Постанова

від 15.12.2014 по справі 826/15056/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 грудня 2014 року № 826/15056/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватної виробничо-комерційної фірми «Проксин» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30 вересня 2014 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Приватна виробничо-комерційна фірма «Проксин» з адміністративним позовом про:

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Фармопілс» за березень 2014 року;

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві по зменшенню задекларованого податкового кредиту позивача за березень 2014 року до 0,00 грн.;

- визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві по зменшенню задекларованих податкових зобов'язань позивача за березень 2014 року до 0,00 грн.;

- зобов'язання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту від 07 серпня 2014 року № 630/26-57-22-01-10/20576423.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в силу приписів чинного податкового законодавства зустрічні звірки проводяться контролюючими органами виключно з метою отримання податкової інформації та документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

При цьому, зустрічні звірки не є перевірками, за їх результатами складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання.

Разом з тим, за змістом всього акту від 07 серпня 2014 року № 630/26-57-22-01-10/20576423 йдеться про проведення як зустрічної звірки, так і перевірки, хоча для проведення останньої обов'язковим є наявність відповідного рішення (наказу) керівника податкового органу, яке в даному випадку не приймалось.

Крім того, позивач вважає, що у податкового органу відсутні повноваження щодо здійснення в рамках проведення зустрічної звірки контролю над дотриманням податкового законодавства, оскільки такі функції реалізуються шляхом проведення перевірок у випадках і в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Актом від 07 серпня 2014 року № 630/26-57-22-01-10/20576423 відповідачем встановлено неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку з відсутністю позивача за податковою адресою.

Разом з тим, звірка фактично була проведена, що підтверджується змістом складеного акту, яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування, факту передачі товарів (послуг).

Зазначених висновків відповідач дійшов без дослідження первинних документів.

Позивач вважає, що такі дії відповідача суперечать нормам чинного законодавства, оскільки незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняється.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідач наголошує на тому, що дії посадової особи контролюючого органу, пов'язані з вжиттям заходів, направлених на проведення зустрічної звірки, та виконанням функціонального обов`язку стосовно висвітлення у акті про неможливість проведення зустрічної звірки відповідних висновків стосовно господарської діяльності підприємства, не породжують, не змінюють та не припиняють прав та обов'язків позивача у сфері публічно-правових відносин з відповідачем.

Відповідно до вимог частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з подачею представником позивача заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватна виробничо-комерційна фірма «Проксин» (код ЄДРПОУ 20576423) зареєстрована 15 лютого 1994 року в Головному управлінні юстиції у місті Києві за № 10661070003003065. Податкова адреса позивача: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34, корп. 17, кв. 14.

Приватна виробничо-комерційна фірма «Проксин» перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 43.21 Електромонтажні роботи, 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 80.20 Обслуговування систем безпеки, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у., 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний).

Позивач станом на момент виникнення спірних правовідносин мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 205764210066).

Як встановлено судом, у липні 2014 року відповідачем здійснено вихід з метою здійснення позапланової виїзної перевірки Приватної виробничо-комерційної фірми «Проксин» (код ЄДРПОУ 20576423) за адресою: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34, корп. 17, кв. 14 відповідно до наказу від 23 липня 2014 року № 1282 та направлення від 23 липня 2014 року № 1279/26-57-22-01-21П.

При виході було встановлено, що посадові особи відсутні на робочому місці, що було зафіксовано в акті від 23 липня 2014 року № 225/22-01.

Крім того, відповідачем було складено акт від 23 липня 2014 року № 226/22-01 про неможливість розпочати та провести перевірку Приватної виробничо-комерційної фірми «Проксин» (код ЄДРПОУ 20576423).

За вказаних обставин, оперативному управлінню ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві було направлено запит від 23 липня 2014 року № 2763/26-57-22-01-14 на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків.

За результатами проведених заходів оперативним управлінням ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві складено довідку від 04 серпня 2014 року № 2756 щодо неможливості встановлення фактичного місцезнаходження платника та необхідності зміни його стану на « 9» (направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням).

У подальшому відповідачем також здійснювалися відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Фармопілс» (код ЄДРПОУ 38889446) за березень 2014 року.

Водночас, у зв'язку з тим, що позивач не знаходиться за юридичною адресою: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34, корп. 17, кв. 14; стан платника - « 9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у місті Києві складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки Приватна виробничо-комерційна фірма «Проксин» (код ЄДРПОУ 20576423) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Фармопілс» (код ЄДРПОУ 38889446) за березень 2014 року» від 07 серпня 2014 року № 630/26-57-22-01-10/20576423.

Зазначеним Актом :

- не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ПВКФ «Проксин» з суб'єктами господарювання-покупцями, задекларованими ПВКФ «Проксин» в Декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року, додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року, реєстрах отриманих та виданих податкових накладних за березень 2014 року.

- встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів робіт (послуг) за березень 2014 року, які підпадають під визначення ст..44,134, 138. 185,198 Податковою кодексу України;

- податкові зобов'язання та податковий кредит сформовані ПВКФ «Проксин» по взаємовідносинах з ТОВ «Фармопілс» за березень 2014 року підлягають зменшенню до 0,0грн.

Незгода з діями відповідача при складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки, зменшенні задекларованих податкових зобов'язань та кредиту та необхідність вчинення відповідачем певних дій обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Приватної виробничо-комерційної фірми «Проксин», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податкового кодексу України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З приписів пункту 61.1 статті 61 ПК України встановлено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Статтею 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, у тому числі, інформація про фінансово-господарські операції платників податків, та інформація, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана органу державної податкової служби в установленому законом порядку. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Зустрічна звірка є однією із складових інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Пункт 73.5 статті 73 ПК України зазначає, що з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок та наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, якими визначено механізми дії податкового органу у разі необхідності здійснення такої звірки.

Відповідно до п. 4.6 таких рекомендацій, за результатами проведення зустрічної звірки складається Довідка про результати проведення зустрічної звірки у двох примірниках та реєструється в Журналі реєстрації довідок/актів не пізніше останнього робочого дня терміну, відведеного для проведення зустрічної звірки відповідно до пункту 3.2 або 4.5 Методичних рекомендацій.

Водночас, відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Зі змісту викладеного випливає, що дії з оформлення результатів зустрічної звірки актом про неможливість проведення зустрічної звірки не створюють будь-яких правових наслідків для позивача та віднесені до компетенції відповідача. Проведення зустрічних звірок є лише процедурним заходом зі збору податковим органом інформації щодо дотримання платником податкового законодавства у рамках податкового контролю.

Як випливає зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Таким чином, у контексті наведених приписів до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Таким чином, оскільки дії з проведення зустрічних звірок та зі складення зазначених актів не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, та враховуючи, що податковий орган має законодавчо визначене право на проведення таких звірок, то дії щодо проведення зустрічної звірки не можуть вважатись протиправними.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України в своїй постанові від 28.08.2014 р. у справі № К/800/35272/14, від 18.06.2014 р. № К/800/10170/13 та ін.

За вказаних обставин, у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог стосовно визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо складання акту про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Фармопілс» за березень 2014 року.

У той же час, суд зазначає, що висновки податкових перевірок (звірок) можуть бути відображені контролюючим органом у даних обліку платника податків (картках особового рахунку, інформаційних базах співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань, тощо).

З 01 січня 2013 року на підставі наказу ДПС України «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий Блок» від 24 грудня 2012 року № 1197 введено в експлуатацію ІС «Податковий блок».

Відповідно до пункту 2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 31.10.2012 № 948, після впровадження підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» форми, передбачені додатками 1 - 9 до Методичних рекомендацій, а також передбачені Методичними рекомендаціями документи складаються, ведуться та накопичуються в електронному вигляді в підсистемі «Податковий аудит» системи «Податковий блок».

Працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» (підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» - після її впровадження) на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, адміністративного або судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку (до підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» додатково вноситься: наказ про проведення перевірки; протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення; додатково приєднуються акти в електронному вигляді з усіма передбаченими додатками, інші визначені підсистемою дані).

У випадку якщо перевірку здійснювали (очолювали) працівники іншого органу ДПС, такими працівниками забезпечується складання та надання не пізніше наступного робочого дня органу ДПС, де на обліку перебуває платник податків, необхідної інформації для внесення до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» (підсистеми «Податковий аудит» системи «Податковий блок» - після її впровадження) та інших баз даних органів ДПС.

Відповідні підрозділи органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, забезпечують внесення до інформаційних баз даних відповідної інформації та даних не пізніше наступного робочого дня з дня отримання, а також вжиття заходів щодо своєчасного погашення платником податків донарахованих перевіркою сум податкових зобов'язань із відповідним повідомленням органу ДПС, що здійснював (очолював) перевірку, про результати апеляційного узгодження, а також повноту і своєчасність їх сплати.

На підставі проведених перевірок підрозділи органу ДПС, який проводив (очолював) перевірку, узагальнюють інформацію про виявлені схеми ухилень від оподаткування або мінімізації податкових зобов'язань (у випадку їх виявлення) та вносять їх до АС «Реєстр схем і елементів ухилення».

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до пунктів 54.1, 54.3 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'много значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений контролюючим органом після визначення платником податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Вказана правова позиція узгоджується з постановою Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/51574/13 від 13 березня 2014 року.

У той же час при вирішенні даної справи суд враховує позицію Вищого адміністративного суду України, викладену в Інформаційних листах від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 та від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

Так, згідно з правовою позицією ВАС України, висловленою ним в Інформаційному листі від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10, відповідно до якого процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: 1) встановлення факту здійснення господарської операції; 2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; 3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; 4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; 5) встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, на підставі акту від 07 серпня 2014 року № 630/26-57-22-01-10/20576423 самостійно зменшив позивачу задекларовані суми податкових зобов'язань та податкового кредиту за березень 2014 року до « 0» грн.

У той же час, позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій в березні 2014 року суду були надані копії первинних фінансово-господарських документів по взаємовідносинах з ТОВ «Фармопілс» (договір купівлі-продажу, рахунки-фактури, видаткові, податкові накладні), які свідчать на його думку, про правомірність формувань відповідних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Оцінивши надані документи, суд зазначає, що у графі видаткових накладних «Отримав (ла)» не містяться дані, за допомогою яких можна було б ідентифікувати посадову особу позивача, яка приймала товари (не вказано прізвище, ім'я, по-батькові особи, відсутні реквізити довіреності).

Крім того, пунктом 3.1 договору купівлі-продажу від 03 березня 2014 року б/н, укладеного між позивачем та ТОВ «Фармопілс» передбачено, що поставка здійснюється шляхом передачі товару покупцю на складі продавця за адресою: Україна, м. Донецьк, вул. Хірургічна, 4А (Куйбишевський район).

Водночас, позивачем не надано товарно-транспортні накладні, подорожні листи на підтвердження переміщення товару від постачальника до покупця.

Також, відсутні документи на підтвердження оприбуткування товару на складі покупця.

Окрім цього, з метою з'ясування обставин фінансово-господарської діяльності позивача судом у судове засідання викликався для дачі пояснень, як свідок ОСОБА_2 (директор ТОВ «Фармопілс»), втім, вказана особа до суду не прибула, що в сукупності з зазначеними вище письмовими доказами, наданими відповідачем, доводить факт неможливості реального виконання угод таким контрагентом.

З рахуванням встановлених обставин справи, суд зазначає, що порушення порядку коригування відповідачем в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Міністерства доходів і зборів України (Державної фіскальної служби України) за відсутності підтвердження даних обліку платника податку не може тягнути за собою обов'язок контролюючого органу відновити такі дані.

Таким чином, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві по зменшенню в інформаційних базах даних задекларованого податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за березень 2014 року до 0,00 грн. та зобов'язання Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію, внесену на підставі акту від 07 серпня 2014 року № 630/26-57-22-01-10/20576423.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Приватної виробничо-комерційної фірми «Проксин» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко