Справа № 308/10148/14-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 грудня 2014 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого: Івашкович І.І.
при секретарі: Гайданка Г.В.
з участю представників: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні і розпорядженні майном, стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася в суд із даним позовом, посилаючись на те, що на пiдставi договору дарування серй ВЕТ №590555 вiд 02 серпня 2007 року вона набула право власностi на 1/2 частину нерухомого майна - автомийки, перебудованої з власних примiщень за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа якої 445,7 м.кв.
Вищевказанi приміщення складаються iз ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" (загальною площею - 274, 9 кв.м.) та автомийки "ІНФОРМАЦІЯ_2"(загальною площею - 197,8 кв.м.)
У провадженнi Ужгородського мiськрайонного суду Закарпатської областi знаходиться цивiльна справа за первiсним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про видiл частки iз спiльного часткового майна в натурі та зустрiчним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про видiл частки iз спiльного часткового майна в натурі.
У позовних вимогах вона просить ухвалити рiшення, яким видiлити у натурі їй майно, яке є у спiльнiй частковiй власностi з ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1 та складається з примiщень ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 274,9 кв.м.
Аналогiчнi зустрiчнi вимоги щодо видiлення примiщень ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 274,9 кв.м. заявила i ОСОБА_3 На даний час в данiй цивiльнiй справi рiшення не прийнято, судом призначено проведення будiвельно-теxнiчної експертизи.
Разом з тим, до ухвалення рiшення суду в данiй цивiльнiй справi ОСОБА_4 та ОСОБА_5 чинить їй та ФОП ОСОБА_6 перешкоди у перебуваннi, користуваннi, розпорядженнi, а також здiйсненнi господарської дiяльностi у примiщеннях ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 274,9 кв.м.
Так, близько 6 років підприємницьку дiяльнiсть в примiщеннях автомийки i ресторану, що знаходяться в АДРЕСА_1 власники здійснювали в наступному порядку - один мiсяць ОСОБА_4 займалась автомийкою в той час, як ОСОБА_3 (чи за договором донька ФОП ОСОБА_6) рестораном, в наступний мiсяць навпаки i т.д.
У сiчнi 2014 року спiввласники домовились, що строк роботи збільшується в такому самому порядку з одного мiсяця до трьох місяців.
01.06.2014 року підприємницьку дiяльнiсть в ресторані зriдно погодженого сторонами графiку повинна була здiйснювати спiввласник майна ОСОБА_3
31.05.2014 року, близько 20 год. вона разом з донькою ОСОБА_6 та зятем ОСОБА_23 прийшли за вищевказаною адресою для проведення до початку роботи наради з персоналом ресторану. Через деякий час в ресторан пiдiйшов також iнший спiввласник ОСОБА_4 зi своїм чоловiком ОСОБА_5
ОСОБА_4 безпiдставно стала забороняти їй працювати в ресторані, мотивуючи це тим, що у неї є рiшення суду, що дозволяє не допускати iншого спiввласника в ресторан. Також, остання пояснила, що постачання всіх комунальних послуг на об'єкт здійсвюється на пiдставi укладених з нею угод, а ОСОБА_3 з донькою ОСОБА_6 не мають до бiзнесу нiякого вiдношення. У деяких угодах на газо, електро та водопостачання дiйсно споживачем вказана ОСОБА_4, але кошти за послуги протягом 6-ти років сторони сплачували в рiвних долях, що може пiдтвердити персонал ресторану та автомийки.
Виникла ситуацiя, при якiй половина персоналу була оформлена у ФОП ОСОБА_4, а iнша половина у ФОП ОСОБА_6, однак фактично всі працiвники ресторану працювали у обох підприємців почергово, в залежності від того чия була черга здiйснювати господарську дiяльнiсть у ресторані чи на авто мийці.
Разом з тим, будь-якого судового рiшення ОСОБА_4 надано не було. 01.06.2014 року о 10 год. вона з ОСОБА_6 та ОСОБА_23 зайшли до примiщення ресторану в АДРЕСА_1 та вiдкрили заклад для роботи. ФОП ОСОБА_6 працювала за барною стiйкою, в той час як вона проводила пiдpахунки зaлишкiв товару. ФОП ОСОБА_6 кpiм договору має доручення вчиняти від iмeнi ОСОБА_3 будь-якi дii щодо користування та розпорядження вищевказаним майном.
