Ухвала

від 19.06.2014 по справі 804/12006/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2014 рокусправа № 804/12006/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2013р. у справі №804/12006/13-а за позовом:Приватного підприємства «САНЬСУН» до: про:Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

12.09.2013р. Приватне підприємство «САНЬСУН» (далі - ПП «САНЬСУН») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - Бориспільська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення /а.с. 3-7 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2013р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №804/12006/13-а та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1 том 1 /.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності ПП «САНЬСУН» з плати за землю

відповідачем було складено акт перевірки №77/15-1/31352504 від 19.02.2013р., у якому податковим органом було зроблено висновок про заниження платником податку при визначені суми орендної плати за землі державної та комунальної власності розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати за 2010р. на 450417,16 грн., за 2011р. на 535773,66 грн., за 2012рю 535773,66 грн., за результатами перевірки, на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000100510 від 14.03.2013р.., яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП «САНЬСУН» з орендної плати за землю державної та комунальної власності у загальному розмірі на 1835484,89 грн., позивач, який на підставі належним чином укладених та зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок від 30.10.2004р. та від 07.03.2006р. орендує земельні ділянки площею 2,5 га та 3,4348 га в с. Щасливе Бориспільського району, вважає висновки відповідача за результатами перевірки та прийняте ним податкове повідомлення-рішення необґрунтованими та безпідставними оскільки ним у встановлені чинним податковим законодавством строки та порядку були задекларовані на сплачені суми орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у користування підприємства, виходячи з умов укладених договорів оренди земельних ділянок, якими визначено розмір орендної плати, посилання податкового органу на положення Податкового кодексу України не можуть бути прийнято до уваги, оскільки договори оренди земельних ділянок були укладені до набрання чинності цим кодексом, будь-які зміни до договорів оренди земельних ділянок в частині визначення розміру орендної плати у встановлений чинним законодавством спосіб (за згодою сторін або за рішенням суду) не вносились, рішення сільської ради на яке посилається відповідача є регуляторним актом, але це рішення не опубліковано (оприлюднено) у встановленому чинним законодавством порядку а тому не може застосовуватись у даному випадку, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000011510 від 08.07.2013р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2013р. у справі №804/12006/13-а позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ № 0000011510 від 08.07.2013р. (суддя Верба І.О.) / а.с. 10-15 том 2/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції від 24.12.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 24-28 том 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 24.12.2013р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Позивач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 38-39 том 2/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було з'ясовано усі фактичні обставини справи, які мали значення для її вирішення, та постановлено у справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 24.12.2013р. у даній справі залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, підтримав доводи, викладені позивачем у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 24.12.2013р. у даній справі залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Відповідач про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлений належним чином / а.с. 35,37 том 2 /, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання, або про можливість розгляду справи у відсутність свого представника. суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розгляд унти справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПП «САНЬСУН» , ідентифікаційний код 31352504, зареєстровано як юридична особа 16.03.2001р., та як платник податків, у тому числі ПДВ, підприємство перебуває на податковому обліку в Бориспільській ОДПІ з 29.11.2004р.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у період з 05.02.2013р. по 08.02.2013р. було проведено камеральну перевірку податкової звітності з плати за землю на підставі показників податкової декларації з плати за землю за 2010р., 2011р. та 2012р., за результатами якої було складено акт №77/15-1/31352504 від 19.02.2013р. /а.с.8-11 том 1/.

Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту №77/15-1/31352504 від 19.02.2013р. податковим органом за результатами перевірки було зроблено висновки про те, що ПП «САНЬСУН» при визначенні суми орендної плати за землі державної та комунальної власності занижено розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати за землі державної і комунальної власності за 2010р. на 450 417,16грн., за 2011р. на 535 773,66грн., за 2012р. на 535733,66грн.

За результатами перевірки, на підставі акту №77/15-1/31352504 від 19.02.2013р. податковим органом 14.03.2013р.. прийнято податкове повідомлення-рішення:

- №0001001510, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем орендна плата за землі державної та комунальної власності у загальному розмірі 1 835 484,89грн., у тому числі за основним платежем -1 521 964,48грн., за штрафними(фінансовими) санкціями (штрафами) 313 520,41грн. / а.с.12 том 1/.

Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем було оскаржено до ДПС у Київській області, яка своїм рішенням про результат розгляду первинної скарги від 20.06.2013р. №108/10/10-36-10-01-206/325 податкове повідомлення рішення від 14.03.2013р. №0001001510 скасувала в частині основного платежу на суму 3939,12грн. та в частині штрафних санкцій на суму 984,78грн. та позивачем було отримано нове податкове повідомлення рішення від 08.07.2013р. №0000011510, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем орендна плата за землі державної та комунальної власності у загальному розмірі 1 830 060,99грн., у тому числі за основним платежем -1 518 025,36грн., за штрафними(фінансовими) санкціями (штрафами) 312 535,66грн./а.с.27 том1/.

З акту перевірки №77/15-1/31352504 від 19.02.2013р. вбачається, що вищезазначені висновки за результатами проведеної перевірки позивача податковим органом (відповідачем у справі) було зроблено у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельних ділянок на території Щасливської сільської ради.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у справі 30.10.2004р. та 07.03.2006р. було укладено з Щасливською сільською радою належним чином оформлені та зареєстровані договори оренди земельних ділянок в с. Щасливе Щасливської сільської ради площею 2,5га та 3,4348га за рахунок земель державної власності для будівництва складських приміщень та розширення території будівництва складських приміщень/а.с.43-52, 33-41 том 1/.

Рішенням Щасливської сільської ради №905-33-05 від 04.02.2010р. було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель села Щасливе Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області /а.с.141,148 том 1/.

Підпунктом 9.1.10 п.9.1 ст. 9, п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів і є податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до п.п.271.1.1 п.271 ст.271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, а п.171.2 цієї ж статті передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період)….

Частиною 1 та 4 ст.23 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою; рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України.

Рішення органа місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель встановлює/змінює норми права, застосовуються неодноразово та щодо невизначеного кола осіб, спрямовано на правове регулювання господарських відносин у сфері земельних та податкових відносин, а також адміністративних відносин між регуляторним органом, яким є орган місцевого самоврядування, та суб'єктами господарювання а тому таке рішення є регуляторним актом.

Правові та організаційні засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 11.09. 2003р.№1160-IV.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Статтею 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

Пунктом 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів місцевого самоврядування доводяться до відома населення.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про інформацію», законодавчі та інші нормативні акти, що стосуються прав, свобод і законних інтересів громадян, не доведені до публічного відома, не мають юридичної сили.

Статтею 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», передбачено що рішення органів місцевого самоврядування мають бути опубліковані в офіційних виданнях та друкованих засобах масової інформації органів державної влади та місцевого самоврядування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.102013р. від відповідача було витребувано відомості щодо оприлюднення (опублікування) у друкованих засобах масової інформації рішення Щасливської ради від 04.02.2010р. №905-33-V /а.с.131 том 1/.

Відповідач у своїх письмових поясненнях /а.с.138-140 том/ та у апеляційній скарзі, посилаючись на Закон України «Про доступ до публічної інформації», зазначив що рішення офіційно було оприлюднено на офіційному веб-сайті селищної ради, крім цього селищна рада своїм листом повідомила позивача про зміну нормативної грошової оцінки, а тому позивач належним чином був повідомлений про зміну нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок.

Стосовно посилань відповідача на Закон України «Про доступ до публічної інформації» та обізнаності позивача про таке рішення, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що рішення Щасливською сільською радою було прийнято 04.02.2010р. а вищезазначений Закон було прийнято 13.11.2011р. і набрав він чинності 09.05.2011р., тобто на час прийняття свого рішення - 04.02.1010р. сільській раді необхідно було керуватися ст.12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», ст.. 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» якими передбачено опублікування прийнятих рішень у офіційних виданнях та друкованих засобах масової інформації органів місцевого самоврядування.

Щасливська сільська рада будь-яких пояснень як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції стосовно офіційного опублікування свого рішення №905-33-05 від 04.02.2010р. не надала, відповідачем доказів опублікування цього рішення у офіційних виданнях та друкованих засобах масової інформації органів місцевого самоврядування також як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції не було надано.

Відповідно до ст. 57 Конституції України кожному гарантується право знати свої права та обов'язки, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку встановленому законом, закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що висновки акту перевірки про заниження позивачем розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки суперечать фактичним обставинам справи та вище наведеним нормам матеріального права, оскільки, відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень не було надано суду доказів про опублікування рішення Щасливської сільської ради №905-33-05 від 04.02.2010р. , яким було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель села Щасливе Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, у офіційних виданнях та друкованих засобах масової інформації органів місцевого самоврядування, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог і обґрунтовано визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 08.07.2013р. №0000011510.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, тому постанову суду першої інстанції від 24.12.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2013р. у справі №804/12006/13-а - залишити без змін .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 09.01.2015р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко