Постанова

від 24.07.2009 по справі 07/53-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

07/53-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2009 р.                                                           Справа № 07/53-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Істоміна О. А. ,  Шевель О. В.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників сторін:

позивача: Поліщук О.Л., довіреність № 574 від 08.12.2008 р.,

відповідача: Бикова О.Ю., довіреність № 1-Д від 30.05.2009 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 1638 Х/3-9 від 15.06.2009 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтех»смт. Рогань Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 21.04.2009 р. по справі № 07/53-09,

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг», м. Харків,

до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтех»смт. Рогань Харківської області,

про стягнення заборгованості за поставлену продукцію,

встановила:

          В лютому 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг», м. Харків (далі –позивач, ТОВ «ЦПТБ та РАД») звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтех»смт. Рогань Харківської області  (далі відповідач, ТОВ «Промтех»)  про стягнення заборгованості за поставлену продукцію за договором в розмірі  292 884,10 грн. Позивач посилався на недотримання відповідачем умов Договору поставки  № Пр 61.08від 04.04.2008 р.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.04.2009 р. (суддя Інте Т.В.)  позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 292 884,10 грн. заборгованості, 2 928,84 грн. державного мита 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 16,77 грн. Рішення обґрунтовано тим, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 292 884,10 грн., доказів, які б  спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, відповідач суду не надав. Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону.

Відповідач із зазначеним рішенням господарського суду Харківської області від 06.04.2009 р. не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення, і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Відповідач посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та необґрунтованість рішення. Так відповідач зазначає, що не був належним чином повідомлений про час і місце засідання суду. Позивачем не виконані вимоги розділу 2 п.п.3.9. договору № Пр61.08 від 04.04.2008 р. і не був поставлений товар належної якості. Господарським судом порушено ст.530 ЦК України, оскільки строк оплати поставленого товару не настав. Відповідно до п.6.1.3. Договору поставки у випадку встановлення вини продавця у поставці неякісного товару, продавець зобов'язаний компенсувати покупцеві понесені витрати. Суду документи, що підтверджують неякісність товару надані не були, оскільки відповідач не був присутній в судовому засіданні

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 р. апеляційну скаргу ТОВ «Промтех»було прийнято до провадження, призначено до розгляду на 20.04.2009 р. о 14:30 год.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2009 р. по справі № 07/53-09 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В обґрунтування своїх заперечень позивач вказує, що рішення господарського суду Харківської області  прийнято у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, які достовірно встановлені судом. Так, позивач зазначає, що в порядку досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення була направлена претензія № 570 від 08.12.2008 р. з вимогою сплати боргу по договору поставки № Пр.61.08. від 04.04.2008 р. на суму 313 975,06 грн., у тому числі 292 884,10 грн. основного боргу, а також акт звірки взаєморозрахунків сторін за період з 01.05.2008 р. по 02.12.2008 р. Вказану претензію відповідач залишив без відповіді, акт звірки взаєморозрахунків не повернув. Відповідач помилково вважає, що судом порушено вимоги ст.530 ЦК України. Оплата товару здійснювалася на підставі рахунків постачальника (позивача), рахунки надавалися відповідачу разом з видатковими накладними, термін відстрочення платежу на 2-3 дні обчислювався від дати виписки рахунків, про що в них і зазначено. Позивач не отримував від відповідача претензій щодо якості продукції. Із протоколу дослідження лабораторії № 85 від 24.06.2008 р., на який як на підставу своїх вимог посилається відповідач не вбачається, що об'єктом дослідження був товар, який поставляється відповідачу по договору поставки.

В судове засідання 20.07.2009 р. з'явилися уповноважені представники позивача, відповідача і надали пояснення по справі.

Для розгляду даної справи ухвалою заступника голови суду від 02.07.2009 р. було сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Погребняк В.Я., суддя Істоміна О.А., суддя Шевель О.В.

Перевіривши повноту встановлених господарським судом першої інстанції судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників позивача, відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2009 р. підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2008 р. між ТОВ «ЦПТБ та РАД»(Постачальник) та ТОВ «Промтех»(Покупець) було укладено договір поставки № Пр 61.08 (далі Договір), відповідно до якого Постачальник  зобов'язався поставити Покупцю товар, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити за нього узгоджену суму. (п.1.1. Договору).

Сторони передбачили, що кількість, асортимент і ціна товару, що є предметом Договору, визначаються в Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (п.1.2. Договору).

Якість товару, що постачається  за даним Договором, на момент передачі Покупцю повинна відповідати ТУ У В.2.7-26.8-24284611-001:2005, зазначених в Специфікації. (п.2.1.Договору).

Документом, що підтверджує якість товару і його відповідність нормам ТУ У В.2.7-26.8-24284611-001:2005 БМК (СхПєПє) 4,0 сланець-стандарт є паспорт виробника, який передається Покупцю за його вимогою одночасно з товаром. Постачальник не зобов'язаний передавати покупцю які-небудь інші документи, що підтверджують якість товару. (п.2.2. Договору).

Ціна за одиницю товару та загальна вартість товару, який постачається  за даним Договором, визначається в Специфікації, яка є Додатком № 1 до Договору.

Специфікацією до Договору було встановлено асортимент товару –Промізол БМК (СХКПє)3,5 пос сер гр(термо) 100 000 кв.м. та Промізол БМК (СХКПє)4,0 пос сер гр(термо) 100 000 кв.м.  на загальну суму 1 782 000,00 грн.

Позивач в позовній заяві та в поданих додатково поясненнях з посиланням на обставини справи зазначив, що ним в період 15.04.2008 р. по 22.08.2008 р. поставлено відповідачу товару на загальну суму 1 416 891,6 грн., відповідач здійснив оплату на суму 1 006 572,6 грн., неоплаченою залишилася частина товару вартістю 410 319,00 грн.

Судова колегія зазначає те, що позивач документально не доводить факт припинення зобов'язання відповідача в частині зазначеної вище суми заборгованості відповідно до підстав припинення зобов'язання, передбачених главою 50 ЦК України.

Проте в поясненнях, наданих як до суду першої, так і до суду апеляційної інстанції, позивач вказує на те, ТОВ «Промтех»відвантажило ТОВ «ЦПТБ та РАД»в квітні, травні та червні 2008 р. вторинний поліетилен, плівку, склохолст, тальк молотий на загальну суму 117 434,90 грн.

Отже, позивач вказує на те, що сума заборгованості складає різницю між 410 319,00 грн. –117 434,90 грн. = 292 884,1 грн.

З урахуванням того, що у позивача наявне диспозитивне право визначати заявлений до стягнення розмір заборгованості (у бік зменшення від підтвердженого розміру), судова колегія приймає до розгляду саме заявлену суму заборгованості.

За свою правовою природою укладений між сторонами договір, як вірно вказав господарський суд Харківської області є договором поставки.

Згідно ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити)у зумовлені строки другій стороні –покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».

Як видно з п.3.1. Договору, сторонами були визначені базисні умови поставки EXW м. Харків, вул. Велозаводська,1.

Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати від 01.01.2000 р. (обов'язковість застосування яких передбачена Указом Президента України від 04.10.1994 р. № 567/94 «Про застосування міжнародних Правил інтерпретації комерційних термінів»), опублікованих в газеті «Урядовий кур'єр»№ 63 від 03.04.2002 р. та № 68 від 10.04.2002 р., умови поставки EXW Франко-завод (місце зазначене) означає, що зобов'язання продавця щодо поставки вважається виконаним після того, як він надав покупцеві товар на своєму підприємстві (тобто на заводі, фабриці, складі і т.д.).

Умовами Договору було передбачено, що поставка товарів здійснюється узгодженими партіями, які формуються на підставі замовлень Покупця. На узгоджену партію товару Постачальник оформлює рахунок, який є підставою для оплати та відвантаження товару. (п.3.3. Договору).

Строк поставки товару встановлюється на підставі замовлення Покупця. Якщо строк поставки не вказаний в замовленні , то поставка здійснюється на протязі 30 днів з початку поставки, але не пізніше строку, вказаного в п.3.2. Договору (31.12.2008 р.). При цьому, в залежності від умов п.5.1. Договору початком поставки є наступний день: після надходження оплати по рахунку –при розрахунках на умовах передплати, після оформлення замовлення на партію товару –при розрахунках з відстроченням платежу. (п.3.4.Договору).

Порядок розрахунків за договором було встановлено розділом 5, відповідно до якого розрахунки здійснюються на умовах відстрочки платежу на 2-3 дні (п.5.1.Договору).

Оплату товару за даним договором Покупець здійснює тільки на підставі рахунків Постачальника шляхом перерахуванням  на поточний рахунок Постачальника, або шляхом внесення грошових коштів в касу Постачальника не пізніше сторуку, вказаного в рахунку.

Постачальник оформляє рахунок до оплати протягом доби з моменту отримання замовлення від Покупця. Рахунок дійсний протягом строку, зазначеного в ньому. В разі неоплати в зазначений строк Покупець зобов'язаний повідомити про це Постачальнику і переоформити рахунок.

З копій рахунків, які додані позивачем до матеріалів справи, вбачається, що рахунки, які позивач направляв відповідачу, містять строк, протягом якого рахунок є дійсним, і наслідком пропуску цього строку абз.2 п.5.2. Договору передбачено переоформлення рахунку.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст.173 ГК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, а саме безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Ч.1 ст.626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Проте, ні Договором, ні рахунками не визначено строк настання зобов'язання відповідача (покупець) по оплаті товару.

Так, п.5.1. Договору встановлено, що розрахунки здійснюються на умовах відстрочки платежу протягом 2-3 днів, але не зазначено від якої події.

П.5.2. Договору передбачає, що оплата товару проводиться не пізніше строку, зазначеного в рахунку, але не вказано, що таким строком є термін дійсності рахунку.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право його виконання у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судова колегія вважає, що в даному випадку умовами договору передбачено різне, суперечливе визначення строку виконання свого обов'язку по оплаті поставленого  відповідачу товару, внаслідок чого визначити точно строк настання обов'язку по сплаті товару неможливо.

Підтвердженням цього є дії позивача, який за вих. № 570 від 08.12.2008 р. направив відповідачу претензію про сплату заборгованості за поставлену продукцію.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач числиться в ЄДРПОУ як юридична особа за адресою Харківська область, Харківський район смт. Рогань, вул. Леніна, 57.

Ця ж адреса зазначена як адреса відповідача в Договорі поставки № Пр 61.08 від 04.04.2008 р., в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 163358 від 01.09.1997 р.

За цією ж адресою позивачем була направлено претензію про сплату заборгованості. Як видно з доданих до позовної заяви копії конверту, претензія була повернути з зазначенням причини «адресат вибув».

Відповідач в апеляційній скарзі наголошував на тому, що постійно знаходиться за адресою Харківська область, Харківський район смт. Рогань, вул. Леніна, 57, там же його виробничі потужності,; вся кореспонденція надходить вчасно, претензії від позивача щодо сплати заборгованості позивач не отримував.

В суді апеляційної інстанції представник позивача зазначив, що повторно до відповідача з вимогою сплати вартості поставленого товару позивач не звертався.

Судова колегія наголошує на тому, що відповідно до ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність і розумність. Виходячи з загальних засад цивільного законодавства, в їх контексті припис ст.530 ЦК України щодо пред'явлення вимоги та виконання відповідного обов'язку боржником слід розуміти так, що боржник повинен бути належним чином повідомлений про настання строку виконання зобов'язання, і факт такого повідомлення повинен бути очевидним для обох сторін. Судова колегія приймає до уваги, що направлена на адресу відповідача копія ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду отримана відповідачем 26.06.2009 р., про що свідчить корінець повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Що стосується тверджень відповідача про поставку позивачем неякісного товару, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідач посилається на те, що отриманий від позивача товар частково був неякісним, що зумовило повернення цього товару від кінцевих споживачів. На доказ цього відповідач подав копії накладних на повернення, копії листів з кінцевими споживачами з претензіями по якості, акти, претензії, а також протокол № 85 від 24.06.2008 р. випробувань рулонного кровельного гідроізоляційного матеріалу ТМ «Промізол»марки БМК (СхПєПє) 4,0 сланець-стандарт та марки БМК (СхПєПє) 4,0 сланець-термо, відповідно до якого по випробуваним основним параметрам матеріал ТМ «Промізол»не відповідає вимогам ТУ У В.2.7-26.8-24284611-001:2005.

Судова колегія вважає за необхідне зазначить, що відповідачем не подані належні докази, які б свідчили про те, що саме товар, поставлений від позивача, був повернутий кінцевими споживачами, і що саме щодо цього товару складено протокол № 85 від 25.06.2008 р. Отже не можуть бути застосовані наслідки, передбачені ст. 678 ЦК України щодо пропорційного зменшення ціни.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2009 р. підлягає скасуванню, як таке що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, в задоволенні позову слід відмовити.

Питання про судові витрати повинно бути вирішено відповідно до ст.49 ГПК України, на користь відповідача повинні бути відшкодовані витрати, які він поніс у даній справі, а саме витрати по оплаті державного мита при поданні апеляційної скарги - 1464,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 99, п.2 ч. 1 ст. 103, п.п.4 ст.104, ст. 105 ГПК України, ст.ст.3, 526, 530, 712 ЦК України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтех»смт. Рогань Харківської області –задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2009 року по справі 07/53-09 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр передових технологій будівництва і ремонту автомобільних доріг»(61000, м. Харків, вул. Велозаводська, 1, код ЄДРПОУ 30883206, р/р 2600900012787 у філії ВАТ «Укрексімбанк»м. Харків МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтех»(62481, Харківська область, Харківський район, смт. Рогань, вул.. Леніна, 57, код ЄДРПОУ 24284611, п/р 26000036167400 в АКІБ «Укрсіббанк»м. Харків МВО 351005) витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги в розмірі 1 464,00 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

         Головуючий суддя                                                                    Погребняк В. Я.  

                                 Суддя                                                                   Істоміна О. А.  

                                  суддя                                                                   Шевель О. В.