Постанова

від 01.02.2007 по справі 20-5/219-8/050

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-5/219-8/050

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

01 лютого 2007 р.                                                                                   № 20-5/219-8/050  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:М.Остапенка,Є.Борденюк, В.Харченка,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавного підприємства (ДП) Міністерства оборони України “Севастопольське авіаційне підприємство”

на постановувід 15.11.2006 року

Севастопольського апеляційного господарського суду

за скаргоюДП Міністерства оборони України “Севастопольське авіаційне підприємство” на дії Державної виконавчої служби у Гагарінському районі м. Севастополя

у справі                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            № 20-5/219-8/050

за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт” Державного підприємства “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес”

доДП Міністерства оборони України “Севастопольське авіаційне підприємство”

простягнення 229 771,19 грн.

В судове засідання представники сторін не з'явились

Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.03.2004 задоволений позов ДК “Укрспецекспорт” ДП “Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма “Прогрес” до ДП МОУ “Севастопольське авіаційне підприємство” про стягнення 229 771,19 грн..

Постановою державного виконавця ВДВС Гагарінського РУЮ                      м. Севастополя від 09.04.2004 № 13-462/04 відкрите виконавче провадження з виконання постанови суду. У процесі виконання рішення суду з боржника (відповідача) стягнуто 16 182,17 грн. виконавчого збору на підставі платіжного доручення № 1030 від 26.10.2004.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.01.2005 судові рішення попередніх інстанцій у справі скасовані, а справа передана на новий розгляд.

За результатами нового розгляду спору рішенням господарського суду      м. Севастополя від 21.04.2005 у позові відмовлено, рішення залишено без зміни судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Листом від 24.11.2005 ДП МОУ “Севастопольське авіаційне підприємство” звернулося до ВДВС Гагарінського РУЮ м. Севастополя про повернення виконавчого збору на підставі ст. 46 Закону України “Про виконавче провадження.

Листом від 19.12.2005 начальник ВДВС Гагарінського РУЮ відмовив у задоволенні вимоги з посиланням на відсутність грошових коштів у ДВС.

У зв'язку із зазначеним ДП МОУ “Севастопольське авіаційне підприємство” оспорило вимоги до суду.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 11.10.2006 (суддя М.Ткаченко) у задоволенні скарги відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 (колегія суддів: В.Лисенко, Т.Видашенко, З.Маслова) ухвала у справі залишена без зміни.

Ухвала та постанова суду мотивовані тим, що відповідно до п. 29 ст. 2 Закону України “Про держаний бюджет України на 2004 рік” 50% стягнутого виконавчого збору відноситься до доходу загального фонду Державного бюджету України на 2004 рік, а інші 50% згідно із ст. 14 цього Закону є джерелом спеціального фонду Державного бюджету України на 2004 рік в частині прибутків.

Відповідно до ст. 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Відповідно до п. 4. 7. “Порядку виконання державного бюджету по прибутках”, затвердженого наказом державного казначейства України № 131-2 від 19.12.2000, повернення зайво або помилково сплачених платежів до бюджету, що є доходами загального фонду Державного бюджету, здійснюється обласним управлінням Державного казначейства на підставі висновків органів державної податкової служби, рішень судових органів, інших органів, що здійснюють контроль за нарахуванням і сплатою платежів.

А тому, господарські суди дійшли висновку, що повернення грошових коштів (виконавчого збору) повинне бути здійснене управлінням Державного казначейства м. Севастополя на підставі судового рішення, для чого заявник повинен був звернутися до господарського суду з відповідним позовом.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ДП МОУ “Севастопольське  авіаційне підприємство” посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України  дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частково до задоволення, виходячи з такого.

Стягувачем виконавчого збору за ухилення боржника від добровільного виконання судового рішення є орган державної виконавчої служби (ст.46 Закону України “Про виконавче провадження”).

Відповідно до ст. 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до державного бюджету за поданням органів стягнення.

Норма закону, що у разі закриття виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові, не передбачає окремої процедури встановлення обов'язку повернути виконавчий збір.

Тобто, виходячи із зазначених вище норм права, орган стягнення зобов'язаний подати до органу Державного казначейства України подання про повернення виконавчого збору. Ухилення від виконання цього обов'язку органом стягнення є неправомірним.

Посилання судів попередніх інстанцій на необхідність заявлення позову про повернення виконавчого збору є помилковим, оскільки позовна вимога є способом захисту порушеного права, а докази про порушення органом Державного казначейства права особи на повернення виконавчого збору відсутні.

Крім того, судами попередніх інстанцій не встановлений факт перерахування виконавчого збору до Державного бюджету на виконання  законодавчих положень, що діяли у 2004 році, що є порушенням ст. 43 ГПК України. Листом від 19.12.2005 (а. с. 93, т.5) орган ДВСУ посилається на перерахування виконавчого збору платіжним дорученням № 1030 від 26.10.2005 без зазначення адресата та правового обґрунтування.

За таких обставин ухвала та постанова підлягають до скасування, а справу слід направити на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДП Міністерства оборони України “Севастопольське авіаційне підприємство”

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.11.2006 року, ухвалу господарського суду міста Севастополя від 11.10.2006 року у справі № 20-5/219-8/050 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду господарського суду міста Севастополя.

           Головуючий, суддя                                                            М.Остапенко

           Судді                                                                                Є.Борденюк

                                                                                                    В.Харченко