Постанова

від 29.07.2009 по справі 27/83-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/83-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2009 р.                                                           Справа № 27/83-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О. А., судді Барбашова С.В. ,  Пушай В.І.

при секретарі Морока Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - Альяних В.І. (дов. № б/н від 23.12.2008р.), Мень Л.І. (дов. № б/н від 05.07.2008р.), Мельничникової А.М. (дов. № б/н від 23.12.2008р.).

відповідача -  Каденко Н.М. (дов. № 166/0/48-09 від 19.01.2009р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Департаменту охорони здоров'я та соціальних питань Харківської міської ради, м. Харків (вх. № 1542 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 30.04.09р. по справі № 27/83-08

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком",  м. Харків

до Управління праці та соціального захисту населення Департаменту охорони здоров"я та соціальних питань Харківської міської ради, м. Харків

про стягнення 151607,47 грн., -

встановила:

У квітні 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Харків) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Департаменту охорони здоров'я та соціальних питань Харківської міської ради (м. Харків) про стягнення заборгованості в розмірі 151607,47 грн., суми сплаченого державного мита в розмірі 1516,07 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.04.2009р. по справі № 27/83-08 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 151607,47 грн., витрати на проведення судово-економічної експертизи в сумі 2346,00 грн., суму сплаченого державного мита в розмірі 1516,07 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з даним рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 30.04.2009р. по справі № 27/83-08 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, а судові витрати покласти на позивача.

Позивач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу вважає оскаржене рішення законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, які підтримали свої позиції у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом у 2006 році головним розпорядником коштів по компенсації пільг, наданих громадянам у м. Харкові було Управління праці та соціального захисту населення Департаменту охорони здоров'я та соціальних питань Харківської міської ради, який здійснював компенсацію позивачу пільг наданих громадянам пільгових категорій за встановлення та користування телефонами.

Щомісяця між сторонами у справі здійснювалась звірка та підписувався акт звірки розрахунків за надані населенню послуги зв'язку, на які надаються пільги відповідно до законодавства - форма № 3-пільга.

Проте, акт станом на 01.01.2007 р. по звірянню розрахунків за надані населенню послуги зв'язку, яким надаються пільги відповідно до Законів України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні принципи соціального захисту ветеранів труда та інших громадян похилого віку в Україні", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціального захисту", відповідач підписав з розбіжностями та не визнав заборгованість в розмірі 151607,47 грн.

На запит позивача про причину невизнання заборгованості, відповідач листом № 304/13 від 02.03.2007 р. зазначив, що взяв бюджетні зобов'язання по витратам позивача за нараховані пільги на послуги зв'язку в межах затвердженого плану асигнувань на 2006 рік.

Неодноразові звернення позивача відносно вирішення питання щодо погашення заборгованості та компенсації пільг, наданих пільговим категоріям громадян, залишені відповідачем без реагування.

Позивач направив претензію № 04-07/35 від 20.02.2008 р. з вимогою погасити заборгованість в розмірі 151607,47 грн., однак відповіді не отримав.

Враховуючи невизнання відповідачем заборгованості, господарський суд встановив факт порушення останнім вимог чинного законодавства, оскільки погашення кредиторської заборгованості за державними програмами соціального захисту населення, яка утворилася станом на початок року, повинна провадитися першочергово.

Крім того, господарським судом з'ясовано, що з 01.01.2007 р. головним розпорядником коштів субвенцій з державного бюджету на виконання програм соціального захисту населення є Департамент транспорту та зв'язку Харківської міської ради, а тому відповідач повинен був передати цій установі заборгованість з виконання державних програм соціального захисту населення, що утворилась станом на 01.01.2007р. окрім заборгованості, що утворилась по компенсаційним виплатам по відшкодуванню витрат підприємства зв'язку за надані пільги. Крім того, відповідач повинен був відобразити вказану заборгованість по компенсації наданих позивачем населенню пільг, в своїй фінансовій звітності та здійснити заходи, передбачені Порядком для її погашення, однак таких дій та заходів не здійснив.

Таким чином, враховуючи те, що в результаті порушення відповідачем вимог чинного законодавства, пільги з встановлення та користування телефонами, надані позивачем громадянам пільгових категорій в розмірі 151607,47 грн., до теперішнього часу не сплачені, тому господарський суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у вказаній сумі.

Але з такими висновками господарського суду не може погодитись колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Однак, колегія суддів вважає, що в порушення цих приписів господарським судом Харківської області при винесенні оскарженого рішення, не встановлені дійсні права та обов'язки сторін, а також не враховані обставини, суттєві для розгляду цього спору.

