Постанова

від 18.03.2015 по справі 923/1524/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2015 р.Справа № 923/1524/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів : Поліщук Л.В., Пироговського В.Т.

(склад судової колегії згідно з розпорядженням голови суду)

секретар судового засідання : Самарченко К.А.

за участю:

від Виконкому в особі Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області - ОСОБА_1, дов. від 13.10.2014

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету в особі Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області

на рішення господарського суду Херсонської області від 25.12.2014

у справі №923/1524/14

за позовом : Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до відповідача:

Виконавчого комітету в особі Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області

про: визнання незаконними (недійсними) рішення виконавчого комітету Червоночабанської сільської ради від 17.09.2014 №50 «Про взяття на баланс безхазяйного майна»

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась до господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до відповідача Виконавчого комітету в особі Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області про визнання незаконним (недійсним) рішення виконавчого комітету Червоночабанської сільської ради від 17.09.2014 № 50 «Про взяття на баланс безхазяйного майна». Позов обґрунтовано нормами ст.ст.16, 21 Цивільного кодексу України та твердженнями про порушення, внаслідок прийняття вказаного рішення, права власності позивача на належне йому на законних підставах рухоме майно - будівельні блоки.

Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя Соловйова К.В.) від 25.12.2014 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задоволено повністю.

Рішення мотивовано тим, що зазначені за текстом оскаржуваного рішення положення п.3 ч.4 ст. 42 та п.6 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування України», не містять підстав для визнання рухомого майна /будівельних матеріалів/- безхазяйним.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Виконавчий комітет в особі Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на оскарження рішення господарського суду Херсонської області від 25.12.2014, рішення господарського суду Херсонської області від 25.12.2014 про визнання незаконним (недійсним) рішення виконавчого комітету Червоночабанської сільської ради від 17.09.2014 №50 «Про взяття на баланс безхазяйного майна» - скасувати, у задоволені позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Виконавчого комітету в особі Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області - відмовити.

Зокрема, особа яка подала апеляційну скаргу зазначає, що рішення господарського суду Херсонської області від 25.12.2014 прийняте в наслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Виконавчий комітет в особі Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області стверджує, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не надало суду належні докази статусу позивачки, який надає права звертатися за захистом своїх прав до господарського суду. Надані ФОП ОСОБА_3 копії документів не мають ознак правочину, визначених ст. 202 ЦК України, не є діями спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді - Поліщук Л.В., Пироговський В.Т.) від 02.02.2015 поновлено Виконавчому комітету в особі Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги та прийнято до провадження, призначено до розгляду на 04.03.2015 о 10:00.

02.03.2015 до Одеського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить відмовити у задоволені апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення господарського суду Миколаївської області від 25.12.2014 у справі №923/1524/14 - залишити без змін.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2015 зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 надати до суду оригінал накладної №78 від 14.07.2004, оригінал квитанції № 117 від 14.07.2004 та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 15.10.2014, розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.03.2015 о 11:30

17.03.2015 на виконання ухвали від 04.03.2015 ФОП ОСОБА_3 надано до суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, посвідчені копії накладної № 78 від 14.07.2004 квитанції до прибуткового касового ордеру № 117 від 14.07.2004, які залучені до матеріалів справи

У судове засідання 18.03.2015 з'явися представник Виконавчого комітету в особі Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області, який підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася та заявою від 17.03.2015р. просить суд розглянути справу без її участі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції рішенням Виконавчого комітету Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області від 01.07.2003 № 43 «Про надання дозволу на виготовлення проектно-технічної документації по відведенню земельної ділянки» надано згоду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 на виготовлення проектно-технічної документації по відведенню земельної ділянки площею 0,88 га в АДРЕСА_1 для будівництва складських приміщень, із подальшою орендою, а також, зобов'язано позивача в триденний термін завершити роботу по виготовленню вказаної документації.

Згідно з рішенням Виконавчого комітету Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області від 01.07.2003 № 46 позивачу дозволено виготовлення проектно-технічної документації та будівництво складських приміщень в АДРЕСА_1

На підставі накладної № 78 від 14.07.2004 позивач придбав у фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 товар «альмінські блоки» розміром 1 м х 2 м х 0,4 м у кількості 150 одиниць, загальною вартістю 21 300,00 грн., сплативши повну вартість цих блоків, що підтверджується квитанцією № 117 від 14.07.2004 до прибуткового касового ордеру.

Згідно акту обстеження земельної ділянки із земель запасу в межах населеного пункту АДРЕСА_1 від 11.03.2013 встановлено, що на земельній ділянці площею 0,12 га за вказаною адресою розташовані будівельні блоки в кількості 120 штук, земельна ділянка законодавчо не оформлена, орендна плата за її використання не сплачується. Комісія вирішила звернутися до голови Червоночабанської сільської ради ОСОБА_5, про встановлення власника будівельних матеріалів.

В № 19 від 24.05.2013 газети «Слава Праці» розміщено наступне оголошення: «Червоночабанська сільська рада встановлює власника безгоспного майна (будівельних матеріалів), а саме, блоків стінових у кількості 133 шт., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. З документами на право власності звертатися до сільської ради».

Згідно акту обстеження від 26.05.2014 земельної ділянки із земель запасу в межах населеного пункту АДРЕСА_1 встановлено, що на вказаній земельній ділянці площею 0,12 га продовжують перебувати будівельні матеріали, а саме, блоки в кількості 120 штук, земельна ділянка законодавчо не оформлена, орендна плата за її використання не сплачується. На розміщену в районній газеті «Слава праці» (№ 19 від 24.05.2013) об'яву звернень до сільської ради не надійшло, власник будівельних матеріалів не встановлений».

Згідно з рішенням виконавчого комітету Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області від 17.09.2014 № 50 «Про взяття на баланс безхазяйного майна» вирішено взяти на баланс в комунальну власність громади безхазяйне майно, а саме, будівельні матеріали - стінові блоки в кількості 120 штук, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області ХХХХV сесії VI скликання від 14.11.2014 № 280 припинено дію рішення виконавчого комітету цієї ж ради від 01.07.2003 № 43 про надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проектно-технічної документації по відведенню земельної ділянки площею 0,88 га в АДРЕСА_1 для будівництва складських приміщень.

Відповідно до ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі. Згідно до вимог ст.184 ЦК України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки її властивими ознаками, що відрізняють її поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки , властиві усім речам того ж рожу, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Звертаючись до місцевого суду з позовом, позивач надав копію накладній № 78 від 14.07.2004 на отримання від ФОП ОСОБА_4 товару - «альмінські блоки 1м х 2м 0,4 м» в кількості 150 шт. за ціною 142 грн., на загальну суму 21300 грн., та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 117 від 14.07.2004 про сплату ФОП ОСОБА_4 - 21300 грн.

Оскільки будівельні матеріали, а в даному випадку стінові блоки, за індивідуальними ознаками характеризуються лише формою, розміром, вагою та матеріалом з якого вони виготовлені, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що придбані ФОП ОСОБА_3 стінові блоки за накладною № 78 від 14.07.2004 є саме тими стіновими блоками, щодо яких виконавчим комітетом Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області прийняте рішення від 17.09.2014 № 50., оскільки інших індивідуальних ознак зазначені речі не мають.

Враховуючи можливість вільного переміщення будівельних матеріалів у просторі, відповідно до вимог ч. 2 ст. 181 ЦК України, стінові блоки відносяться до рухомих речей, та їх правовий режим регулюється нормами права, що регламентує правовий статус рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Підстава набуття права власності на безхазяйну рухому річ встановлена ч. 3 ст. 355 ЦК України.

Згідно до ч. 3 ст. 335 ЦК України, безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених для набуття у власність знахідки, бездоглядної домашньої тварини та скарбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти рухомим майном протягом п'яти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом.

Порядок обліку безхазяйного рухомого майна регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340 (зі змінами та доповненнями) «Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави. і розпорядження ним» та Наказом ДПІ України від 19.01.2007 № 18 «Про затвердження Порядку взаємодії між підрозділами органів держаної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави».

Згідно до частини 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340, взяте на облік безхазяйне майно відображається на позабалансових рахунках «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання» в органах (організаціях), що здійснили вилучення або зберігають його. Зазначені вимоги щодо обліку виявленого безхазяйного майна на позабалансовому рахунку передбачені також ч. 2 п. 7 Наказу ДПІ України від 19.01.2007 № 18.

Таким чином, прийняття рішення органами місцевого самоврядування про взяття на баланс у комунальну власність безхазяйного майна прямо суперечить встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340 порядку обліку та зберігання безхазяйного рухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності на рухоме майно припиняється у разі відчуження власником свого майна, відмови власника від права власності, припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі, знищення майна, викупу пам'яток культурної спадщини, звернення стягнення на майно за зобов'язанням власника, реквізиції, конфіскації, припинення юридичної особи чи смерті власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 347 ЦК України особа може відмовитися від права власності на майно, заявивши про це або вчинивши інші дії, які свідчать про її відмову від права власності. Згідно з ч. 2 ст. 347 ЦК України у разі відмови від права власності на майно, права на яке не підлягають державній реєстрації, право власності на нього припиняється з моменту вчинення дії, яка свідчить про таку відмову.

За загальним правилом ст. ст. 335 ЦК України, безхазяйною є річ, яка не має власника, тобто власник якої невідомий, або відмовився від свого права власності. Приймаючи до уваги, що ФОП ОСОБА_3 не вчиняли будь яких дій, які б могли свідчить про відмову від свого права власності на будівельні матеріали, що знаходяться на земельний ділянці, на яку їй наданий дозвіл на виготовлення проектно-технічної документації та будівництво складських приміщень в АДРЕСА_1, судова колегія Одеського апеляційного суду цілком погоджається з правомірним висновком місцевого суду проте, що вищевказані будівельні матеріали не можуть вважатися безхазяйними.

Доводи апеляційного скарги, щодо недоведеності ФОП ОСОБА_3 свого права власності на будівельні матеріали (стінові блоки), та недослідження в судовому засіданні оригіналів накладної та квитанції, колегією суддів не приймаються до уваги з оглядом на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ГПК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Згідно з частиною 2 цієї ж статті право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не встановлено із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

Відповідачем не доведено неправомірності набуття позивачем права власності на будівельні матеріали - стінові блоки, які перебували на земельній ділянці у АДРЕСА_1, 9.

Колегія судів погоджується з висновком господарського суду стосовно того, що відповідачем у належний та допустимий спосіб не доведено того, що підпис та/або відбиток печатки фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та/або його працівників у накладній від 14.07.2004 та квитанції № 117 від 14.07.2004 не є оригінальними.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір. Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. При цьому, відповідно до п. 2 та п. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, із змінами та доповненнями (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналогічне визначення терміну "первинний документ" містить у собі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього ж Закону та п. 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З наявної у матеріалах справи копії накладної № 78 від 14.07.2004 вбачається, що вона оформлена відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення щодо зазначення обов'язкових в ній реквізитів, оскільки містить: найменування суб'єктів господарювання від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Під час розгляду в апеляційної інстанції. а ні суду першої інстанції не надано доказів відмови позивача від спірних будівельних матеріалів в порядку ст. 347 Цивільного кодексу України та доказів наявності у будь-яких осіб підстав для набуття права власності на спірні будівельні блоки в порядку ч. 1 ст. 344 цього ж Кодексу за набувальною давністю.

В якості правової підстави при винесені оскарженого позивачем рішення, орган місцевого самоврядування посилається на п.3 ч. 4 ст. 42 та п. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», проте зазначені правові норми відповідних повноважень щодо прийняття на баланс в комунальну власність майна не передбачають.

Також, судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги доводи відповідача про протиправне користування позивачем земельною ділянкою, оскільки за законом протиправне користування земельною ділянкою не є підставою для припинення права власності на рухоме майно, яке перебуває на такій земельній ділянці.

Судова колегія вважає доречними зауваження господарського суду Херсонської області відносно того, що позивачу у 2003-2013рр не надсилалися будь-які листи (претензії) сільською радою (або її виконавчим комітетом) стосовно неправомірного користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1, та розташування на ній будівельних матеріалів. Лише 14.11.2014 припинено дію рішення виконавчого комітету від 01.07.2003 № 43 Про надання фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проектно-технічної документації по відведенню земельної ділянки площею 0,88 га в АДРЕСА_1 для будівництва складських приміщень.

Відповідно до ч. 1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає закону та порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, рішення господарського суду Херсонської області від 25.12.2014 є законним та обґрунтованим, оскільки його винесено в результаті повного з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Виконавчого комітету в особі Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99,

101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 25.12.2014 у справі №923/1524/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Виконавчого комітету в особі Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 20.03.2015.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя В.Т. Пироговський