Через двадцять хвилин пiсля початку роботи закладу, до примiщення ресторану забiгли ОСОБА_4 зi своїм чоловiком ОСОБА_5 та почали кричати, щоб ОСОБА_3 з yciмa присутнiми забирались iз ресторану геть. При цьому відповідачі виштовхали ОСОБА_6 з ресторану, нанесли ОСОБА_6 та ОСОБА_3 тілесні ушкодження.
У подальшому ОСОБА_3, ОСОБА_23, та ОСОБА_6 направлено до Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатськiй областi повiдомлення про вчинення самоуправства, хулiганства, мордування та середньої тяжкостi тілесних ушкоджень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Вiдомостi про вчинення злочинiв внесено до Єдиного реєстру досудових розслiдyвань.
01.06.2014 року о 11 год. ОСОБА_3 з ОСОБА_6 прийшли в ресторан "ІНФОРМАЦІЯ_1", однак в примiщеннi знаходилась охорона фiрми "СЕНК", працiвники якої чинили перешкоди в допуску до барної стiйки та пiдсобних примiщень ресторану. Охорона пояснювала, що виконує вказiвки ОСОБА_4
Таким чином, перешкоди у користуваннi вищевказаними приміщенням неодноразово вчиняли ОСОБА_4, ОСОБА_5 та працiвники охоровної фiрми "СЕНК". З приводу протиправних дiй oxopoнцiв нею направлено звернення до Ужгородського МВ УМВС.
Пiсля вищевказаних подій ОСОБА_3 звернулась до Ужгородського мiськрайонного суду iз заявою про забезпечення позову.
05 червня 2014 року Ужгородським мiськрайонним судом винесено ухвалу в цивiльнiй справi №308/3353/13-ц, якою заборонено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчиняти будь-які дiї щодо недопущення ОСОБА_3, чи її представникiв, а також найманих працiвникiв у
примiщення ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" (до барної стойки, торгового залу, кухні i т.д.), а також до всіх iнших примiщень об'єкту нерухомості, автомийки i ресторану, загальною площею 445,7 м.кв., що розташовaнi в АДРЕСА_1.
06 червня 2014 року державним виконавцем вищевказану ухвалу оголошено пiд розписку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в примiщеннi ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", про що складено вiдповiдний акт. Через двi години пiсля оголошення ОСОБА_5 не допускав ФОП ОСОБА_6 у примищення ресторану, мотивуючи це тим, що у неї в руках кульок. Він став на входi ресторану i штовхав ОСОБА_6 руками, не допускаючи таким чином до примiщень вищевказаного об'єкту. Цього ж дня о 23 год. до ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" пiд"їхали працiвники охоронноїг фiрми "Зодiак", якi зайшли всередину примiщення та в погрозливiй формi сказали ОСОБА_6 звiдти вийти. Остання вiдмовилась, пояснивши, що являється офiцiйним представником спiввласника даного майна. ОСОБА_6 показала представнику вищевказаної охоронної фiрми доручення, та ухвалу суду, однак він нiчого не бажав слухати та кричав що об'єкт у них пiд охороною. Пояснения про те, що інший спiввласник всерівно вправi знаходитись в ресторані до уваги не брались i охоронець в погрозливiй формi кричав, що її зараз звiдти виведуть. В цей час до ресторану забiг ОСОБА_5, схопив ОСОБА_6 та виштовхнув з ресторану на вулицю. Вони з охоронцем фiрми "Зодiак" зачинили на ключ вхідні дверi, пiсля чого роз»їхались.
31.07.2014 року ОСОБА_6, на пiдставi угоди та доручення від ОСОБА_3 прийшла в ресторан "ІНФОРМАЦІЯ_1" для здiйснення господарської дiяльноcтi, однак ОСОБА_5., ОСОБА_4 та охоронцi приватноїг фiрми "Зодiак" не допустили її всередину примiщень ресторану, використовуючи при цьому фiзичну силу. Обставини скоєння перешкод вищевказаними особами у користуваннi майном зафiксованi журналiстами на вiдео-носiевi.
