Ухвала

від 12.11.2014 по справі 2а-4143/10/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року м. Київ К/9991/9769/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Волошин В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Квік Степ»

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року

у справі № 2а-4143/10/1070

за позовом Приватного підприємства «Квік Степ»

до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання нечинним акту та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Квік Степ» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про визнання нечинним акту Васильківської ОДПІ Київської області № 86 від 20 серпня 2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Квік Степ» та зобов'язання поновити свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість № 100096863 від 08 лютого 2008 року ПП «Квік Степ» з податковим кредитом у розмірі 574353,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року у задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ПП «Квік Степ», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100096863 форми № 2-ПДВ на бланку серії НБ № 178870 ПП «Квік Степ» 08 лютого 2008 року було зареєстроване платником податку на додану вартість.

20 серпня 2009 року комісією, створеною відповідно до наказу Васильківської ОДПІ Київської області від 28 березня 2008 року № 55, було прийняте рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Квік Степ» відповідно до підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з тим, що протягом періоду з липня 2008 року по червень 2009 року платник подає податкові декларації з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних операцій, та має за останні 12 календарних місяців обсяги податкових операцій 0,00 грн., що підтверджено реєстром податкових декларацій (податкових розрахунків) за 12 податкових послідовних місяців, про що був складений акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 86 (арк. справи 9).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» є правомірним, оскільки факт подачі товариством до податкового органу податкових декларацій з податку на додану вартість підтверджений податковими деклараціями з податку на додану вартість за останні 12 послідовних місяців та реєстром таких податкових декларацій.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Питання анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість визначено пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин). Зокрема, відповідно до зазначеного Закону наказом ДПА України від 01 березня 2000 року № 79 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Згідно пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону.

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «ґ» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Цьому положенню відповідають приписи пункту 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 25.2.1 підпункту 25.2 пункту 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б» - «ґ» пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема: реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до органу державної податкової служби, загальні обсяги оподатковуваних поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ПП «Квік Степ» у період з липня 2008 року по червень 2009 року включно подавало до податкового органу декларації з податку на додану вартість з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, а саме: у рядках розділу І «Податкові зобов'язання» та у рядках розділу ІІ «Податковий кредит» платником податку були вказані нулі та прочерки (арк. справи 9-78).

Посилання позивача на те, що 24 липня 2009 року ним був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2009 року були правомірно відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки у вказаному уточнюючому розрахунку платник податку відкоригував показники рядка 8.4 податкової декларації за червень 2009 року із зазначенням зайво врахованих сум податкових зобов'язань 201754,00 грн. (колонка А) та 40351,00 грн. (колонка Б), тоді як у показниках рядка 8.4 (колонки А, Б) самої податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року позивачем були зазначені прочерки, що свідчить про відсутність будь-яких сум податкових зобов'язань та, як наслідок, відсутність можливості виправлення такої помилки, як коригування зайво врахованих податкових зобов'язань.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ПП «Квік Степ» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Квік Степ» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

А.М. Лосєв

---

Т.М. Шипуліна