Рішення

від 17.12.2014 по справі 761/25967/14-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25967/14-ц

Провадження №2/761/7257/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

17 грудня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

при секретарі Бульбі І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Даніель» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить в рахунок погашення заборгованості в сумі 1 001 318,79 грн. за Кредитним договором №17/2012 від 7 червня 2012 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРМЕЛЬТ» (код ЄДРПОУ 37474206), з яких: сума заборгованості по кредиту 741 000 грн., сума заборгованості по відсоткам 205 206,10 грн., неустойка 55 112,69 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (код ЄДРПОУ 264755160) права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, за вартістю згідно висновку про вартість майна, складеному станом на 30 квітня 2014 року, в розмірі 756 850,00 грн. без ПДВ; та визнати за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (ідентифікаційний код 26475516) право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, за вартістю згідно висновку про вартість майна, складеному станом на 30 квітня 2014 року, в розмірі 756 850,00 грн. без ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 07.06.2012 року між ПАТ «КБ «Даніель» та ТОВ «Інтермельт» укладено Кредитний договір № 17/2012 відповідно до якого позивач надав Позичальнику кредит у вигляді поновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування у сумі 800 000,00 грн., а Позичальник зобов'язався повернути кредит у термін до 06.06.2014 року, щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 23 %. Крім того, вказаним пунктом передбачено, що при порушенні Позичальником терміну повернення кредиту, передбаченого пунктом 2.1. цього Договору встановлюється плата у розмірі 46 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом до дати її погашення.

За Додатковою угодою № 1 до Кредитного договору, змінено плату за користування кредитом, а саме за період з 07 червня 2012 року по 16 жовтня 2012 року включно - 23 % річних, а з 17 жовтня 2012 року і по 06 червня 2014 року - 28 % річних.

Крім того, при порушенні Позичальником терміну повернення кредиту, передбаченого пунктом 2.1. цього Договору встановлюється плата у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом до дати її погашення.

Додатковою угодою № 2 до Кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредит у вигляді не поновлювальної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування у розмірі 741 000,00 гривень. Пунктом 3.2 Кредитного договору, зобов'язання Позичальника за цим договором забезпечується іпотекою квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1.

З метою забезпечення виконання Позичальником зобов'язання за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки від 07.06.2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 2738, відповідно до якого для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1.

Однак, через неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за Договором відновлювальної кредитної лінії, станом на 23 липня 2014 року виникла заборгованість за вказаним договором, яка становить 1 001 318, 79 гривень та складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 741 000, 00 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 205 206,10 грн., неустойки за не сплачені в строк платежі по погашенню кредиту - 55 112, 69 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи сповіщений належним чином, про причину неявки, суд не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача.

У відповідності до вимог ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 07 червня 2012 року між ПАТ «КБ «Даніель» та ТОВ «Інтермельт» укладено Кредитний договір № 17/2012.

Згідно з п 2.1. Договору, Банк надає Позичальнику кредит у вигляді поновлювальної відкличної кредитної лінії в межах, встановленого ліміту, кредитування в розмірі 800 000,00 грн., а Позичальник зобов'язується повернути фактично отриманий кредит у термін до 06 червня 2014 року включно, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії, а також штрафи та пені у порядку, розмірах, строках та у випадках, передбачених цим Договором.

У відповідності до п.п. 2.2., 2.3. Договору, за користування кредитними коштами встановлюється плата у розмірі 23% річних. При порушенні Позичальником терміну повернення кредиту, передбаченого пунктом 2.1. цього Договору встановлюється плата у розмірі 46% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом до дати її погашення. За кредитне обслуговування Позичальника Банк встановлює наступні комісії: під час надання кредиту одноразову комісію за управління кредитом в розмірі 1% від суми встановленого ліміту кредитування визначеного в п. 2.1. цього Договору; за супроводження (обслуговування) кредитної операції: одноразову комісію за розрахункове обслуговування Позичальника в розмірі 300.00 (Гриста) гривень; щомісячну комісію за резервування кредитної лінії в розмірі 0,1% (нулі, цілих одна десята) відсотків річних від суми невикористаною ліміту кредитування.

У відповідності до п. 3.2. Договору, зобов'язання Позичальника за цим договором забезпечується іпотекою квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

17 жовтня 2012 року між сторонами Кредитного договору укладено Додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, відповідно до якої встановлено плату за користування кредитними коштами в розмірі: за період з 07 червня 2012 року по 16 жовтня 2012 року включно - 23 % річних, а з 17 жовтня 2012 року і по 06 червня 2014 року - 28 % річних. При порушенні Позичальником терміну повернення кредиту, передбаченого пунктом 2.1. цього Договору встановлюється плата у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом до дати її погашення.

16 січня 2014 року між сторонами Кредитного договору укладено Додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, відповідно до якої: Банк надав Позичальнику кредит у вигляді не поновлювальної відкличної кредитної лінії в межах встановленого ліміту кредитування у розмірі 741 000,00 гривень, а Позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит у термін до 06 червня 2014 року включно, сплатити відсотки за користування кредитом, комісії, а також штрафи та пені у порядку, розмірах, строках та у випадках передбачених цим Договором. Також визначено, що зобов'язання Позичальника за цим договором забезпечується іпотекою квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1.

У порядку забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором між позивачем та відповідачами було укладено 07 червня 2012 року договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за № 2738 та в реєстрі заборон за № 2739.

Відповідно до п.2.1. даного договору іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальника за Кредитним договором № 17/2012 від 07 червня 2012 року, укладеним між іпотекодержателем та позичальником, нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1. Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджується свідоцтвом про право власності на спадщину за заповітом, виданого Першою Київською державною нотаріальною конторою 01.11.2001 року, зареєстрованого в реєстрі за № 10-5611 та зареєстрованого в КП «Київське міське БТІ» 20.11.2001 р. Загальна вартість предмета іпотеки за даними інвентаризації складає 143 211, 00 грн.

Відповідно до п. 2.2. за взаємною згодою сторін, станом на дату укладання договору іпотеки, предмет іпотеки оцінено в 1 074 808, 00 грн.

Згідно п. 6.1 Договору іпотеки Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем умов цього договору та Позивальником умов кредитного договору У разі порушення умов цього Договору та/або умов Кредитного договору, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та Позичальнику письмову вимогу про усунення такого порушення. В цій вимозі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання/виправлення порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк від дня отримання вимоги та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога/вимоги Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель з наступного після закінчення зазначеного терміну дня набуває право розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки

У випадку невиконання Іпотекодавцем та/або Позичальником письмової вимоги Іпотекодержателя про усунення порушених зобов'язань за цим Договором та/або Кредитним договором встановлений Іпотекодержателем устрок, цей Договір згідно з вимогами ст. 36 Закону України «Про іпотеку» вважається договором про задоволення вимог Іпотекодержателя, та є підставою для набуття Іпотекодержателем права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі - продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку".

Згідно п. 6.2. Договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється на розсуд Іпотекодержателя або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з домовленістю сторін про задоволення вимог Іпотекодержателя (угода про задоволення вимог Іпотекдержателя) та будь-яким іншим способом відповідно до законодавства України, чинного на дату звернення стягнення. Про обраний спосіб звернення стягнення Іпотекодержатель повідомляє Іпотекодавця за п'яті банківських днів до започаткування процедури звернення стягнення.

Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином.

Однак, позичальник умови договору виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

12 лютого 2012 року на адресу ОСОБА_1 була направлена вимога про усунення порушень Кредитного договору від 07.06.2012 року № 17/2012 та дострокове виконання зобов'язань.

Вказану вимогу відповідач отримав 14 грудня 2014 року, проте залишив вимогу без виконання.

Згідно із розрахунком заборгованості за кредитним договором, станом на 23 липня 2014 року заборгованість становить 1 001 318, 79 гривень та складається з: заборгованості за кредитом в розмірі 741 000, 00 грн.; заборгованості за відсотками в розмірі 205 206,10 грн., неустойки за не сплачені в строк платежі по погашенню кредиту - 55 112, 69 грн.

Згідно Звіту суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Е.Р.С.Т.Е.» «Про незалежну оцінку майна, двокімнатна квартира АДРЕСА_1, станом на 30 квітні 2014 року становить 756 850, 00 гривень.

За приписами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання підлягає виконанню у встановлений строк.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 572 ЦК України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку": - іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; - майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника; - іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.

Ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч.ч.1,2,4 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єкти нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя. Якщо предметом іпотеки є об'єкти, які належать різним особам, та задоволення отримується за рахунок частини переданого в іпотеку майна, ті іпотекодавці, на майно яких було звернено стягнення, мають право на пропорційне відшкодування від іпотекодавців, на майно яких не зверталось стягнення, і набувають прав іпотекодержателя на частину майна, на яку не було звернено стягнення, для забезпечення такого відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» унормовано, що Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (ст. 11 цього Закону).

Таким чином, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, умов договору та вимог чинного законодавства, суд вважає, що у ПАТ «КБ «Даніель» виникло право вимоги звернення стягнення на предмет іпотеки.

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду передбачено нормами ст. ст. 39, 41, 42 Закону України "Про іпотеку" та ст. ст. 590, 591 ЦК України.

Пунктом 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року N 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», що має рекомендаційний характер, визначено, що резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «КБ «Даніель» в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Даніель» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

В рахунок погашення загальної заборгованості в сумі 1 001 318,79 грн. за Кредитним договором №17/2012 від 7 червня 2012 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРМЕЛЬТ» (код ЄДРПОУ 37474206), з яких: сума заборгованості по кредиту 741 000 грн., сума заборгованості по відсоткам 205 206,10 грн., неустойка 55 112,69 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, шляхом визнання за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (код ЄДРПОУ 264755160) права власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, за вартістю згідно висновку про вартість майна, складеному станом на 30 квітня 2014 року, в розмірі 756 850,00 грн. без ПДВ.

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (ідентифікаційний код 26475516) право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, за вартістю згідно висновку про вартість майна, складеному станом на 30 квітня 2014 року, в розмірі 756 850,00 грн. без ПДВ.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 3654 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

СУДДЯ: