Ухвала

від 17.12.2014 по справі 2а-2418/09/0870

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року м. Київ К/9991/20348/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2011 року

у справі № 2а-2418/09/0870

за позовом Приватного підприємства «Ліберіум вето»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Ліберіум вето» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя (далі - відповідач) про: визнання неправомірними дій ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя по відмові в реєстрації та видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку для ПП «Ліберіум вето» та дій по обтяженню податковою заставою активів ПП «Ліберіум вето»; скасування акту опису ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 15 квітня 2009 року № 4889/10/24-020 та податкової застави активів ПП «Ліберіум вето», внесену в ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя в Державний реєстр обтяжень рухомого майна згідно акту опису від 15 квітня 2009 року № 4889/10/24-020; зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя внести реєстраційний запис про скасування податкової застави активів ПП «Ліберіум вето» до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та зареєструвати ПП «Ліберіум вето» в якості платника єдиного податку зі ставкою 10 % на 2009 рік та видати відповідне свідоцтво про право сплати єдиного податку для ПП «Ліберіум вето» (в редакції уточнення позовних вимог від 25 травня 2009 року).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2011 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року скасовано. Позов задоволено частково. Визнано дії ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя по відмові в реєстрації та видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку для ПП «Ліберіум вето» неправомірними. Визнано дії ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя по обтяженню податковою заставою активів ПП «Ліберіум вето» неправомірними. В іншій частині позову відмовлено. Судові витрати ухвалено стягнути на користь ПП «Ліберіум вето» з Державного бюджету відповідно до задоволених вимог.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2011 року в частині задоволення позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу ПП «Ліберіум вето», посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2011 року - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ПП «Ліберіум вето», зареєстровано виконавчим комітетом Запорізької міської ради 23 жовтня 2007 року (арк. справи 5) та взято на облік як платника податків 24 жовтня 2007 року за № 35499889 у ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, що підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків № 7807/10/29-040 (арк. справи 21).

16 січня 2009 року позивачем був поданий до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя розрахунок самостійно визначеної суми єдиного податку у розмірі 105,00 грн. за 4 квартал 2008 року (арк. справи 38), яка була сплачена 12 січня 2009 року згідно платіжного доручення № 4 через АКБ «Національний кредит», з призначенням платежу: «Єдиний податок за 4 квартал 2008 року» (арк. справи 32).

Проте, 27 січня 2009 року відповідачем була направлена позивачу перша податкова вимога № 1/151, у зв'язку з наявною заборгованістю з зазначеного податку у розмірі 104,97 грн. (арк. справи 39).

ПП «Ліберіум вето» звернулось до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя із заявою про отримання свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою на 2 квартал 2009 року.

Листом від 20 березня 2009 року за № 3209/10/15-02 ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, з посиланням на те, що за ПП «Ліберіум вето» обліковується податкова заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 104,97 грн. (арк. справи 7).

Крім іншого, 16 квітня 2009 року ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя відносно активів позивача було застосовано обтяження у вигляді податкової застави з відповідною реєстрацією в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (арк. справи 31).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що на час звернення ПП «Ліберіум вето» до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності у позивача існувала заборгованість із податків та зборів (обов'язкових платежів).

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що податковим органом не було доведено належними та допустимими доказами існування у ПП «Ліберіум вето» заборгованості із податків та зборів (обов'язкових платежів) на момент подачі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з огляду на наявність у позивача платіжного доручення № 4 від 12 січня 2009 року про сплату до державного бюджету України єдиного податку за 4 квартал 2008 року у сумі 105,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Статтею 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, зокрема, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Положеннями статті 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. Форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа обов'язково зазначає, яку ставку єдиного податку ним обрано. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.

Згідно з пунктом 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом ДПА України від 29 жовтня 1999 року № 599 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Як встановлено судам апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно платіжного доручення № 4 від 12 січня 2009 року позивачем було сплачене до державного бюджету у визначений законодавством строк податкове зобов'язання з єдиного податку за 4 квартал 2008 року в сумі 105,00 грн., з огляду на що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що дії ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя щодо відмови в реєстрації та видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку для ПП «Ліберіум вето» з ІІ кварталу 2009 року є неправомірними, оскільки податковим органом не дотримано вимоги частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо доказування правомірності своїх дій і не доведено вину позивача у несплаті в строк суми податкового зобов'язання у розмірі 105,00 грн. і не зарахування вказаних коштів у бюджет.

Так, відповідно до пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому, платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2011 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна