Постанова

від 23.07.2009 по справі 28/45-09-1113

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/45-09-1113

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"23" липня 2009 р. Справа № 28/45-09-1113

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Михайлова М.В., Журавльова О.О.,     

(згідно з розпорядженням голови суду від 15.07.2009р. №93 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Павленко Н.А.,

за участю представників сторін:

від позивача –Зуєва І.І., за дов.,

від відповідача –Прокопова В.О., за дов.,

від третьої особи –Дягілєв О.В., за дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Малого підприємства „Де-Міго”

на рішення  господарського суду Одеської області від 09 червня 2009 року

у справі № 28/45-09-1113

за позовом Малого підприємства „Де-Міго”

до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеської міської ради

про пролонгацію договору оренди, -

та за зустрічним позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до Малого підприємства „Де-Міго”

про виселення, -

встановив:

Заява представника апелянта (МП „Де-Міго”) про відкладення розгляду справи на інший строк не розглядалась, оскільки представник апелянта була присутня в судовому засіданні апеляційної інстанції.

          Мале підприємство „Де-Міго” (далі - МП „Де-Міго”) звернулось у місцевий господарський суд Одеської області з позовом до Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (далі - Представництво) з залученням третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеської міської ради про зобов'язання Представництва (відповідача) пролонгувати договір оренди підвального приміщення площею 142,1 кв.м по вул. Успенська, 97 у м. Одесі в зв'язку з його відмовою у пролонгації цього договору, вважаючи таку відмову незаконною.

Представництво (відповідач за первісним позовом), не погоджуючись з позовними вимогами МП „Де-Міго”, звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічним позовом до МП „Де-Міго” про виселення останнього з вказаного нежитлового приміщення, посилаючись при цьому на закінчення строку договору оренди цього приміщення і на повідомлення Орендаря (позивача - МП „Де-Міго”) про непродовження строку договору оренди на новий термін, у зв'язку з чим позивач за первісним позовом користується цим приміщенням незаконно.

Рішенням місцевого господарського суду від 09 червня 2009 року (суддя Гуляк Г.І.) у первісному позові відмовлено, а зустрічний позов задоволено: виселено Мале підприємство „Де-Міго” із займаного нежитлового приміщення загальною площею 142,1 кв.м за вказаною адресою.

Судове рішення мотивовано обґрунтованістю зустрічного позову відповідача до позивача і необґрунтованістю вимог останнього.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, МП „Де-Міго” подало апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким його позовні вимоги про пролонгацію (продовження) договору оренди нежитлового приміщення задовольнити, посилаючись при цьому на те, що він має переважне право на оренду нежитлового приміщення, а також на те, що Орендодавець (Представництво) без будь-яких пояснень відмовило йому у продовженні договору оренди.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін і третьої особи, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, 30 жовтня 2000 року між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Малим підприємством “Де-Міго” (Орендар) був укладений договір за №267/4 оренди нежитлового приміщення –підвалу, розташованого за адресою: місто Одеса, вул. Успенська, 97, загальною площею 142,1 кв.м. Строк дії цього договору встановлений до 30.10.2003р.

Додатковим погодженням до вказаного договору оренди №267/4 від 26 червня 2003 року строк його продовжено сторонами до 26 червня 2008 року.

Згідно ч.ч. 1 і 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Листом-повідомленням № 01-15/745 від 17.06.08 р., Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) повідомило МП „Де-Міго” (Орендаря) про своє небажання продовжувати термін дії вказаного договору оренди і пропонувало передати орендоване приміщення після закінчення строку договору оренди (26.06.2008р.) по акту приймання-передачі до 10.07.2008р. Таке повідомлення Орендодавця було отримане Орендарем до подачі заяви останнього Представництву про намір пролонгації договору оренди, що вбачається із опису кур'єрської служби (а.с.22). Таким чином, МП „Де-Міго” було попереджено заздалегідь про непродовження строку договору оренди.

