Рішення

від 12.12.2014 по справі 306/2234/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 грудня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Леска В.В.

суддів - Чужі Ю.Г., Кондора Р.Ю.

при секретарі - Марчишаку Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Керецьківської сільської ради, управління Держземагенства в Свалявському районі, Державного підприємства «Закарпатгеодезцент», ОСОБА_2 про скасування рішень сесії Керецьківської сільської ради, визнання недійсною та скасування технічної документації та скасування державної реєстрації земельної ділянки за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Свалявського районного суду від 5 вересня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

3 вересня 2013 року ОСОБА_1 звернулася в суду з позовом до Керецьківської сільської ради, управління Держземагенства в Свалявському районі, Державного підприємства «Закарпатгеодезцентр», ОСОБА_2 про скасування рішень сесії Керецьківської сільської ради, визнання недійсною та скасування технічної документації, скасування державної реєстрації земельної ділянки, посилаючись на те, що в 1988 році їй була виділена земельна ділянка площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку на околиці АДРЕСА_1. На відстані близько 50 м був розташований заготівельний пункт Свалявського районного споживчого товариства. Спорів з приводу суміжного землекористування не було.

В 1995 році ОСОБА_3 загородив територію для розміщення приймально-заготівельного пункту площею 0,19 га, але зовсім іншої конфігурації, що була в попереднього землекористувача. Установлена огорожа проходила по дворогосподарству позивача, внаслідок чого ширина її двора звузилася до 7 метрів. ОСОБА_3 було видано державний акт на право постійного користування землею, в якому конфігурація земельної ділянки суттєво відрізняється від конфігурації земельної ділянки згідно державного акту Свалявського районного споживчого товариства. Після смерті ОСОБА_3, відповідач ОСОБА_2, почала процес приватизації земельної ділянки, яка була надана в постійне користування її чоловіку для розміщення приймально-заготівельного пункту, та замовила в державному підприємстві «Закарпатгеодезцентр» виготовлення документів на землю. ДП «Закарпатгеодезцентр» виготовило документи на земельну ділянку, яка частково накладається на дворогосподарство позивача.

Крім того, рішенням 16-ї сесії 6-го скликання Керецьківської сільської ради від 21 вересня 2012 року було надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації на земельну ділянку площею 0,1915 га, а рішенням 19-ї сесії 6-го скликання Керецьківської сільської ради від 19 грудня 2012 року затверджено технічну документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1915 га.

Посилаючись на те, що вказані вище рішення сільради є незаконними та підлягають скасуванню, оскільки прийняттям таких порушуються її права на користування земельною ділянкою та суперечать чинному законодавству, позивачка просила суд ухвалити рішення, яким скасувати рішення 16-ї сесії 6-го скликання Керецьківської сільської ради Свалявського району від 21 вересня 2012 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку», скасувати рішення 19-ї сесії 6-го скликання Керецьківської сільської ради Свалявського району від 19 грудня 2012 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», визнати технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1915 га по АДРЕСА_2, виготовлену ДП «Закарпатгеодезцентр», недійсною та скасувати, визнати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1915 га по АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 недійсною та скасувати.

Рішенням Свалявського районного суду від 5 вересня 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано рішення 19-ї сесії 6-го скликання Керецьківської сільської ради Свалявського району від 19 грудня 2012 року.

Скасовано рішення 16-ї сесії 6-го скликання Керецьківської сільської ради Свалявського району від 21 вересня 2012 року.

Визнано технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1915 га по АДРЕСА_2, виготовлену ДП «Закарпатгеодезцентр» недійсною та скасовано.