Для вiдновлення порушених прав ОСОБА_3 необхiдно кpiм iншого зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усунути перешкоди позивачу у користуваннi та розпорядженнi примiщеннями ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 274,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом надання постійного безперешкодного доступу ОСОБА_3 та iншим уповноваженим вiд її імені особам у користуваннi та розпорядженнi вищевказаними примiщеннями (в тому числi для здійснення у примiщеннях ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" підприємницької дiяльностi).
В даному випадку порyшення права власності ОСОБА_3 носить тривалий системний характер. Понад два мiсяцi вiдсутня можливiсть користування та розпорядження своїм майном. Втрата такої можливостi спричинила відсутність заробiтку, а також змiнила життя позивача. ОСОБА_3, не отримуючи дoxoдiв від роботи ресторану, змyшена змiнювати свiй звичний спосiб життя, шyкати інші можливостi для заробiтку, кошти на проживання.
Тривалих та глибоких моральних страждань позивачевi завдано внаслiдок: нехтування вiдповiдачами її законних вимог i, вiдповiдно, неможливостi реалiзувати свої права власника, якi передбаченi чинним законодавством Укрaїни; переживань з приводу розумiння цiлковитої незаконноcтi дiй та тверджень вiдповiдачiв; використання вiдповiдачами свого домiнyючого положення, оскiльки ОСОБА_3 є особою похилого віку i фiзично не має можливостi ввiйти до власних примiщень так, як чиниться фiзичний супротив при вході у примiщення та барної стiйки ресторану; завданнi вiдповiдачами аналогiчного фiзичного болю та страждань ОСОБА_6 та ОСОБА_23
Сам факт вчинення вiдповiдачами систематичних перешкод, недопуск до здiйснення господарської дiяльностi завдає позивачевi постiйних глибоких фiзичних та дyшевних страждань.
погiршилось загальне самопочуття, психоемоцiйний стан, розпочались постiйнi головнi болi, загострились хронiчнi хвороби. Bci вищевказанi ускладнення виникли внаслiдок умисних дiй вiдповiдачiв ОСОБА_4 та ОСОБА_5, направлених на позбавлення можливості користуватись своєю власнiстю.
Моральну шкоду оцінює в розмірі 15000 грн.
Пунктом 1 ст.1190 ЦК України передбачено, що особи, спiльними дiями або бездiяльнiстю яких було завдано шкоди, несуть солiдарну вiдповiдальнiсть перед потерпiлими.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5, спiльними дiями яких порушено її права несуть солiдарну вiдповiдальнiсть.
Посилаючись на вказані обставини, просить зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усунути їй перешкоди у користувaннi, володiннi та розпорядженнi yciмa примiщеннями ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 274,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом надання постiйного безперешкодного доступу їй, а також iншим уповноваженим від її імені особам та їх працiвникам у користуваннi та розпорядженнi вищевказаними примiщеннями (в тому числi для здiйснення у примiщеннях ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" підприємницької дiяльностi).
Заборонити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в подальшому чинити у будъ-якому виглядi їй перешкоди, а також iншим уповноваженим від її iмeнi особам та їx працiвникам у користувaннi та розпорядженнi вищевказаними примiщеннями (в тому числi для здiйснення у примiщеннях ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" підприємницької дiяльностi).
Стягнути солiдарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на її користь моральну шкоду в розмiрi 15000 грн.
У судовому засіданні позов підтримано.
Представник відповідачів вважає позовні вимоги безпідставними.
У поданих письмових запереченнях зазначив, що ОСОБА_3, нiколи не займалася господарською дiяльнiстю в ресторані "ІНФОРМАЦІЯ_1".
