Постанова

від 03.11.2014 по справі 804/16698/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 р. Справа № 804/16698/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Жукової Є.О.

при секретарі - Риженко О.В.

за участю:

представника позивача - Бондара Д.В.

представника позивача - Мороза О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства «Торговий дім «Дніпро» про стягнення заборгованості в сумі 1702,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2014 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства «Торговий дім «Дніпро» про стягнення заборгованості в сумі 1702,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним. Акціонерне товариство «Торговий дім «Дніпро» (код ЄДРПОУ 13424776) зареєстровано Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області та перебуває на обліку в ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, що підтверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Станом на 01.09.2014 р. підприємство відповідно до сформовано ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкового повідомлення рішення форми «Р» від 16.01.2013 р. за №0000341501 має заборгованість з податку на прибуток в сумі 1702,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.10.2014 року провадження у справі було відкрито та справа призначена до розгляду в судовому засіданні на 27.10.2014 р.

В судове засідання з`явився представник позивача, відповідач свого представника не направив, у зв'язку з першою неявкою відповідача суд, на підставі п.3 ч.1 ст.128 КАС України відклав розгляд справи до 03.11.2014 р.

В судове засідання, призначене на 03.11.2014 р,. з`явились представники позивача, відповідача до зали судового засідання свого представника не направив, відомості про вручення судової повістки в матеріалах справи наявні, причини неявки не відомі.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України.

Аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України, виклавши її в листі від 01.02.2012 року за №279/11/13-12, згідно з яким визначається необхідність дотримання строків розгляду адміністративних справ, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, та зазначається, що потрібно вживати заходів щодо регулярного призначення судових засідань та, у разі потреби, дисциплінування сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи термін розгляду адміністративної справи, передбачений ст.122 КАС України, а саме: адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу за доказами, наявними в матеріалах справи.

З метою законного і обґрунтовано рішення у справі, судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія витягу з ЄДРПОУ Серія АД №227749; довідка про наявність розрахункових рахунків; витяг з облікової картки платника податку на прибуток; копія першої податкової вимоги від 18.12.2008 р. №1/1993; копія акту «Про з`ясування причин неможливості вручення податкових вимог» від 18.12.2008 р.; копія корінця другої податкової вимоги форми «Ю2» від 20.01.2009 р. №2/76; копія конверту; копія корінця податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 16.01.2013 р. №0000341501; копія податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 16.01.2013 р. №0000341501; копія запрошення; копія акту «Про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення та розміщення на дошку оголошень» від 04.12.2007 р. №1284; копія запрошення від 20.11.2008 р. №29894/10/15-128; копія акту «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати єдиного податку» від 04.12.2008 р. №4493; копія акту «Про вручення податкового повідомлення-рішення» №15 від 16 січня 2013 р.; копія акту «Про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності подання податкової звітності» від 16.01.2013 р. №91/1501/13424776; копія акту «Про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення та розміщення на дошку оголошень» від 04.12.2008 р. №1284.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом щодо АТ «Торговий дім «Дніпро» було винесено податкове повідомлення-рішення від 04.12.2008 р. №0013701501/0/31333/10/15128 на суму 170 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В матеріалах справи міститься запрошення від 20.11.2008 р. №29894/10/15-128 АТ «Торговий дім «Дніпро», однак адреса підприємства контролюючим органом не зазначена, а відтак суду не зрозуміло, на яку саме адресу було направлено дане запрошення та чи взагалі воно відправлялось, оскілки жодних доказів, щодо його отримання відповідачем до суду з боку позивача надано не було.

Відповідно до тексту акта від 04.12.2007 р. за №1284 «Про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення та розміщення на дошку оголошень» вбачається, що повноважними працівниками контролюючого органу було проведено перевірку АТ «Торговий дім «Дніпро» з питань знаходження підприємства за юридичною адресою: м.Дніпропетровськ, вул. Винокурова, 22 з метою вручення податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафних санкцій №00137701501/0/31333/10/15-128 від 04.12.2008 р. яким встановлено, що дане підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

Стосовно дати складення зазначеного вище акту, повноважним представником позивача в судовому засіданні було зазначено, що безпосередньо в даті складання контролюючим органом було допущено описку, а саме замість помилкового - 04 грудня 2007 р., вірним вважати - 04 грудня 2008 р., про що внесено відповідний запис в журнал судового засідання від 03.11.2014 р.

04.12.2008 р. за №4493 повноважними працівниками контролюючого органу було складено акт «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати єдиного податку», яким встановлено, що АТ «Торговий дім «Дніпро» в порушення норм діючого законодавства не надано до контролюючого органу розрахунку сплати єдиного податку суб`єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою 10 % за III квартал 2008 р. з граничним строком подання до 20.10.2008 р.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом було сформовано першу податкову вимогу від 18.12.2008 р. за №1/1993 на суму 170 грн. та другу податкову вимогу форми «Ю» від 20.01.2009 р. №2/76 на суму 170 грн.

18.12.2008 р. контролюючим органом було складено акт «Про з`ясування причин неможливості вручення податкових вимог» від 18.12.2008 р.

