Рішення

від 26.01.2015 по справі 910/12508/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2015№ 910/12508/14

Господарський суд міста Києва у складі: головуючий суддя - Марченко О.В., судді Босий В.П. і Нечай О.В.,

при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/12508/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Кабель Україна», м. Макіївка Донецької області,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюлінк», м. Київ,

про стягнення 150 209, 14 грн.,

без участі представників у зв'язку з їх нез'явленням.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер-Кабель Україна» (далі - ТОВ «Мастер-Кабель Україна») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюлінк» (далі - ТОВ «Ньюлінк»): 120 352, 30 грн. заборгованості, що утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки від 19.03.2013 № 1991 (далі - Договір); 7 792, 81 грн. пені; 6 017, 61 грн. штрафу; 2 928, 02 грн. 3 % річних та 13 118, 40 грн. втрат від інфляції, а всього 150 209, 14 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2014 порушено провадження у справі.

Відповідач 13.08.2014 подав суду відзив, в якому зазначив таке: відповідно до пункту 3.3 Договору на підтвердження факту отримання продукції покупець, тобто відповідач, зобов'язаний поставити підпис на накладній та/чи скріпити її своєю печаткою і передати постачальнику з оригіналом довіреності; як вбачається зі змісту позовної заяви, на підтвердження наявності заборгованості відповідача позивач подав видаткові накладні, зокрема: від 25.06.2013 № ТМКУм6267 на суму 6 102,16 грн., від 20.07.2013 № ТМКУм7735 на суму 7 526,40 грн., від 20.07.2013 № ТМКУм7736 на суму 3 362,24 грн., від 26.07.2013 №ТМКУм8134 на суму 33 821,36 грн.; проте наведені видаткові накладні були оплачені відповідачем згідно з платіжними дорученнями від 21.06.2013 № 456 на суму 3 051,08 грн., від 05.07.2013 № 469 на суму 5 394,03 грн., від 09.07.2013 № 470 на суму 32 490,93 грн., від 31.07.2013 № 476 на суму 20 000 грн.; відтак, підсумовуючи загальну суму за зазначеними накладними, вона складає 50 812,16 грн., а загальна сума за наведеними платіжними дорученнями становить 60 936,04 грн.; перелічені вище видаткові накладні не заперечуються відповідачем та є такими, що погашені; в той же час, позовні вимоги ґрунтуються також на видаткових накладних від 01.08.2013 №ТМКУм008443 на суму 95 992,28 грн., від 02.08.2013 №ТМКУм008996 на суму 36 972,60 грн., від 12.08.2013 №ТМКУм009158 на суму 128,04 грн., які, на думку позивача, підтверджують заборгованість відповідача, але останній їх не визнає, оскільки підпис на них зроблений не посадовою особою відповідача та вони не мають печатки підприємства, що суперечить пункту 3.3 Договору; товар за видатковими накладними від 01.08.2013 №ТМКУм008443 на суму 95 992.28 грн., від 02.08.2013 №ТМКУм008996 на суму 36 972,60 грн., від 12.08.2013 №ТМКУм009158 на суму 128,04 грн. відповідач не отримував, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову; крім того, позивач вказує у своїй заяві на те, що ним надсилаллася на адресу відповідача претензія від 28.02.2014 №92, однак відповідач цю претензію не отримував, оскільки у матеріалах справи відсутнє повідомлення про вручення поштового відправлення; позивач неодноразово порушував взяті на себе зобов'язання, оскільки несвоєчасно поставляв товар відповідачу, що зумовило розірвання договірних відносин між відповідачем та його замовником, оскільки останній розраховував на здачу об'єкта в обумовлений строк, але цього не сталося внаслідок неналежного виконання зобов'язань з боку позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2014 продовжено строк розгляду спору до 07.09.2014 включно; розгляд справи відкладено на 01.09.2014.

Відповідач 29.08.2014 подав суду клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.09.2014 представник відповідача підтримав доводи відзиву, поданого суду 13.08.2014 в письмовому вигляді, проти задоволення позовних вимог заперечив. В судовому засіданні присутній Кузнєцов В.В. (№СП001277, прийнятий на посаду директора з корпоративних продажів ТОВ "Ньюлінк" наказом від 01.12.2011 № 04-к та звільнений наказом від 30.08.2013 №01-К), надав пояснення по суті спору, зазначив про те, що спірних видаткових накладних не підписував.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 ухвалено розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 01.09.2014 для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Марченко О.В., судді Босий В.П. і Нечай О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2014 вказаною колегією прийнято справу № 910/12508/14 до свого провадження.

З метою ідентифікації виконавця підписів на податкових накладних, а саме визначення того, чи виконані вказані підписи Кузнєцовим Володимиром Вікторовичем, 20.10.2014 ухвалою господарського суду міста Києва у справі призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Кіровоградському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі.

Листом господарського суду міста Києва від 12.11.2014 зобов'язано ТОВ «Ньюлінк» терміново здійснити оплату вартості проведення експертизи відповідно до виставленого судовим експертом рахунку від 04.11.2014 № 1912, докази на підтвердження оплати надати суду.

22.12.2014 судом отримано від КНДІСЕ матеріали справи з листом від 15.12.2014 № 1912, в якому зазначено, що відповідачем не здійснено оплату вартості експертизи, у зв'язку з чим ухвала господарського суду міста Києва від 20.10.2014 залишена без виконання.

З метою уникнення затягування розгляду справи ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2015: провадження у справі поновлено; розгляд справи призначено на 26.01.2015; зобов'язано ТОВ «Ньюлінк» подати суду письмові пояснення стосовно невиконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 20.10.2014 щодо здійснення оплати експертизи відповідно до виставленого судовим експертом рахунку та надати суду податкові декларації за вказаними у позовній заяві операціями.

Крім того з метою отримання додаткових доказів зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києві у строк до 21.01.2015 подати суду:

- податкову звітність, складену ТОВ «Ньюлінк» на виконання зобов'язань за Договором укладеного з ТОВ «Мастер-Кабель Україна» за період з 01.06.2013 до 01.09.2013;

- належним чином завірені копії реєстрів, виданих та отриманих податкових накладних, які подані до декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Ньюлінк» за період з 01.06.2013 до 01.09.2013.

У судове засідання 26.01.2015 представники сторін не з'явилися, ТОВ «Ньюлінк» не подало суду жодного з витребуваних пояснень чи доказів.

З метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.01.2015 без участі представників сторін (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.03.2013 ТОВ «Ньюлінк» (покупець) та ТОВ «Мастер-Кабель Україна» (постачальник) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця кабельно-провідникову та (чи) іншу електротехнічну продукцію (далі - продукція), а покупець зобов'язується прийняти продукцію і вчасно сплатити постачальникові її вартість. Тип, марка і кількість продукції вказується в рахунках-фактурах чи накладних, наданих покупцеві на кожну окрему партію Продукції (пункт 1.1 Договору);

- ціна на кожну окрему партію продукції визначається окремо та узгоджується сторонами в рахунках-фактурах чи накладних (пункт 2.2 Договору);

- в підтвердження факту отримання продукції покупець зобов'язаний поставити підпис на накладній та/чи скріпити її печаткою покупця та передати постачальнику з оригіналом довіреності (пункт 3.3 Договору);

- датою постачання вважається дата фактичного отримання продукції уповноваженим представником з оформленими видатковими накладними, податковими накладними (пункт 3.4 Договору);

- покупець сплачує постачальнику вартість кожної окремої партії продукції шляхом внесення передплати у розмірі 100 % від вартості партії продукції на розрахунковий рахунок постачальника. Тара є платною та її вартість сплачується разом з оплатою вартості продукції. У разі несплати вартості тари у строки, передбачені у Договорі. Покупець зобов'язаний повернути постачальникові тару протягом 30 календарних днів, починаючи з першого дня прострочення оплати. Однак це не позбавляє постачальника права вимагати сплати вартості тари у встановленому законом порядку. У разі, якщо постачальник вважатиме можливим відпустити продукцію без передплати, покупець зобов'язаний сплатити її вартість протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання продукції, але не пізніше наступної дати поставки (пункт 4.1 Договору);

- сторони домовилися, що поточні перерахування грошових коштів від покупця зараховуються на рахунок погашення попередньої заборгованості за поставлений товар. При цьому призначення платежу, вказане покупцем, не враховується. Отримані від покупця і не забезпечені постачанням кошти можуть вважатися передплатою за наступну партію товару (пункт 4.2 Договору);