З 2006 року в примiщеннi, в якому знаходиться ресторан, організацією роботи закладу громадського харчування займалась ОСОБА_4, що підтверджується наступними документами: виписка з ЄДРЮОФОП виданою 15.05.2013 року, дозвiл НОМЕР_1 на торгiвлю вiд 03.11.2006 року, торговий патент вiд 01.04.2011 року, додатки до лiценцiй на право роздрiбної торгівлі алкогольними напоями починаючи з 2006 року, договiр про надання послуг з вивезення твердих побутових вiдходiв №1702 вiд 01.01.2013 року, договiр на постачання електроенергії вiд 09.09.2008 року, договiр на подачу води з комунального водопроводу вiд 05.05.2008 року.
Згiдно вiдповiдi Ужгородської мiської ради вiд 24.06.2014 року №1351/03-17, зазначено, що ОСОБА_3 або ОСОБА_6 дозволу на торгiвлю в примiщеннi ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" на протязi 2006-2014 років не надавався.
Крім вказаних документiв, доказами провадження господарської дiяльностi в закладi громадського харчування "ІНФОРМАЦІЯ_1" слугують договори оренди земельних ділянок під альтанками, які розташовані на території тераси ресторану та укладені ОСОБА_4 з Ужгородською мiською радою.
ОСОБА_3 як вiдвiдувач ресторану, може вiльно перебувати на його території i ніхто їй не забороняв та не перешкоджав потрапити до нього.
Доказiв того, що ОСОБА_4 не допускає ОСОБА_3 чи її представникiв до ресторану чи автомийки, не має.
30 грудня 2006 року ОСОБА_4 купила вiд ОСОБА_3 її частину автомийки, перебудованої з власних примiщень, розташованої в АДРЕСА_1.
Наведенi ? частину автомийки, ОСОБА_4 купувала з наміром здiйснювати підприємницьку дiяльнiсть саме у тiй частинi будiвлi, де розташоване кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Про наведене свiдчить той факт, що ОСОБА_4 заздалегiдь належним чином оформила всі необхiднi документи для дiяльностi кафе, а сааме: 10 жовтня 2006 року зареєструвалася приватним підприємцем з основним видом економічної дiяльностi - дiяльнiсть ресторанів, надання послуг мобiльного харчування (код 56.10 КВЕД).
03 листопада 2006 року отримала дозвiл НОМЕР_1 на торгiвлю в кафе по АДРЕСА_1 (мiсцезнаходження кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1).
08 листопада 2006 року отримала першу лiцензiю на роздрiбну торгiвлю алкогольними напоями, i на пiдставi цих документiв, а також торгового патенту на право здiйснення торговельної дiяльностi у сферi громадського харчування за адресою: АДРЕСА_1 приступила до здiснення своєї підприємницької дiяльностi.
02 серпня 2007 року позивачу ОСОБА_3 була подарована iнша 1/2 частина примiщень автомийки, перебудованої з власних примiщень, розташовеної в м.Ужгородi, АДРЕСА_1.
Весь час з моменту купiвлi частини автомийки i пiзнiше за домовленiстю з спiввласницею ОСОБА_3 ОСОБА_4 безперервно здiйснювала підприємницьку дiяльнiсть у тiй частинi будiвлi, де розташоване кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", тодi як ОСОБА_3 займалася автомийкою "ІНФОРМАЦІЯ_2".
Враховуючи дати набуття прав власностi на частини будiвлi по АДРЕСА_1 в м.Ужгородi зрозумiло, що ОСОБА_3 отримуючи в дар 1/2 частину будiвлi усвiдомлювала той факт, що iнша спiввласниця ОСОБА_4 вже тривалий час веде свою підприємницьку дiяльнiсть у кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", не заперечувала проти цього, претензiй нiколи не мала, спорiв мiж ними з цього приводу до 2013 року не виникало.
При цьому слiд зазначити, що такого виду дiяльностi як дiяльнiсть ресторанів, надання послуг мобiльного харчування у підприємця ОСОБА_3 до середини 2014 року не було зареєстровано. До зареєстрованих видiв економічної дiяльностi ОСОБА_3 вiдносилися такі, як технiчне обслуговування та ремонт автотранспортних засобiв (код 45.20 КВЕД) та iншi види роздрібної торгiвлi в неспецiалiзованих магазинах (код 47.19 КВЕД), чим вона фактично i займалася.
