Ухвала

від 18.12.2014 по справі 804/10631/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2014 рокусправа № 804/10631/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В

представників позивача: Сівак Тетяни Миколаївни, Пащука Віталія Вікторовича,

представника відповідача: Резнікова Юря Миколайовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року

по справі за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення. Просив визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 0000212200, № 0000222200, та №0000232200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що усі господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентами, мають дійсний економічний смисл, направлені на реальне настання дійсних економічних наслідків, відповідають нормам чинного законодавства та підкріплені належними первинними документами, які і покладені в основу бухгалтерського обліку та податкових звітів. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконним та підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що за результатами перевірки не підтверджено задекларовані ТОВ «Сіятс» податкові зобов'язання з ПДВ за серпень 2012 року (у т.ч. по ДП ПЗ у сумі 5551,00грн.), а також не підтверджено задекларований ТОВ «Сіятс» (код ЄДРПОУ 37046433) податковий кредит з ПДВ по контрагенту-постачальнику ТОВ "Крейстінг". До того ж, операції по ПП «СПЕЦПРОМТЕХНІКА», ПП «Універсал Н», ПП «Агроспецтехніка Н09» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, тобто операції носять фіктивний характер. Крім того, перевірками Новомосковської ОДПІ ДПС встановлено, що операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю, то первинні документи, отримані від контрагентів позивача без фактів здійснення господарської операції не можуть вважатися первинними документами. Також, документи, що підтверджують фактичне переміщення товару від постачальника до покупця у позивача відсутні. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача, викладені у позовній заяві, є необґрунтованими та безпідставними, а податкові повідомлення-рішення є законними тому не підлягають скасуванню.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити вимоги позову повністю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що податковий кредит та валові витрати позивача, сформовані за рахунок контрагентів, проведено на підставі угод, здійснених з реальною метою здійснення господарських операцій. Отже, такі операції спричиняють реальне настання правових наслідків, а тому, не є нікчемними. До того ж, первинні документи, покладені в основу господарських взаємовідносин позивача та його контрагентів, складені без порушення вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», а, отже, несуть доказовість відносно змісту здійснених операцій та є підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Крім того, відсутність у підприємства позивача товарно-транспортних накладних, як доказу реальності отримання товару та подальшого його використання у господарській діяльності Залізниці, не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності. З огляду на зазначене, винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення є незаконними та необґрунтованими.

В запереченнях на апеляційну скаргу, зазначено, що рішення суду першої інстанції податковий орган вважає законним та обґрунтованим та просить оскаржувану постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. В підтвердження своєї позиції звертає увагу суду апеляційної інстанції на існування рішень по кримінальним справам, які встановлюють вину контрагентів позивача у організації мережі фіктивних підприємств з метою формування податкового кредиту та конвертації грошових коштів.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. Надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі (викладено вище).

Представник податкового органу в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, надав пояснення аналогічні викладеним в запереченнях проти апеляційної скарги (викладено вище).

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку. За результати перевірки складено Акт від 25.03.2013 року №214/22.3-01073828 (а.с. 17 т. 1) «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (код ЄДРПОУ 01073828) з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з наступними підприємствами: ТОВ «Київський машинобудівний завод» за період з 01.12.2010 по 31.12.2010; ПП «Профгруп АД» за період з 01.01.2010 по 31.12.2011; ТОВ «Технолітбуд» за період з 01.01.2009 по 09.02.2012; ТОВ «Ультракон-Сервіс» за період з 01.09.2011 по 30.09.2011; ТОВ «Сіятс» за період з 01.08.2012 по 31.08.2012; ПП «Енергосталь» за період з 01.01.2012 по 31.01.2012; ТОВ «Оптимум» за період з 01.09.2012 по 30.09.2012; ТОВ «Мілленіум» за період з 01.08.2012 по 31.08.2012; ДТГО «Львівська залізниця» за період з 01.06.2011 по 30.06.2011; ПАТ Центральний ГЗК» за період з 01.04.2011 по 31.05.2011; ПАТ «Північний ГЗК» за період з 01.08.2012 по 31.08.2012; ПАТ «КЗРК» за період з 01.05.2011 по 31.05.2011; ТОВ «Евробуд» за період з 01.04.2011 по 30.04.2011; ТОВ «Промекспосервіс» за період з 01.09.2012 по 30.09.2012; ПП «Універсал Н» за період з 01.05.2008 по 31.07.2008, з 01.09.2008 по 31.12.2008, з 01.12.2009 по 31.12.2009; ПП «Агроспецтехніка Н09» за період з 01.08.2010 по 31.08.2010; ПП «Сервістранс-Н-08» за період 01.09.2009 по 30.11.2009; ПП «Спецпромтехніка» за період з 01.04.2008 по 30.04.2008, з 01.12.2009 по 31.12.2009, з 01.02.2010 по 31.03.2010, 01.07.2010 по 31.08.2010; ПП «Славутич Сігма Н» за період з 01.04.2008 по 30.04.2008, з 01.07.2008 по 31.07.2008, 01.09.2008 по 30.09.2008, 01.12.2008 по 31.12.2008, 01.06.2009 по 30.06.2009; ТОВ Щіт-Інвест» за період з 01.05.2010 по 30.06.2010, ЗАТ «МТЕК» за період з 01.08.2010 по 31.08.2010».

