Постанова

від 05.10.2009 по справі 31/154-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/154-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2009 року                                                                  Справа №  31/154-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Павловського П.П.  

суддів   Чус О.В. (доповідач), Швеця В.В.,

при секретарі судового засідання  Резніченко С.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача :  Коваленко Н.В., довіреність № б/н  від   01.09.09 р.;

від відповідача :  Третяк М.Л., довіреність № 52-16/119   від  23.12.08 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги  Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.09 р. по справі № 31/154-09

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю  "Вимірювальна техніка", м.Харків

до  Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг 

про стягнення 13 335,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

           В березні 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю  "Вимірювальна техніка", м.Харків звернулост в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг про стягнення 13 335,73 грн.

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.09р. у справі №31/154-09 (суддя –Єременко А.В.) позовні вимоги задоволенні.

При винесені оскаржуваного рішення господарський суд виходив з того, що відповідачем не доведено належним чином факту погашення виниклої перед позивачем заборгованості за договором поставки № 1535 д від 24.07.08р.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, відповідач звернувся в Дніпропетровський апеляційний господарський суд з апеляційною скаргою, просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Вважає рішення  винесеним з порушення норм матеріального та процесуального права, з невірно встановленими фактичними обставинами справи.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивача просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи 24.07.08р, між сторонами у справі укладено договір поставки № 1535д.

За умови укладеного договору, позивач (постачальник) передав у власність відповідача (покупець), а останній прийняв товар, визначений у Специфікації № 1 (з урахуванням протоколу розбіжностей і протоколу їх узгодження до Договору), вартістю 11 863,70 грн. з ПДВ та зобов'язувався його оплатити на умовах, передбачених Договором.

Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною від 22.10.08р. № РН-116, яка підписана обома сторонами, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

П. 5.1 розділу 5 Договору визначено, що оплата вартості товару покупцем здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником за товар. При цьому в рахунках фактурах зазначається ціна товару, визначена у Специфікації.

Специфікацією № 1 сторони визначили, що оплата вартості товару здійснюється по факту його поставки протягом 5-ти банківських днів з моменту надання рахунків-фактур и податкових накладних за фактично поставлений товар.

Позивачем на товар, поставлений відповідачу за Договором, було складено рахунок-фактуру № 2321 і податкову накладну № 110, які датовані 22.10.08р.

Згідно з п. 6.3 розділу 6 Договору постачальник по факту поставки товару передає покупцю (його представнику) “із рук у руки” або іншим способом оригінали та/або копії документів, визначених у п. 6.2 розділу 6 Договору, серед яких рахунок-фактура та податкова накладна.

          Як стверджує позивач, він виконав договірні зобов”язання належним чином, але відповідач зі свого боку зобов”язання не виконав, у зв”язку з чим 04.12.08 та 08.12.08р позивач направив на адресу відповідача повідомлення від. вих. №№ 384 і 133, а також претензію від 27.01.09 вих. № 18 (а.с. 20-24), в яких повідомляв про наявність заборгованості відповідача за договором і просив її погасити.

У відповідь на претензію відповідач повідомив позивача про неможливість її задоволення через відсутність коштів для погашення існуючої заборгованості (а.с. 25).

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, щодо спірних взаємовідносин, передбачено, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Ст. 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його неналежне виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України України настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім того, згідно вимог ст.. 625  Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання  ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь прострочений час, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеного колегія суддів погоджується з господарським судом щодо  задоволення позову.

          В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що позивачем в суді першої інстанції не доведено факту виставлення відповідачу рахунку-фактури за договором від 24.07.08р., у зв”язку з чим останнім не прострочено виконання зобов”язання.  

Як вбачається у відповіді на претензію, відповідач посилається на неможливість виконання грошового зобов”язання у зв”язку з відсутністю грошових коштів а не відсутністю виставлених позивачем рахунків-фактур.

Колегія суддів вважає, що така обставина як отримання відповідачем виставленого рахунку –фактури не впливає на виконання ним зобов'язання за оскарженим договором, оскільки відповідач отримав товар разом із видатковою накладною, де чітко було зазначено вартість отриманого товару.

До того ж в матеріалах справи міститься лист позивача, направлений відповідачу під час розгляду справи в господарському суді, в якому позивач направляє відповідачу дублікат рахунку-фактури № СФ-2321 від 22.10.08р.за договором № 1535 д від 24.07.08р.

Відповідно до  ст. 33 Господарського процесуального  кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент розгляду зазначеної справи, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості.

У зв'язку з встановленням вірності розрахунків позивачем та правомірністю всебічному розгляду справи, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

           Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг  - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.09 р. по справі № 31/154-09  –залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду.

Головуючий суддя                                                                      П.П.Павловський

Суддя                                                                                          О.В. Чус

Суддя                                                                                          В.В. Швець