Тобто, будiвля отримана у власнiсть ОСОБА_4 i ОСОБА_3 з 2007 року i до 2013 року була за їх обопiльною згодою подiлена вiдповiдно до сфер їх дiяльностi.
ОСОБА_4 займалася дiяльнiстю кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", а ОСОБА_3 - послугами автомийки "ІНФОРМАЦІЯ_2", тобто сторони домовилися про порядок володiння i користування майном, що є їхньою спiльною частковою власнiстю.
Твердження позивача ОСОБА_3 про домовленiсть обмiнюватися об'єктами працювати на них помiсячно не можуть братися до уваги, оскiльки є незаконними і безпiдставними.
Особа, яка не має вiдповiдних дозвiльних документiв, в нашому випадку торгового патенту та лiцензiй, якi видаються на конкретне iм'я належно зареєстрованого підприємця, не може провадити господарську дiяльнiсть у сферi, яка обов'язково потребує наявнiсть таких документiв.
Наслiдком порушення наведених вимог є притягнення до адмiнiстративної чи кримiнальної вiдповiдальностi.
ОСОБА_4 не мала нi законного, нi морального права допускати до роботи в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", в якому здійснює зареєстровану, дозволену i лiцензовану дiяльнiсть, ОСОБА_3, як особу, яка не має права на таку дiяльнiсть, а також «довірену особу» ОСОБА_6 та сторонніх
осiб - працiвникiв ОСОБА_6, так як такі також не мають законного права здiйснювати ресторанну дiяльнiсть у примiщеннi ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1".
Що стосується вiдвiдування кафе, право заходити на його територiю, то нiколи i нiяких перешкод з боку ОСОБА_4 вiдносно ОСОБА_3, членiв її сім»ї, довiрених осiб ніколи i не iснувало. Позивач не надала жодного належного доказу щодо цього. Доєднання до позову копії повiдомлень про прийняття i реєстрацію заяви слiдчого вiддiлу Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатськiй областi не мiстять даних щодо обставин, якi мають значення для вирiшення даної справи. Мова в них йдеться про невстановлену особу, яка спричинила ОСОБА_3 i ОСОБА_6 тiлесних ушкоджень.
Приєднані до позову докази - заява ОСОБА_6, заяви її найманих працiвникiв, свiдоцтво платника єдиного податку ОСОБА_6, довiдка з Ужгородського міського центру зайнятостi, копії трудових книжок працiвникiв ФОП ОСОБА_6, довiренiсть ОСОБА_6 на представлення інтересів ОСОБА_3, не можуть слугувати належними доказами порушення прав спільної часткової власностi ОСОБА_3
Данi докази не мають зв'язку i вiдношення до кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1". Так за змiстом довiреностi ОСОБА_6 вправi представляти iнтереси ОСОБА_3 у всіх установах, органах, органiзацiях тощо, можливо i з питань, вiдносно належної довiрителю нерухомості, однак чiтко не зазначено, що ОСОБА_6 вправi представляти iнтереси ОСОБА_3 у наданi послуг в кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", оскiльки ресторан це не тiльки об'єкт нерухомості, але й об'єкт здiйснення підприємницької дiяльностi, до якої, як зазначалося вище, ОСОБА_3 вiдношення не має, вiдповiдно доручати будь-якi повноваження стосовно дiяльностi кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" вона була не вправi. До того ж в довiреностi вiдсутнi данi про надання ОСОБА_6 права користування чи права розпорядження належною ОСОБА_3 нерухомiстю. Iнших документiв, з яких би вбачався зв'язок мiж ОСОБА_3 i ОСОБА_6 стосовно кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", чи хоча б 1/2 частини автомийки, позивачем не надано.
