Ухвала

від 14.01.2015 по справі 910/12508/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 УХВАЛА

№ 910/12508/14 14.01.15

Господарський суд міста Києва у складі: головуючий суддя Марченко О.В., судді Босий В.П. і Нечай О.В.,

розглянувши матеріали справи № 910/12508/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кабель Україна", м. Макіївка Донецької області,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюлінк", м. Київ,

про стягнення 150 209,14 грн.,

без виклику представників сторін ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кабель Україна" (далі - ТОВ "Мастер-Кабель Україна") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюлінк" (далі - ТОВ "Ньюлінк"): 120 352,30 грн. заборгованості, що утворилася в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання від 19.03.2014 №1991 (далі - Договору); 7 792,81 грн. пені; 6 017,61 грн. штрафу; 2 928,02 грн. 3 % річних та 131 118,40 грн. втрат від інфляції, а всього 150 209,14грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2014 порушено провадження у справі.

Відповідач 13.08.2014 подав суду відзив, в якому зазначив таке: відповідно до пункту 3.3 Договору на підтвердження факту отримання продукції покупець, тобто відповідач, зобов'язаний поставити підпис на накладній та/чи скріпити її своєю печаткою і передати постачальнику з оригіналом довіреності; як вбачається зі змісту позовної заяви, на підтвердження наявності заборгованості відповідача позивач подав видаткові накладні, зокрема: від 25.06.2013 № ТМКУм6267 на суму 6 102,16 грн., від 20.07.2013 № ТМКУм7735 на суму 7 526,40 грн., від 20.07.2013 № ТМКУм7736 на суму 3 362,24 грн., від 26.07.2013 №ТМКУм8134 на суму 33 821,36 грн.; проте наведені видаткові накладні були оплачені відповідачем згідно з платіжними дорученнями від 21.06.2013 № 456 на суму 3 051,08 грн., від 05.07.2013 № 469 на суму 5 394,03 грн., від 09.07.2013 № 470 на суму 32 490,93 грн., від 31.07.2013 № 476 на суму 20 000 грн.; відтак, підсумовуючи загальну суму за зазначеними накладними, вона складає 50 812,16 грн., а загальна сума за наведеними платіжними дорученнями становить 60 936,04 грн.; перелічені вище видаткові накладні не заперечуються відповідачем та є такими, що погашені; в той же час, позовні вимоги ґрунтуються також на видаткових накладних від 01.08.2013 №ТМКУм008443 на суму 95 992,28 грн., від 02.08.2013 №ТМКУм008996 на суму 36 972,60 грн., від 12.08.2013 №ТМКУм009158 на суму 128,04 грн., які, на думку позивача, підтверджують заборгованість відповідача, але останній їх не визнає, оскільки підпис на них зроблений не посадовою особою відповідача та вони не мають печатки підприємства, що суперечить пункту 3.3 Договору; товар за видатковими накладними від 01.08.2013 №ТМКУм008443 на суму 95 992.28 грн., від 02.08.2013 №ТМКУм008996 на суму 36 972,60 грн., від 12.08.2013 №ТМКУм009158 на суму 128,04 грн. відповідач не отримував, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову; крім того, позивач вказує у своїй заяві на те, що ним надсилалася на адресу відповідача претензія від 28.02.2014 №92, однак відповідач цю претензію не отримував, оскільки у матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення поштового відправлення; позивач неодноразово порушував взяті на себе зобов'язання, оскільки несвоєчасно поставляв товар відповідачу, що зумовило розірвання договірних відносин між відповідачем та його замовником, оскільки останній розраховував на здачу об'єкта в обумовлений строк, але цього не сталося внаслідок неналежного виконання зобов'язань з боку позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 ухвалено розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 01.09.2014 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Марченко О.В., судді Босий В.П. і Нечай О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 вказаною колегією прийнято справу №910/12508/14 до свого провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2014 призначено у справі №910/12508/14 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Кіровоградському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі.

Листом господарського суду міста Києва від 12.11.2014 зобов'язано ТОВ "Ньюлінк" терміново здійснити оплату вартості проведення експертизи відповідно до виставленого судовим експертом рахунку від 04.11.2014 № 1912; докази на підтвердження оплати надати суду.

22.12.2014 судом отримано від КНДІСЕ матеріали справи з листом від 15.12.2014 №1912, в якому зазначено, що відповідачем не здійснено оплату вартості експертизи та у зв'язку з цим на підставі пункту 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства юстиції від 26.12.2012 № 1950/5), ухвала господарського суду міста Києва від 20.10.2014 залишена без виконання.

У пункті 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 «Про деякі питання призначення судової експертизи» зазначено, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

Відповідно до частини третьої статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Згідно зі статтею 82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до статті 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, за приписом частини третьої статті 43 ГПК України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, в тому числі й шляхом витребування доказів на підставі поданого стороною або прокурором клопотання (стаття 38 ГПК України).

З аналізу положень статей 43, 104 ГПК України вбачається, що з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 104 ГПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин справи, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Зокрема, пунктом 4 частини першої статті 65 ГПК України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в ході підготовки справи до розгляду в необхідних випадках витребує від сторін, інших підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, їх посадових осіб документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження.

Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.

Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Крім того, відповідно до пункту 62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.

Враховуючи необхідність у додаткових доказах у справі, оскільки ненадання представниками відповідача та третьої особи витребуваних судом документів перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за необхідне витребувати у Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві податкові декларації за операціями позивача і відповідача за видатковими накладними від 01.08.2013 №ТМКУм008443 на суму 95 922,82 грн.; від 02.08.2013 №ТМКУм008996 на суму 36 972,66 грн.; від 12.08.2013 №ТМКУм009158 на суму 128,04 грн.

Керуючись статтями 79, 86 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 910/12508/14 поновити.

2. Розгляд справи призначити на 26.01.2015 о 12 год. 55 хв.; судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-б, зал судових засідань № 12.

3. Зобов'язати:

3.1. Сторони:

- направити у судове засідання своїх повноважних представників, повноваження яких повинні бути оформлені відповідно до приписів статті 28 ГПК України; документи на підтвердження повноважень таких представників подати суду;

- письмові пояснення та документи завчасно надсилати на адресу суду поштою або подавати через відділ діловодства суду з супровідним листом з обов'язковим описом додатків у прошитому вигляді;

3.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ньюлінк":

- подати суду письмові пояснення стосовно невиконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 20.10.2014 щодо здійснення оплати експертизи відповідно до виставленого судовим експертом рахунку;

- надати суду податкові декларації за вказаними у позовній заяві операціями.

3.3. Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у строк до 21.01.2015 подати суду:

- податкову звітність, складену товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюлінк" (ідентифікаційний код 37505663) на виконання зобов'язань за договором постачання від 19.03.2014 №1991, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кабель Україна" за період з 01.06.2013 по 01.09.2013;

- належним чином завірені копії реєстрів, виданих та отриманих податкових накладних, які подані до декларацій з податку на додану вартість товариством з обмеженою відповідальністю "Ньюлінк" (ідентифікаційний код 37505663) за період з 01.06.2013 по 01.09.2013.

Суддя О. Марченко

Суддя В. Босий

Суддя О. Нечай

Розгляд справи призначив на 26.01.15 о 12:55. Викликати для участі у засіданні представників позивача, відповідача.