Так, згідно з частиною 1 статті 89 Бюджетного кодексу України видатки на державні програми соціального захисту здійснюються з бюджетів міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу між бюджетних трансфертів.

Згідно зі статтею 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені частиною 1 статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенції з Державного бюджету України.

Відповідно до зазначеного Порядку… суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті фінансовими органами обласних держадміністрацій у відповідних органах Державного казначейства, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у Державному бюджеті України для обласних бюджетів. Фінансові органи обласних держадміністрацій надають органам Державного казначейства платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки бюджетів міст обласного значення. Суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів з урахуванням їх обсягів, передбачених в обласних бюджетах для відповідних місцевих бюджетів.

Рішенням 44 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 09.01.2006р. №9/06 затверджена Комплексна програма соціального захисту населення м. Харкова на 2006 рік та у пункті 2 цього Рішення встановлено, що фінансування вищевказаної програми буде здійснюватися відповідно до кошторису, після затвердження її рішенням сесії Харківської міської ради у межах бюджетних асигнувань.

На 2006 рік у міському бюджеті м. Харкова було передбачено за рахунок субвенції з Державного бюджету України на відшкодування витрат підприємств за надані пільги на послуги зв'язку: громадянам згідно Закону України “Про статус ветеранів війни та гарантії соціального захисту”- 6023668 грн.; громадянам згідно Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”- 907758 грн.; громадянам згідно Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи”- 278213 грн.

Таким чином, відповідач здійснює перерахування сум витрат підприємств, пов'язаних з наданням додаткових соціальних гарантій, на розрахункові рахунки підприємств - надавачів послуг в межах бюджетних призначень, установлених рішенням міської ради в міському бюджеті на відповідний рік.

Однак, Харківська міська рада не зобов'язувала Управління здійснювати перерахування підприємствам - надавачам послуг у повному обсязі в розмірі витрат підприємств за надання додаткових соціальних гарантій. Такі відшкодування передбачені лише в межах бюджетних призначень, встановлених рішенням міської ради в міському бюджеті на відповідний рік.

Пунктом 2.4 Положення про Управління, затвердженого рішенням 2 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 31.05.2006р. №21/06 “Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 5 скликання”(в редакції рішення 5 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.09.2006р.) встановлено, що Управління фінансується за рахунок коштів міського бюджету, виділених на його утримання.

Бюджетним кодексом України визначено, що розпорядники бюджетних коштів приймають бюджетні зобов'язання та проводять витрати тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами (пункт 5 статті 51).

Відповідно статті 19 Конституції України, статті 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Статтею 7 Бюджетного кодексу України закріплений принцип самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними.

Органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави.

Статтею 13 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

З огляду вищевказане колегія суддів визначає, що конкретні розміри перерахування підприємствам - надавачам послуг населенню за витрати підприємств, пов'язаних з наданням додаткових соціальних гарантій між позивачем та відповідачем не були визначені ні договором, ні актом органу місцевого самоврядування - Харківською міською радою.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Вся сума, яка була взята Управлінням на бюджетні зобов'язання, відшкодована позивачу у повному обсязі. Зобов'язання, взяті розпорядниками бюджетних коштів без відповідних, бюджетних асигнувань не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів, а тому колегія суддів вважає, що пільги з встановлення та користування телефонами, надані позивачем громадянам пільгових категорій у спірному періоді в розмірі 151607,47 грн. не можуть бути відшкодовані за рахунок відповідача.

Згідно листа Міністерства фінансів України від 10.04.2006р. № 31-31030-14-13/7285  Державному казначейству України, Головному КРУ України запропоновано дати доручення розпорядникам бюджетних коштів не допускати взяття бюджетних зобов'язань понад обсяги бюджетних асигнувань.

Листом від 14.06.2006р. № 02-04/960 відділення Державного казначейства у м. Харкові управління праці та соціального захисту населення повідомлене, про те, що фінансування по КФК 090201, 090204, 090207, 090206, 090209 буде проводись з Державного бюджету виключно в межах зареєстрованих зобов'язань.

На підставі вищезазначеного відповідачем у 2006 році були взяті бюджетні зобов'язання в межах бюджетних призначень на цей рік. В межах зареєстрованих зобов'язань проведено відшкодування витрат підприємств зв'язку у повному обсязі. Станом на 01.01.2007р. кредиторська заборгованість за відповідачем за даними Управління не рахувалась, що підтверджується формами звітності та актами звіряння розрахунків станом на 01.01.2007р.

Між цим, дотримуючись вимог щодо обов'язку доказування, відповідач в підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем надав суду апеляційної інстанції в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України Акт № 123-20-262 від 18.09.2007 ревізії використання, виділених з держбюджету місцевим бюджетам субвенцій на надання пільг населенню та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян в Управлінні праці та соціального захисту населення Департаменту охорони здоров'я та соціальних питань Харківської міської ради за період з 01.03.2006 по завершений звітний період 2007 року,

Згідно вказаного акту річний розпис асигнувань на 2006 рік на проведення видатків за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам доведений Департаменту бюджету і фінансів листом Головного фінансового управління Харківської облдержадміністрації від 02.02.2006 № 1-29-50, помісячний розпис асигнувань - листом від 17.02.2006 №15-28/88.

Крім цього, КРУ проведено ревізію повноти передачі дебіторсько-кредиторської  заборгованості, яка станом на 01.03.2007 та 01.06.2007 рахувалась за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності Управління, до районних управлінь праці та соціального захисту населення та до Департаменту транспорту і зв'язку Харківської міської ради. Дану ревізію проведено суцільним способом за період з 01.03.2007 по завершений звітний період 2007 року шляхом звіряння показників заборгованості, які станом на 01.03.2007 та на 01.06.2007 рахувались за даними бухгалтерського обліку Управління, з показниками заборгованості, які згідно з меморіальними ордерами №6 за березень, червень 2007 року та двосторонніми актами звіряння розрахунків були передані до визначених рішенням сесії Харківської міської ради головних розпорядників бюджетних коштів. Порушень з зазначеного питання ревізією не встановлено.

Ревізією достовірності дебіторсько-кредиторської заборгованості відповідача   встановлено, що  вся заборгованість підтверджена наявними  в  Управлінні документами (звітами про заборгованість та двосторонніми актами звіряння розрахунків з організаціями-постачальниками і надавачами послуг). Жодних порушень з відповідного питання ревізією не встановлено.

Розрахунки з постачальниками відповідних послуг здійснювались на підставі розподілів виділених бюджетних асигнувань з дотриманням встановленого Порядком №256 5-ти денного терміну. Порушень з питань повноти і своєчасності перерахування коштів на рахунки постачальників відповідних послуг ревізією не встановлено.

Фактів нецільового використання коштів субвенції з державного бюджету на надання пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян ревізією не встановлено. Погашення кредиторської заборгованості по розрахунках здійснювалось в першочерговому порядку.

Разом з цим, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що господарський суд вищевказані обставини не врахував та не взяв до уваги те, що позивач не здійснював щомісячне повідомлення відповідача (шляхом направлення розрахунків, відомостей, інших первинних документів) про об'єми та розмір вартості послуг з встановлення та користування телефонами, що будуть надаватись громадянам пільгових категорій, у тому числі  і у спірному періоді. Докази направлення цих документів позивачем не надані та у справі не містяться, а тому застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати заявленої заборгованості є безпідставним.

Крім того, колегія суддів визначає відсутність первинних документів на підтвердження об'єму наданих відповідачеві послуг зв'язку та їх розмір у грудні 2006 року саме на суму позову.

В обґрунтування вимог по стягненню заборгованості в розмірі 151607,47 грн. позивач посилається лише на акт звірки розрахунків станом на 01.01.2007 р.

Однак, цей акт по звірянню розрахунків за надані населенню послуги зв'язку станом на 01.01.2007 р. не свідчить про наявність у відповідача заборгованості в розмірі 151607,47 грн., так як в ньому відсутня інформація про узгодженість між сторонами суми заборгованості, адже даний акт підписаний відповідачем з розбіжностями, і в його основу з боку позивача покладені дані, які не підтверджені ним жодними документальними доказами. Належні та допустимі докази наявності заборгованості в заявленому розмірі позивачем не надані.

З огляду на те, що наявні у справі докази підлягають оцінці у їх сукупності,  покладений в основу судового рішення акт звірки, не може бути прийнятий колегією суддів до уваги, оскільки однозначно не підтверджує ті фактичні дані, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Більш того, Рішенням Х сесії Харківської міської ради п'ятого скликання від 27.12.2006р. "Про міський бюджет м. Харкова на 2007 рік", головним розпорядником коштів субвенцій з державного бюджету на виконання програм соціального захисту населення з 01.01.2007 р. визначений Департамент транспорту та зв'язку Харківської міської ради, що також виключає відповідальність відповідача.

Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

За загальним правилом, господарський суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в сукупності, що відображується в судовому рішенні.

