Позивачем рахунків-фактур та податкових накладних, у зв'язку з чим вважає, що відсутня подія, з якою пов'язаний термін оплати поставленого товару

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з Договором № 1535д, укладеним між сторонами у справі 24.07.08р. (надалі - Договір), Позивач (Постачальник) передав у власність Відповідача (Покупець), а останній прийняв товар, визначений у Специфікації № 1 (з урахуванням протоколу розбіжностей і протоколу їх узгодження до Договору), вартістю 11 863,70 грн. з ПДВ та зобов'язувався його оплатити на умовах, передбачених Договором. Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною від 22.10.08р. № РН-116, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

П. 5.1 розділу 5 Договору визначено, що оплата вартості товару Покупцем здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених Постачальником за товар. При цьому в рахунках фактурах зазначається ціна товару, визначена у Специфікації.

У відповідності до Специфікації № 1 (з урахуванням протоколу розбіжностей і протоколу їх узгодження до Договору), яка є невід'ємною частиною Договору, сторони визначили, що оплата вартості товару здійснюється по факту його поставки протягом 5-ти банківських днів з моменту надання рахунків-фактур и податкових накладних за фактично поставлений товар.

Позивачем на товар, поставлений Відповідачу за Договором, було складено рахунок-фактуру № 2321 і податкову накладну № 110, які датовані 22.10.08р., копії яких залучені до матеріалів справи.

Згідно з п. 6.3 розділу 6 Договору Постачальник по факту поставки товару передає Покупцю (його представнику) «із рук у руки»або іншим способом оригінали та/або копії документів, визначених у п. 6.2 розділу 6 Договору, серед яких рахунок-фактура та податкова накладна.

При цьому, у п. 6.4 розділу 6 Договору сторони узгодили, що приймання товару за кількістю і якістю здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання товару за кількістю від 15.06.1965р. № П-6 і Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР про порядок приймання продукції за якістю від 25.04.1966р. № П-7.

Таким чином, Позивач свої зобов'язання за Договором виконав, натомість Відповідач свої зобов'язання порушив, в результаті чого утворилася заборгованість за Договором.

В порядку досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача повідомлення від 04.12.08 і від 08.12.08р. вих. №№ 384 і 133, а також претензію від 27.01.09 вих. № 18, в яких повідомляв про наявність заборгованості Відповідача за Договором і просив її погасити.

У відповідь на претензію Відповідач повідомив Позивача про неможливість її задоволення через відсутність коштів для погашення існуючої заборгованості.

Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача суму основного боргу за Договором у розмірі 11 863,70 грн.

Оскільки, Відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за Договором, чим порушив приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов  договору, вимог закону, суд вбачає підстави для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 11 863,70 грн.

Ст. 610 ЦК передбачає, що порушенням зобов'язання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, відповідно до ст. 611 ЦК України настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми.

За викладеного суд вбачає достатні підстави для задоволення позову й в частині стягнення інфляційних у розмірі 1 274,09 грн. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 197,94 грн.

Що стосується заперечень Відповідача, викладених у відзиві на позов, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 14 Інструкцій, якими сторони домовилися керуватися у п. 6.4 розділу 6 Договору, приймання продукції за кількістю/якістю та комплектністю здійснюється по транспортним та супровідним документам (рахунку-фактури, специфікації, опису, сертифікатам якості тощо). Відсутність зазначених документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В даному випадку складається акт про фактичну наявність продукції/фактичну якість і комплектність продукції і в акті зазначаються, які документи відсутні.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем документально не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень, у зв'язку з чим господарський суд їх відхиляє як необґрунтовані та такі, що спростовуються матеріалами справи.

Судові витрати по справі на підставі ст. 49 ГПК України, слід покласти на Відповідача оскільки позов задоволено.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»(50034, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00191000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вимірювальна техніка»(61052, м. Харків, пров. Лізи Чайкіної, 17, ідентифікаційний код 30034835) суму основного боргу в розмірі 11 863,70 грн., інфляційні в розмірі 1 274,09 грн., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 197,94 грн., державне мито у розмірі 133,35 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                    А.В.Єременко