Ухвала

від 04.12.2014 по справі 804/1167/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 грудня 2014 рокусправа № 804/1167/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

за участю:

представника відповідача: Фініченко Л.В.,

представника позивача: Ковирєва А.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року у справі №804/1167/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДКЗ - ДНІПРО" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

14 січня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "ДКЗ - ДНІПРО" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.11.2013 року №0003372202, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "ДКЗ - ДНІПРО" за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 71 956,25 грн., з яких за основним платежем 57565 грн., і за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 14391,25 грн..

Адміністративний позов обгрунтовано тим, що податковим органом безпідставно зроблені в акті перевірки висновки про визнання правочинів ТОВ «ДКЗ - ДНІПРО» з ТОВ «НВП «Металургмонтаж» за червень 2013 року, такими, які не мають правових наслідків. Крім того, відповідачем перевірку проведено із порушенням вимог податкового законодавства, оскільки представнику позивача не було вручено запит про надання документів та пояснень, не було повідомлено про перевірку, заперечення до акту перевірки розглянуто за відсутності представника позивача, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДКЗ - ДНІПРО" задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.11.2013 року №0003372202, яким збільшено товариству з обмеженою відповідальністю "ДКЗ - ДНІПРО" суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 71 956 грн. 25 коп..

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що позивачем порушено вимоги чинного податкового законодавства при формуванні податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2013 року, внаслідок чого було прийнято податкове повідомлення рішення про збільшення податкового заобов'язання та застосування штрафних санкцій за виявлене порушення. Відповідач діяв на підставі та в межах повноважень, визначених Законом та Конституцією України, що свідчить про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення - рішення.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 12.09.2013 року по 13.09.2013 року посадовими особами ДПІ в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ДКЗ -ДНІПРО" щодо підтвердження здійснення господарських відносин з ТОВ "Науково - виробниче підприємство "Металургмонтаж" за червень 2013 року та повноти їх відображення в податковому обліку, за результатами якої складено акт №463/22-02/38301289 від 18.09.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п. 185.1, ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-УІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "ДК - ДНІПРО" занижено податок на доадну вартість за червень 2013 року на суму 57 565,00 грн..

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0003372202 від 12.11.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем з податку на додану варість на суму 57565 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 14391,25 грн..

Правомірність та обгрунтованість податкового повідомлення - рішення №0003372202 від12.11.2013 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було правомірно сформовано податок на додану вартість за червень 2013 року за наслідками господарських відносин з ТОВ "НВП " Металургмонтаж", що підтверджені первинними документами та у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими чисновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки позивача податковим органом враховані висновки, викладені в Акті перевірки ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 29.08.2013 року № 363/04-66-22-01-11/34822498, відповідно до якого порушено ТОВ «НВП «Металургмонтаж» ст. 185 ПК України в частині відсутності об'єкту оподаткування з податку на додану вартість по ланцюгу постачання товарів від контрагентів-постачальників ТОВ «БікКаскад», ТОВ «НИКС-М», ТОВ «АТ-80» до покупця ТОВ «ДКЗ-Дніпро».

З огляду на викладене, податковий орган дійшов висновку про відсутність об'єкту оподаткування податком на додану вартість по господарським відносинам, що мали місце між позивачем та ТОВ «НВП «Металургмонтаж».

Однак, із такою позицією податкового органу неможливо погодитись з огляду на наступне.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені осбтавини справи свідчать про те, що між ТОВ «ДКЗ-Дніпро» (замовник) та ТОВ «НВП «Металургмонтаж» (генпідрядник) укладено Договір будівельного генерального підряду від 14.01.2013 року № 1/01/13-1/ДКЗ, у відповідності до якого генпідрядник зобов'язується своїмим силами та за власний кошт, у відпості до затвердженої проектно - кошторисної документації, виконати для замовника будівельні роботи на об'єкті, розміщеному за адресою, вказаною в договорі.

Отже, предметом господарских відносин між позивачем та ТОВ «НВП «Металургмонтаж» є будівельні роботи з реконструкції об'єкту нерухомості, зокрема, з облицювання світлових ліхтарів, роботи з монтажу металопластикових конструкцій, роботи з ремонту м'якої покрівлі, проведено на суму 345 392,65 грн., у тому числі ПВД на суму 57 565,44 грн., що підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в за травень-червень 2013 року.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем надано до суду такі документи: податкові накладні (а.с.80 -85), банківські виписки (а.с.83), податкову звітність.

Досліджені вище документи відповідають вимогам чинного законодавства, та визнаються судом апеляційної інстанції як первинні з огляду на наступне.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять всі необхідні реквізити, та обов'язкові посвідчення, що вказує на безпідставність висновків податкового органу про неправомірне відображення позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток у податковій звітності за вказаними господарськими операціями.

Таким чином, встановлені обставини справи свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «НВП «Металургмонтаж»», наслідком яких є виконання робіт.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити й те, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем податку на додану вартість за рахунок договору, укладеного позивачем з ТОВ "НВП "Металургмонтаж", на підставі належним чином оформлених первинних документів, в тому числі податкових накладних, отриманих в ході реального здійснення господарської операції, що ґрунтується на вимогах податкового законодавства.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі повно та всебічно досліджених обставин справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни або скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року у справі №804/1167/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: С.А. Уханенко