          Частиною 3 ст.17 названого Закону і часиною 1 ст. 777 Цивільного кодексу України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Ця норма законодавства, на яку посилається МП „Де-Міго” у первісному позові до Представництва про зобов'язання останнього пролонгувати (продовжити) договір оренди нежитлового приміщення за вказаною адресою, застосовується тільки у випадку, коли є інші особи, які подали заяви на укладення договору оренди на нежитлове приміщення, яке займав Орендар по договору оренди, строк дії якого закінчився. Про те, що такі особо є, МП „Де-Міго” доказів не надав для обґрунтування своїх позовних вимог. Тому в останнього були відсутні підстави для задоволення його позову до Представництва.

          Плата, перерахована МП „Де-Міго” Представництву після припинення договору оренди  складає плату за фактичне використання приміщень, яка МП „Де-Міго” перераховувалась Представництву як передоплата до настання дати чергового внесення плати за користування орендованим приміщенням, тобто наперед.

          Статтею 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, визначено обов'язок орендаря повернути орендовані об'єкти орендодавцеві після закінчення терміну дії договору оренди.

          Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” і п.9.6 договору оренди останній припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

          Пунктом 4.6. договору оренди і відповідно до ст. 785 ЦК України, у випадку припинення договору найму, наймач зобов'язаний невідкладно повернути річ наймодавцю.

          Слід звернути увагу МП „Де-Міго” (апелянта), що згідно ст.73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Після закінчення строку дії договору оренди, орендар, який належним чином виконував свої обов'язки може брати участь у конкурсі на право укладання договору оренди.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу МП „Де-Міго”, що рішенням Одеської міської ради (третьої особи) від 27.06.2006р. №42-V, яке надано МП „Де-Міго” до позовної заяви і на яке апелянт посилається у позові в обґрунтування своїх вимог, затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, під №42 якого зазначено об'єкт по вул. Успенській, 97 у м. Одесі, який орендувало МП „Де-Міго”, і право останнього на викуп цього об'єкту. Цим правом МП „Де-Міго” може скористатись незалежно від того, є воно наймачем (орендарем) цього об'єкту чи ні.

Що стосується посилання представника апелянта (МП „Де-Міго”) на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 22.05.2009р. по справі №2а-1020/09, якою визнані незаконними дії Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради від 27.06.2006р. №42-V з приводу відчудження приміщення по вул. Успенській, 97 у м. Одесі і пролонгації договору оренди цього приміщення, то слід зазначити наступне.

Як вбачається із названої постанови суду, на засіданні якого був присутній представник апелянта (МП „Де-Міго”), вона набрала чинності з 02.06.2009р., а оскаржене рішення господарського суду Одеської області, на засіданні якого також був присутній представник МП „Де-Міго”, прийнято 09.06.2009р., тобто через тиждень після набрання чинності постанови від 22.05.2009р., а тому представник апелянта повинен був надати господарському суду зазначену постанову Приморського районного суду м. Одеси для її розгляду, чого апелянтом зроблено не було і ця постанова не була предметом розгляду у господарському суді першої інстанції. Представник апелянта не обґрунтував належним чином неможливість подання названої постанови суду загальної юрисдикції до господарського суду Одеської області.

Крім того, згідно Кодексу адміністративного судочинства в Україні, позов МП „Де-Міго” до суб'єкта владних повноважень, яким було Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про визнання незаконними дій останнього, є предметом розгляду Одеського окружного адміністративного суду.

Тому зазначена постанова Приморського районного суду м. Одеси не приймається до уваги.

Також слід зазначити, що викуп апелянтом орендованого майна згідно рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. №42-V, чим обґрунтовуються позовні вимоги МП „Де-Міго” за первісним позовом по цій справі і оренда цього майна з відповідними наслідками після закінчення строку його оренди, регулюються різними нормами чинного законодавства.

При таких обставинах відсутні підстави для скасування оскарженого рішення.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105

Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд, -

постановив:

Рішення господарського суду Одеської області від 09 червня 2009 року у справі №28/45-09-1113 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                            В.М.Тофан

Судді                                                                                          М.В.Михайлов

                                                                                                    О.О.Журавльов