Рішення

від 17.07.2009 по справі 14/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/262

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  14/262

17.07.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/262

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний металоцентр "Леман-Україна"

доДочірнього підприємства "Управління матеріально-технічного забезпечення" Відкритого акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд"

простягнення 977294,11 грн.

за участю представників сторін:

від позивача- Пиляй С.І., Бєлозьоров С.С.

від відповідача- не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісний металоцентр "Леман-Україна" (надалі –ТОВ "Сервісний металоцентр "Леман-Україна") звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Управління матеріально-технічного забезпечення" Відкритого акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд" (надалі –ДП "Управління матеріально-технічного забезпечення" ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд") про стягнення 436450,94 грн. основного боргу, 123958,19 грн. пені, 180153,39 грн. штрафу, 28022,76 грн. відсотків річних, 208708,86 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування пред'явлених вимог ТОВ "Сервісний металоцентр "Леман-Україна" посилається на неналежне виконання ДП "Управління матеріально-технічного забезпечення" ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" договору поставки № 41/02/06-ДПО від 23.02.2006 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.07.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов'язано сторони виконати певні дії.

Позивач в судовому засіданні 17.07.2009 р. подав уточнення до позовної заяви, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 386450,94 грн. основного боргу, 106559,17 грн. пені, 121062,25 грн. штрафу, 27899,16 грн. відсотків річних, 210556,66 грн. інфляційних нарахувань.

Представник відповідача в засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його уповноваженого представника, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2006 р. між ТОВ "Сервісний металоцентр "Леман-Україна (постачальник) та ДП "Управління матеріально-технічного забезпечення" ВАТ "Трест "Південзахідтрансбуд" (покупець) укладено договір поставки № 41/02/06-ДПО (надалі –договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність у встановлений термін покупцю металопродукцію (товар), відповідно до специфікації, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах і в терміни, передбачені даним договором.

Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 3.2. Договору поставка товару протягом 3-х банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури на підставі заявок покупця шляхом відвантаження товару залізничним транспортом, автотранспортом або самовивозом зі складу постачальника відповідно до умов поставки.

Оплата товару здійснюється шляхом передплати 100% вартості товару протягом 5-ти банківських днів від дати фактичної поставки товару, якщо інше не зазначено у рахунку-фактурі (п. 4.7. договору).

На виконання договору позивач у період з 23.06.2006 р. по 17.10.2008 р. поставив відповідачу товар, який відповідач оплатив частково заборгувавши 386450,94 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 386450,94 грн. за договором поставки № 41/02/06-ДПО від 23.02.2006 р. документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Крім того, позивач просить стягнути 106559,17 грн. пені, 121062,25 грн. штрафу, 27899,16 грн. відсотків річних, 210556,66 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до п. 6.2. договору за прострочення платежу згідно з п. 4.7. цього договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Крім сплати пені, покупець сплачує постачальникові штраф у розмірі 10 % від суми несплаченого товару в зазначені у п. 4.7. договору строки.

Згідно з ч. 1 ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбачених цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Виходячи зі змісту ст. ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання.

Крім того, відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами договору відповідальність у вигляді пені передбачена за прострочення платежу, так саме і відповідальність у вигляді штрафу передбачена за прострочення платежу.

Таким чином, додаткова відповідальність щодо застосування до відповідача неустойки у вигляді штрафу є незаконною та необґрунтованою, а відповідно задоволенню не підлягає.

Разом з тим, розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені в заявленому розмірі суд враховує положення ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, відповідно до яких загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість, а також враховує приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приймаючи до уваги розмір основної заборгованості відповідача за договором, розмір відсотків стягуваної неустойки у порівнянні з розміром можливих збитків кредитора, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 40000 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, задоволенню підлягають 27899,16 грн. відсотків річних, 210556,66 грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Управління матеріально-технічного забезпечення" Відкритого акціонерного товариства "Трест "Південзахідтрансбуд" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 15, код 01391304) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісний металоцентр "Леман-Україна" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код 32665054) з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 386450,94 основного боргу, 40000 грн. пені, 27899,16 грн. відсотків річних, 210556,66 грн. інфляційних нарахувань, 6649,07 грн. державного мита, 243,73 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.          

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 27.07.2009 р.