Також, позивачем не надано iнших документiв, якi б дозволяли ФОП ОСОБА_6 займатися ресторанною дiяльнiстю на території кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1". Лист з центру зайнятостi свiдчить лише про те, що ФОП ОСОБА_6 наймала осiб як роботодавець за своїм баченням i переконанням. Це їх, право. Iх покази не можуть братися до уваги, оскiльки цi особи є найманими працiвниками, матерiально залежними вiд ФОП ОСОБА_6
Вимогу позивача зобов'язати ОСОБА_4 i ОСОБА_5 усунути перешкоди у користуваннi, володiннi та розпорядженнi yciмa примiщеннями ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" шляхом надання постiйного безперешкодного доступу позивачевi, а також iншим уповноваженим вiд її імені особам та їх працiвникам у користуваннi та розпорядженнi примiщеннями ( в тому числi для здiйснення у примiщеннях кафе ІНФОРМАЦІЯ_1" підприємницької дiяльностi) вiдповiдач вважає некоректною i не зовсiм зрозумiлою.
Перш за все примiщення "ІНФОРМАЦІЯ_1", як зазначалося вище перебуває у користуваннi ОСОБА_4 на законних пiдставах, саме вона має права на використання примiщення за призначенням.
По-друге, права власностi на 1/2 частину автомийки ОСОБА_3 ніхто не позбавляв, своє право власностi ОСОБА_3 реалізує шляхом використання тієї частини, де розташована автомийка "ІНФОРМАЦІЯ_2", таке право користування обране ОСОБА_3 вiдповiдно до її роду дiяльностi, що також нiким не заперечується..
Право власностi ОСОБА_3 порушень з боку ОСОБА_4 не зазнає, iншими особами таке право також не обмежується, ОСОБА_3 залишаєтъся законним власником 1/2 частини автомийки, використовує безпосередньо автомийку "ІНФОРМАЦІЯ_2" у підприємницькій дiяльностi, заборон
вiдвiдувати iншi території будiвлi, що знаходиться у спiльнiй частковiй власностi з ОСОБА_4 для ОСОБА_3 не існуе, права здiйснювати ресторанну діяльність у ОСОБА_3 відсутня в силу закону, вiдповiдно доручати здiйснювати таку діяльність iншим особам вона не має права, розпорядитися належною їй власнiстю вона вправi при умові дотримання вимог закону i при розумiннi, що включає в себе право розпорядження.
12 жовтня 2010 року ОСОБА_4 купила вiд ОСОБА_13 земельну дiлянку, що знаходиться в АДРЕСА_2, площею 0,0324 га з кадастровим номером 2110100000:51:004:0032. Дана земельна дiлянка знаходиться безпосередньо пiд тією частиною нерухомості, що знаходиться у спiльнiй частковiй власностi ОСОБА_4 i ОСОБА_14, де розташований ресторан "ІНФОРМАЦІЯ_1", в якому підприємницьку дiяльнiсть здiйснює вiдповiдач ОСОБА_4
Тобто, вiдсутнiсть з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_5, будь-яких дiй, якi б були направленi на порушення права спільної часткової власностi ОСОБА_3, будь-якого втручання у її, законну підприємницьку дiяльнiсть на автомийцi "ІНФОРМАЦІЯ_2", вiдсутнiсть будь-яких перешкод у здiйсненнi ОСОБА_3 права власностi на 1/2 частину автомийки, розташованої в м.Ужгородi, АДРЕСА_1, як на об'єкт нерухомого майна, у позивача ОСОБА_3 відсутні законнi пiдстави вимагати вiдшкодування моральної шкоди.
Третя особа ОСОБА_6 просить задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.
Із матеріалів справи слідує, що на пiдставi договору дарування серй ВЕТ №590555 вiд 02 серпня 2007 року позивачка ОСОБА_3 набула право власностi на 1/2 частину нерухомого майна - автомийки, перебудованої з власних примiщень за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа якої 445,7 м.кв.
Вищевказанi приміщення складаються iз ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" (загальною площею - 274, 9 кв.м.) та автомийки "ІНФОРМАЦІЯ_2"(загальною площею - 197,8 кв.м.)
До матеріалів справи додано витяг про реєстрацію права власності КП «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода» щодо власника ОСОБА_3 на ? чатку майна по АДРЕСА_1, договір дарування від 02.08.2007 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_3 щодо вказаного майна.
