Рішення

від 23.07.2009 по справі 25/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/246

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  25/246

23.07.09

За позовомВідкритого акціонерного товариства  „Страхове товариство „Гарантія”

до Комунального підприємства  „Київпастранс”

про стягнення 23927,42 грн.  

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача :  Бурий В.М. (довіреність № 143/05/09 від 15.05.2009р.)

від відповідача: Юнак Н.І. (довіреність №06-5/193 від 25.05.2009р.)

В судовому засіданні 23 липня 2009 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство „Страхове товариство „Гаранія” (надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства  „Київпастранс” (надалі –відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 23 927,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо –транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

3 травня 2006 року між позивачем та Бишовцем Ігорем Миколайовичем було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу №5-161-1/06 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту –Договір добровільного страхування).

Об'єктом договору добровільного страхування є транспортний засіб  TOYOTA CAMRY, державний номер АА 1925 ВК.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема –пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо–транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок  настав  05.05.2006р. в м. Києві на проспекті Ватутіна,  а саме: відбулося зіткнення автомобіля  TOYOTA CAMRY, державний номер АА 1925 ВК і  тролейбуса ПМЗ Т-2, державний реєстраційний номер 4234, що належить відповідачу, під керуванням  Середюка О.М.

За наслідками вказаної дорожньо–транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 23927,42 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 220 від 29.06.2006 та № 156 від 19.05.2006 (копії в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи Страховим актом №17 від 29.06.2006р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).  

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.  

Відповідно до статті 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з Довідкою УДАІ МВС України в м. Києві від 25.09.2006р.  та постанови  Дніпровського районного суду м. Києва від 01.06.2006р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм  Середюком О.М. Правил дорожнього руху.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України  (надалі –ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тролейбус ПМЗ Т-2, державний реєстраційний номер 4234 належить відповідачу, що ним підтверджується.

У відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Середюк Олександр Михайлович на час ДТП був працівником відповідача, що підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.06.2006р та не заперечується відповідачем.

За таких обставин суд приходить до висновку, що шкода, завдана майну страхувальника позивача (автомобіль  TOYOTA CAMRY, державний номер АА 1925 ВК) має відшкодовуватися в повному обсязі відповідачем. А у відповідності до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке гр. Бишовець І.М. мав до відповідача, як власника тролейбуса ПМЗ Т-2, державний реєстраційний номер 4234.

У відповідності до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права, - позовна давність –встановлюється тривалість у три роки.

Згідно із ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності чи право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення свого права.

Як свідчать матеріали справи та визнається позивачем, ним були сплачені страхові відшкодування Страхувальнику 19 травня 2006 року на суму 5000,00 грн. згідно платіжного доручення № 159 та 29 червня 2006 року на суму 18 927,42 грн. згідно платіжного доручення № 220. Саме з цих дат у відповідності до вимог ст. ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги сплачених сум з відповідача, як особи, відповідальної за завданий збиток. І тому саме з вказаних дат позивач повинен був дізнатися про порушення свого права відповідачем щодо сплати йому завданих збитків в порядку регресу.  

Таким чином, у позивача виникло право вимоги до відповідача, а отже, і право на звернення до суду про стягнення з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування з 19 травня 2006 року на суму 5000,00 грн. та з 29 червня 2006 року на суму 18 927,42 грн., а тому строк позовної давності щодо вимог про стягнення збитків в порядку регресу за виплачене страхове  відшкодування на суму 5000,00 грн. закінчився  19.05.2009 року, а на суму 18 927,42 грн. –29.06.2009.

Позовна заява подана позивачем до господарського суду 16 червня  2009 року, про що свідчить відмітка канцелярії суду на першій сторінці заяви, тобто вже після закінчення строку позовної давності щодо стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 5000,00 грн.

У відповідності до частин 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В матеріалах справи міститься Заява відповідача від 23.07.2009р. про застосування  строку позовної давності.

За таких обставин суд застосовує позовну давність до вимог позивача, про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 5000,00 грн., що є підставою для відмови у позові в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення матеріального збитку (шкоди) в порядку регресу підлягають задоволенню лише в частині стягнення 18 927,42 грн., оскільки позовні вимоги про стягнення вказаної суми є обґрунтованими та заявлені в межах строку позовної давності.

Судові витрати позивача у сумі 619,77 грн. (239,27 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 68,00 грн. витрат за видачу довідки та витягу, сплачених позивачем згідно платіжного доручення № 804 від 21.07.2009) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись  ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Київпастранс” (ідентифікаційний код: 31725604, адреса: 04040, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд.2) на користь Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія” (ідентифікаційний код 14229456 адреса: 01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, п/р 26507010031815 в ВАТ „Укрексімбанк”, м. Київ, МФО 322313) 18 927,42 грн. (вісімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять сім гривень 42 копійки) та судові витрати в розмірі 619,77 (шістсот дев'ятнадцять гривень 77 копійок) грн. Видати наказ.  

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення  десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

                                                            Дата підписання повного тексту рішення - 27.07.2009р.