Визнано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,1915 га по АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 недійсною та скасовано.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального права, неповного встановлення обставин справи, просила скасувати оскаржуване нею рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Межі доводів апеляційної скарги - рішення Свалявського районного суду від 8 червня 2011 року, яке в подальшому було скасовано апеляційним судом і стосувалось визнання права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку розміром 0,19 га по АДРЕСА_1 не має ніякого відношення до прав суміжних землекористувачів так як судом було вирішено спір про визнання права власності в порядку спадкування, а підставою для скасування рішення було те, що земельна ділянка площею 0,19 га не належала на праві власності спадкодавцю, дане питання підлягало вирішенню в порядку ст. ст. 125, 126 ЗК України, що і було зроблено відповідачем. Висновок судової будівельно-технічної експертизи щодо накладення частини земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивача грунтується виключно на припущеннях, оскільки, як вказано у висновку експерта, межові знаки-орієнтири, на підставі яких можна визначити правильність прив'язки земельних ділянок - порушені та не відповідає дійсності інформація про погодження сторонами розташування трьох межових знаків-орієнтирів.

В запереченні позивачка просить відхилити апеляційну скаргу відповідачки як необгрунтовану та безпідставну, оскільки земельна ділянка площею 0,07 га була відведена ОСОБА_1 19 серпня 1988 року на підставі рішення виконкому Свалявської районної ради народних депутатів № 155 від 12 серпня 1988 року, а довідкою Керецьківської сільської ради від 29 січня 2013 року підтверджується, що згідно земельно-кадастрової документації за дворогосподарством ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 закріплено 1.04 га землі. Виготовлена відповідачці технічна документація із землеустрою щодо посвідчення права на землю не відповідає фактичному землекористуванню і частково захоплює двір позивача.

ОСОБА_4, ОСОБА_5, які представляють інтереси відповідачки, підтримали апеляційну скаргу.

Позивачка та її представник ОСОБА_6 просили відхилити апеляційну скаргу відповідачки з підстав зазначених в запереченні і залишити без змін законне та обгрунтоване рішення суду першої інстанції.

Судовий експерт ОСОБА_7 підтвердив висновок №01-06/14 від 12 червня 2014 року судової будівельно-технічної експертизи щодо часткового накладання земельної ділянки відповідачки на земельну ділянку позивачки площа якої становить 8 кв. м. та 40,25 кв. м.

Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, ЗК України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Згідно із ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону (ст. 41).

Чинний ЗК України є одним із таких законів, норми якого встановлюють підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116). Однак громадяни і юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм права користування земельною ділянкою.

Статтею 16 Земельного кодексу Української РСР (1970 року), чинного на час виділення ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку, було передбачено, що надання земельних ділянок в користування здійснюється в порядку відведення.

Встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що рішенням № 155 виконкому Свалявської районної Ради народних депутатів від 12 серпня 1988 року ОСОБА_1 було дозволено будівництво індивідуального жилого будинку на видано Паспорт на забудову садиби в АДРЕСА_1, а згідно акту про відведення земельної ділянки у межах села від 18 серпня 1988 року забудовникові ОСОБА_1 було відведено за вказаною вище адресою земельну ділянку площею 700 кв.м..

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, посилався на статтю 152 частини 2 і 3 ЗК України, якою передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом: визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та виходив з того, що згідно висновку експерта надана ОСОБА_2 у власність земельна ділянка накладається на земельну ділянку ОСОБА_1, що рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2013 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку площею 0,19 га.

Проте погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна.

Згідно довідки Керецьківської сільської ради від 29 січня 2013 року, виданої на підставі земельно-кадастрової документації, за дворогосподарством ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 закріплено 1.04 га землі, а саме: під будівлями - 0,05 га; ведення ОСГ (рілля) - 0,25 га; кормових угідь (сінокос) - 0,74 га.

Згідно Проекту забудови земельної ділянки індивідуального житлового будинку земельна ділянка в с. Керецьки площею 700 кв. м. була виділена ОСОБА_1 у вигляді прямокутника, ширина якого біля АДРЕСА_1 становить 18,00 м., довжина не вказана, яка згідно розрахунку експерта має становити 38,90 м. (а.с.89). Вказана земельна ділянка не приватизована.

З дослідницької частини висновку судової будівельно-технічної експертизи від 12 червня 2014 року вбачається, що земельна ділянка АДРЕСА_2 знаходилась у постійному користуванні Свалявського районного споживчого товариства (Акт на право користування землею, виданий виконкомом Свалявської районної ради 10,101975 року). а згідно договору купівлі-продажу від 12 вересня 1995 року нині покійний чоловік відповідачки - ОСОБА_3, - купив приймально-заготівельний пункт, який належав Керецьківському ССТ Свалявського району.