Відомостей щодо вручення зазначених вище вимог АТ «Торговий дім «Дніпро», матеріали справи не містять.

16 січня 2013 р. за №91/1501/13424776 повноважними працівниками контролюючого органу було складено акт «Про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності подання податкової звітності», яким встановлено, що АТ «Торговий дім «Дніпро» не надано до контролюючого органу декларації з податку на прибуток за такі податкові періоди: 2009 р. з граничним строком подання - 09.02.2010 р.; 1 квартал 2010 р. з граничним строком подання - 10.05.2010 р.; 1 півріччя 2010 р. з граничним строком подання - 09.08.2010 р.; 9 місяців 2010 р. з граничним строком подання - 09.11.2010 р.; 2 квартал 2011 р. з граничним строком подання - 09.08.2011 р.; 2-3 квартали 2011 р. з граничним строком подання - 09.11.2011 р.; 2-4 квартали 2011 р. з граничним строком подання - 09.02.2012 р.; 1 квартал 2012 р. з граничним строком подання - 10.05.2012 р.; 1 півріччя 2012 р. з граничним строком подання - 09.08.2012 р.; 9 місяців 2012 р. з граничним строком подання - 09.11.2012 р.; 2010 р. з граничним строком подання - 09.02.2011 р.; 1 квартал 2011 р. з граничним строком подання - 10.05.2011 р.

На підставі вищезазначеного акту від 16.01.2013 року за №91/1501/13424776 ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення Форми «Р» №0000341501 від 16.01.2013 р. про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 1 702, 00 грн.

Будь-яких відомостей щодо отримання зазначеного вище податкового повідомлення-рішення відповідачем матеріали справи не містять.

16 січня 2013 р. за №15 контролюючим органом було сформовано акт «Про вручення податкового повідомлення-рішення» з якого судом вбачається, що контролюючим органом був зроблений висновок про відсутність АТ «Торговий дім «Дніпро», код 13424776 за податковою адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Винокурова, 22. З урахуванням зазначеного, контролюючий орган дійшов висновку, що відповідно до п.3 ст.58 ПК України податкове повідомлення-рішення №0000341501 від 16.01.2013 р. вважається врученим 16.01.2013 р.

При цьому, будь-яких доказів щодо здійснення в порядку передбаченим чинним податковим законодавством дій відповідача, підрозділом податкової міліції, спрямованих на встановлення місцезнаходження АТ «Торговий дім «Дніпро» або встановлення місцезнаходження його посадових осіб, позивачем до суду надано не було.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п.14.1.162 статті 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. 20.1.1 та пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.4 статті 59 ПК України, передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до ст.78 ПК України визначається порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Згідно з п.78.1 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності таких обставин, як: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки ,якщо їх подання передбачено законом (п.п.78.1.2 ПК України).

Відповідно до п. 131.1. ст. 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Відповідно до ст.129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених ПК України строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.3.1, 3.2 розділу III Положення про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів державної податкової служби для встановлення місцезнаходження платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 17.05.2010 №336 щодо кожного платника податків, який відсутній за місцезнаходженням (місцем проживання) та місцезнаходження (місце проживання) якого не з'ясовано, структурні підрозділ органу ДПС проводить такі заходи: 3.1.1. шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків з'ясовує його фактичне місцезнаходження (місце проживання); 3.1.2. за допомогою Єдиного банку даних платників податків встановлює місце проживання засновників і керівників платника податків та отримує інформацію стосовно інших платників податків, де зазначені особи є засновниками чи керівниками. При цьому, у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.

Відповідно до п.3.5 розділу III вказаного Положення зазначено, що після отримання від підрозділу податкової міліції матеріалів про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків керівником органу ДПС приймається одне із таких рішень, як: щодо зміни стану платника; щодо проведення відповідної позовної роботи; щодо повернення матеріалів у зв'язку з невжиттям комплексу заходів, передбачених п. 4.2 розділу IV Положення.

Відповідно до п.п.4.1 - 4.8 розділу IV наведеного вище Положення начальник підрозділу податкової міліції за отриманим запитом на встановлення місцезнаходження платника податків, який має стан "10" приймає таке рішення: про організацію підрозділом податкової міліції заходів для встановлення місцезнаходження платника податків; про повернення запиту та матеріалів перевірки ініціатору запиту у разі незазначення підстав для встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

Зокрема, відповідно до п.4.2. Положення підрозділ податкової міліції при прийнятті рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків обов'язково здійснює вихід за його адресою. При цьому, у разі незнаходження за адресою платника податків на відповідний підрозділ податкової міліції покладається обов'язок: якщо платник податків зареєстрований за адресою жилого приміщення (квартири), опитати власника такого приміщення (квартири) (за згодою) щодо місцезнаходження за вказаною адресою платника податків, а також місцезнаходження посадових осіб платника податків, та оформити відповідно такі заходи (пояснення або рапорт); якщо платник податків зареєстрований за адресою приміщення, в якому розташовано виробництво, офіси тощо, необхідно опитати власника приміщення-орендодавця (за згодою) щодо оренди та місцезнаходження платника податків, вказаного у запиті (пояснення або рапорт).

У разі встановлення, що засновники та посадові особи не пов'язані з утворенням та господарською діяльністю платника податків, підрозділ податкової міліції готує та передає керівнику органу ДПС службову записку та матеріали відповідно до вимог п. 2.3.1 Порядку взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого наказом ДПА України від 22.02.2008 N 106 "Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби", із змінами.

Відповідно до п.4.5, 4.7, 4.8 Положення за встановленими адресами здійснюються виїзди та опитуються засновники і керівники платника податків (за згодою) щодо фактичного місцезнаходження платника податків та документів фінансово-господарської діяльності (заходи оформити поясненням або рапортом); проводяться інші заходи, які не суперечать чинному законодавству, з метою встановлення місцезнаходження платника податків. При цьому кожний проведений захід оформлюється документально (довідкою або рапортом).

Відповідно до п. 4.10 вказаного вище Положення підрозділ податкової міліції не пізніше 10 календарних днів з часу отримання запиту в обов'язковому порядку письмово повідомляє ініціатора запиту про проведену роботу за формою згідно з додатком 2. У разі необхідності вказаний термін може бути продовжений за рішенням керівника підрозділу податкової міліції до 30 днів з дати отримання запиту.

При цьому, у відповідності до п.4.12 зазначеного Положення запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків вважається виконаним, якщо: місцезнаходження платника податків встановлено, що підтверджено виходом на відповідну адресу та оформлено документально; встановлено, що платник податків зареєстрований на осіб, які не пов'язані з утворенням та господарською діяльності платника податків, та вжито всіх заходів, передбачених п. 4.13 розділу IV Положення.

А відповідно до п.4.13 розділу IV Положення уразі вжиття заходів для визначення місцезнаходження та встановлення, що засновники і посадові особи не пов'язані з утворенням та господарською діяльністю платника податків, підрозділ податкової міліції: службовою запискою повідомляє структурний підрозділу ДПС, який ініціював заходи, про встановлення ознак фіктивності платника податків; ініціює зміну стану платника податків з "10" - запит на встановлення місцезнаходження (місце проживання) на "23" - місцезнаходження не встановлено або "32" - фактичну адресу не встановлено, юридична адреса масової реєстрації; повідомляє структурний підрозділ органу ДПС який ініціював заходи про їх припинення щодо встановлення місцезнаходження платника податків та передає керівнику органу ДПС службову записку та матеріали відповідно до вимог п. 2.3.1 Порядку взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи, затвердженого наказом ДПА України від 22.02.2008 N 106 "Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби", із змінами; матеріалів до юридичного підрозділу для проведення відповідної позовної роботи; виконує доручення юридичного підрозділу та супроводжує матеріали у судах.

Також, відповідно до п.4.14 Положення листування з питань встановлення місцезнаходження платника податків в обов'язковому порядку обліковується у журналах реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції відділу податкової міліції (канцелярії) відповідно до вимог діловодства.

А відповідно до п.4.15 Положення, рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків приймає керівник органу ДПС на підставі службової записки начальника підрозділу органу ДПС, що є ініціатором запиту.

Відповідно до п. 3.11 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року за № 1236 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 року за № 2135/22447, у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його направленні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при направленні податкового повідомлення-рішення помилок та направляє його повторно протягом наступного робочого дня від дня отримання відповідного повідомлення поштової служби.

Враховуючи на викладене, судом зауважується, що до суду, позивачем, не було надано жодних доказів, що проведення заходів щодо встановлення місцезнаходження АТ «Торговий дім «Дніпро», як то: складання належним чином акту перевірки місцезнаходження платника податків; складання довідки про неможливість вручення документа платнику податків; внесення до ЄДРПОУ запису про відсутність платника податків за місцезнаходженням, тощо, як не було надано і жодного належного доказу в розумінні ст.70 КАС України щодо здійснення подальших дій відповідним структурним підрозділом податкової міліції у відповідності до п.4.5, 4.7, 4.8 зазначеного вище Положення.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що контролюючим органом було порушено норми діючого законодавства, щодо проведення заходів стосовно встановлення місцезнаходження суб'єкта господарювання та порушено процедуру надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.58.3 ПК України), в результаті чого податкове повідомлення-рішення від 16.01.2013 р. №0000341501 неможливо вважати врученим, що відповідає п. 3.11 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Проаналізувавши наведене вище, суд приходить до висновку, що оскільки податкове повідомлення-рішення від 16.01.2013 року № 0000341501 АТ «Торговий дім «Дніпро» вручено не було, граничні строки його оскарження не настали, відтак, визначене контролюючим органом грошове зобов'язання в сумі 1702,00 грн., не може вважатись узгодженим.

За таких підстав, суд вважає, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства «Торговий дім «Дніпро» про стягнення заборгованості в сумі 1702,00 грн. є таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства «Торговий дім «Дніпро» про стягнення заборгованості в сумі 1702,00 грн. - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 07 листопада 2014 року.

Суддя Є.О. Жукова