Постанова

від 16.07.2009 по справі 10/66

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/66

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.07.2009  року                                                                      Справа № 10/66

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Баннової Т.М.

суддів                                                   Бойченка К.І.

                                                   Журавльової Л.І.

за присутністю секретаря

судового засідання                              Міхальчук О.А.

та за участю

представників сторін:

від позивача                                         повноважний представник не прибув

від відповідача                              повноважний представник не прибув

розглянув у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                    „Луганськтеплосервіс”, м. Луганськ

на рішення

господарського суду                    Луганської області

від                                                    05.05.2009

по справі                                          № 10/66

                                          (суддя –Мінська Т.М.)

за позовом                                   Дочірнього підприємства „Газ –тепло”

                                                    Національної акціонерної компанії

                                                    „Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача                             Товариства з обмеженою відповідальністю

                                                     „Луганськтеплосервіс”, м. Луганськ

про                                                стягнення 162 946 грн. 72 коп.

За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів, що призначена розпорядженнями голови суду від 05.06.2009 та від 02.07.2009

ВСТАНОВИВ:

         Позивач, Дочірнє підприємство „Газ –тепло” Національної акціонерної компанії  „Нафтогаз України” (далі –ДП „Газ –тепло” НАК „Нафтогаз України”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськтеплосервіс” (далі –ТОВ „Луганськтеплосервіс”) заборгованості за договором комісії від 01.10.2005             № 12/05-323 (далі  - договір комісії) у розмірі 162 946 грн. 72 коп.

         Рішенням місцевого господарського суду від 05.05.2009 позов задоволений у повному обсязі.

         Мотивоване дане рішення доведеністю за матеріалами справи факту порушення відповідачем умов договору комісії, відповідністю позовних вимог вимогам законодавства та їх підтвердженням за матеріалами справи. положеннями ст. ст. 16, 526, 610, 627 Цивільного кодексу України.

         Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та прийняти нове.

         Обґрунтовані вимоги за апеляційною скаргою незаконністю рішення та порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.

         У підтвердження порушення норм процесуального права скаржник посилається на розгляд місцевим господарським судом справи за відсутністю представника відповідача, не повідомленого належним чином про місце та час засідання суду та у підтвердження вказаного зазначає, що ухвала суду про відкладення розгляду справи на 05.05.2009 (дата прийняття рішення) була доставлена та вручена відповідачу працівником поштового відділення тільки 06.05.2009.

        Як зазначає скаржник, відповідач брав на себе поруку (делькредере) перед позивачем за невиконання споживачами своїх зобов'язань не в повному обсязі, а лише в розмірі комісійної винагороди.

         Право на участь представника у судовому засіданні суду апеляційної інстанції відповідачем жодного разу не використано. Про час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення та відповідні відмітки на ухвалах суду про порушення апеляційного провадження  та про відкладення розгляду справи.

         Представник позивача не прибув до судового засідання 16.07.2009, про проведення якого він згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 05638744 повідомлений.

         У запереченнях на апеляційну скаргу, які підтримані його представником у судовому засіданні 07.07.2009, позивач доводи відповідача за апеляційною скаргою оспорює, вважає їх такими, що не відповідають дійсності, та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

         Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов до наступного.

         Відповідно до матеріалів справи провадження за нею порушено ухвалою суду від 06.03.2009, розгляд справи призначено на 02.04.2009. Ухвала про порушення провадження у справі направлена сторонам за їх адресами, що вказані у позовній заяві, у тому числі відповідачеві за адресою: м. Луганськ, вул. 9-я Лінія, 1, яка відповідає адресі відповідача за укладеним сторонами договором комісії.

         У зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання 02.04.2009 розгляд справи судом був відкладений на 27.04.2009, ухвалу від 02.04.2009 направлено сторонам, у тому числі відповідачеві за адресою: м. Алчевськ, вул. Інтернаціональна, 32, яка за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 21.12.2007 є юридичною адресою ТОВ „Луганськтеплосервіс”.

         27.04.2009 представник відповідача знову до судового засідання не прибув, витребувані судом матеріали не надав, тому розгляд справи судом був відкладений на 05.05.2009.

         Направлення відповідачеві ухвал суду від 02.04.2009 та від 27.04.2009 підтверджено відповідними відмітками на цих ухвалах, що здійснені відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75, згідно якого на звороті у лівому нижньому куті примірника процесуального документа (ухвали) проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

         Направлена ухвала суду від 27.04.2009 сторонам 28.04.2009. Відповідач отримання ним ухвали суду від 27.04.2009 не оспорює. Наданий скаржником акт прийому поштової кореспонденції від 06.05.2009 про отримання ТОВ „Луганськтеплосервіс” 06.05.2009 о 14 год. 20 хв. ухвали суду про розгляд справи 05.05.2009 підписаний представниками відповідача, тобто зацікавленими особами, відомостей про номер справи не містить і тому доказом доводів відповідача за апеляційною скаргою про неповідомлення його про розгляд справи не може бути.

         Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є розгляд справи господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

         Докази повідомлення належним чином позивача про зміну адреси, що вказана у договорі комісії, відповідачем не надані.

         Копія позовної заяви позивачем направлена відповідачеві двічі: за адресою, що вказана у договорі комісії, та за юридичною адресою відповідача, що підтверджено поштовим реєстром від 10.04.2009 та описом поштового відправлення.

         Враховуючи викладене, доводи скаржника про порушення його процесуальних прав не можуть бути прийняті до уваги.

         Щодо рішення місцевого господарського суду по суті спору судова колегія зазначає наступне.

         Відповідно до загальних положень про зобов'язання згідно із приписами ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

         До підстав виникнення зобов'язань відноситься, зокрема, договір (ст. 11 Цивільного кодексу України).

         Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено принцип свободи договору та зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

         Позовні вимоги ДП „Газ –тепло” НАК „Нафтогаз України” ґрунтуються на договорі комісії, за яким комісіонер (відповідач) прийняв на себе зобов'язання на умовах найбільш вигідних для комітента (позивача) укладати зі споживачами від свого імені правочини з реалізації теплової енергії, яку комітент зобов'язаний передати йому за актами прийому-передачі в розмірі та на умовах, оговорених сторонами в договорі комісії (п.п. 2.1, 4.1 договору).

         Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, за вказаний позивачем період з жовтня 2005 року по травень 2006 року на виконання договору комісії позивачем передано теплову енергію в розмірі 4915,103 гігакалорій на загальну суму 681 489 грн. 93 коп. Відповідачем перераховано позивачеві 518 543 грн. 21 коп. Залишок заборгованості відповідача за спожиту споживачами теплову енергію складає 162 946 грн. 72 коп. Вказані обставини підтверджені актами прийому-передачі теплової енергії та звітами комісіонера, складення яких передбачено ст. 1022 Цивільного кодексу України та угодою сторін згідно п.п. 4.13 - 4.15 договору комісії.

         Відповідачем вказаний позивачем розмір боргу не оспорений.

         Твердження скаржника, що відповідно до умов п. 4.9 договору комісії він брав на себе поруку (делькредере) перед позивачем лише в розмірі комісійної винагороди, спростовуються змістом п. 4.9 договору комісії, за умовами якого комісіонер прийняв на себе поруку (делькредере) перед комітентом за невиконання споживачами своїх зобов'язань за укладеними з ними право чинами та за яким сума винагороди комісіонеру, що передбачена п. 5.2 договору комісії, визначена сторонами як забезпечення поруки.

         За загальним правилом згідно ст. 1016 Цивільного кодексу України комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере).

         Строки перерахування відповідачем грошових коштів сторонами за договором комісії не узгоджені, тому згідно з правилами ст. 530 Цивільного кодексу України щодо терміну виконання зобов'язань грошові зобов'язання відповідача виникають після пред'явлення кредитором вимоги про те.

         У докази наявності у відповідача грошового зобов'язання позивачем надано повідомлення –вимога від 15.01.2009 за № 54/11-16-56, яка згідно поштового реєстру та опису вкладення відправлена відповідачеві 16.01.2009 за адресою: м. Луганськ, вул. Карла Маркса, буд. 63, кв. 15.

         Проте, як вже зазначено за постановою, згідно довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб  - підприємців з 21.12.2007 юридичною адресою відповідача є м. Алчевськ Луганської області, вул. Інтернаціональна, буд. 32.

         Докази направлення відповідачеві вимоги про сплату боргу за вказаною юридичною адресою відповідача позивачем не надані.

         Отже, враховуючи вимоги ст. 530 Цивільного кодексу України та фактичні обставини справи, термін виконання відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем за договором комісії на день звернення позивача з позовом не наступив, тому права позивача на вказаний момент не порушені.

         Відповідно до положень ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

         За наведених обставин, які судом першої інстанції не враховані, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню.

         Судові витрати по справі підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

         Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

         1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськтеплосервіс” на рішення господарського суду Луганської області від 05.05.2009 по справі № 10/66 задовольнити.

         2. Рішення господарського суду Луганської області від 05.05.2009 по справі № 10/66 скасувати.

            3. У задоволенні позову відмовити.

         4. Стягнути з Дочірнього підприємства „Газ –тепло” Національної акціонерної компанії  „Нафтогаз України”, м. Київ, бульв. І. Лепсе, 16, ідентифікаційний код № 32587579, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськтеплосервіс”, м. Алчевськ Луганської області, вул. Інтернаціональна, 32, ідентифікаційний код № 32648259 судові витрати по сплаті держмита за апеляційною скаргою у сумі 815 грн.

         Доручити господарському суду Луганської області надати відповідний наказ.

         Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  Т.М.Баннова

Суддя                                                                      К.І.Бойченко

Суддя                                                                      Л.І.Журавльова