Постанова

від 23.07.2009 по справі 13/21-09-421

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/21-09-421

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"23" липня 2009 р. Справа № 13/21-09-421

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.   

(на підставі розпорядження голови суду від 13.07.2009р. №90 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Павленко Н.А.  

за участю представників сторін:

від позивача: Владимиров О.І. за довіреністю від 11.06.2009р. №30-17/48

                      Ємець О.Ю. за довіреністю від 21.07.2009р. №30-17/51

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці

на рішення господарського суду Одеської області від 01 червня 2009 року

у справі №13/21-09-421

за позовом Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт”

до відповідача Одеської залізниці

про стягнення 4267,57 грн., -   

В С Т А Н О В И В:

Державним підприємством „Херсонський морський торговельний порт” поданий до господарського суду Одеської області позов про стягнення з Одеської залізниці 4267,57 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01 червня 2009 року у справі №13/21-09-421 (суддя Панченко О.Л.) позов ДП „Херсонський морський торговельний порт” задоволено. З Одеської залізниці на користь позивача стягнуто 4267,57 грн. боргу, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що в порушення вимог чинного законодавства Одеська залізниця незаконно нарахувала та списала з особового рахунку позивача суми податку на додану вартість за надані послуги щодо транзитного вантажу, а отже позовні вимоги ДП „Херсонський морський торговельний порт” про стягнення з відповідача 4267,57 грн. вказаної вище вартості податку на додану вартість є правомірними та обґрунтованими.

Відповідач із судовим рішенням не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ДП „Херсонський морський торговельний порт”, з посиланням при цьому на не з'ясування судом першої інстанції у повній мірі обставин справи та неправильну оцінку судом доказів. За доводами скаржника матеріалами справи не підтверджено, що позивачем були надані послуги щодо транзитних вантажів. Окрім того, послуги по переведенню стрілок на під'їзних шляхах на думку відповідача взагалі не пов'язані із транзитними перевезеннями.

Апеляційну скаргу Одеської залізниці на підставі розпорядження голови суду від 24.06.2009р. №78 „Про призначення справ” прийнято до провадження апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді Савицького Я.Ф., суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т., про що 06.07.2009р. винесено відповідну ухвалу. Розпорядженням голови суду від 13.07.2009р. №90 „Про передачу справ” справу №13/21-09-421 передано від судді Савицького Я.Ф. судді Журавльову О.О. на розгляд колегії суддів: головуючого судді Журавльова О.О., суддів Тофана В.М., Михайлова М.В. у зв'язку із виходом останніх з відпустки.

Представники позивача у судовому засіданні надали пояснення, згідно з якими, позивач не погоджується з апеляційною скаргою Одеської залізниці, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 23.07.2009р. за вх.№1316-Д1.

Відповідач (Одеська залізниця) в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 07.07.2009р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу Одеської залізниці за відсутністю представника відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ст.85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників позивача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 18.02.2004р. між Одеською залізницею (залізниця, відповідач) та ДП „Херсонський морський торговельний порт” (порт, позивач) був укладений договір №466240 про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (а.с. 8-10, т.І), предметом якого є надання залізницею порту (вантажовідправнику, вантажоодержувачу) послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведенням розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п.3.2 договору у міру виконання перевезень та надання послуг залізниця списує відповідні суми (провізну плату, додаткові збори, штрафи) з особового рахунку порту (вантажовідправника, вантажоодержувача) на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами, контейнерами і т. ін., підписаних представником порту без зауважень.

Окрім того,  25.02.2004р. між Одеською залізницею та ДП „Херсонський морський торговельний порт” був укладений договір №59Т про обробку вагонів з вантажами (а.с. 11-14, т.І), за умовами якого залізниця здає/приймає, а порт приймає/здає експортні, транзитні, імпортні вантажі, що перевозяться за участю морського (річкового), залізничного транспорту, а також господарські вантажі для порту або для його контрагентів.

12.02.2008р. між ДП „Херсонський морський торговельний порт” та ТОВ „Компанія „Мар Шіппінг” (клієнт) був укладений генеральний договір №43 на перевантаження зовнішньоторговельних і транзитних вантажів (а.с. 15-23, т.І), предметом якого є організація та здійснення перевалки зовнішньоторговельних і транзитних вантажі клієнта, що слідують через порт.

Згідно з п.3.4 зазначеного договору порт зобов'язався здійснювати на своїх причалах своєю вантажопідйомною і перевантажувальною технікою і на своїх під'їзних коліях перевалку вантажів, які прибули для клієнта, в тому числі організовувати своєчасне розвантаження вантажів з суден і вагонів, інших видів транспорту і навантаження на судна, у вагони і інші види транспорту своїми силами і засобами згідно з діючими правилами і нормами, а також договором  між портом і Одеською залізницею по обробці вагонів з вантажами, узгодженими в додатках до цього договору.

Матеріали справи свідчать, що за період з 06.05.2008р. по 30.08.2008р. ТОВ „Компанія „Мар Шіппінг” здійснювався транзит вантажів через територію України, а позивачем при цьому було надано клієнту (ТОВ „Компанія „Мар Шіппінг”) послуги по подачі та прибиранню вагонів, їх зачистці, переводу стрілок та інші послуги, безпосередньо пов'язані з переміщенням транзитного вантажу через територію України, що підтверджується наявними в матеріалах справи відомостями плати за користування вагонами, накопичувальними картками (а.с. 24-49, 88-150, т.І; а.с. 1-24, т.ІІ).

Одеською залізницею були нараховані та списані з особового рахунку позивача суми податку на додану вартість за надані послуги щодо транзитного вантажу, що підтверджується наявними в матеріалах справи переліками Технологічного центру по обробці перевізних документів (ТехПД) (а.с. 54-87, т.І)

Посилаючись на те, що зазначене списання сум податку на додану вартість здійснено Одеською залізницею неправомірно, оскільки такі послуги надавались щодо транзитного вантажу, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача вказаних сум.

Згідно з п.п. 3.1.1, 3.1.3 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97ВР, із подальшими змінами та доповненнями, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку по поставці товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, також операції по вивезенню товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

Пунктом 6.1.1 ст. 6 вказаного закону встановлена ставка податку на додану вартість у розмірі 20% від бази оподаткування, що додається до ціни товару (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6.2.4 ст. 6 вказаного закону операції з поставки послуг платником податку, пов'язані з перевезенням (переміщенням) пасажирів і вантажів транзитом через територію України, оподатковуються у порядку, передбаченому пунктом  5.15 цього Закону.

Згідно з п. 5.15 ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість” звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України.

За вимогами ст. 5 Закону України „Про транзит вантажів” транзитними вантажами є насипні, наливні, навалочні, штучні, тарно-штучні товари, вантажобагаж, що прийняті до перевезення згідно з договором (контрактом). Такі вантажі, а також транспортні засоби транзиту і контейнери вважаються прохідними через територію України у разі, якщо проходження цих вантажів з перевантаженням, складуванням, подрібненням на партії, зміною транспортного засобу транзиту чи без таких операцій є частиною повного маршруту перевезення, що розпочинається і закінчується за межами території України.

З відомостей плати за користування вагонами та накопичувальних карток, які наявні в матеріалах справи, вбачається, що вантажі, які надходили до порту, є виключно транзитними вантажами, оскільки прибули вони з одного місця відправлення та в подальшому, силами та засобами ДП „Херсонський морський торговельний порт” були спрямовані до іншого пункту призначення - за кордон (Туреччина, Італія, Болгарія, Греція) та знаходились під митним контролем, підтвердженням чого є відмітка митного органу „Під митним контролем. Транзит”.

Оскільки згідно із Законом України „Про транзит вантажів” транзитні послуги - це діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод, то послуги, що безпосередньо пов'язані з транзитом вантажів та пасажирів, звільняються від ПДВ.

Відтак, послуги, що надавались портом у вищезазначений період: подача та прибирання вагонів, їх зачистка, перевід стрілок та інші послуги безпосередньо пов'язані з переміщенням транзитного вантажу через митну територію України, тому, дані операції з надання послуг звільняються від оподаткування податку на додану вартість та не додається до ціни товару.

Така ж правова позиція викладена і у листі Державної податкової адміністрації „Про деякі питання оподаткування податком на додану вартість” від 17.06.2005р. №12154/7/15-2317, згідно якого від оподаткування звільняються як операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України, так і операції з поставки послуг, пов'язаних з таким транзитом (зокрема, навантаження, розвантаження, перевантаження, зберігання транзитних вантажів).

Таким чином, апеляційний господарського суду повністю погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог ДП „Херсонський морський торговельний порт”, з огляду на їх правомірність та обґрунтованість.

При цьому апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника щодо віднесення послуг по переведенню стрілок на під'їзних коліях до групи послуг, які оподатковуються, оскільки такі доводи не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства та не відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Одеської залізниці, а отже оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 01 червня 2009 року у справі №13/21-09-421 залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеської залізниці –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді

О.О. Журавльов

В.М. Тофан

М.В. Михайлов