- підставою для сплати є Договір, рахунок-фактура чи накладна (пункт 4.3 Договору);

- виплата пені та штрафу не звільняє кожну із сторін від виконання зобов'язань за даним Договором (пункт 5.3 Договору);

- у випадку порушення покупцем термінів розрахунку постачальник має право стягнути із покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на цей період, від несплаченої суми за кожен день затримки оплати. У разі порушення покупцем термінів сплати більш ніж на 10 (десять) банківських днів постачальник вправі вимагати від нього сплати штрафу у розмірі 5 % від суми простроченого платежу (пункт 5.4 Договору);

- Договір набирає сили з дня його підписання і діє до 31.12.2013 чи до повного виконання зобов'язань за Договором (пункт 7.7 Договору);

- у разі, коли жодна з сторін за 20 днів до закінчення строку дії Договору письмово не виявить бажання припинити його дію, то він вважається автоматично пролонгованим до 31.12.2014 (пункт 7.8 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію, що підтверджується таким видатковими накладними:

- від 25.06.2013 № ТМКУм6267 на суму 6 102, 16 грн. (отримано відповідачем на підставі довіреності від 25.06.2013 № 175, виданої Кузнєцову Володимиру Вікторовичу);

- від 20.07.2013 № ТМКУм7735 на суму 7 526, 40 грн. (отримано відповідачем на підставі довіреності від 13.07.2013 № 85, виданої Кузнєцову В.В.);

- від 20.07.2013 № ТМКУм7736 на суму 3 362, 34 грн.;

- від 26.07.2013 № ТМКУм8134 на суму 33 821, 36 грн. (отримано відповідачем на підставі довіреності від 26.07.2013 № 88, виданої Кузнєцову В.В.);

- від 01.08.2013 № ТМКУм008443 на суму 95 922, 82 грн. (отримано відповідачем на підставі довіреності від 01.08.2013 № 89, виданої Кузнєцову В.В.);

- від 02.08.2013 № ТМКУм008996 на суму 36 972, 66 грн. (отримано відповідачем на підставі довіреності від 02.08.2013 № 91, виданої Кузнєцову В.В.);

- від 12.08.2013 № ТМКУм009158 на суму 128, 04 грн. (отримано відповідачем на підставі довіреності від 12.08.2013 № 93, виданої Кузнєцову В.В.), а всього на загальну суму 183 835, 78 грн.

За отриману продукцію відповідач розрахувався частково у зв'язку з чим 28.02.2014 позивач звернувся до ТОВ «Ньюлінк» з претензією, проте останній відповіді на претензію не надав, вимог, викладених в претензії не виконав.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписи закону, які регулюють відносини за договором поставки, пов'язують обов'язок покупця оплатити вартість товару продавця.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскільки ТОВ «Ньюлінк» за отриману продукцію розрахувалося частково (платіжні доручення: від 31.07.2013 № 476 на суму 20 000 грн.; від 09.07.2013 № 470 на суму 32 490, 93 грн.; від 21.06.2013 № 456 на суму 3 051, 08 грн.; від 05.07.2013 № 469 на суму 5 394, 03 грн.), ТОВ «Мастер-Кабель Україна» було змушене звернутися до господарського суду міста Києва за захистом порушено права з вимогою про стягнення з відповідача: 120 352, 30 грн. заборгованості, що утворилася в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору; 7 792, 81 грн. пені; 6 017, 61 грн. штрафу; 2 928, 02 грн. 3 % річних та 13 118, 40 грн. втрат від інфляції, а всього 150 209, 14 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що видаткові накладні від 01.08.2013 № ТМКУм008443 на суму 95 992, 28 грн., від 02.08.2013 № ТМКУм008996 на суму 36 972, 60 грн. та від 12.08.2013 № ТМКУм009158 на суму 128, 04 грн. представник ТОВ «Ньюлінк» не підписував, крім того на вказаних накладних відсутня печатки підприємства, що суперечить пункту 3.3 Договору.

Згідно з пунктом 3.3 Договору в підтвердження факту отримання продукції покупець зобов'язаний поставити підпис на накладній та/чи скріпити її печаткою покупця та передати постачальнику з оригіналом довіреності.

Аналізуючи зміст вказаного пункту можна дійти висновку, що для підтвердження факту достатньо наявності підпису уповноваженої особи покупця, крім того, продукцію отримував представник відповідача Кузнєцов В.В. на підставі виданих ТОВ «Ньюлінк» довіреностей.

При цьому, судом враховується, що відповідачем не було здійснено оплати вартості експертизи, на вирішення якої було поставлено питання ідентичності підпису Кузнєцова В.В. з підписом, виконаним на спірних видаткових накладних, з чого можна дійти висновку відсутність зацікавленості відповідача у встановленні істини з вказаного питання.

В силу частини першої статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

У пункті 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.02.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» зазначено, що витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи.

З урахуванням наведеного та з огляду на несплату ТОВ «Ньюлінк» вартості ініційованої останнім експертизи, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідачем не було подано суду належних доказів того, що ТОВ «Ньюлінк» не отримувало продукцію, зазначену у видаткових накладних від 01.08.2013, від 02.08.2013 та від 12.08.2013; водночас позивачем в обґрунтування позовних вимог подано суду їх копії, які підписані уповноваженим представником ТОВ «Ньюлінк», що в силу, зокрема, пункту 3.3 Договору є підтвердженням факту отримання продукції.

Беручи до уваги наведене суд дійшов висновку про можливість задоволення позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача 120 352, 30 грн. заборгованості, що утворилася в зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Ньюлінк» умов Договору.

Стосовно стягнення з відповідача 2 928, 02 грн. 3 % річних та 13 118, 40 грн. втрат від інфляції господарський суд міста Києва вважає за можливе зазначити таке.

Оскільки пунктом 4.1 Договору передбачено, що у разі, якщо постачальник вважатиме можливим відпустити продукцію без передплати, покупець зобов'язаний сплатити її вартість протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання продукції, але не пізніше наступної дати поставки, то відповідачем правильно визначено період початку прострочення оплати як такий, що не суперечить вимогам чинного законодавства та умовам Договору, а саме 18.08.2013.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем визначено період, за який він має намір стягнути 3% річних і втрати від інфляції, як з 18.08.2013 до 10.06.2014; здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку суд встановив, що він правильний, а тому стягненню з відповідача підлягає 2 928, 02 грн. 3 % річних та 13 118, 40 грн. втрат від інфляції.

Крім суми основного боргу, втрат від інфляції та 3% річних позивач висуває вимогу про стягнення з відповідача 7 792, 81 грн. пені та 6 017, 61 грн. штрафу.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини перші і третя статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України та статтями 1 і 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів розрахунку постачальник має право стягнути із покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на цей період, від несплаченої суми за кожен день затримки оплати. У разі порушення покупцем термінів сплати більш ніж на 10 (десять) банківських днів постачальник вправі вимагати від нього сплати штрафу у розмірі 5 % від суми простроченого платежу.

Позивач визначив період нарахування пені з 18.08.2013 до 19.02.2014, проте оскільки нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, то днем припинення нарахування має бути 18.02.2014.

Перевіривши поданий представником позивача розрахунок сум пені та штрафу, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він правильний та такий, що відповідає приписам чинного законодавства, а тому з відповідача підлягає стягненню 7 792, 81 грн. пені та штраф у сумі 6 017, 61 грн. (5% від 120 352, 30 грн.).

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюлінк» (01042, м. Київ, вул. Чигоріна,18,офіс 103; ідентифікаційний код 37505663) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Кабель Україна» (юридична адреса: 86151, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Степана Разіна, 2/43; адреса для листування: 86115, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Магістральна, 1; ідентифікаційний код 37841178): 120 352 (сто двадцять тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 30 коп. грн. основного боргу; 7 792 (сім тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 81 коп. пені; 6 017 (шість тисяч сімнадцять) грн. 61 коп. штрафу; 2 928 (дві тисячі дев'ятсот двадцять вісім) грн. 02 коп. 3 % річних; 13 118 (тринадцять тисяч сто вісімнадцять) грн. 40 коп. втрат від інфляції та 3 004 (три тисячі чотири) грн. 18 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.01.2015.

Суддя О. Марченко

Суддя В. Босий

Суддя О. Нечай