Частина 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 41 Господарського процесуального кодексу України надає право господарському суду призначити судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України  висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, висновок судового експерта оцінюється господарським судом поряд з іншими доказами та не має заздалегідь встановленої сили.

Тобто, висновок судового експерта не має більшої доказової сили, тому не превалює над іншими доказами у справі.

Під час розгляду даного спору, господарським судом було призначено по справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса. На вирішення експерта були поставлені питання, зокрема: 1) Чи має Управління праці та соціального захисту населення Харківської міськради, м. Х-в заборгованість перед ВАТ "Укртелеком" з компенсації витрат позивача на пільги послуг зв'язку відповідно до діючого законодавства? 2) Чи вірно визначена сума заборгованості відповідача перед позивачем? 3) чи повинен був відобразити відповідач в своїй бухгалтерській звітності суму заборгованості перед позивачем відповідно до порядку ведення бухгалтерського обліку та звітності? 4) чи вірно відображена сума заборгованості відповідача в трьох актах звіряння розрахунків за надані послуги зв'язку згідно законів України "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про основні принципи соціального захисту ветеранів труда та інших громадян похилого віку в Україні", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ та деяких інших осіб та їх соціального захисту"?

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 10087 від 10.03.2009р. в Управлінні праці та соціального захисту населення Харківської міськради станом на 01.01.2007 р. рахувалась дебіторська заборгованість за послуги зв'язку. За даними бухгалтерського обліку Управління, кредиторська заборгованість перед ВАТ "Укртелеком" не рахувалась.  Крім цього, в даному висновку зазначено, що Управління праці та соціального захисту населення Харківської міськради повинно відобразити в своїй бухгалтерській звітності суму заборгованості перед ВАТ "Укртелеком" на підставі даних бухгалтерського обліку Управління. Відповідь на питання: чи вірно відображена сума заборгованості відповідача перед позивачем, експертом не надана через те, що дані обставини виходять за межі компетенції експерта-економіста, і необхідністю проведення ревізійних дій в Управлінні та Центрі.  

Колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржене рішення про задоволення позовних вимог господарський суд, всупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України, взяв до уваги висновок судової експертизи, який  базується лише на даних позивача, не врахувавши при цьому доводів відповідача, що вказують на неоднозначність висновку експерта та відсутність в матеріалах справи беззаперечних доказів (первинних документів) наявності заборгованості відповідача у спірному періоді саме в такому об'ємі та розмірі, що заявлений у позові.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, вимоги позивача до відповідача повинні бути підтверджені  відповідними доказами.

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували існування заборгованості, яка утворилась за грудень 2006 року, у спірному об'ємі. Натомість, позовні вимоги ґрунтуються на фактичних даних, що не підтверджені жодними документальними доказами. Разом з цим, уповноважений представник позивача  наголошуючи у судовому засіданні 28.07.09р. на відображенні суми боргу у зведених рахунках на суму позову, не підтвердив з чого вони складаються та які дані входять до змісту даних документів, в зв'язку з чим колегія суддів вважає, що вони не є належними  доказами у справі у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не підтверджують фактичне надання послуг зв'язку у спірний період в об'ємі, що оспорюється відповідачем. Інші дані в матеріалах справи відсутні та позивачем в підтвердження його вимог не надані.

За таких обставин, виходячи оцінки наявних в матеріалах справи доказів в їх сукупності та положень чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що правові підстави для задоволення позову відсутні, а заявлені вимоги про стягнення суми заборгованості в розмірі 151607,47 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що господарським судом Харківської області при прийнятті оскарженого рішення від 30.04.2009р. по справі № 27/83-08 було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а вказане рішення - скасуванню.

Задовольняючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача витрати з держмита, пов'язані з розглядом апеляційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 42, 43, 44, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Департаменту охорони здоров'я та соціальних питань Харківської міської ради (м. Харків) задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.04.2009р. по справі № 27/83-08 скасувати та прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (61002, м. Харків, вул. Сумська, 78, р/р 26003592 в ХОД ВАТ "Райффайзен банк "Аваль", МФО 350589, код 25614660) на користь Управління праці та соціального захисту населення Департаменту охорони здоров'я та соціальних питань Харківської міської ради (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64, р/р 25425805227880 в філіалі ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код 26203284) 758,04 грн. державного мита по скарзі.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписано 29 липня 2009 року.

         Головуючий суддя                                                                    Істоміна О. А.  

                                 Судді                                                                    Барбашова С.В.  

                                                                                                               Пушай В.І.