Співвласницею іншої ? частки є відповідачка ОСОБА_4.
Між сторонами виник спір щодо користування вказаним нерухомим майном.
При вирішення спірних правовідносин суд виходить із наступного.
Відновідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здiйсненнi. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю
Згiдно ст.358 ЦК Укрaїни право спiльної часткової власностi здійснюєтъся спiввласниками за їх згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згiдно п.33 постанови №5 від 07.02.2014 року Пленуму Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ "Про судову практику в справах про захист права власності та iншиx речових прав" - застосовуючи положення ст.391 ЦК України вiдповiдно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здiйсненнi ним права користування та розпорядження своїм майном, навiть якщо вони не пов'язанi iз позбавленням права володiння, суд має виходити iз такого.
Вiдповiдно до положень ст.ст.391,396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних iз позбавленням володiння, підлягає задоволенню у разi, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з пiдстави, передбаченої законом або договором, i що дiями вiдповiдача, не пов'язаними з позбавленням володiння, порушується його право власностi чи законного володiння. Такий позов підлягає задоволенню i в тому разi, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власностi чи законного володiння зi сторони вiдповiдача. При цьому суди повиннi брати до уваги будь-якi фактичнi данi (ст.ст.57-59 ЦПК), на пiдставi яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявнiсть такої небезпеки. Позов про усунення порушень права, не пов'язаних iз позбавленням володiння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чyжiй земельнiй дiлянцi або iншому об'єкті верухомості вiдповiдач вчиняє дiї (бездiяльнiсть), що порушують право позивача.
Згідно нотаріально завірених заяв ОСОБА_6, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, останні працювали в ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1», являлися представниками власника ? чатини майна ОСОБА_3 та підтвердили, що всі витрати по утриманню та обслуговуванню будівлі та обладнання проводилося спільно обома власниками комплексу автомийки «ІНФОРМАЦІЯ_2» та кафе-ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1» - ОСОБА_6.(представник власника ? частки майна ОСОБА_3 ) та ОСОБА_4, власником іншої ? частки майна. Всі комунальні платежі також проводилися спільно в рівних долях з початку введення в експлуатацію даного комплексу.
Між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 була встановлена усна домовленість про користування даним комплексом автомийки та кафе-ресторану почергово. Тобто, один місяць обслуговував та забезпечував роботу даного комплексу один співвласник, - ПП ОСОБА_6, що включало отримання прибутку, оплату податків, комунальних платежів, виплату заробітної плати працівникам та поточні ремонти. Наступного місяця ці обов'язки виконував інший співвласник.
У судовому засіданні ФОП ОСОБА_6 підтвердила зазначені у позові обставини щодо здійснення підприємницької діяльності у приміщеннях ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1» та автомийки «ІНФОРМАЦІЯ_2» та обставини, за яких відповідачі перешкоджають у здійсненні такої діяльності.
До матеріалів справи додано свідоцтво платника єдиного податку, видане суб'єкту господарювання ОСОБА_6, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_6
Згідно повідомлення ДПІ в м. Ужгороді від 02.07.2014 року ФОП ОСОБА_6 здійснює з 01.08.2009 року по теперішній час діяльність на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності, місце провадження господарської діяльності - АДРЕСА_1, АДРЕСА_3.
Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку місце провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 - АДРЕСА_1. АДРЕСА_4.
До матеріалів додано договір про спільну діяльність від 01.08.2009 року між ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_3
Сторони за договором зобов'язуються шляхом об'єднання майна і зусиль спільно діяти в сфері отримання доходів від діяльності ресторану, надання послуг харчування, мийки транспортних засобів за наступною адресою - АДРЕСА_1
Із повідомлення Ужгородського міського центру зайнятості від 03.07.2014 року вбачається, що у трудових відносинах із ФОП ОСОБА_6 перебувають наступні громадяни: ОСОБА_19 - мийник автомашин, ОСОБА_17 - бармен, ОСОБА_20 - мийник автомашин, ОСОБА_16- бармен, ОСОБА_21 - менеджер із збуту. Також, у трудових відносинаї перебували ОСОБА_18 - кухар, ОСОБА_22- кухар, ОСОБА_21- підсобний робітник.
До справи додано відомості про нарахування заробітної плати працівникам ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1» за відповідні періоди за підписом ПП ОСОБА_6, копії трудових книжок вказаних працівників.
Досліджені в судовому засіданні докази свідчать про те, що позивачкою використовувалось належне їй нерухоме майно, в тому числі для зайняття підприємницькою діяльністю.
До матеріалів справи додано повідомлення про прийняття і реєстрацію заяв про злочин, із яких вбачається, що 01.06.2014 року позивачці ОСОБА_3, та ОСОБА_6 у приміщенні ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1», що по АДРЕСА_1 були заподіяні тілесні ушкодження.
Із змісту повідомлень про кримінальні правопорушення від ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_23 вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 01.06.2014 року близько 10 год 20 хв. у ресторані «ІНФОРМАЦІЯ_1» виганяли ОСОБА_6 з приміщення ресторану, при цьому нанесли їм тілесні ушкодження.
Позивачкою ОСОБА_3 в судовому засіданні доведено, що відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчиняються дії, якими створюються перешкоди у праві користування та розпорядження належним їй майном. Зокрема, відповідачі не допускають позивачку, а також уповноважених від її імені осіб до користування приміщеннями ресторану, зокрема для здійснення в приміщенні ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1» підприємницькою діяльністю.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-якi дiї, якi не суперечать закону, проте при здiйсненнi своїx прав та виконаннi обов'язкiв власник не може завдавати шкоди правам, свободам iнших осiб, інтересам суспiльства i зобов'язаний додержуватися моральних засад суспiльства.
Тому вимоги позову щодо усунення перешкод ОСОБА_3 у володінні та користуванні усіма приміщеннями ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 274,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом надання постійного безперешкодного доступу позивачеві, а також іншим уповноваженим особам від її імені до вищевказаних приміщень та користування ними, в тому числі для здійснення у приміщеннях ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1» підприємницької діяльностю підлягають до задоволення.
Разом з цим вимоги щодо усунення перешкод у розпорядженні всіма приміщеннями ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1» до задоволення не підлягають, оскільки розпорядження усім майном може здійснюватись лише за згодою іншого співвласника.
Вiдповiдно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслiдок порушення її прав.
Моральна шкода полягає у фiзичному болю та стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку з кaлiцтвом або iншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведiнкою щодо неї caмoї, членiв її ciм'ї чи близьких
родичiв; у дyшевних стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку iз знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженнi честi та гідності фiзичної особи, а також дiлової репутацiї фiзичної або юридичної особи. Пiдстави вiдповiдальностi за завдану моральну шкоду визначенi ст.1167 ЦК Укрaїни.
Позивачкою доведено, що протиправними діями відповідачів їй заподіяно моральну шкоду, яка полягала у переживаннях через вказані події, неможливості використовувати належне їй майно та отримувати дохід, необхідності докладати додаткових зусиль для організації життя.
Розмір моральної шкоди суд оцінює в 10 000 грн., які у відповідності до ст. 23,1166,1667,1190 ЦК України слід стягнути солідарно із відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь позивачки ОСОБА_3
У зв»язку з наведеним позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Керуючись ст.ст.10,11,214,215 ЦПК України, ст.ст 23, 321, 356, 358, 391, 396 1166, 1167, 1190 ЦК України суд,-
РІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов»язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_3 у володінні та користуванні усіма приміщеннями ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 274,9 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом надання постійного безперешкодного доступу позивачеві ОСОБА_3, а також іншим уповноваженим особам від її імені до вищевказаних приміщень та користування ними, в тому числі для здійснення у приміщеннях ресторану «ІНФОРМАЦІЯ_1» підприємницької діяльності.
Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 10 000 грн . моральної шкоди та 343,60 грн. судових витрат.
У решті позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Івашкович І.І.
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2014 |
Оприлюднено | 15.01.2015 |
Номер документу | 42243465 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Івашкович І. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні