Рішення

від 14.07.2009 по справі 10/1194

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/1194

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2009 р.Справа № 10/1194

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ВИГОДА" смт. Пісочин Харківського району Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Маршал" м. Хмельницький

про  стягнення суми заборгованості за договором №69/09 від 15.09.2008 р. у розмірі 107154,27 грн.

                                                                                Суддя Виноградова В.В.

Представники сторін:

          від позивача:  Василенко Ю.І. - за довіреністю №19-юр від 10.07.09р.            

          від відповідачів:  не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 107154,27 грн. заборгованості (в тому числі 88331,25 грн. основного боргу, 8479,80 грн. інфляційних нарахувань, 1510,10 грн.  три проценти річних, 8833,12 грн. збитків) за отриманий згідно договору № 69/09 від 15.09.08р. товар.

В обґрунтування вимог посилається на положення договору, ст.ст. 15,526,546,625 Цивільного кодексу України, ст. 1,2,12,54,61,61,66,67 Господарського кодексу України.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити , посилаючись на докази подані в обґрунтування позову.  

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням доводів не надав, причини неявки в судове засідання та неподання доказів не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про судовий  розгляд справи (поштове повідомлення № 4707618 від 08.07.09р.).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між  товариством з обмеженою відповідальністю "ТД ВИГОДА" смт. Пісочин Харківського району Харківської області та товариством з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Маршал"                        м. Хмельницький 15.09.08р. було укладено договір поставки №69/09, згідно якого позивач зобов'язується передати у власність продукцію (товар)-ДВП Т-С групи Б, ДВПО, фанера та інша продукція, окремими партіями, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити продукцію на умовах даного договору ( п.п.1.1.,1.2. договору)

Ціна на продукцію зазначається в рахунках-фактурах на кожну окрему партію, розрахунок проводиться шляхом перерахування відповідачем коштів на розрахунковий рахунок позивача на протязі 21 календарного дня з моменту поставки відповідної партії товару (п.п.3.1, 3.2 договору).

Пунктом 5.3 договору передбачено, що за порушення відповідачем строку оплати товару більш ніж на 30 календарних днів, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу збитки в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

На виконання вимог умов договору позивач згідно товаро-транспортної накладної №ООТД-02542 від 05.11.08р., по довіреності серії МФ №00093 від 04.11.08р. через Каняк Ю.Р. передав відповідачу продукцію на загальну суму 88331,25 грн.

Відповідач розрахунки за отриману продукцію у визначений строк не провів. Позивач звернувся до відповідача із претензією від 02.06.09 № 121/юр про сплату заборгованості.Дана претензія залишена без відповіді та задоволення.

В зв'язку із несплатою заборгованості в добровільному порядку, Позивач просить суд стягнути з відповідача відповідно до умов договору , ст.625 ЦК України 107154,27 грн. заборгованості, з яких 88331,25 грн. основного боргу,  1510,10 грн. -3% річних за період з 27.11.08р. по 22.06.09р.(згідно поданого розрахунку), 8479,80 грн. інфляційних нарахувань за грудень 2008р.-травень 2009 р. (згідно поданого розрахунку), 8833,12 грн. збитків.  

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

         У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

     Положеннями ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

    Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

  Відповідно до п.1,2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін)   виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої продукції  вчасно не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі 88331,25 грн. Доказів, які б спростовували дане, суду не подано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, при перерахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, судом враховується, що позивачем обгрунтовано заявлено до стягнення 1510,10 грн. 3% річних за період з 27.11.08р. по 22.06.09р. , 8479,80 грн. втрат від індексу інфляції за період грудень 2008р. - травень 2009р..

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України сторони  господарського  зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

     Сторони у відповідності до ст.ст. 6, 627  Цивільного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України, у пункті 5.3 договору погодили, що відповідач відшкодовує збитки, завдані позивачу за порушення відповідачем строку оплати товару більш ніж на 30 календарних днів в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару. З врахуванням наведеного, позивач обгрунтовано просить стягнути 8833,12 грн. збитків.

    З огляду на викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 107154,27 грн. заборгованості, з яких 88331,25 грн. основного боргу, 8479,80 грн. інфляційних,  1510,10 грн. три проценти річних, 8833,12 грн. збитків заявлені правомірно, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.

    Доказів, які б спростовували вимоги позивача суду не надано.

   У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

    Враховуючи суму заявлених позовних вимог у розмірі 107154,27 грн. та сплачене позивачем платіжним дорученням №638 від 16.06.09р. державне мито в сумі 1188,95 грн., відповідно до ст. 47 ГПК України, п. 1 ст. 8 Декрету  Кабінету Міністрів України “Про державне мито “ від 21.01.1993р. № 7-93 (із змінами та доповненнями) державне мито в сумі 117,41 грн. підлягає поверненню Позивачу з державного бюджету як зайво сплачене.  

   Керуючись  ст.ст. 1,12,33, 44, 47,49, 75, 82, 84, 85, 116-118 Господарського  процесуального кодексу України, суд -

                                                                                                                                                                                                                                                       В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ВИГОДА" смт. Пісочин Харківського району Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Маршал"                          м. Хмельницький про стягнення суми заборгованості за договором №69/09 від 15.09.2008 р. у розмірі 107154,27 грн. задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меблева фабрика "Маршал"                                 (м. Хмельницький, вул. Чорновола,88 (код 32813455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ВИГОДА" смт. Пісочин Харківського району Харківської області смт. Пісочин, вул. Заводська/Чапаєва, 18/86 (код 34281717) 88331,25 грн. (вісімдесят вісім тисяч триста тридцять одна гривна 25 коп.) основного боргу, 1510,10  грн. (одна тисяча п'ятсот десять гривень 10 коп.) три проценти річних,  8479,80 грн. (вісім  тисяч чотириста сімдесят дев'ять гривень 80 коп.) втрат від індексу інфляції, 8833,12грн. (вісім тисяч вісімсот тридцять три гривни 12 коп.) збитків, 1071,54грн. (одна тисяча сімдесят одна гривна 54 коп.) витрат по оплаті державного мита та 312,50грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД ВИГОДА" смт. Пісочин Харківського району Харківської області смт. Пісочин, вул. Заводська/Чапаєва, 18/86 (код 34281717) з Державного бюджету України 117,41 грн. (сто сімнадцять гривень 41 коп.) зайво сплаченого  платіжним дорученням №638 від 16.06.09р.  державного мита, про що видати довідку.

                              Суддя                                                                      В.В. Виноградова

Віддруковано 3 примірники: 1 –в справі, 2 –позивачу, 3- відповідачу