На підставі рішення Керецьківської сільської ради від 26 листопада 2004 року № 54 будівля заготпункту реконструйована в житловий будинок, а 24 листопада вказаний житловий будинок введений в експлуатацію.

Встановлено, що на підставі заяви ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою, беручи до уваги рішення Свалявського районного суду від 8 червня 2011 року, керуючись ст. 12, 118, 121 Земельного кодексу України та ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», рішенням 16-ї (позачергової) сесії 6-го скликання Керецьківської сільської ради від 21 вересня 2012 року було надано дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1915 га в АДРЕСА_2 Вказаним рішенням сесії сільради погоджено акт узгоджувальної комісії Керецьківської сільської від 20 вересня 2012 року, згідно якого комісія рекомендувала сільській раді видати державний акт в існуючих межах без погодження сусідки ОСОБА_1 (а.с. 60).

Рішенням 19-ї сесії 6-го скликання Керецьківської сільської ради від 19 грудня 2012 року затверджено ОСОБА_2 технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,1915 га та надано їй безоплатно у власність вищевказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Таким чином, параметри технічної документації із землеустрою розроблялись державним підприємством «Закарпатгеодезцентр» у 2012 році, тобто, коли було чинним рішення Свалявського районного суду від 8 червня 2011 року, яке не було підставою для прийняття рішення 19-ї сесії 6-го скликання Керецьківської сільської ради від 19 грудня 2012 року про затвердження ОСОБА_2 технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 площею 0,1915 га та надання їй безоплатно у власність вищевказаної земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. (а.с. 47-62).

Отже, вказані вище рішення органу місцевого самоврядування прийняті в межах його владних повноважень і позивачем не зазначено яким вимогам закону такі не відповідають.

24 квітня 2013 року реєстраційна служба Свалявського районного управління юстиції видала ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка площею 0,1915 га, а згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованого 19 квітня 2013 року, реєстраційною службою Свалявського РУЮ, та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вказана вище земельна ділянка, кадастровий номер 2124082900:07:004:0004 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (а.с. 32-35).

Висновок експерта, яким суд обгрунтував рішення, про накладання земельних ділянок внаслідок вклинення частини земельної ділянки відповідачки (трикутник розмірами 12,0 м+12,0м+ 7,0м - площею 40,25 м.кв.) в частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування будинку ОСОБА_1 (між будинком та дорогою), хоча останній вказана земельна ділянка була виділена значно раніше і на той час такої накладки не було, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки з дослідницької частини висновку судової будівельно-технічної експертизи від 12 червня 2014 року вбачається, що на місцевості земельна ділянка АДРЕСА_1, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та будівель ОСОБА_1, не по всьому периметру позначена межовими знаками. Через невизначеність меж та незначні відхилення при забудові земельної ділянки, допущені забудовником ОСОБА_1, та з інших причин, вказана земельна ділянка площею 0,07 га для будівництва та обслуговування будинку, могла також трохи «загубитись» серед ділянок іншого призначення, які закріплені за домоволодінням ОСОБА_1. На час обстеження передня лінія ділянки (червона лінія), - межа ділянки, яка згідно Будівельного паспорту повинна бути паралельною польовій грунтовій дорозі, фактично є досить складною ламаною лінією, жодний відрізок якої не являється проектним; в цілому орієнтація земельної ділянки також не відповідає Проекту забудови та Будівельному паспорту.

У висновку експерта є сумніви щодо накладання частки земельної ділянки по її периметру 4,00 м; 1,75м; 2,75м - площею 8 кв.м. (0,0008га) та частки по її периметру 9,50м;, 38,00м; 20,00м; 12,25 м.; 15,50 м; 1947 м; 11, 61 м. площею 201 кв. м.)=0,0201 га) через правильність параметрів та прив'язки земельної ділянки, оформленої у власність ОСОБА_2.

Крім того, відповідачка заперечує погодження з позивачкою розташування трьох межових знаків-орієнтирів (двох дерев'яних кілків та одного дерева між ними, позначених на збірному кадастровому плані під час контрольної геодезичної зйомки 14 березня 2014 року.

Суд з посиланням на висновок експерта зазначив, що крім вказаних часткових накладень земельних ділянок геодезичною зйомкою також встановлено, що між влаштованою огорожею з боку вулиці та між винесеною в натуру межею (54,00 м) земельної ділянки НОМЕР_1, знаходиться частина землі, яка захоплена громадянкою ОСОБА_2 із земель сільської ради. Тобто вказана земельна ділянка не прилягає до дороги. Площа захопленої ділянки становить 254 м.кв. (0,0254 га) (а.с.129-150).

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Зі змісту ст. 152 ЗК України слідує, що безспірному захисту підлягають порушені права на землю саме власників або землекористувачів земельних ділянок.

Встановлені обставини справи та наведені норми права дають підстави зробити висновок про те, що оскільки ОСОБА_1 не є ні власником, ні користувачем вказаної вище земельної ділянки, яка відноситься до земель сільської ради, а також суміжними з нею земельних ділянок, то заявлені нею позовні вимоги до відповідача є безпідставними і не підлягають задоволенню у спосіб обраного нею судового захисту.

В суді першої інстанції представник Керецьківської сільської ради зазначила, що позивачка не має правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а представник управління Держземагенства у Свалявському районі просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що технічна документація на земельну ділянку відповідачки виготовлена правильно.

Не можна визнати правильним висновок суду, яким задоволено позов ОСОБА_1 про визнання недійсною та скасування технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,1915 га, оскільки технічна документація із землеустрою виготовлена ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 50 ЗУ «Про землеустрій», погоджена міськрайвідділом Держкомзему у м. Свалява та Свалявському районі, на виконання вимог ст. 186-1 Земельного кодексу України узгоджувальна комісія Керецьківської сільської ради в присутності зацікавлених осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на місці встановила про відповідність розмірів земельної ділянки ОСОБА_2 розмірам державного акту на право постійного користування і рекомендувала Керецьківській сільській раді (акт узгоджувальної комісії від 20 вересня 2012 року, затверджений рішенням 16-ї (позачергової сесії 6-го скликання Керецьківської сільської ради від 21 вересня 2012 року а.с. 60) за відсутності погодження межі з боку суміжного землекористувача видати ОСОБА_2 державний акт без погодження сусідки ОСОБА_1

Висновок суду, що відповідачем виготовлено технічну документацію та отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,1915га в АДРЕСА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку. Господарських будівель і споруд за той час коли рішення Свалявського районного суду від 8 червня 2011 року було скасовано в частині визнання права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 не відповідає дійсності, оскільки рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2013 року вказане вище рішення скасовано у ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що ОСОБА_2 не мала права на спадкування спірної земельної ділянки за померлим чоловіком ОСОБА_3, який не був власником такої.

Відповідно ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстав для скасуванню запису до Державного реєстру прав право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1915 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_2 немає.

Згідно з ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до наведених норм цивільного процесуального законодавства позивач не довела належними та допустимими доказами, що вказаними рішеннями органу місцевого самоврядування порушено її законні права та інтереси як користувача земельної ділянки площею 0,07 га по АДРЕСА_1 Тому заявлені нею позовні вимог про скасування рішення 16-ї сесії 6-го скликання Керецьківської сільської ради Свалявського району від 21 вересня 2012 року та рішення 19-ї сесії 6-го скликання Керецьківської сільської ради Свалявського району від 19 грудня 2012 року не підлягають до задоволення із-за недоведеності таких вимог.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, допустив порушення норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав встановлених п.п. 1,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Свалявського районного суду від 5 вересня 2014 року скасувати.

Керецьківської сільської ради, управління Держземагенства в Свалявському районі, Державного підприємства «Закарпатгеодезцентр», ОСОБА_2 про скасування рішень сесії Керецьківської сільської ради, визнання недійсною та скасування технічної документації та скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: