Постанова

від 23.12.2014 по справі 804/18624/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 р. Справа № 804/18624/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. при секретаріВербному Д.С. за участю: представника позивача представника відповідача Дудченко Т.І. Гагарський А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛ-СТРОЙ" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛ-СТРОЙ» (далі - ТОВ «КЛ-СТРОЙ», позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі -ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська або відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014р. №0008462204, винесене Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «КЛ-СТРОЙ» збільшена сума грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму у розмірі 547655,00 грн., у тому числі: основний платіж - 438124,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 109531,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «КЛ-СТРОЙ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 30.06.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 30.06.2014р., за результатами якої складено акт №8028/22-04/33517552 від 17.10.2014р., висновки якої не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, ґрунтуються лише на припущеннях та матеріалах отриманих від податкових органів, а також зроблені без урахування дійсних фактичних обставин, без надання належної оцінки документам, що були надані в підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014р. №0008462204, прийняте на підставі даного акту, є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в ході судового розгляду проти задоволення позову заперечував, зазначив, що в ході проведення перевірки не було встановлено реальне здійснення операцій та факт використання у господарській діяльності позивача придбаних у ТОВ «Інтервенто» послуг, а надані під час перевірки докази не містять доказів факту надання останнім послуг та доказів наявності наданих послуг від ТОВ «Інтервенто», а також враховуючи надані в ході допиту пояснення особи, що є директором ТОВ «Інтервенто», згідно яких останній відношення до діяльності підприємства не має, а лише підписував документи, які йому надавались незнайомими особами, висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014р. №0008462204 є правомірним.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛ-СТРОЙ» зареєстроване як юридична особа 12.05.2005р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та з 18.05.2005р. взято на податковий облік в органах державної податкової служби.

Судом встановлено, що у період з 29.19.2014р. по 10.10.2014р. на підставі направлень ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, відповідно до п.75.1 ст.75, п.78.4 ст.78 та обставин визначених п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у зв'язку з отриманням постанови винесеної слідчим в особливо важких справах відділу з управління розслідування особливо важких справи ГСУ Генеральної прокуратури України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «КЛ-СТРОЙ» за період з 01.01.2012р. по 30.06.2014р., за результатами якої складено акт №8028/22-04/33517552 від 17.10.2014р..

Як слідує з акту перевірки та не заперечувалось представником позивача, під час проведення перевірки документального підтвердження за 2012 рік за період з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. позивачем надано не було.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «КЛ-СТРОЙ» податкового обліку:

1.документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки по ланцюгу постачання: ТОВ «Інтервенто» - ТОВ «Рубікон-Трейдінг», ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», Новобуд БІК ТОВ, ТОВ фірма «Логос», ТОВ «ОККОСХІДІНВЕСТ», ТОВ «Комтех-Групп», ТОВ «Агропромтех-Сервіс», МКП Дніпропетровський електротранспорт. Встановлена відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення статей 22, 185, 187, 198 Податкового кодексу України;

2.п.135.2, п.п.135.4.1 п.134.4, п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.1 п.137, п.п.138.1.1. п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого до складу доходу не включено суму матеріальної допомоги за 2013 рік в сумі 2305915 грн. (підрядні роботи), що призвело до заниження суми податку на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за 2013 рік всього в сумі 438123,80 грн.;

3.п.п. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України та Порядку №1020, а саме подання податкового розрахунку ф. 1-ДФ за 3 квартал 2013 року з недостовірними відомостями про доходи, які були нараховані (сплачені) на користь платника податків;

4.п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України - не надання посадовим особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать до предмету перевірки.

Не погодившись з викладеними в акті перевірки висновками, ТОВ «КЛ-СТРОЙ» подано до ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська заперечення від 23.10.2014р., за розглядом яких листом останнього «Про надання відповіді на заперечення» висновки акту №8028/22-04/33517552 від 17.10.2014р. залишено без змін.

На підставі Акта перевірки №8028/22-04/33517552 від 17.10.2014р. ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.11.2014р. №0008462204, яким ТОВ «КЛ-СТРОЙ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму у розмірі 547655,00 грн., у тому числі: основний платіж - 438124,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 109531,00 грн.

Надаючи оцінку операціям, які відображені в податковому обліку позивача, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «КЛ-СТРОЙ» (замовник) та ТОВ «Інтервенто» в особі директора ОСОБА_5 (генпідрядник) укладено договір № 2/13-СП від 15.02.2013р.

Згідно розділу 1 договору, генпідрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву кабельної лінії по вул. Д.Донського в м.Дніпропетровську (об'єкт).

Також ТОВ «КЛ-СТРОЙ» (замовник) укладено з ТОВ «Інтервенто» (генпідрядник) ряд договорів, а саме: № 3/13-СП, № 4/13-СП від 06.05.2014р., № 5/13-СП від 01.04.2014р., № 6/13-СП, № 7/13-СП, № 8/13-СП, № 9/13-СП, № 10/13-СП, № 11/13-СП, № 12/13-СП, № 13/13-СП, № 14/13-СП від 07.05.2014р., № 16/13-СП від 03.06.2013р., № 17/13-СП, № 18/13-СП, № 19/13-СП від 02.07.2013р., № 20/13-СП від 02.08.2013р., № 21/13-СП від 01.08.2013р., згідно яких генпідрядник зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи по реконструкції кабельної лінії по вул. Подлепи в м.Кривий Ріг, по вул. Визволення в м.Кривий Ріг, по вул. Артема 21А в м. Дніпропетровськ, по вул. К.Маркса 49 в м.Кривий Ріг, по вул.. Незалежності України в районі дому №23 в м.Кривий Ріг, по вул. П.Мирного в м.Кривий Ріг, по вул. Міжнародній в м.Кривий Ріг, по вул. Нагина в районі дому №9 в м.Кривий Ріг, по вул. Курчатова в районі домів №1А-5 в м.Кривий Ріг, по вул. Островського в районі дому №7 в м.Кривий Ріг, по вул. Федоренко в районі дому №5А в м.Кривий Ріг, по вул. Плеханова 34А в м.Дніпропетровськ, по вул. Перемоги в м.Інгулець, по вул. Каткова в м. Інгулець, по вул. Г.Отса в м.Кривий Ріг, по вул. Женевська в м. Кривий Ріг, в районі пл. Октябрьської та вул. Д.Донського в м.Дніпропетровськ, по вул. Наб.Перемоги, 5 в м.Дніпропетровськ.

Між ТОВ «КЛ-СТРОЙ» (замовник) укладено з ТОВ «Інтервенто» (генпідрядник) договір № 15/13-СП на будівельні роботи по капітальному ремонту будівлі готелю «Весна» по вул. Плеханова 34б в м. Дніпропетровськ.

Також між ТОВ «КЛ-СТРОЙ» (замовник) укладено з ТОВ «Інтервенто» (генпідрядник) договори № 22/13-СП, № 23/13-СП від 03.09.2013р., № 32/13-СП від 01.10.2013р., згідно яких генпідрядник виконує роботи з виносу кабельної лінії від ТП 284 до ВРУ р.к. «Логос» в м. Дніпропетровськ, від ТП 284 до ВРУ автозаправка «ОККО» в м.Дніпропетровськ, в районі вул. Наб.Перемоги, 5 в м.Дніпропетровськ.

01.10.2013р. між ТОВ «КЛ-СТРОЙ» (замовник) укладено з ТОВ «Інтервенто» (генпідрядник) договори №25/13-СП, №26/13-СП, №27/13-СП, №28/13-СП, №29/13-СП, №30/13-СП, №31/13-СП, 01.11.2014р. укладено договори №33/13-СП, №34/13-СП, №35/13-СП, №36/13-СП, №37/13-СП, №38/13-СП, №39/13-СП, №40/13-СП, №41/13-СП, 04.12.2013р. укладено договори №42/13-СП, №43/13-СП, №46/13-СП на виконання будівельних робті по капітальному ремонту 2 кабельних ліній 0,4 кВ в районі вул. Вітчизняної в м. Дніпропетровську, пер. Вольного в м.Дніпропетровську, вул. Г.Королевої в м.Дніпропетровську, вул. Б.Хмельницького в м.Дніпропетровську, по вул. Радистів в м.Дніпропетровську, по вул. Янтарній в м.Дніпропетровську, в районі Донецького Шосе в м.Дніпропетровську, а районі вул. Образцова, 1/3 в м.Дніпропетровську, пр. Миру 12, м.Дніпропетровську, в районі вул. Батумської 48-48А, пр. Правди 121, вул. Заливна, вул. Банківська, 24, вул. Леніна 11 та 11А, вул. Холодильна, пр. Калініна м.Дніпропетровськ.

Також 04.12.2013р. між ТОВ «КЛ-СТРОЙ» (замовник) укладено з ТОВ «Інтервенто» (генпідрядник) ряд договорів на будівельні роботи по електрооснащенню об'єктів за адресами, вказаними у договорах у м. Дніпропетровську та на будівельні роботи по будівництву 2 кабельних ліній за адресами, вказаними у договорах (м.Дніпропетровськ) а саме: №44/13-СП, №45/13-СП.

За переліченими договорами сторонами укладено договірні ціни, локальний кошторис, довідки вартості виконаних робіт та затрат, акти приймання виконаних будівельних робіт та акти на закриття прихованих робіт; ТОВ «Інтервенто» виписано податкові накладні.

ТОВ «КЛ-СТРОЙ» перераховано ТОВ «Інтервенто» грошові кошти на загальну суму 2 852596,87 грн.

З акту перевірки слідує, що будівельні та послуги з ремонту кабельних ліній використані для підприємств ТОВ «Рубікон-Трейдінг», ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», Новобуд БІК ТОВ, ТОВ фірма «Логос», ТОВ «ОККОСХІДІНВЕСТ», ТОВ «Комтех-Групп», ТОВ «Агропромтех-Сервіс», МКП Дніпропетровський електротранспорт та сума у розмірі 1921595,6 грн. включена позивачем до складу доходу 2013 року.

Слід зазначити, що позивачем під час розгляду справи не було надано відповідних пояснень із підкріпленням доказами щодо обумовленості та необхідності використання перелічених в укладених договорах послуг та на адресу кого вони були в подальшому реалізовані.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Інтервенто» 27.02.2014р. було подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, якою зазначило, що доходи підприємства, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування дорівнюють витратам, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, тобто об'єкт оподаткування відсутній.

Згідно фінансового звіту ТОВ «Інтервенто» баланс підприємства станом на 31.12.2013р. дорівнює 0; дохід від реалізації послуг - 0.

Також в ході судового розгляду судом було оглянуто стенограму допиту у судовому засіданні Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська свідка ОСОБА_5 від 11.06.2014р., згідно якої протягом 2012-2013 року останній за грошову винагороду підписував документи, невідомого йому змісту, про той факт, що він є директором ТОВ «Інтервенто» дізнався напередодні, під час допиту.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або третіми особами.

Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до ст.. 149 Податкового кодексу України, податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статті 141 цього Кодексу; крім витрат визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.4. статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Крім того, керуючись Листом Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

З системного аналізу матеріалів справи, з урахуванням не доведення позивачем факту реального виконання перелічених в укладених договорах робіт, що свідчить про відсутність реального отримання від ТОВ «Інтервенто» ремонтних та будівельних послуг та подальшого надання цих послуг, суд не вбачає підстав для задоволення позову, оскільки будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд вважає доводи позивача необґрунтованими, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛ-СТРОЙ».

Також, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на те, що позовні вимоги в даному випадку є майновими, отже позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 4872,00 грн., що становить 4 розміри мінімальної заробітної плати, а сплатив лише 487,20 грн., тому суд стягує з позивача 4384,80 грн. (4872,00 грн. - 487,20 грн.).

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛ-СТРОЙ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛ-СТРОЙ» (ЄДРПОУ 33517552) решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (отримувач: УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 29 грудня 2014 року

Суддя Р.З. Голобутовський