Актом перевірки встановлено наступні порушення:

- п.5.1, п. 5.2, пп.5.3.9. п.5.3 ст. 5, пп. 8.3.1 п.8.3 ст.8 з урахуванням п.1.32 ст.1 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями, який діяв на момент вчинення порушення), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 21 961,35 грн.,

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент вчинення правопорушення), п.198.1, п.198.2, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 231 566,31 грн.

На підставі вказаного акта перевірки прийняти податкові повідомлення - рішення від 10.04.2013: № 0000212200 з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності на суму 26 628,14 грн.; № 0000222200 з ПДВ на суму 290845,64 грн. та №0000232200 з ПДВ за штрафними санкціями на суму 510,00 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції до даних правовідносин правильно застосовані норми Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спору), Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спору), норми Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином уповноважені державою органи не можуть на власний розсуд ухилятися від реалізації наданих їм повноважень, але й не мають права виходити за межі, встановлені законодавством.

В силу пункту 4.1 статті 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 цього Закону, валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

У відповідності до пп.5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж закону, не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим пунктом документами (п.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»).

Статтею 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З матеріалів справи податковий орган в Акті перевірки посилається на постанову Самарського районного суду від 05.08.2011 року № 1-301/11 по взаємовідносинам позивача з ПП «Спецпромтехніка», ПП «Універсал Н» та ПП «Агроспецтехніка Н 09», згідно якої рішенням суду ОСОБА_8 визнано винним у організації мережі фіктивних підприємств з метою формування податкового кредиту та конвертації грошових коштів, встановлено, шо директор ПП «СПЕЦПРОМТЕХНІКА» ОСОБА_8 веденням господарської діяльності не займався, будь-яким суб'єктам господарської діяльності послуг не надавав, податковою та бухгалтерською звітністю не займався.

Виходячи з цього суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податковим органом правильно встановлено факт неможливості здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання та юридичну дефектність первинних документів складених від імені ПП «СПЕЦПРОМТЕХНІКА» на адресу ДП «Придніпровська залізниця», що дає підстави вважати наявним порушення пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» в частині завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП «СПЕЦПРОМТЕХНІКА» щодо надання послуг всього на суму ПДВ 134907,31 грн.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно визначив, що операції з ПП «Універсал Н» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів (відповідно до звіту форми 1ДФ з II кварталу 2006 року по III квартал 2010 року по штату складало 1 особа., з IV кварталу 2010 року по І квартал 2011 року по штату складало 0 осіб), виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

При цьому, всі первинні документи стосовно правовідносин ДП «Придніпровська залізниця» з ПП «Спецпромтехніка» та ПП «Універсал Н» були оформлені згідно чинного законодавства, підписані уповноваженими особами та скріплені печатками відповідно.

Згідно Акту виконання робіт від 15.07.2010 №18, підписано та скріплено тільки печатками Виконавця та Замовника, посади осіб, та прізвище (ПІБ) відповідальних за здійснення господарської операції не вказані, тобто немає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, також не вказано від імені кого складено документ.

Судом першої інстанції досліджено та зроблено правильний висновок, що відповідно до виписаного рахунку та акта виконаних робіт ПП «СПЕЦПРОМТЕХНІКА» не залучало до надання послуг по ремонту підвіски заднього моста автомобіля «КАМАЗ 55111» інші організації (субпідрядників). Акт виконання робіт від 02.09.2010 №100029, підписано та скріплено тільки печатками Виконавця та Замовника, натомість, посада осіб та прізвище (ПІБ) відповідального за здійснення господарської операції ПП «СПЕЦПРОМТЕХНІКА» не вказані, тобто немає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, також не вказано від імені кого складено документ.

При цьому, документи, що підтверджують показники, відображені у податковій звітності у І кварталі 2010 року у сумі 11 240,00 грн. до перевірки не надані. (підприємство «Придніпровська залізниця» в ході перевірки інформацію щодо пошкодження або дострокового знищення документів не надавало).

Матеріалами справи підтверджено, що Акт виконання робіт від 30.08.2010 підписано та скріплено тільки печатками підрядника та замовника, посади осіб, прізвища (ПІБ) відповідальних за здійснення господарської операції не вказані, тобто немає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції також не вказано від імені кого складено документ.

У відповідності з даними Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за період 01.08.2012 по 31.08.2012 року підприємство ДП «Придніпровська залізниця» мало взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Сіятс» у серпні 2012 року. ДП «Придніпровська залізниця» задекларовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Сіятс» за серпень 2012 року у сумі 6250,00 грн.

Згідно первинних документів наданих підприємством «Придніпровська залізниця» з'ясовано, що Відокремлений структурний підрозділ «Головний матеріально-технічний склад» ДП «Придніпровська залізниця» мав взаємовідносини у серпні 2012 року з ТОВ «Сіятс» відповідно до виписаних рахунків - фактур та складених податкових накладних .

При цьому в акті перевірки ДНІ у Печерському районі м. Києва ДПС передбачено наступне: Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію - вулиця Вадима Гетьмана, буд. 38, кв.Г79, м. Київ, 03058 (відповідно до бази даних АІС РПП). Однак товариство «Сіятс» не знаходиться за податковою адресою, що підтверджується актом не встановлення місцезнаходження ТОВ «Сіятс» від 24.10.2012 №994/22- 7/37046433. Згідно бази автоматизованої інформаційної системи «РПП» товариство «Сіятс» має стан - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ «Сіятс» було платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва від 23.04.2010 року № 100281046, анульовано 25.10.2012 (відсутність поставок та ненадання декларацій).

В акті перевірки СДПІ ВПП у м. Дніпропетровську ДПС від 25.03.2013 №214/22.3-01073828 встановлено, що в податкових накладних вказано місцезнаходження (податкова адреса) продавця ТОВ «Сіятс»: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, б. 14-В.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПКУ передбачено, що у податковій накладній обов'язковим реквізитом є місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Статтею 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (зі змінами та доповненнями) встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до п.2 ст. 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Вищезазначені факти підтверджують, що задекларований податковий кредит сформований неправомірно та перевіркою не підтверджується.

Щодо взаємовідносин з ПП «Спецпромтехніка», ПП «Універсал Н» та ПП «Агроспецтехніка Н09», судом першої інстанції також правильно зясовано, що:

- загальна чисельність працюючих на підприємстві ПП «Спецпромтехніка» згідно звіту форми 1ДФ з 1 кварталу 2005 року по III квартал 2010 року по штату складало 1 особа;

- загальна чисельність працюючих на підприємстві ПП «Універсал Н» згідно звіту форми 1ДФ з II кварталу 2006 року по III квартал 2010 року по штату складало 1 особа., з IV кварталу 2010 року по І квартал 2011 року по штату складало 0 осіб.

- загальна чисельність працюючих на підприємстві ПП «Сервістранс-Н-08» згідно звіту форми 1ДФ за III квартал 2009 року (від 09.11.2009 року №45008) по штату складає 1 особа., за IV квартал 2009 року (від 09.02.10 року №59743) по штату складає 1 особа., за І квартал 2010 року (від 30.04.10 року № 18242) по штату складає 1 особа, за II квартал 2010 року (від 04.08.10 року № 33882) по штату складає 1 особа, за III квартал 2010 року (від 08.11.10 року № 50815), за IV квартал 2010 року по штату складає 0 осіб, за І квартал 2011 року по штату складає 0 осіб.

Вироком Самарського районного суду від 03.04.20120 №1- 436/21/12, визнано винними ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (ПП «СПЕЦПРОМТЕХНІКА», ПП «Універсал Н», ПП «Агроспецтехніка Н09»), які веденням господарської діяльності не займалися, будь-яким суб'єктам господарської діяльності послуг не надавали, податковою та бухгалтерською звітністю не займалися.

Судом першої інстанції з'ясовано та підтверджено матеріалами справи, що операції по ПП «СПЕЦПРОМТЕХНІКА», ПП «Універсал Н», ПП «Агроспецтехніка Н09» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, тобто операції носять фіктивний характер.

В силу перевірки Новомосковської ОДПІ ДПС, операції з оприбуткування, приймання-передачі товарів не проводились, та як наслідок не виявлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з його відсутністю, тому первинні документи, отримані від контрагентів позивача без фактів здійснення господарської операції не можуть вважатися первинними документами.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Пунктами 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже товарно-транспортна накладна є обов'язковим документом, що підтверджує фактичне переміщення товару від вантажовідправника вантажоодержувачу. Як вбачається з матеріалів справи, документи, що підтверджують фактичне переміщення товару від постачальника до покупця у позивача відсутні.

При цьому за наявності всіх передбачених чинним законодавством формальних реквізитів таких документів мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарських операцій.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковим органом доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 10.04.2013 № 0000212200 з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності на суму 26 628,14 грн.; від 10.04.2013 № 0000222200 з ПДВ на суму 290845,64 грн. та від 10.04.2013 №0000232200 з ПДВ за штрафними санкціями на суму 510,00 грн., а тому вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Отже, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року по справі за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч.5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна