ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.01.2015 року Справа № 904/8870/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А.(доповідач);
суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.
при секретарі судового засідання: Валяр М.Г.
представники сторін у судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2014 року у справі № 904/8870/14
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтобудсервіс», м. Дніпропетровськ
про стягнення 401 927,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2014 року у даній справі (суддя Загинайко Т.В.) позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п.п.2,6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала мотивована тим, що позивачем не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Опис вкладення у цінний лист, направлений на адресу відповідача, суд вважав неналежним доказом, оскільки фіскальний чек « Укрпошти» відсутній.
Також судом зазначено, що у позовній заяві не вказано повної адреси позивача, а зазначена лише адреса відокремленого підрозділу юридичної особи.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Скаржник посилається на належне виконання ним вимог Господарського процесуального кодексу України щодо направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, вимог щодо зазначення позивача та його повного найменування. Просить скасувати ухвалу та направити справу на розгляд по суті до суду першої інстанції.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що коло представників у судовому засіданні не обмежено та те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, якого належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді – доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
У статті 63 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для повернення позовної заяви без розгляду. Зокрема, відповідно до п. 6 ч. 1 цієї статті суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як вбачається з доданого до позовної заяви в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками опису вкладення позивачем на ім'я відповідача направлена копія позовної заяви про стягнення збитків у сумі 401 927,00 грн. з додатками згідно переліку на 28 аркушах. На вказаному описі міститься відтиск штампу поштового відділення від 06.11.2014 року та підпис працівника зв`язку, який перевірив вкладення (а.с.24).
Тобто, копія позовної заяви та доданих до неї документів позивачем була направлена на адресу відповідача належним чином. Посилання суду на відсутність фіскального чеку є неправомірним з огляду на наступне:
Відповідно до п. 59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Пунктом 61 вищезазначених Правил встановлено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
У розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України опис вкладення в цінний лист з реєстром поштових відправлень та відбитками штампів поштового відділення від 06.11.2014 року є належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками. У випадку сумніву їх вірогідності, чи дійшовши висновку про недостатність таких доказів, суд мав можливість витребувати додаткові докази, але не мав законних підстав для повернення позовної заяви без розгляду.
Аналогічна правова позиція висвітлена Вищим господарським судом України (постанова від 24 квітня 2013 року у справі № 904/1217/13-г).
Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).
За вимогами п. 2 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З позову вбачається, що до господарського суду Дніпропетровської області звернулося Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція», а тому в позовній заяві відображено повне найменування і поштову адресу саме Відокремлено підрозділу.
Таким чином, позивач виконав вимоги п. 2 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, а місцевий господарський суд безпідставно вказав на недотримання позивачем цієї норми закону.
Щодо посилання суду першої інстанції на невідповідності зазначеного позивачем у позовній заяві ідентифікаційного коду ЄДРПОУ, який належить іншій юридичній особі, а не Товариству з обмеженою відповідальністю "Нафтобудсервіс", а також неправильного зазначення юридичної адреси відповідача, колегія суддів зазначає наступне:
Позивач надіслав копію позовної заяви на адресу відповідача, з кодом ЄДРПОУ (ОКПО) 32350959, яка зазначена в договорі від 15.11.2007 року № 534(2)07УК постачання продукції, який підписано і скріплено печаткою директора ТОВ "Нафтобудсервіс" з відповідним кодом ЄДРПОУ, який і зазначено у позовній заяві.
При цьому, фактичне місцезнаходження відповідача за іншими адресами, про які зазначає місцевий господарський суд, а також, які не збігаються з зареєстрованою адресою в єдиному державному реєстрі, не має значення для застосування вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України. Неправильна адреса місцезнаходження відповідача по справі не є підставою для повернення позовної заяви на підставі ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки згідно п. 2 ч. 1 цієї норми підставою для повернення позовної заяви може бути лише відсутність поштової адреси сторін.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. п. 2, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України є неправильним та необґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2014 року у справі № 904/8870/14 скасувати, матеріали справи направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: Ю.Б. Парусніков
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2015 |
Оприлюднено | 15.01.2015 |
Номер документу | 42240267 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні