Рішення

від 25.12.2014 по справі 923/1524/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2014 р. Справа № 923/1524/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Червоний Чабан Каланчацького району Херсонської області,

до: Виконавчого комітету в особі Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, с. Червоний Чабан Каланчацького району Херсонської області,

про визнання незаконними (недійсними) рішень виконавчого комітету Червоночабанської сільської ради від 17.09.2014р. № 50 "Про взяття на баланс безхазяйного майна" та № 51 "Про передачу в тимчасове користування буд. матеріалів".

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - ОСОБА_2, уповн. представник, адвокат, договір № 15/14 від 03.11.2014р., ордер серія ХС № 013366 від 10.11.2014р.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (позивач) до Виконавчого комітету в особі Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області (відповідач) з вимогами про визнання незаконним (недійсним) рішення виконавчого комітету Червоночабанської сільської ради від 17.09.2014р. № 50 "Про взяття на баланс безхазяйного майна". Позов обґрунтовано нормами ст.ст.16, 21 Цивільного кодексу України та твердженнями про порушення, внаслідок прийняття вказаного рішення, права власності позивача на належне йому на законних підставах рухоме майно - кам'яні будівельні блоки.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, згідно з якими позов не визнає, просить суд відмовити повністю у задоволенні позову, з підстав недоведення належними доказами права власності позивача на спірні будівельні блоки та відсутності у позивача права користування земельною ділянкою, на якій були розташовані ці блоки. У запереченнях вказано, що надані позивачем суду, на підтвердження права власності на спірні будівельні блоки, копії накладної та квитанції до прибуткового касового ордеру не оформлені згідно вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" щодо оформлення первинних документів про здійснення господарських операцій. Також, у запереченнях вказано, що позивачем не укладався договір оренди земельної ділянки, на якій перебували спірні будівельні блоки.

Призначений на 11.12.2014р. розгляд справи не відбувся через об'єктивні обставини. У зв'язку із цим, ухвалою суду від 11.12.2014р. строк розгляду справи було продовжено по 30.12.2014р. та відкладено розгляд справи на 25.12.2014р.

Позивач належним чином повідомлений судом про місце та час розгляду справи. Ухвалу суду від 11.12.2014р. по справі було надіслано за вказаною у позовній заяві адресою позивача рекомендованим листом, який станом на 25.12.2014р. не повертався до суду без вручення позивачу. Проте, представник позивача в судове засідання 25.12.2014р. не прибув. До суду не надходили будь-які заяви та клопотання позивача щодо судового засідання 25.12.2014р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника позивача не унеможливлює розгляд справи № 923/1524/14. Суд не визнавав обов'язковою явку представників сторін в судове засідання 25.12.2014р. Розгляд справи за відсутності представника позивача при тому, що позивача було належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушення процесуальних прав позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просить суд відмовити повністю у задоволенні позову, з зазначених у запереченнях на позовну заяву підстав.

Після завершення розгляду справи в судовому засіданні 25.12.2014р., у відповідності до ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши представника відповідача, суд, -

в с т а н о в и в :

Згідно з рішенням виконавчого комітету Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області від 01.07.2003р. № 43 "Про надання дозволу на виготовлення проектно-технічної документації по відведенню земельної ділянки" надано згоду Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (надалі - позивач) на виготовлення проектно-технічної документації по відведенню земельної ділянки площею 0,88 га в АДРЕСА_1 для будівництва складських приміщень, із подальшою орендою, а також, зобов'язано позивача в триденний термін завершити роботу по виготовленню вказаної документації.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області від 01.07.2003р. № 46 позивачу дозволено виготовлення проектно-технічної документації та будівництво складських приміщень в АДРЕСА_1

На підставі накладної № 78 від 14.07.2004р. позивач придбав у Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 товар "альмінські блоки" розміром 1 м х 2 м х 0,4 м у кількості 150 одиниць, загальною вартістю 21 300,00 грн., сплативши повну вартість цих блоків, що підтверджується квитанцією № 17 від 14.07.2004р. до прибуткового касового ордеру.

Згідно акту обстеження від 11.03.2013р. земельної ділянки у АДРЕСА_1 встановлено, що на земельній ділянці площею 0,12 га за вказаною адресою розташовані будівельні матеріали, а саме, блоки в кількості 120 штук, земельна ділянка законодавчо не оформлена, орендна плата за її використання не сплачується.

В № 19 від 24.05.2013р. газети "Слава Праці" було розміщено наступне оголошення: "Червоночабанська сільська рада встановлює власника безгоспного майна (будівельних матеріалів), а саме, блоків стінових у кількості 133 шт., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. З документами на право власності звертатися до сільської ради".

Згідно акту обстеження від 26.05.2014р. земельної ділянки у АДРЕСА_1 встановлено, що на вказаній земельній ділянці площею 0,12 га продовжують перебувати будівельні матеріали, а саме, блоки в кількості 120 штук, земельна ділянка законодавчо не оформлена, орендна плата за її використання не сплачується. На розміщену в районній газеті "Слава праці" (№ 19 від 24.05.2013р.) об'яву звернень до сільської ради не надійшло, власник будівельних матеріалів не встановлений".

Згідно з рішенням виконавчого комітету Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області від 17.09.2014р. № 50 "Про взяття на баланс бесхазяйного майна" вирішено взяти на баланс в комунальну власність громади бесхазяйне майно, а саме, будівельні матеріали - стінові блоки в кількості 120 штук, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно з рішенням від 14.11.2014р. № 280 ХХХХV сесії VI скликання Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області припинено дію рішення виконавчого комітету цієї ж ради від 01.07.2003р. № 43 про надання позивачеві дозволу на виготовлення проектно - технічної документації по відведенню земельної ділянки площею 0,88 га в АДРЕСА_1 для будівництва складських приміщень.

Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами можуть не доказуватися перед судом, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. За відсутності відповідних заперечень сторін та виходячи з наведених положень ч.1 ст. 35 ГПК України суд приймає доведеним те, що вказаний у накладній № 78 від 14.07.2004р. товар - "альмінські блоки" є, саме, будівельними матеріалами - стіновими блоками та, зокрема, саме, тими, стіновими блоками, щодо яких виконавчим комітетом Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області прийняте рішення від 17.09.2014р. № 50.

Відповідно до ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі. Відповідно до ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також, майнові права та обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно з частиною 2 цієї ж статті особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону та порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Згідно з ч. 3 ст. 335 Цивільного кодексу України безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених для набуття у власність знахідки, бездоглядної домашньої тварини та скарбу.

Відповідно до ст. 336 Цивільного кодексу України особа, яка заволоділа рухомою річчю, від якої власник відмовився, в порядку ст. 347 цього ж Кодексу, набуває право власності на цю річ з моменту заволодіння нею.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти рухомим майном протягом п'яти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України право власності на рухоме майно припиняється у разі відчуження власником свого майна, відмови власника від права власності, припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі, знищення майна, викупу пам'яток культурної спадщини, звернення стягнення на майно за зобов'язанням власника, реквізиції, конфіскації, припинення юридичної особи чи смерті власника. Згідно з ч. 2 ст. 346 Цивільного кодексу України право власності може бути припинено в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 347 Цивільного кодексу України особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. Згідно з ч. 2 ст. 347 Цивільного кодексу України у разі відмови від права власності на майно, права на яке не підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 3 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд відхиляє доводи відповідача про недоведення позивачем права власності на спірні будівельні матеріали з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Згідно з частиною 2 цієї ж статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не встановлено із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Відповідачем не доведено неправомірності набуття позивачем права власності на будівельні матеріали - стінові блоки, які перебували на земельній ділянці у АДРЕСА_1. Також, відповідачем не доведено того, що підпис та/або відбиток печатки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та/або його працівників у накладній від 14.07.2004р. та квитанції № 117 від 14.07.2004р. не є оригінальними.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір. Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, відповідно до п. 2 та п. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, із змінами та доповненнями (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналогічне визначення терміну "первинний документ" містить у собі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж Закону та п. 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З наявної у матеріалах справи копії накладної № 78 від 14.07.2004р. вбачається, що вона оформлена відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення щодо зазначення обов'язкових в ній реквізитів, оскільки містить: найменування суб'єктів господарювання від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час розгляду справи суду не надано доказів наявності передбачених ст.346 Цивільного кодексу України або ж нормами інших законів підстав для припинення права власності позивача на спірні будівельні блоки. Зазначені за тестом оспорюваного позивачем рішення п.3 ч. 4 ст. 42 та п. 6 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" таких підстав не містять.

Суду не надано доказів відмови позивача від спірних будівельних матеріалів в порядку ст. 347 Цивільного кодексу України та доказів наявності у будь-яких осіб підстав для набуття права власності на спірні будівельні блоки в порядку ч. 1 ст. 344 цього ж Кодексу за набувальною давністю.

Зазначені за тестом оспорюваного позивачем рішення п.3 ч. 4 ст. 42 та п. 6 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" таких підстав не містять.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про протиправне користування позивачем земельною ділянкою, оскільки за законом протиправне користування земельною ділянкою не є підставою для припинення права власності на рухоме майно, яке перебуває на такій земельній ділянці.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що при наявності у розпорядженні виконавчого комітету Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області або ж, безпосередньо, цієї сільської ради примірників рішень виконавчого комітету Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області від 01.07.2003р. № 43 та від 01.07.2003р. № 46 (оскільки іншого не доведено) позивачу у 2003-2013рр не надсилалися будь-які листи (претензії тощо) вказаною сільською радою (або її виконавчим комітетом) стосовно неправомірного користування позивачем земельною ділянкою з місцезнаходженням в АДРЕСА_1. Доказів іншого суду не надано.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про визнання незаконним (недійсним) рішення виконавчого комітету Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області від 17.09.2014р. № 50 "Про взяття на баланс безхазяйного майна" підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, тому судовий збір повністю, у сумі 1218,00 грн., має бути покладений на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати незаконним (недійсним) рішення виконавчого комітету Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області від 17.09.2014р. № 50 "Про взяття на баланс безхазяйного майна".

3. Стягнути з Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області (місцезнаходження: 75830, Херсонська обл., Каланчацький р-н, с.Червоний Чабан, вул. Леніна, буд.7; ідентифікаційний код юридичної особи 26347451) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.01.2015р.

Суддя К.В. Соловйов