Рішення

від 23.12.2014 по справі 179/513/14-ц

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 179/513/14-ц

провадження № 2/179/248/14

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 р. Магдалинівський районний суд

Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Новік Д.І.

за участю: секретаря судового засідання - Кривошлик І.Ю.

представників позивачки за первісним позовом - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача за первісним позовом - ОСОБА_3

відповідача за первісним позовом - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за первісною позовною заявою ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, третя особа Магдалинівська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_5, ОСОБА_7, третя особа Магдалинівська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно по праву спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач за первісним позовом звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно по праву спадкування за законом, посилаючись на те, що відповідачка ОСОБА_4 є матір'ю її чоловіка ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15 та відповідачка ОСОБА_7 є матір'ю малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є її покійний чоловік ОСОБА_10. 21 вересня 2001 року між нею та ОСОБА_10 був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7. Від спільного життя вони мають малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. Після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина. З заявами про прийняття спадщини в Магдалинівську державну нотаріальну контору звернулися вона в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, мати її чоловіка відповідачка ОСОБА_4 та відповідачка ОСОБА_7 в інтересах малолітньої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4. Заповіту ОСОБА_10 не залишив, тому всі спадкоємці спадкують в порядку спадкування за законом в рівних частках належне спадкове майно померлого ОСОБА_10. Після смерті ОСОБА_10 спадковим майном є таке майно, право власності на яке було зареєстроване на його ім'я, а саме: трактор колісний марки ЮМЗ-6КЛ, 1989 року випуску, який належав ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 21.12.2010 року серія НОМЕР_8; земельна ділянка площею 7,450 га, яка знаходиться на території Топчинської сільради Магдалинівського району Дніпропетровської області та належить ОСОБА_10 на підставі Державного акту серії І-ДП № 077511, який виданий 29.06.2000 року. Крім того, спадковим майном є майно, яке ОСОБА_10 успадкував за заповітом після смерті свого батька ОСОБА_11, який помер ІНФОРМАЦІЯ_16. Так, ОСОБА_11 за життя залишив заповіт, яким заповідав ОСОБА_10 земельну ділянку площею 7, 45 га, яка належала йому на підставі Державного акту серії ДП № 01512156 та легковий автомобіль ВАЗ-21053, 1999 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_9, номерний знак НОМЕР_10, технічний паспорт НОМЕР_11, виданий Новомосковським МРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 09.10.1999 року. На це майно ОСОБА_10 не оформив правовстановлюючі документи, але воно йому належало фактично і з моменту смерті батька він цим майном користувався. Оригінали правовстановлюючих документів на це майно у неї відсутні. Вартість трактора колісного марки ЮМЗ-6КЛ, 1989 року випуску, на цей час складає 40 000 гривень. Їй та її дитині ОСОБА_12 повинно належати по 1/4 частині трактора. Вартість земельної ділянки площею 7,45 га відповідно до довідки з Витягу з документів із землеустрою про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки складає 191865 гривень 29 копійок. Після смерті ОСОБА_10 вона та їх дитина мають право на 1/2 частину земельного паю, який належав її чоловікові, та на 1/2 частину земельного паю право власності на який зареєстровано за батьком покійного чоловіка ОСОБА_11. Вартість автомобіля ВАЗ 21053 приблизно складає 30 000 гривень. Її та її дитини частка в праві власності на автомобіль складає 1/2 його частини. Крім того, спадковим майном є також частина домоволодіння АДРЕСА_3, який належить на праві власності відповідачці ОСОБА_4. Вперше на це домоволодіння був отриманий правовстановлюючий документ - свідоцтво про право власності на нерухоме майно 05.12.2007 року. На той час домоволодіння складалося з житлового будинку загальною площею 82.62 кв.м. та ганку площею 5.7 кв.м. Так як ОСОБА_4 та ОСОБА_11 перебували в зареєстрованому шлюбі, то житловий будинок є спільною сумісною власністю подружжя. Вартість житлового будинку та тамбуру з ґанком згідно технічного паспорту на домоволодіння складає (216344 + 29122 + 554) 246 020 гривень. Відкрилася спадщина на 1/2 частину житлового будинку з тамбуром та ґанком. Надвірні будівлі були побудовані нею та її чоловіком ОСОБА_10 за власні кошти після смерті його батька ОСОБА_11. Це майно ОСОБА_11 не було включено в заповіт. Частиною 1 ст. 1245 Цивільного кодексу України встановлено, що частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом. Спадщину після смерті ОСОБА_11 прийняли її чоловік ОСОБА_10 та відповідачка ОСОБА_4, які на момент смерті спадкодавця були зареєстровані з ним за однією адресою. Вартість всього домоволодіння складає 493 438 гривень. Житловий будинок з тамбуром та ґанком від всього домоволодіння складає (246 020 х 100 : 493438) 50/100 часток, а спадкова частка після смерті ОСОБА_11 складає 25/100 часток. Частка покійного ОСОБА_10 в праві власності на будинок з тамбуром після смерті батька складає (25/100 :2) 25/200 часток. Її частка та частка її сина в праві власності на домоволодіння складає (25/200:2) 25/400 (1/16) часток спірного домоволодіння. Вартість цієї частки складає 30 840 гривень. Постановою нотаріуса Магдалинівської державної нотаріальної контори від 03.02.2014 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, в зв'язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно. Правовстановлюючі документи знаходяться у відповідачки ОСОБА_4, але надати їх нотаріусу вона не бажає. На підставі викладеного в своєму позові просить суд визнати за нею та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності за кожним на 1/4 частину трактора колісного марки ЮМЗ-6КЛ, 1989 року випуску, право власності на який на підставі свідоцтва про реєстрацію від 21.12.2010 року серія НОМЕР_8 зареєстровано за ОСОБА_10, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15; визнати за нею та за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності за кожним на 1/4 частину земельної ділянки площею 7,45 га, яка знаходиться на території Топчинської сільради Магдалинівського району, Дніпропетровської області та належить на праві власності ОСОБА_10 на підставі Державного акту серії І-ДП №077511, який виданий 29.06.2000 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15; визнати за нею та за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності за кожним на 1/4 частину земельної ділянки площею 7,45 га, яка знаходиться на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та належить на праві власності ОСОБА_10 ОСОБА_13 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП №077514, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15; визнати за нею та за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності за кожним на 1/4 частину автомобіля ВАЗ -21053, 1999 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_12, номерний знак НОМЕР_10, технічний паспорт НОМЕР_11. виданий Новомосковським МРЕВ ДА1 УМВС України в Дніпропетровській області 09.10.1999 року на ім'я ОСОБА_11, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15; визнати за нею та за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності за кожним на 1/32 частину домоволодіння АДРЕСА_2, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_4/ в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15, а також стягнути з відповідачів на її користь всі понесені нею судові витрати.

Відповідач ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом до відповідачів про визнання за нею права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що в Магдалинівському районному суді Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом до неї її невістки ОСОБА_5 про визнання за нею права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її чоловіка ОСОБА_11, померлого ІНФОРМАЦІЯ_16 та її сина ОСОБА_10, померлого ІНФОРМАЦІЯ_15. Вона заперечує проти цього позову та вимушена для захисту своїх прав звернутися до суду із зустрічним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_16 помер її чоловік - ОСОБА_11, після смерті якого відкрилась спадщина, що складалася з належних йому земельної ділянки площею 7,45 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серія ДП № 077514, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 653 та легкового автомобіля ВАЗ 21053, 1999 року випуску, білого кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_9, номерний знак НОМЕР_2, технічний паспорт НОМЕР_11, виданий Новомосковським МРЕВДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 09.10.1999 року. За життя ОСОБА_11 залишив заповіт, посвідчений секретарем Топчинської сільської ради, в якому вказав їх сина ОСОБА_10 як єдиного спадкоємця вище вказаного майна. Згідно з Цивільним Кодексом України (ред. 2004 року) прийняття спадщини може відбуватися шляхом подання заяви до нотаріальної контори (ст. 1269 ЦК України) або коли спадкоємець на час відкриття спадщини постійно проживав із спадкодавцем. Після смерті свого батька її син ОСОБА_10 не подавав до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, а також, хоча був зареєстрований з нами по АДРЕСА_4, фактично проживав з 2007 року в АДРЕСА_2 зі своєю дружиною ОСОБА_5 та сином ОСОБА_14. Таким чином, після смерті свого батька, ОСОБА_10 у передбаченому законом порядку, спадщину не прийняв. Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Оскільки ОСОБА_5 в своєму позові стверджує, що ОСОБА_10 фактично прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_11, то вона вимушена звертатись до суду з вимогою про встановлення факту неприйняття її сином спадщини, а саме встановити факт його постійного проживання не за місцем реєстрації в АДРЕСА_4, а в АДРЕСА_2, що можуть підтвердити свідки. Таким чином, вважає, що її син спадщину після смерті свого батька не прийняв. Оскільки, вона постійно на день смерті проживала з чоловіком, що підтверджується довідкою сільської ради, то є такою, що відповідно до ст. 1268 ЦК України прийняла спадщину як спадкоємиця першої черги за законом. Звідси, право власності на земельну ділянку та автомобіль її чоловіка ОСОБА_11 повинно бути визнано за нею. Також вважає, що ОСОБА_5 необхідно відмовити у визнанні за нею та за її сином ОСОБА_14 право власності по 1/32 частині житлового будинку в АДРЕСА_2, оскільки правовстановлюючі документи на вище вказаний будинок оформлені на її ім'я. Також, ІНФОРМАЦІЯ_15 помер її син - ОСОБА_10, після смерті якого відкрилась спадщина, що складається з належних останньому земельної ділянки площею 7,450 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно Державного акта на право приватної власності на землю серія 1-ДП № 077511 від 29 червня 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 656 та трактора колісного ЮМЗ-6КЛ, 1989 року випуску, двигун № НОМЕР_14, об'єм двигуна 4940 см куб., реєстраційний номер НОМЕР_3 (свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_13). Заповіт ОСОБА_10 не залишав та .його спадкоємцями є вона, його дружина ОСОБА_5, його син ОСОБА_6 та дочка від першого шлюбу ОСОБА_8. Таким чином, земельна ділянка та трактор ОСОБА_10, які є спадковим майном померлого, при спадкуванні потрібно розділити між ними на чотири рівні частини, при цьому всі вони, як спадкоємці першої черги за законом у встановленому законом порядку прийняли спадщину, подавши відповідні заяви нотаріусу. В зв'язку з викладеним просить суд встановити той факт, що її син ОСОБА_10 на час смерті її чоловіка - ОСОБА_11, померлого ІНФОРМАЦІЯ_16, фактично постійно проживав в АДРЕСА_2; визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 7,450 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщену на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (державний акт на право приватної власності на землю серія 1-ДП № 077514 від 29 червня 2000 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 653) та легковий автомобіль ВАЗ 21053, 1999 року випуску, білого кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_9, номерний знак НОМЕР_2, технічний паспорт НОМЕР_11, виданий Новомосковським МРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 09.10.1999 року, що належало її чоловікові - ОСОБА_11, померлому ІНФОРМАЦІЯ_16, по праву спадкування за законом; визнати за нею право власності на 1/4 частину земельної ділянки загальною площею 7,450 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району (державний акт на право приватної власності на землю серія 1-ДП № 077511 від 29 червня 2000 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 656) та 1/4 частину колісного трактора марки ЮМЗ-6КЛ, 1989 року випуску, № двигуна НОМЕР_14, № шасі НОМЕР_15, об'єм двигуна 4940 см.куб. (свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_13), що належали її синові ОСОБА_10, померлому ІНФОРМАЦІЯ_15.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 05 червня 2014 року вказані позови об'єднані в одне провадження та призначені для їх спільного розгляду (а.с. 87).

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2014 року (а.с. 162-163) первісна позовна заява ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_7, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, третя особа Магдалинівська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом в частині визнання за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 права власності на 1/32 частину домоволодіння АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10 залишена без розгляду.

У судове засідання представники позивача за первісним позовом - ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності від 25.03.2013 року (а.с. 47), адвокат ОСОБА_2, що діє на підставі договору про надання правової допомоги від 07 травня 2014 року (а.с. 48-49, 50), в судове засідання з'явились, первісні позовні вимоги з урахуванням ухвали Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 20 листопада 2014 року щодо залишення частини позовних вимог без розгляду підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити, при цьому просили відмовити в задоволені зустрічних позовних вимог ОСОБА_4, оскільки нотаріусом їй не було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, тим самим вона із зустрічним позовом звернулась передчасно.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 та її представник - адвокат ОСОБА_3, що діє на підставі угоди про представництво клієнта адвокатом від 07 травня 2014 року (а.с. 51) у судове засідання з'явились, зустрічні позовні вимоги підтримали в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позові та просили їх задовольнити, при цьому заперечували щодо задоволення первісних позовних вимог в частині визнання за ОСОБА_5 та її сином ОСОБА_6 права власності на спадкове майно належне саме ОСОБА_11, визнавши позовні вимоги в частині визнання за останніми права власності на частку майна належного саме померлому ОСОБА_10, оскільки останній після смерті свого батька ОСОБА_11 спадщину за заповітом залишеним на його ім'я не прийняв, не подавши до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини та він фактично з померлим на день смерті не проживав, а мешкав в будинку, належному його матері ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 з 2007 року разом із своєю дружиною та сином, тому відсутні правові підстави фактичного прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_11

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, не з'явилась, до суду надала заяву (а.с. 91), згідно якої просить справу розглянути в її відсутність, по вирішенню позовних вимог покладається на розсуд суду.

Представник відповідача Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи Магдалинівської державної нотаріальної контори, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, до суду надано заяву (а.с. 30), згідно якої просить справу розглянути в їх відсутність, по вирішенню питання покладаються на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона є невісткою ОСОБА_4, син якої ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_15, а її свекор, чоловік ОСОБА_4, ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_17. ОСОБА_11 до своєї смерті проживав разом з ОСОБА_4 по АДРЕСА_4, а їх син ОСОБА_10 проживав з 2007 року в побудованому його батьками будинку АДРЕСА_2 зі своєю сім'єю - дружиною та сином до самої смерті, хоча і був зареєстрований по АДРЕСА_4, де фактично не проживав починаючи з 2007 року.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вона проживає по АДРЕСА_5 та по сусідству з нею по АДРЕСА_2 знаходиться домоволодіння належне ОСОБА_4, яка в даному будинку фактично не проживала, а проживала в с. Топчине Магдалинівського району і в якому з 2007 року, тобто як його побудували, проживав син ОСОБА_4 та ОСОБА_11 померлий ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_10 зі своєю сім'єю. З впевненістю може підтвердити той факт, що ОСОБА_10 постійно проживав по АДРЕСА_2 з 2007 року по день смерті, однак де він був зареєстрований вона не знає.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача за первісним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідачки за первісним позовом ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_3, свідків ОСОБА_15, ОСОБА_16, дослідивши матеріали справи та надані і витребувані судом докази, вважає, що первісні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суди, відповідно до ст. 15 ЦПК України розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин;

Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, при цьому кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

21 вересня 2001 року між позивачкою за первісним позовом ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 (а.с. 123-124) та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_11 було зареєстровано шлюб відділом реєстрації актів громадянського стану управління юстиції Магдалинівського району Дніпропетровської області за актовим записом № 40, про що свідчить свідоцтво про одруження серії НОМЕР_7 від 21 вересня 2001 року (а.с. 6) та від спільного подружнього життя у них народилась дитина - син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).

Крім того, у ОСОБА_10, від попереднього шлюбу з відповідачем ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_12, є неповнолітня донька - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Факт того, що батьком ОСОБА_8 є ОСОБА_10 сторонами визнаний та ніким не оспорюється і тому доказуванню не підлягає, відповідно до ст. 61 ЦПК України.

Батьками ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_11 (а.с. 80) є відповідач за первісним позовом ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13 (а.с. 75) та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_14, шлюб між якими зареєстровано 25 травня 1969 року, згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_16 від 22 березня 2013 року (а.с. 77).

ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_16, про що видано свідоцтво про його смерть серії НОМЕР_17 від 28 вересня 2009 року (а.с. 78).

Після смерті ОСОБА_11 відкрилась спадщина, що складається з належного йому майна, а саме із земельної ділянки площею 7,450 га, розташованої на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 077514, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 653 від 29 червня 2000 року, виданого на ім'я ОСОБА_11, вартістю 191 865 гривень 29 копійок (а.с. 19, 65) та легкового автомобіля «ВАЗ-21053», 1999 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_9, номерний знак НОМЕР_10, технічний паспорт НОМЕР_11, виданий Новомосковським МРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 09.10.1999 року, вартістю близько 30 000 гривень, яка погоджена сторонами (а.с. 83).

За життя померлий ОСОБА_11 залишив заповіт від 07 липня 2009 року, посвідчений секретарем Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі за № 6 (а.с. 105), по якому належні йому вказані вище земельну ділянку площею 7,450 га та автомобіль «ВАЗ-21053» заповідав ОСОБА_10.

Після смерті ОСОБА_11 із заявами до нотаріуса про прийняття спадщини звернулись, згідно наданої суду спадкової справи № 24/2013 (а.с. 111-126), його дружина ОСОБА_4 в своїх інтересах (а.с. 112) та ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього його онука ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 122). Нотаріусом свідоцтва про право на спадщину їм не видавались та постанови про відмову їм у видачі свідоцтв про право на спадщину не виносились.

Судом, беззаперечно встановлений той факт, що ОСОБА_10, син ОСОБА_11, із заявами про прийняття спадщини за заповітом та видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_16 спадкодавця ОСОБА_11 до нотаріальної контори не звертався.

ОСОБА_10, який мав право на звернення до нотаріуса для спадкування спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_11, помер ІНФОРМАЦІЯ_15, про що свідчить свідоцтво про його смерть серії НОМЕР_18 від 11 березня 2013 року (а.с. 5) та до своєї смерті так і не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом.

Дана встановлена судом обставина сторонами визнається та не оспорюється, тому доказуванню не підлягає у відповідності до ст. 61 ЦПК України.

Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_10 відкрилась спадщина, що складається з належного останньому та зареєстрованого за ним спадкового майна: трактора колісного марки «ЮМЗ-6КЛ», 1989 року випуску, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 21.12.2010 року серія НОМЕР_8 (а.с. 8); земельної ділянки площею 7,450 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 077511, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 656 від 29 червня 2000 року, виданого на ім'я ОСОБА_10, вартістю 191 865 гривень 29 копійок (а.с. 9, 19). За життя померлий ОСОБА_10 заповіт не залишав та відповідно до ст. 1261 ЦК України спадкоємцями належного його майна першої черги за законом є його дружина ОСОБА_5, його син неповнолітній ОСОБА_6, його донька неповнолітня ОСОБА_8 в інтересах якої діє ОСОБА_7 та його матір ОСОБА_4, які згідно витребуваної судом спадкової справи відкритої після його смерті за № 46/2013 (а.с. 33-46) у встановлений законом строк звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини та видачі їм свідоцтв про право на спадщину за законом (а.с. 34, 35, 38).

Нотаріусом ОСОБА_5 в письмовому вигляді від 15 травня 2013 року та 03 лютого 2014 року (а.с. 44, 45) було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, оскільки нею не надані правовстановлюючі документи на спадкове майно, померлого ОСОБА_10 та роз'яснено право на звернення з питанням порядку спадкування до суду, в зв'язку з чим, ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом та просить визнати за нею та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності за кожним на 1/4 частину трактора колісного марки ЮМЗ-6КЛ, 1989 року випуску, право власності на який на підставі свідоцтва про реєстрацію від 21.12.2010 року серія НОМЕР_8 зареєстровано за ОСОБА_10, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15; визнати за нею та за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності за кожним на 1/4 частину земельної ділянки площею 7,45 га, яка знаходиться на території Топчинської сільради Магдалинівського району, Дніпропетровської області та належить на праві власності ОСОБА_10 на підставі Державного акту серії І-ДП №077511, який виданий 29.06.2000 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15; визнати за нею та за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності за кожним на 1/4 частину земельної ділянки площею 7,45 га, яка знаходиться на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області та належить на праві власності ОСОБА_17 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП №077514, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15; визнати за нею та за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності за кожним на 1/4 частину автомобіля ВАЗ -21053, 1999 року випуску, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_12, номерний знак НОМЕР_10, технічний паспорт НОМЕР_11. виданий Новомосковським МРЕВ ДА1 УМВС України в Дніпропетровській області 09.10.1999 року на ім'я ОСОБА_11, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15; визнати за нею та за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності за кожним на 1/32 частину домоволодіння АДРЕСА_2, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_4/ в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15, а також стягнути з відповідачів на її користь всі понесені нею судові витрати (а.с. 1-4, 25-а).

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом до Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, ОСОБА_5, ОСОБА_7, третя особа Магдалинівська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно по праву спадкування за законом та просить суд встановити той факт, що її син ОСОБА_10 на час смерті її чоловіка - ОСОБА_11, померлого ІНФОРМАЦІЯ_16, фактично постійно проживав в АДРЕСА_2; визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 7,450 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщену на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (державний акт на право приватної власності на землю серія 1-ДП № 077514 від 29 червня 2000 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 653) та легковий автомобіль ВАЗ 21053, 1999 року випуску, білого кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_9, номерний знак НОМЕР_2, технічний паспорт НОМЕР_11, виданий Новомосковським МРЕВ ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області 09.10.1999 року, що належало її чоловікові - ОСОБА_11, померлому ІНФОРМАЦІЯ_16, по праву спадкування за законом; визнати за нею право власності на 1/4 частину земельної ділянки загальною площею 7,450 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщеної на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району (державний акт на право приватної власності на землю серія 1-ДП № 077511 від 29 червня 2000 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 656) та 1/4 частину колісного трактора марки ЮМЗ-6КЛ, 1989 року випуску, № двигуна НОМЕР_14, № шасі НОМЕР_15, об'єм двигуна 4940 см.куб. (свідоцтво про реєстрацію серія НОМЕР_13), що належали її синові ОСОБА_10, померлому ІНФОРМАЦІЯ_15 (а.с. 70, 71, 72-74).

Суд вважає, що ОСОБА_4 має право на звернення до суду з даним позовом, враховуючи навіть той факт на який посилаються представники позивача за первісним позовом, що їй нотаріусом не було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину як після смерті ОСОБА_10 так і ОСОБА_11, оскільки на час звернення до суду із зустрічним позовом між сторонами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виник спір стосовно порядку спадкування та часток успадкування ними спадкового майна, тим самим ОСОБА_4 як особа, права та інтереси якої не визнаються іншими особами і ними оспорюються має право в порядку ст.ст. 3, 15 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України на звернення з даним позовом до суду стосовно визнання за нею права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_5 як в своїй позовні заяві та її представники в судовому засіданні посилаються на те, що ОСОБА_10 фактично успадковане майно за заповітом померлого ОСОБА_11, виходячи з того, що надана довідка Топчинської сільської ради від 19 березня 2013 року за № 76 (а.с. 117) свідчить про те, що він проживав на день смерті ОСОБА_11 разом з ним по АДРЕСА_4, згідно до запису в погосподарській книзі за № 2; в своєму заповіті від 07 липня 2009 року (а.с. 105) померлий ОСОБА_11 вказав місцем проживання спадкоємця за заповітом свого сина ОСОБА_10 як АДРЕСА_4 та при оформлені права власності на трактор (а.с. 139) вказано місце проживання ОСОБА_10 як АДРЕСА_1, однак з вказаним погодитись суд не може виходячи з наступного.

Так, дійсно в довідці сільради від 19 березня 2013 року № 76 вказано, що згідно запису № 2 в погосподарській книзі вказано, що на день смерті ОСОБА_11 з ним по АДРЕСА_4 проживали його син ОСОБА_10 та дружина ОСОБА_4, однак відповідно до порядку ведення погосподарських книг по сільрадам в погосподарські книги вносяться відомості стосовно осіб, які є зареєстрованими у відповідному будинку, а не які проживають в ньому і надані сільрадою відомості в даній довідці можуть свідчити лише про те, що ОСОБА_10 був зареєстрований із спадкодавцем ОСОБА_11 по АДРЕСА_4, а не про той факт, що він саме фактично проживав з ним на день його смерті, що повністю підтверджується показами в судовому засіданні свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_15, а також довідками Топчинської сільради за № 265 від 17 вересня 2013 року та № 42 від 13 лютого 2014 року (а.с. 76, 87), згідно яких ОСОБА_10 з 2007 року не проживав зі спадкодавцем ОСОБА_11 на день його смерті по АДРЕСА_4, а лиш був зареєстрований за вказаною адресою, і з ним на день смерті постійно проживала його дружина ОСОБА_4

Крім того, в заповіті ОСОБА_11 вказав місцем мешкання свого сина ОСОБА_10 як АДРЕСА_4, що не може свідчити про постійне місце його проживання за вказаною адресою на день смерті спадкодавця ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_16 і є підтвердженням лише факту реєстрації його за вказаною адресою, що також підтверджується вище викладеними обставинами.

Крім того, в заяві про реєстрацію трактору на своє ім'я від 21 грудня 2010 року від ОСОБА_10 вказано місцем його проживання як АДРЕСА_1 і вказана заява не є належним доказом на підтвердження факту постійного проживання ОСОБА_10 на момент смерті спадкодавця ОСОБА_11 по АДРЕСА_4.

Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також юридичні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Таким чином, суд враховуючи викладені вище і встановлені судом обставини, приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 в частині встановлення факту, що має юридичне значення підлягає задоволенню, оскільки в судовому засіданні беззаперечно встановлено той факт, що з 2007 року ОСОБА_10, померлий ІНФОРМАЦІЯ_15, на час смерті ОСОБА_11, померлого ІНФОРМАЦІЯ_16, постійно фактично проживав АДРЕСА_2.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою та часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті та у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України.

Згідно до 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У відповідності до статті 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Статтею 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Згідно до ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст.ст. 1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, при цьому у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1267 ЦК України передбачено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

У відповідності до 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до тлумачень законодавця вказаної статті прийняття спадщини можливе двома способами: 1) шляхом пасивної поведінки спадкоємця, яка передбачена ч. 3 коментованої статті, яка встановлює, що для прийняття спадщини достатньо того факту, що спадкоємець мешкав разом із померлим і протягом строку для прийняття спадщини не відмовився від неї. Такі спадкоємці також подають заяву про видачу їм документа, що підтверджує їх право на успадковане майно, але можуть це зробити незалежно від закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини; № 2) шляхом активної поведінки, тобто подачі заяви про прийняття спадщини та видачі їм відповідного свідоцтва. Для такого способу прийняття спадщини, який буде стосуватися всіх інших спадкоємців, існує певний строк для подачі заяви (ст. 1270 ЦК України).

Судом в судовому засіданні встановлено, що в розумінні ст. 1268 ЦК України померлий ОСОБА_10 не є спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_11, оскільки з ним на час відкриття спадщини постійно не проживав та заяв до нотаріальної контори про прийняття спадщини не подавав.

Згідно до стаття 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У статті 1272 ЦК України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Перехід права на прийняття спадщини передбачено ст. 1276 ЦК України, відповідно до якої якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

У відповідності до ст. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_10 на день смерті ОСОБА_11 з останнім фактично за адресою АДРЕСА_4 не проживав, а лише був зареєстрований за вказаною адресою, а фактично проживав по АДРЕСА_2 та до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_11 до своєї смерті у встановлений законом строк не подавав, суд приходить до переконання, що ОСОБА_10 не є тією особою, який фактично прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_11 і тому у його дружини ОСОБА_5 та його неповнолітніх дітей відсутні правові підстави успадкування ними майна належного померлому ОСОБА_11 в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_10

В зв'язку з викладеним спадкоємцями майна померлого ОСОБА_10 за законом першої черги є четверо осіб - його дружина ОСОБА_5, його неповнолітні діти ОСОБА_8, ОСОБА_6 та його мати ОСОБА_4, частки яких у спадковому майні є рівними і становить 1/4 частки від спадкового майна, належного саме ОСОБА_18, тобто належних йому земельної ділянки площею 7,450 га та трактору, а спадкоємцем майна належного померлого ОСОБА_11 є лише його дружина ОСОБА_4, так як ОСОБА_10 належну йому за заповітом частку у спадковому майні не прийняв.

Право кожного із позивачів як за первісним позовом так і за зустрічним позовом на належному за законом кожному частину спадщини після смерті ОСОБА_11 та ОСОБА_10 підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами приведеними та проаналізованими судом вище, а також спадковими справами відкритими після смерті ОСОБА_11 та ОСОБА_10.

Таким чином, оцінюючи всі докази, які були досліджені судом при розгляді справи у їх сукупності, покази свідків в судовому засіданні і пояснення сторін та аналізуючи приведені норми законодавства щодо їх застосування до спірних правовідносин, враховуючи частку неповнолітньої доньки померлого ОСОБА_10 - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка складає 1/4 частка у спадковому майні належного саме ОСОБА_10, суд приходить до висновку про часткове доведення первісних позовних вимог позивачки ОСОБА_5 як в своїх інтересах так і в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, а також повне доведення свої зустрічних позовних вимог позивачкою ОСОБА_4, щодо спадкування ними спадкового майна яке залишилось після смерті ОСОБА_11 та ОСОБА_10 і вважає за необхідним первісні позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково і визнати за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 право власності по 1/4 частці за кожним в порядку спадкування за законом, після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_10 на земельну ділянку площею 7,45 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 077511, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 656 від 29 червня 2000 року, виданого на ім'я ОСОБА_10 та трактор колісний марки «ЮМЗ-6КЛ», 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, заводський номер НОМЕР_19, двигун № НОМЕР_14, шасі № НОМЕР_15, об'єм двигуна 4940 см.куб., згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_13, виданого на ім'я ОСОБА_10 і в решті первісних позовних вимог відмовити, та в той же час вважає за необхідним зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховуючи результат вирішення справи, а саме часткове задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_5 та повне задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_4, вважає за необхідне відповідно до ст. 88 ЦПК України стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5, позовні вимоги якої задоволено частково в розмірі вартості спадкового майна в сумі 115 932 гривні 64 копійки, сплачений нею судовий збір в розмірі 1 159 гривень 32 копійки, та стягнути солідарно з ОСОБА_5, ОСОБА_7, Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_4, зустрічні позовні вимоги якої задоволено в повному обсязі сплачений нею судовий збір в розмірі 2527 гривень 12 копійок.

Дане рішення суд ухвалює в рамках заявлених позивачем вимог і на підставі наданих доказів (ст.ст. 57-66 ЦПК України).

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 29, 1216-1218, 1220, 1223, 1225, 1235, 1236, 1241, 1258, 1261, 1267-1270, 1276, 1278 ЦК України, ст.ст. 3, 5-8, 10, 11, 15, 57-66, 88, 208-210, 212-215, 256 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

ВИРІШИВ:

Первісні позовні вимоги ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності по 1/4 частці за кожним в порядку спадкування за законом, після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_10 на:

- земельну ділянку площею 7,45 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 077511, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 656 від 29 червня 2000 року, виданого на ім'я ОСОБА_10;

- трактор колісний марки «ЮМЗ-6КЛ», 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, заводський номер НОМЕР_19, двигун № НОМЕР_14, шасі № НОМЕР_15, об'єм двигуна 4940 см.куб., згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_13, виданого на ім'я ОСОБА_10.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13, проживаючої по АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, ОСОБА_7, проживаючої по АДРЕСА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, проживаючої по АДРЕСА_7 ідентифікаційний номер НОМЕР_6, сплачений судовий збір в розмірі 1159 гривень 32 копійки.

В решті первісних позовних вимог ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 - відмовити.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_10, померлий ІНФОРМАЦІЯ_15, на час смерті ОСОБА_11, померлого ІНФОРМАЦІЯ_16, постійно фактично проживав АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13, право власності в порядку спадкування за законом, після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_10 на:

- 1/4 частку земельної ділянки площею 7,45 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 077511, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 656 від 29 червня 2000 року, виданого на ім'я ОСОБА_10;

- 1/4 частку трактора колісного марки «ЮМЗ-6КЛ», 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3, заводський номер НОМЕР_19, двигун № НОМЕР_14, шасі № НОМЕР_15, об'єм двигуна 4940 см.куб., згідно свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_13, виданого на ім'я ОСОБА_10.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13, право власності в порядку спадкування за законом, після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_16 ОСОБА_11 на:

- земельну ділянку площею 7,450 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП № 077514, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за МД № 653 від 29 червня 2000 року, виданого на ім'я ОСОБА_11;

- автомобіль «ВАЗ-21053», 1999 року випуску, білого кольору, двигун № НОМЕР_1, кузов НОМЕР_20, реєстраційний номер НОМЕР_2, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_11, виданого на ім'я ОСОБА_11.

Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, проживаючої по АДРЕСА_7 ідентифікаційний номер НОМЕР_6, ОСОБА_7, проживаючої по АДРЕСА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, Топчинської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (адреса; Дніпропетровська область, Магдалинівський район, с. Топчине, вул. Центральна, 10, код 04340170, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_13, проживаючої по АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, сплачений судовий збір в розмірі 2527 гривень 12 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі проголошення рішення у відсутності особи, яка брала участь у справі, але не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий суддя Новік Д.І.